Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
22 червня, 2012   ▪   Святослав Птіцин   ▪   Версія для друку

Табір на Трухановому: як і скільки заробляли на шведах

Золотий інтернет, форсування Дніпра за $100, дорожчі вдвічі від звичайних тарифів таксі й тури до Чорнобиля – на тлі футбольної ейфорії та ніби дешевого пива шведів у Києві «розводили» на пристойні суми
Табір на Трухановому: як і скільки заробляли на шведах

Українська гостинність вже стала легендою. Певно тому в перший день шведського заселення на іноземців очікував сюрприз – відсутність води в душах та електрики в таборі. Тож бідолашні шведи після українського шампанського були змушені купатися у Дніпрі та ходити в туалет ледь не зі свічками. Не в кращій ситуації опинився й «офіс» міліції та швидкої – робітники ледь встигли звести будиночок на пляжі, однак всередині він радше нагадував коробку з голими картонними стінами, ніж офіс екстрених служб. За такі умови іноземці мали сплачувати в середньому по €15 за ніч. Щоправда, самі гості не скаржаться.

«У таборі все чудово, скаржитись немає на що. Деякий час у нас не було води й електрики, однак це дуже швидко виправили. Радше більше проблем ми маємо з успіхами нашої збірної на турнірі», – розповідає Віктор, уболівальник.

Перше, що побачили іноземці, ступивши на землю Труханова, – радянську «наливайку».  Маючи досить дорогий алкоголь у себе вдома, іноземці з радістю купували українське спиртне. На літній терасі «наливайки» ледь не щодня сиділи 20–30 шведів, які дудлили пиво галонами. Коли градус алкоголю в організмі перевищував норму, гості йшли до своїх наметів. Вільні місця займали інші. Ті ж, хто не встиг зайняти місце в генделику, ходили за випивкою до магазинів. Пішохідним мостом час від часу проносили цілі ящики питва.

Читайте також: Останній марш шведів у Києві

Однак не пивом єдиним. Щоби влаштувати дозвілля іноземців, наші організатори понавигадували чимало розваг. Крім стандартних заборон на купання у Дніпрі (на які ніхто не звертав уваги),  українці підготували для шведів волейбольний майданчик, пейнтбол, ігрову зону з різними видами «малих ігор» на кшталт настільного футболу та справжній БТР. Хоч як дивно, машина була на ходу. А покататися на ній можна всього-на-всього за $100.

До речі, виїхати з острова на таксі – задоволення недешеве. Так, 15–20 км власники автомобілів із жовтими шашечками згодні подолати за якихось 100 грн. Пояснюють просто – тариф такий.

«Ви ж зрозумійте, хлопці вертаються на острів порожні, без пасажирів. Тому й тарифи такі високі. Хоча, якщо спіймати людину, що вже здала зміну і прямує додому, можна заплатити менше», – розповідає диспетчер Людмила.

Поряд з інформаційним центром величезна купа рекламних оголошень, де пропонують і туристичні подорожі до Чорнобиля, і безкоштовне пиво, й Wi-Fi. І все це має підводні камені. Тури до Чорнобиля, які раніше обходилися охочим у кількасот гривень, коштують усі 1600, Wi-Fi задорогий навіть для Києва, а «безкоштовне пиво» – це лише 20 пляшок і дають їх за купівлю інтернету.

Читайте також: Іноземні фани: Знав, що їду до пекла

Останній, до речі, можна назвати золотим, бо коштує він 299 грн на тиждень. Це удвічі більше за… місячний тариф київських провайдерів. Заробити на іноземних гостях намагалася компанія Bilink. Іноземцям пропонували укласти угоду на користування worldweb, уклавши угоду через інтернет. Розплачуватися потрібно було кредитними картками.

 «Ми мали піший тур Києвом. Дивилися кілька церков, кілька пам’ятників. За все віддали 50 гривень», – розповідає Аксель.

 «Враження? Все нормально. Але не більше. Я, певно, вже ніколи сюди не приїду. Оскільки є дві проблеми: незнання українцями англійської мови та занадто різні культури. Наприклад, у нас у Швеції одна хвилина – це одна хвилина. А у вас чомусь хвилина може розтягнутися і на 5, і на 10 хвилин. І навіть півгодини. Це для мене незрозуміло», – каже Віктор.

Читайте також: Як шведи розважалися у Києві

«Які гарні шведи», – каже дівчина на високих підборах своїй подрузі, споглядаючи високих вікінгів-блондинів з блакитними очима.

«Так, треба собі знайти когось», – відказує інша. І дівчата рушають вздовж Пішохідного мосту, активно вихляючи стегнами, затягнутими у маленькі шорти. Шведи проводжають українок поглядами і вертаються до свого пива.

Після завершення виступів своєї збірної на чемпіонаті шведські вболівальники мають залишили табір на Трухановому 21 червня. Острів, між тим, вже очікує на нових гостей. Найімовірніше, англійців.




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Експертиза, яка дає змогу вийти за межі лише виробництва культурного проекту й піднятися до рівня стратегування і, що головне, втілення тих стратегій у життя, — це дуже рідкісна річ в українському культурному середовищі. У наших реаліях навіть міністр культури має бути бодай трохи митцем, але чомусь не обов’язково професійним менеджером і політиком, здатним аналізувати статистичні дані, розуміти політичні наслідки слів та дій, а також передбачати ефективність інвестицій.
    18 листопада, Тетяна Філевська
  • На балконі нашого офісу Вася смачно затягується цигаркою, яку підкурює від іншої цигарки, і продовжує свій монолог у мій бік, але вже й не дивиться на мене: — Так, а ще мені треба, щоб ти начитав для радіо українські класні прислів’я, ще картинка, ще... — я вже й не слухаю. Усі його слова далі звучать як «бла-бла-бла», а в моїй голові народжується діалог для опонування.
    18 листопада, Тарас Білка
  • Івона Костина, заступниця керівника громадської організації «Побратими», яка займається психосоціальною адаптацією ветеранів, була координатором команди Іnvictus Games в Україні. У вересні в рамках цих ігор в Канаді вона відвідала дві тематичні конференції й поділилася отриманим досвідом.
    17 листопада, Ганна Чабарай
  • Кажуть, якщо довго й наполегливо про щось мріяти, мрія обов’язково здійсниться. Можливо, українські політики в це не вірять, але після Революції гідності вони справляли враження безнадійних, але наполегливих мрійників, бо використовували чи не кожну можливість, щоб публічно заявити про необхідність «плану Маршалла» для України.
    17 листопада, Любомир Шавалюк
  • Велика чистка в Саудівській Аравії: Мугаммад ібн Салман посуває конкурентів на владу
    17 листопада, The Economist
  • Запекла боротьба точиться навколо Укрзалізниці з моменту перетворення її на ПАТ у жовтні 2015-го. За цей час там п’ять разів міняли керівників, вона виводилася з підпорядкування Мінінфраструктури й повернулася назад. Усе це відбувається на тлі корупційних скандалів, реформаторських невдач і зростання збитковості. Проблеми УЗ виходять далеко за межі владних кабінетів і корпоративної бухгалтерії, оскільки вона забезпечує 50% усіх пасажирських і понад 80% вантажних перевезень країни. І якщо найближчим часом там не почнуться ґрунтовні реформи, вона може стати серйозною перешкодою для розвитку країни.
    17 листопада, Максим Віхров
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.