Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
30 червня, 2012   ▪   Тиждень   ▪   Версія для друку

Іміджеві здобутки і утрати України

Загальне враження іноземців про нас: як суспільство українці доволі проблемні, зате поодинці – хоч до рани прикладай.
Матеріал друкованого видання
№ 25 (242)
від 21 червня, 2012
Іміджеві здобутки і утрати України

Щирість і сердечність. «Ніколи й ніде не бачила такого доброго, щирого, привітного ставлення до гостей своєї держави, як в Україні», – заявила британська правозахисниця Клер Дімйон, додавши, що не помітила в нас расизму, яким лякали англійські ЗМІ.

Читайте також: Іноземні фани: Знав, що їду до пекла

Вродливі дівчата. «Кожна друга – на вигляд як модель», – дивуються єврогості.

Ціни. Вартість більшості харчових продуктів, алкоголю та сигарет в Україні приємно подивувала гостей як із Заходу, так і зі Сходу. Особливо іноземцям сподобалось дешеве, але якісне, на їхню думку, пиво. Утім, чимало було й шокованих неадекватно високими цінами в ресторанах (надто київських) і готелях (насамперед, донецьких).

Їжа та напої. Іноземцям, які наважилися скуштувати українські страви, екзотичними вони не видались, а каву, за їхніми словами, тут варять краще, ніж у західноєвропейських кав’ярнях.

Природа й давня архітектура. Гостей з-за кордону захоплюють храми, старовинні будинки та зелені міста. «Крокуючи Харковом, бачу природу й гарні будівлі. Пройдіться цією вулицею, там стоїть церква, ви мусите її побачити», – радить журналістам Die Zeit Манфред Вальтер, який мешкає у трейлері в центрі слобожанської столиці. Водночас чимало кого пригнічує радянська сірість житлових масивів. Особливо дивують сучасні багатоповерхівки в спальних районах: «Як так можна будувати!».

Політв’язні. Чимало єврогостей були добре поінформовані про політичну ситуацію в Україні. «Мені тут бракує однієї людини, – розповів Тижню шведський фанат Олаф. – Її звуть Юлія Тимошенко». Уболівальники залюбки відвідували табір прихильників опозиціонерки на Хрещатику й носили футболки з написом «Free Yulia». А німецькі європарламентарії Ребекка Гармс і Вернер Шульц, а також 50 інших активістів, під час матчу Німеччина – Нідерланди в Харкові розгорнули плакати з написами «Release all political prisoners» («Звільніть усіх політичних в’язнів. – Ред.) і «Fairplay in football and politics» («Чесна гра в футболі та політиці». – Ред.).

Проблеми комунікації. Незрозумілі вказівники в містах, у громадському транспорті (окрім метро) інформації так і не переклали англійською, міліціонери та обслуговуючий персонал переважно опанували тільки мову жестів.

Читайте також Совок і люди: через необізнаність іноземці очікують від України гіршого, тому переважно задоволені побаченим

«Потьомкінські дєрєвні». Зробивши крок праворуч чи ліворуч від центрів міст чи відремонтованих доріг, іноземці впадали в транс, побачивши розбиті шляхи, занепалі села, туалети («Із діркою у вигляді серця замість унітазу!!! О, який креатив!» – дивується Марк на своїй сторінці у Facebook).  Також чимало іноземців шоковані тим, як у деяких містах чиновники, намагаючись догодити VIP-персонам, організували підходи до стадіону для простого вболівальника. Наприклад, у Львові, щоб забезпечити в дні матчів Євро-2012 швидкий доступ до стадіону працівникам УЄФА та високим чинам, перекрили рух транспорту на всіх вулицях, прилеглих до «Арени Львів», за винятком однієї. Як наслідок, виникли величезні затори, тож багато іноземців зуміли дістатися на ігри групового етапу лише наприкінці першого тайму.

Хабарі. Про них поінформовані всі іноземці, а чимало зіткнулися з цим і безпосередньо: шведи та німці (здебільшого) нарікають через інтернет, що «українські поліціянти» вимагали від них €50–100, аби уникнути «багатотисячного штрафу».

Сервіс. Чимало іноземців скаржаться, що в ресторанах порції маленькі, обслуговування часто дуже повільне, персонал неуважний до побажань клієнта. Крім того, констатують непривітність продавців у крамницях. «На АЗС я запитав англійською, чи можу розрахуватися карткою. З убивчого погляду касирки, в якому читалося: «Де ти в біса такий узявся?» – я здогадався, що вона мене не розуміє. Витягнув картку. Вона щось почала мені пояснювати своєю мовою, часто вживаючи слово «налічька» й водночас спопеляючи мене поглядом, – мовляв, як можна не знати такого простого слова? Мабуть, я точно не встиг би на матч у Харкові, якби не допоміг англомовний українець, – тепер я на все життя запам’ятаю значення «налічькі», – розповів через Twitter німецький уболівальник Томас.

Читайте також: Український уряд програє дві PR-битви


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Хіт-парад 12-2, «Червона рута» в Севастополі, касети-фірмачі та інші радощі середини 1990-х
    22 липня, Сергій Харинович
  • Погодьтеся, вести довгі розмови про систему правосуддя в невизнаній «республіці» доволі дивно. Які закони можуть бути на території цілковитого беззаконня та невизнаності? І саме це найбільша перешкода з усіх можливих. Можна запастися ліками, можна подбати про харчі, але як можна будувати життя там, де не дотримують законів?
    22 липня, Вікторія Малишева
  • Сильна кураторська команда готує в Америці нову виставку сучасного мистецтва, яку вже готові «авансом» порівнювати з німецькою Документою. Втім, із останньою цьогоріч не все так райдужно, як прогнозували на початку літа.
    21 липня, Олена Кухар
  • Молоду людину араби називають словом «шаб» або «шаба». Множина «шабаб» (молодь) вживається дуже часто і в літературній, і в розмовній мові, а також у різних діалектах: «шабаб хоче того», «шабаб протестує», «шабаб мігрує».
    21 липня, Михайло Якубович
  • Ще з часів Середньовіччя університети вважалися особливим середовищем, а ті, хто там навчався, нерідко конфліктували з містом. В Університеті Болоньї перший студентський рух виник ще в XIII столітті, більше ніж за 500 років до того, як схожа солідарність з’явилася в будь-якому іншому університеті. Звісно, у студентів тієї епохи вимоги були значно меркантильнішими, ніж у їхніх наступників у XX столітті, й стосувалися передусім власної безпеки. Тоді вони ще не прагнули впливати на викладачів чи міняти світ.
    21 липня, Ольга Ворожбит
  • Як голосування за недоторканність викрило неформальні зв’язки в Раді, які можуть виявитися міцнішими за будь-яку партійну дисципліну
    21 липня, Денис Казанський
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено