Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
2 липня, 2012   ▪   Катерина Гладка   ▪   Версія для друку

Громадські слухання щодо забудови Києва: гра в демократію на користь Олександра Попова

Питання забудови Києва не перший рік хвилює мешканців столиці. Але, попри зміну мерів, системних реформ так і не відбувається. Прикладів за останній час значно побільшало: зруйновані будинки на Андріївському узвозі, замок Барона на Ярославовім Валу, постійні погрози прибрати до рук Гостинний двір... Список можна продовжувати
Громадські слухання щодо забудови Києва: гра в демократію на користь Олександра Попова
Фотогалерея: Скандальні забудови у Києві (зображень: 9)
Елітний житловий комплекс Fresko Sofia по вулиці Гончара, 17/23 неподалік від Софійського собору Будівництво на 'Театральній' Знесли пам'ятку архітектури - садибу Казанського (особняк 1909 року на Поштовій площі) Розібрали легендарний Будинок Крістера на вул. Осиповського, 2-а (1880 рік)

Голова Київської адміністрації Олександр Попов неодноразово заявляв, що новий Генеральний план Києва до 2025 року вирішить усі проблеми киян. Причому мова йшла не лише про нові сучасні об’єкти та споруди, а й про збереження архітектурних пам’яток, паркових зон і навіть появу нових зелених насаджень. Натомість ми бачимо вирубку каштанів на Хрещатику до Євро-2012, знищення Ірпінського лісу та порожні обіцянки від Олександра Попова про прозорість політики Київради та обговорення з киянами кожного кроку щодо нового Генплану.

Імітація діяльності

У газеті «Вечірній Київ», яку так нав’язливо пропонував Олександр Попов киянам, за 21 червня з’явилася стаття «Обговорюємо Генплан разом» авторства Антона Палахнюка.

«Нещодавно у столиці завершився збір підписів за проведення загальноміського референдуму. Одне з трьох питань, що виносяться на референдуму, стосується базових проектних рішень нового Генерального плану з розвитку Києва. Тож уперше в новітній історії України кияни отримали можливість вирішувати, як буде забудовуватися їхнє місто». Далі, певна річ, не без пафосу журналіст пише, що завдяки такій ініціативі вдалося захистити історичну частину Києва від варварських забудов. Проте ані на акціях протесту проти забудови Пейзажної алеї, ані на захисті Андріївського узвозу особисто Попова та його представників не було. Під матеріалом поданий план громадських слухань, на які можуть прийти всі охочі. Обговорення відбуватимуться по всіх районах, що нібито усіляко заохочує киян вносити свої пропозиції.

Інформація щодо ініціатив Київради має оприлюднюватися на інформаційних ресурсах за 10 днів до проведення події, але натомість повідомлення з’явилося в четвер (21 червня) вдень, після того, коли вже мали відбуватися слухання в Дніпровському районі.

Тижденьзв’язався з громадським активістом Олегом Кочергою, який розповів, як відбувалися громадські слухання в Подільському районі. За словами активіста, інформація з’явилася 17 червня ввечері на сайті Київради, лише наступного ранку новина була опублікована в «Українській правді», коли вже стартували перші збори в Печерському та Оболонському районах. Саме тому небайдужі мешканці Подільського району власноруч розклеїли оголошення про майбутні слухання, завдяки чому інші принаймні дізналися про таку «широку» ініціативу.

«На громадські слухання в нашому районі нагнали представників ЖЕКів та Мінкульту, а частина громадян взагалі не потрапила до зали, оскільки ряд стільців мав таблички «запрошені». Також, за словами Олега Кочерги, абсолютна більшість присутніх, включно з секретарями, були ставлениками Олександра Попова. Тому громадяни зірвали засідання та висловили свою незгоду з таким підходом до обговорення Генплану в їхньому районі.

Подільський район має свою чорну мітку – вулицю Сошенка, 33, де є мистецькі майстерні. Згідно з новим проектом, замість них планують звести малоповерхові будинки. Однак у реальних документах ідеться про підземний паркинг і комплекс будівель, які однозначно не можуть бути малоповерховими. Протести місцевих жителів тривають вже не один місяць.

Щодо громадських слухань в інших районах Києва ситуація подібна, вони радше були поспіхом зліпленою імітацією, ніж справжніми обговореннями.

25 червня мали відбуватися збори в Солом’янському районі, на які я вирішила завітати. У газеті «Вечірній Київ» повідомлялося, що порушуватимуться питання зелених насаджень та взагалі майбутнього розвитку інфраструктури району. Коли ми з кількома знайомими прийшли до приміщення Солом’янської районної ради, працівниця заявила, що слухання скасовані. На запитання солом’янців, чому про це не повідомили раніше і на яку дату вони перенесені, пані лише розводила руками та багатозначно відповідала: «Шукайте інформацію у ЗМІ». Все би гаразд, але ж про які ЗМІ йдеться? Газета «Вечірній Київ» і сайт Київради? Навіщо така таємничість?

Референдум для «своїх»

У телевізійних виступах і кількох ЗМІ Олександр Попов не раз заявляв про бажання провести київський референдум, одним із питань якого став би новий Генплан до 2025 року. У тій же вищезгаданій газеті була названа цифра – 14 тисяч, хто підписався «за», але звідки такі дані отримані, журналіст так і не уточнює.

Читайте також: Найбільший туалет світу – на Хрещатику

Тижденьзапитав у мешканців різних районів, чи чули вони про ініціативу Попова та яка їхня думка з приводу планів забудови Києва.

Олексій Захарченко, громадський діяч (Оболонський район): «Я активно займаюся громадською діяльністю, але про те, що збирали підписи, чую вперше. Живу на Оболоні, поряд із метро, і думаю, навряд чи міг не звернути уваги на таку акцію. Взагалі незаконну забудову Києва вважаю ганьбою для Попова та інших очільників міста. Справа вже дійшла до забудови та руйнування святих для кожного киянина місць: Андріївського узвозу, Пейзажної алеї тощо. Ця влада не має жодних моральних цінностей і просто плює на людей...»

Тетяна Швидченко, історик (Деснянський район): «Про збір підписів і сам референдум чую вперше. Принаймні в моєму районі такого не відбувалося, як мені відомо. А до нинішніх методів забудови Києва ставлюся вкрай насторожено і негативно. Насамперед турбує те, що вона має відверто незаконний характер. Інакше, як пояснити те, що в чинному Генплані до 2025 року не запланована вирубка зелених насаджень Києва, а на сьогодні ми маємо дуже багато прикладів такої діяльності з боку міської влади (від каштанів на Хрещатику до вирубки Ірпінського лісу). Хоча найбільш обурливою є варварська забудова історичного центру міста. Як на мене, не варто спотворювати архітектурних пам'яток історичного Києва різними скляними шедеврами, які не те що не вписуються в загальний ансамбль, а й можуть завдати непоправну шкоду іншим древнім спорудам».

У свою чергу, опозиційна депутатка Олександра Кужель також відреагувала в інтерв’ю для одного з видань на ідею Київради розглянути Генплан на референдумі: «Найголовніше питання, що Попов хоче винести на референдум, – затвердження Генплану. Якщо він буде затверджений референдумом – це все. Можете завершувати свої збори дворами, що ви тут проти того, що вам щось будують», – зазначила Кужель.

На її думку, кияни просто не матимуть змоги ані побачити реальний проект забудови міста, ані вплинути на варварський дерибан землі.

Картинка ідеального майбутнього мера

Неважко здогадатися, що ініціатива референдуму й активна імітація громадських слухань по районах – це бажання Олександра Попова створити собі позитивний імідж. Нагадаю, що жодне із заявлених у газеті «Вечірній Київ» громадських обговорень не відбулося й абсолютно по всіх районах працівники рад перекладали провину одне на одного, запевняючи, що громадськість таки матиме шанс висловитися, проте коли саме, ніхто не знає.

В європейських країнах вже давно діє просте правило: громадяни наймають владу на роботу (голосуючи за ту чи іншу політичну силу), політики мають перед суспільством певні зобов’язання, якщо робота не виконується, наступного разу політична сила не проходить до парламенту чи то місцевої ради. В Україні ж чомусь більшість розуміє важливість такого підходу, але продовжує власним вибором підтримувати негідних політиків. Якщо голова Київської адміністрації дозволяє собі грубо порушувати закон, поширювати неправдиву інформацію, знищувати історичні та культурні пам'ятки міста й ігнорувати громадську думку, то чи варто віддавати за нього голос? Запитання риторичне.

Студентка Київського національного університету будівництва й архітектури Ольга Григоренко розповідає, що кілька разів їхні викладачі намагалися долучитися до обговорення майбутніх планів облаштування міста, причому були конкретні ідеї як щодо зелених насаджень, так і щодо нових будівель, проте жодного разу слова архітекторам так і не дали. «Головному архітектору Києва та й депутатам Київради не потрібно допускати свіжі голови до їхніх схем», – каже дівчина.

Реакція киянина – не мовчати

У складній ситуації ледь не битви за Київ важлива позиція кожного окремого киянина. Наголошую, позиція! Себто зацікавленість та щонайширша поінформованість не лише себе, а й інших однодумців.

«Не варто сподіватися на владу, – зауважує активіст Олег Кочерга. – Коли ми розклеювали оголошення у Подільському районі про громадські слухання, то ми виконували роботу Київради замість неї. Але завдяки нашій інформації прийшли небайдужі мешканці та висловили свою позицію».

Прикладів самоорганізації киян чимало. Згадаймо, скільки людей вийшли захищати Андріївський узвіз та яка структура діє у Гостинному дворі, де люди не лише виходять на протести, а й цілодобово чергують, охороняючи пам’ятку. Аналогічно захистили свого часу Пейзажну алею, якій теж погрожували забудовою.

Незабаром треба буде визначати, яку київську владу ми оберемо, і от тоді кожен має замислитися. А чи виконали обіцянки політики? А чи процвітає Київ? Чи збережені парки, фонтани, каштани та бруківка на вулицях?

Гадаю, інформацію про перенесені громадські слухання по районах знову намагатимуться приховати, хоча сайт Київради зобов’язаний анонсувати дати. І лише за умови, що громадськість буде готова контролювати у своїх районах обговорення Генплану, в столиці відбуватимуться справжні зміни.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено