Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
13 липня, 2012   ▪   Тарас Зозулінський   ▪   Версія для друку

Карабіни для начальників: львівські міліцейські чини розтягують арсенали МВС

Зброя, яка належала львівській міліції, опинилася в руках її вищого керівництва
Карабіни для начальників: львівські міліцейські чини розтягують арсенали МВС

Зокрема, 12 бойових карабінів Державної служби охорони під час нехитрої комбінації стали надбанням ключових гравців місцевої правоохоронної еліти. Серед них: заступник начальника ГУМВС України у Львівській області Михайло Курочка, керівник Управління профілактики правопорушень (УПП) Сергій Маруняк та начальник відділу дозвільної системи цього управління Володимир Цікало. Ці структури та зазначені керівники організовують та курирують видачу дозволів на придбання та зберігання зброї у Львівській області – усе замикається на них. Оскільки зброя належала УДСО, тож не дивно, що карабіни дісталися і її тодішньому начальнику Олександру Скорнякову та керівникові Галицького відділу ДСО Львова Іванові Мричку.

Нехитрій комбінації переходу бойової зброї львівської міліції до рук керівництва передувала низка неоднозначних подій.

Наприкінці грудня 2010 року в Києві відбулося засідання робочої групи ДДСО при МВС України. Розглядалися питання інвентаризації зброї та боєприпасів. Один із протоколів робочої групи стосувався 12 карабінів зразка 1944 року. Як зазначають мисливці, це добротна раритетна зброя, йусе залежить від того, в якому вона стані.А за інформацією спеціалістів, таких карабінів у хорошому стані майже не залишилося.

типовий карабін КО-44

Власне, зброя була в доброму стані. Із пояснень експерта Науково-дослідного експертного криміналістичного центру Львівщини випливає, що десять карабінів були змащені, а два мали густу змазку, тому з метою її вилучення стволи нагрівалися.

Якщо карабін не становить надто великої цінності як бойова зброя, то для мисливства – у самий раз. Моніторинг оголошень із продажу карабінів (у такому стані) дозволяє визначити їхню середню вартість, що становить 2–4 тис. грн за одиницю. Дрібниця? Та нові власники карабінів не виклали за них і таких грошей.

Усупереч законодавству та рішенню робочої групи, усі дії з карабінами провели без обов’язкових письмових погоджень із Управлінням ресурсного забезпечення ДДСО. Одне із можливих пояснень цього – сума виручених від реалізації коштів. Адже цілком зрозуміло, що Київ би не дозволив віддати зброю за копійки. Формально львівське УДСО отримало за 12 карабінів аж… 813 грн.

Історія зі львівськими карабінами випливла наприкінці 2011 року. Щоправда, в дуже вузьких колах правоохоронців. І зрозуміло, що водночас зі скандалом про викрадення зброї зі Львівського університету внутрішніх справ розголос оборудки із карабінами був невигідним міліціянтам Львівщини. Тому апофеозом міліцейського службового розслідування став лишень наказ ДДСО «Про непогодження механізму реалізації зброї посадовими особами УДСО при ГУ МВС України у Львівській області та покарання винних». Задіяних у переробці та продажу зброї для годиться притягнули до дисциплінарної відповідальності.

Своє службове розслідування проводив і Департамент внутрішньої безпеки МВС. Згідно з результатами цього розслідування відповідальними за процедуру передачі зброї були співробітник підрозділу ресурсного забезпечення УДСО капітан Руслан Зазуля та заступник керівника цього підрозділу Федір Гавриленко. До слова, кожен із них також приніс додому по карабіну. Діяли вони за вказівкою свого шефа Олександра Скорнякова.

Для реалізації бойової зброї є відповідна процедура. Це можна зробити через спеціалізовані магазини. Однак попередньо зброю треба переробити із бойової на мисливсько-промислову. У відповідних майстернях, що мають на це дозвіл.

Згадане службове розслідування виявило низку фактів. Зокрема, Руслан Зазуля відвозив карабіни у спеціалізований магазин для перероблення їх із бойових на мисливсько-промислові. Фірма на це ліцензії не мала, однак міліціянтам не відмовила.

Отож зброя стала мисливською. Із дозволом УПП на реалізацію також складнощів не виникло. Пам’ятаємо, карабіни припали до душі начальнику цього управління Маруняку та його підлеглому, керівнику відділу дозвільної системи Цікалу.

Та слід було провести контрольний відстріл патронів. Цю обов’язкову процедуру запроваджено з метою централізованого обліку табельної зброї та полегшення її розшуку в разі втрати чи викрадення, а також сприяння розкриттю можливих злочинів, скоєних із її застосуванням.

Як встановлено у процесі службового розслідування, за відстріл 12 карабінів УДСО сплатило Науково-дослідному експертно-криміналістичному центру близько 456 грн. Отже, цю суму варто відняти від виручених за продаж зброї 813 грн. Тож фактично правоохоронці виручили по 30 грн за карабін! Це щонайменше у 65 разів дешевше, ніж готові віддати на вільному ринку.

Переобладнання зброї у мисливську та подальший продаж відбувалися без обов’язкових погоджень та з порушеннями. І про це знають у прокуратурі Львівської області. Але на інформаційний запит старший прокурор С. Лев повідомив, що ще в лютому 2012 року до прокуратури Львівщини надійшов висновок із матеріалами службового розслідування з приводу законності дій працівників УДСО щодо переобладнання та реалізації 12 бойових карабінів. За результатами тієї перевірки, 24 лютого 2012 року схвалено рішення про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно посадових осіб УДСО «у зв’язку з відсутністю в їхніх діях складу злочинів, передбачених ст.ст. 263, 364, 365, 367 КК України».


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Латвія з-поміж трьох країн Балтії має чи не найбільше зв’язків із Росією, через які остання може шукати канали впливу. Утім, ситуація поступово змінюється
    3 грудня, Ольга Ворожбит
  • Відкриттям екзопланет уже нікого не здивуєш. Наступний крок — спробувати їх зняти
    3 грудня, The Economist
  • Одним із місць відпочинку та дозвілля для луганчан до війни була мережа гіпермаркетів «Епіцентр». Хтось планував там ремонти, хтось шукав подарунки, а хтось просто релаксував: повільно пересувався від відділу до відділу, спираючись на візок. Там справді можна було вбити день і нічого не купити. Просто дивитися, тримати в руках, а потім залишати при собі обраний товар так, ніби він на якийсь час ставав власністю.
    3 грудня, Вікторія Малишева
  • У Литві не говорять про м’яку силу Росії, говорять про пропаганду
    2 грудня, Костянтин Амелюшкін
  • Я дуже люблю свій Бахмут: він теплий та привітний, чистий, сучасний та по-провінційному компактний. У ньому дуже багато квітів і дитячих майданчиків, а влітку повітря стає тягучим, наче липовий мед… Але це дивне місто. Ніби приречене балансувати між тим і цим: у міжчассі, у просторі, між новим і старим, своїм і чужим.
    2 грудня, Єлизавета Гончарова
  • Тіньова економіка об’єднує неймовірно велику кількість і різноманітність видів діяльності
    2 грудня, Любомир Шавалюк
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено