Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
1 серпня, 2012   ▪   Спілкувалася: Олена Максименко   ▪   Версія для друку

Менш континентальний: в умовах потепління Україна наближається до морського типу клімату

Апокаліптичні прогнози деяких спеціалістів щодо глобального потепління у світі підсилюються цілком реальними катаклізмами в Україні, як-то буревії та небачені досі зливи.
Матеріал друкованого видання
№ 29 (246)
від 19 липня, 2012
Менш континентальний: в умовах потепління Україна наближається до морського типу клімату

Тиждень дізнавався у провідного наукового співробітника Інституту геофізики імені Серафима Субботіна НАНУ Світлани Бойченко, як кліматичні метаморфози позначаться на Україні.

У. Т.: Яке співвідношення в цих змінах природних і антропогенних чинників?

– Парниковий ефект в атмосфері був завжди. Він формується відповідними газами – вуглекислим, метаном, закисом азоту, тропосферним озоном тощо. Але ми своєю діяльністю, користаючись викопним паливом, посилюємо природний процес. І це справляє вплив, бо в історії Землі такого стрімкого потепління ще не було. Мова про тривалі періоди, коли кліматична система входить у фази потепління чи похолодання. Нині в нас начебто знову такий умовний малий кліматичний оптимум – потепління. Це чинник тривалістю близько 200–225 років. Але на ці природні коливання наклався антропогенний вплив. Внесок природних факторів – лише третина! Відповідно дві третини – антропогенних. Їхня дія активізує інші механізми, і природні зокрема, які підсилюються.

Наприклад, у зоні вічної мерзлоти в Північній півкулі потепління інтенсивніше (що характерно для високих широт, там теплішає на 2–3 0С за сотню років), що призводить до значної деградації і заболочування цих територій. Відтак стається дегазація з боліт метану (потужного парникового газу). Крім того, Світовий океан може істотно впливати на термічний режим планети або ще більше підсилювати потепління чи, навпаки, його нівелювати. Річ у тім, що в океані розчинено значну кількість парникових газів і з підвищенням температури він теж може додавати певну їх кількість в атмосферу. Тобто природне глобальне потепління, ускладнене і значно підсилене антропогенною діяльністю, порушило й активізувало певні природні процеси.

Читайте також Нова кліматична ера: глобальне потепління може мати для України як негативні, так і позитивні наслідки

У. Т.: Що ставалося з українським кліматом в останні роки?

– У ХХ столітті через глобальне потепління він суттєво змінився. Якщо планетарні оцінки сягають показників 0,7–0,8 °С за 100 років, то на нашій території за цей період додалося приблизно 0,6 °С. Але ми маємо регіональні відмінності в перерозподілі температури. Дужче потеплішало в північних, північно-західних, північно-східних регіонах – приблизно на 1–1,2 °С. Тоді як для півдня країни характерним є підняття температури на 0,3–0,4 °С, максимум на 0,5 °С. Таким чином, відбувається своєрідне вирівнювання термічно-кліматичного поля. Це що стосується річних значень. Щодо сезонних – характерним є помітне потепління взимку, а в літні місяці в середньому майже без змін або з меншими темпами. Деякі метеорологічні станції навіть указують на незначне похолодання. Це пов’язано або з орографічними (рельєфними. – Ред.) особливостями, або зі специфікою синоптичних процесів. На тлі середньої статистики слід зауважити про зростання мінливості (тобто екстремальних значень) – або тривалих високих температур, або, навпаки, низьких.

У. Т.: Показники опадів тепер теж інакші? Чи можна говорити про зростання вологості?

– Це досить важливий параметр, особливо для сільського господарства, а також щодо прісної води. На території України загалом за 100 років трохи примножилася кількість опадів – у межах статистичної похибки приблизно на 5–10%. Але знов-таки за регіонами відбувся перерозподіл. У північних і північно-західних областях, де була зона надмірного зволоження й заболочені ділянки, за останні 100 років спостерігається тенденція зниження опадів на 10–15%. У середній частині країни – майже без змін, а на півдні та південному сході бачимо зростання на 10–15%. Тож говорити про значне посилення вологості поки що не можемо.

У. Т.: Як ці зміни впливають на рослинність?

– Загалом позитивно. Але збільшення опадів у південних регіонах може не бути відчутним, бо з підвищенням температури посилюється випаровування й, по суті, опади швидко знову йдуть в атмосферу. Проте багаторічні дослідження степів України, які проводив Інститут ботаніки НАНУ, показали, що там (на півдні й південному сході) крім ковили починають поширюватися й вологолюбніші рослини.

На тлі загальних позитивних характеристик слід відзначити зростання екстремальності атмосферних опадів – зливових, які частішають переважно в горах (інші регіони також зазнали цієї тенденції, але саме тут процес має найбільш негативні наслідки). З погляду змін клімату, найбільш уразливими є гірські райони Карпат і Криму, а також узбережжя Чорного й Азовського морів – це пов’язано з підняттям їх рівня та з антропогенним навантаженням у цих місцевостях. Окрім іншого, для них характерні і вторинне засолення (внаслідок зрошування. – Ред.), і просадкові деформації (просідання землі через зміни рівня ґрунтових і підземних вод тощо).

У. Т.: Чим це все може обернутися для сільського господарства?

– За тих темпів потепління, що були притаманні ХХ століттю, зміни переважно мають позитивний характер. Адже нині в атмосфері більшає вуглекислого газу (через антропогенний чинник), а рослини, як відомо, «годуються» СО2, для них він важливий, це одна зі складових реакції фотосинтезу. Експериментальні дослідження в європейських і американських наукових центрах показали, що з подвоєнням вмісту СО2 в атмосфері (до 560–600 млн-1) проти доіндустріальної епохи (1750–1850 років) покращується врожайність більшості аграрних культур майже на 15–30% і примноження біомаси флори природних екосистем – це рослини класу С3 (майже всі сільськогосподарські сорти, а також трави й дерева). Крім того, помічено, що з подвоєнням вмісту вуглекислого газу в атмосфері ці рослини стають стійкішими до мінливості температури й режиму опадів.

Читайте також: Для клімату гра скінчилась

 

У. Т.: Якими є прогнози на найближче майбутнє? Чи може йтися про реальну зміну кліматичного пояса в Україні?

– Відповідно до сценарних оцінок, до кінця ХХІ століття, якщо все відбуватиметься за сьогоднішніми тенденціями, температура підніметься на 1,5–2,5 °С. Для наших земель це не буде аж надто екстремально. Але згідно з певними іншими сценаріями потепління зросте на 3–4 °С, і тоді, за результатами математичного моделювання й за палеокліматичними реконструкціями, у деяких зонах на українській території (південний схід і схід) може наступити опустелювання через зсув північної периферії пояса субтропічних антициклонів в бік помірних широт і, зокрема, нашої країни.

У нас помірно-континентальний клімат. За умов потепління, які спостерігаємо нині, ми дещо наблизимося до морського типу. Наш клімат іще не морський, але стає менш континентальним, бо вирівнюється амплітуда сезонного ходу. Однак із потеплінням серйознішим, якщо, за песимістичними сценаріями, температура підніметься більш ніж на 3 °С, може бути загострення. Моделі показують, що в південних та південно-східних регіонах станеться аридизація кліматичних умов (тобто вони виявляться посушливими), а в північних та північно-західних, навпаки, збільшення вологості. Таке зростання контрастів, поглиблення диференціації на території України є досить несприятливим, однак за сучасних темпів потепління ці контрасти в нас, навпаки, зменшуються.

У. Т.: Останнім часом у нас почастішали сильні буревії. З чим це пов’язано?

– Із цього приводу є кілька думок. Перша з них така: саме через глобальне потепління, через те, що земну кліматичну систему розбалансовано, можуть статися збурення і проявиться низка небезпечних природних процесів. Але поки що остаточно цього не доведено.

За другою версією, ці явища випадкові. Коли озирнутися бодай на тисячу років, то такі катастрофи побачимо й раніше, їх зафіксовано в літописних матеріалах.

І третій варіант: нам здається, ніби вони почастішали тільки тому, що зараз ЗМІ активно висвітлюють усі ці ситуації. Це складне питання, ми намагалися в ньому просунутися, зробити надійну статистику. Звертались до записів в історичних манускриптах, аналізували свідчення, що лишилися в монастирях, де монахи ретельно все нотували. Виявили цікавий ефект: під час як потепління, так і похолодання активізується низка несприятливих явищ. І тільки в період між зростанням і падінням температур вони затухають. Може, й нині так відбувається.

Екологічні наслідки потепління ускладнено нашою недолугою діяльністю. Ми могли б пом’якшити для себе вплив декотрих несприятливих природних процесів – і в сільському господарстві, й у проектуванні міських забудов, і в спорудженні протипаводкових дамб тощо.

Читайте також: Кліматичні зміни можуть виявитися корисними для сільського господарства


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Якщо люди-музеї — це здебільшого старше покоління, то в цій підбірці етнографічно-туристичних історій здебільшого свіжа кров. Проекти, що надихають, що з’являються зав­­дяки активній молодій енергії. Може, з роками й вони перетворяться на пам’ятки, але поки що це живі страшенно цікаві організми, котрі навіть диктують свої умови в деяких нішах нашого бідного туристичного ринку.
    24 липня, Богдан Логвиненко
  • Що передбачає й кого зачіпає якісна психореабілітація людей, які повертаються з війни
    24 липня, Ганна Трегуб
  • Найбільші бренди світу потерпають від дрібніших конкурентів
    24 липня, The Economist
  • Ось відчиняються двері залу, і входить одна людина, радісна та усміхнена. Сотні вітають її такими самими радісними вигуками. Овації і захват. Далі?
    24 липня, Станіслав Васін
  • Як одинаки-аматори створюють варті уваги колекції. Без меценатів і державної підтримки
    23 липня, Богдан Логвиненко
  • От що цього разу? Питаю я себе. Давай уже писати про першу «Червону руту». Давай! Про «Гадів», Чубая, Бурмаку... Про Миколайчука, врешті-решт, лисого, босого, у лєопардовій пов’язці... Про Чернівці 1989 року... Не цього разу. Може, наступного... Так само, у принципі, я думав, коли минулого разу сідав за комп. Тоді мене «відволікли» ВІА. Ансамблі. Вокально-інструментальні... Добре... А зараз шо?
    23 липня, Сергій Харинович
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено