Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
6 червня, 2012   ▪   Георгій Грищенко   ▪   Версія для друку

Грузинський досвід: як зупинити дитяче насильство

Інформація про «шкільні розбірки», що неабияк шокує, дедалі частіше стає надбанням широкого загалу. І новини з навчальних закладів, покликаних «сіяти розумне, добре, вічне», все частіше нагадують фронтові зведення
Грузинський досвід: як зупинити дитяче насильство

Наприкінці травня в одній зі шкіл Миколаєва побили до струсу мозку 9-річного хлопчика його ж однокласники. А за тиждень до цього Рубіжанський міський суд Луганської області призначив чотирьом дівчаткам-підліткам, які звіряче мучили свою однокласницю, покарання у вигляді позбавлення волі терміном на три роки шість місяців із випробувальним строком у два роки.

Проте такі факти не можна назвати навіть верхівкою айсберга. Як і у випадку з армійською дідівщиною, в освітніх закладах ретельно намагаються не виносити на люди хатні справи, навіть якщо про той чи інший ексцес дізнаються вчителі. І попри те, що, на щастя, до справжнього звірячого побиття до напівсмерті в дитячих колективах доходить порівняно рідко, віднімання грошей у молодших школярів старшокласниками, відкрите цькування слабких однокласників, вживання тютюну і навіть наркотиків є прикрими реаліями шкільної освіти.

Чи можна хоч якось змінити ситуацію на краще? Не проведеними для годиться виховними бесідами, одноразовими кампаніями, плакатами та іншою показухою, а насправді? Дуже перспективним є грузинський спосіб боротьби за шкільну дисципліну.

Саме в Грузії з осені 2010 року запровадили інститут «мандаторів» – шкільних приставів. Здавалося б, ото ще новина, хіба мало нині у школах, нехай і не в усіх, є всіляких «сек’юріті»? Однак функції останніх зазвичай обмежуються контролем біля входу, а в кращому разі допомогою в розніманні бійки школярів, якщо у тих не забракне дурості затіяти її в коридорі. Надто, беручи до уваги те, що за таку роботу беруться щонайбільше працівники приватних охоронних агентств, які не мають нестримного бажання займатися виховною роботою.

А ось мандатури – принципово інший інститут. Загалом це звичайні поліцейські, чоловіки та жінки, однак зі специфічною, так би мовити, шкільною спеціалізацією. Та й статус вони мають значно вищий, ніж звичайних охоронців на вході, адже своєрідні «заступники директора школи з безпеки». Також ці працівники мають широкі повноваження та права. Ні, звичайно, зброю вони не носять і не користуються нею. Але на мандаторів покладається завдання і запобігти бійкам, і вживанню спиртних напоїв і сигарет на території школи, і, врешті, за тим, щоб у шкільний час учні перебували на території школи, а не спізнювалися на уроки чи прогулювали їх.

В разі порушень, окрім виховних заходів впливу на порушника порядку, шкільні пристави можуть оштрафувати його батьків. Що, як видається, буде більш ефективним, ніж навіть виклик до директора школи. З поліцією не посперечаєшся – її в Грузії поважають. І, певно, злегка побоюються.

Звичайно, як і в будь-якому доброму починанні, не обходиться без окремих дискусійних моментів. Наприклад, чимало педагогів обурені тим, що оклад у мандаторів вчетверо вищий, аніж у них, 800 ларі (майже 4 тис грн) проти 200. І на форумах можна зустріти анонімні вчительські заяви на кшталт «та якби мені платили таку зарплату, я б теж у школі лад навів». Однак такі аргументи найчастіше голослівні. По-перше, більшість педколективів у школах пострадянських держав становлять жінки, навряд чи здатні впоратися з хуліганистими старшокласниками. По-друге, вчителів у кожній школі працює кілька десятків щонайменше, а мандаторів всього двоє – троє. Тож платити останнім хороші гроші коштує державі на порядок дешевше, аніж непосильне для бюджету багаторазове підвищення зарплат бюджетників.

А результат все одно дуже пристойний. Так, за офіційними даними, говорять про зменшення правопорушень у школах на 94%. Але навіть опоненти президента Саакашвілі, згнітивши серце, визнають скорочення відповідного показника на 85%.

Критики інституту мандаторів наголошують на зовсім інших моментах. Наприклад, коли деякі молодші школярі, запізнившись, лякаються поліцейських біля входу в клас. Або коли мандатори займаються «вербуванням» серед школярів своєї «агентури». А особливо їм не подобається, коли працівників охорони правопорядку часом призначають директорами шкіл.

Однак така критика не нівелює цінності й ефективності грузинського нововведення. Злякатися молодший школяр може і директора школи, але це ж не привід ліквідувати цю посаду? Чи можна без мережі інформаторів зі школярів вчасно дізнатися, скажімо, про підготовку побиття чергового «гидкого каченяти»?

Мандаторів іноді призначають директорами. Наприклад, у США медичну клініку очолює не головлікар, як у нас, а звичайний тямущий менеджер, котрий, зрозуміло, спирається у своїх організаційних рішеннях на поради фахівців-медиків. А якщо в інших школах дисципліна нагадує епоху Дикого Заходу, то може, справді, краще такою школою керуватиме «шериф», що аж ніяк не заважає роботі фахівців-педагогів? Заразом звільняючи їх від незвичної діяльності правоохоронця щодо сучасних «важких діток».

А кращим підтвердженням успіху введення інституту мандаторів є його підтримка більшістю населення, яке також, згнітивши серце, змушені визнати навіть критики грузинських реформ.

На жаль, райдужних перспектив впровадження грузинського досвіду на українських теренах за нинішніх обставин не має. Адже грузинська поліція після Революції троянд від самого спочатку будувалася як еліта державної служби. Звідси і високі зарплати (при одночасному скороченні штатів у рази) для запобігання корупції під загрозою негайного звільнення. Українське ж МВС, як було при Кучмі, так і залишилося інститутом насамперед каральних заходів на випадок невдоволення населення правлячим режимом. Куди вже «донецьким» міліцію скорочувати – хто ж мітинги протесту розганятиме? От і тримають сотні тисяч міліціонерів на мізерній зарплаті, одночасно заплющуючи очі на повальну корупцію з їхнього боку.

Пустити таких «лицарів без страху і докору» в школи? Та вони там, найімовірніше, не лад наведуть, а почнуть дахувати вже наявні підліткові угруповання, заодно стягуючи з них пристойну «данину». Тож посилення шкільної безпеки все ж варто готувати заздалегідь, почавши перетворення з проведення кардинальних реформ державних інститутів та влади в цілому.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Що голосування в Італії, Австрії, Румунії означають для ЄС і України
    8 грудня, Ольга Ворожбит
  • На яких традиціях виховують українських офіцерів і солдатів
    8 грудня, Ярослав Тинченко
  • Нереформована протягом 25 років регуляторна система не просто тягне Україну на дно рейтингу Світового банку «Doingbusiness» (80 місце серед 190 країн), а суттєво ускладнює роботу як національного бізнесу, так і потенційних інвесторів. Тому дерегуляція, а точніше побудова кращої регуляції, у фокусі особливої уваги – на засіданні Уряду скасували 367 постанов та нормативних актів, які обмежують діяльність бізнесу, а перший заступник Міністра економіки Максим Нефьодов анонсував законопроект для кардинального стрибка в рейтингу DoingBusiness на 40+ місць.
    8 грудня, Світлана Майструк
  • Про пріоритетні культпроекти, осучаснення бібліотек та осередків, а також про створення інституцій, які провадили б у майбутньому культурне відродження нині окупованих Донбасу й Криму, в інтерв’ю Тижню розповів міністр культури Євген Нищук.
    8 грудня, Ганна Трегуб
  • Російська пропагандистська машина недарма вбиває в голову своїм громадянам, ніби на Донбасі за Україну воюють найманці якщо не із Сомалі, то з Арабського світу; про участь військ країн НАТО, особливо поляків, вона вже навіть не згадує.
    8 грудня, Анатолій Шара
  • Реформа державного управління ще не набрала обертів, проте навколо неї, традиційно для українського політикуму, вже почали розгорятися скандали.
    8 грудня, Станіслав Козлюк
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено