Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
17 липня, 2012   ▪   Олег Ущенко   ▪   Версія для друку

В Івано-Франківську готуються захищати мову зі зброєю?

В місті відбувся майстер-клас з розбору і збору АК-47. На Вічевому майдані
В Івано-Франківську готуються захищати мову зі зброєю?

Через те, що падав рясний дощ, прийшли лише найвідданіші прихильники, які, обступивши юнака, вдягненого з натяком на стиль мілітарі, разом із гуртом журналістів спостерігали, як він вправно розбирає зброю.

Акція скидалася на довготривалий флешмоб, під час якого швидко мінялися спостерігачі. «Маестро», справді, добре знався на автоматі, тому його руки стрибали зі знанням справи.

У перших рядах зібралися діти і молодь, а ззаду кілька чоловіків старшого віку зчепилися в суперечці. Один доводив, що тепер в кожній хаті має бути по автомату, другий казав, що автомати – то замало. Йому більше подобалися танки. А третій сміявся з обох, мовляв, «від теперішніх врятує тільки атомна бомба».

Після акції вдалося дізнатися в перехожих, як вони ставляться до ймовірності збройного конфлікту, наприклад, на мовному ґрунті?

Микола, 28 років: «Ідіотам нема, що робити, от сварять людей. Я москаль, знаю українську, працюю в міліції. Чекаю, коли прийде команда лапати злодіїв. Заради такої справи готовий працювати позаурочно».

Вуйко Стас, 64 роки: «Не боялися наші батьки, то най і діти наші не бояться. Ліпше вмерти героєм, ніж то все терпіти. Я ще дивуюся, що наші люди не беруться до зброї».

Марина, 21 рік: «Піду санітаркою (сміється). Жартую, незадовго я стану мамою і хотіла би, аби моя дитина жила в мирі. А ще хочу, щоби не було злиднів, тих малих зарплат і пенсій. Хочу мати змогу поїхати з дитиною на море. Я би відпустила свого чоловіка, якщо треба буде воювати».

Баба Орися, 71 рік: «Дивлюся, як вони серед вулиці повикладали пістолети і автомати, то чесно вам кажу, що боюся. Бо пам’ятаю розповіді мами, пам’ятаю, як ходили наші хлопці, як не було, чим запалити в хаті, бо всіх, кого лапали в лісі, навіть тих, хто ходив за в’язанкою дров, лапали, писали в бандери і відправляли на Сибір».

Леся, 18 років: «А шо, кльово. Я трохи постояла, трохи нудно… Хоча хотіла би навчитися так само. Раптом пригодиться. Я би не хотіла, щоби мій тато або брат йшли воювати. Люди мають якось мудріти. Хоча я не знаю, як».

Халіль, 23 роки, з Непалу: «Ні-ні, не хочу, щоби в Україні стріляли. Я розповідаю, дзвоню своїм, як тут спокійно, доброзичливі люди, гарна земля, багато води, чистота. Вам не треба воювати. Якщо політики не можуть, то ви маєте вибрати між собою наймудріших – і вони повинні домовитися».

Орест, 34 роки: «Гадаєте, ті, що зараз закликають до збройної боротьби, то когось з них потім побачите на передовій? Вони будуть в штабах сидіти і думати, як гарніше програти битву, так, як зараз просрали 20 років. Тільки дебіли при мовному конфлікті хапаються за зброю. Лише дурні і тупі хапаються за зброю. Бо тепер всім керує розум. Якщо в когось не має розуму, то йому і автомат не поможе».

Люди розмовляли охоче і ставало зрозуміло, що війна для них, м’яко кажучи, зараз не найнагальніше. Поруч стояли намети з голодувальниками і столик для тенісу. Хлопці з білими стрічками на головах розмовляли зі знайомими і журналістами.

Нічого підозрілого…


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • В Україні можна відшукати чимало цікавих туристичних місць, які зазвичай оминають традиційні довідники для мандрівників
    30 липня, Роман Малко
  • Що впливає на формування зовнішньої політики Грузії та її сприйняття вдома
    30 липня, Анна Корбут
  • Включення органів місцевого самоврядування у змагання з тарифного популізму дорого коштуватиме і жителям окремих міст, і країні загалом
    30 липня, Олександр Крамар
  • Нова британська прем’єрка активніше береться за бізнес
    30 липня, The Economist
  • Не знаю, наскільки це правильно з погляду психології, але вже деякий час прагну сприймати своє життя в Луганську як життя десь на екзотичних островах. Оскільки чимало читаю про Шрі-Ланку, прикладів у багатій уяві не бракує. Але хоч як притягуй за вуха реальність, вона ну аж ніяк не схожа на мій вибір та життя на диковинних островах.
    30 липня, Яна Вікторова
  • Дивовижна історія сина українських куркулів і грузинських «ворогів народу»
    29 липня, Роман Малко
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено