Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
26 травня, 2012   ▪   Валерія Бурлакова   ▪   Версія для друку

Заборона куріння у громадських місцях може збільшити кількість курців

«Якщо мені на небесах не можна буде курити, то це місце не для мене», – казав Марк Твен. Навряд чи письменникові сподобалось би сьогодні життя в рідній Америці. Утім, втекти вже не було б куди, адже відтепер навіть в Україні курити не можна майже ніде.
Заборона куріння у громадських місцях може збільшити кількість курців

Кальян у таксофоні

Відповідно до схваленого Верховною Радою закону віднині тютюнові вироби, електронні сигарети та кальяни не можна курити не лише в закладах охорони здоров’я, приміщеннях навчальних закладів, у громадському транспорті чи в аеропортах та на вокзалах, де й д не курили.

Українцям радять утриматися від паління, наприклад, у під’їздах житлових будинків та підземних переходах. У гуртожитках, готелях і ресторанах курити можна буде лише у спеціально призначених для цього місцях. Але місця ці становитимуть не більше 10% площі закладу.

Кілька років тому в Україні заборонили пити пиво на вулиці. Cпочатку громадяни потроху дізнавались про це від міліціонерів. Відтак деякий час сором’язливо ховали алкоголь у пакети. Але згодом все стало на свої місця, і вечорами надто важко не помітити того, що пиво, не ховаючись, п’ють всі охочі. Найгірше, що на них очікує, це настирний правоохоронець, від якого треба буде відкупитись.

На думку координатора Громадської ініціативи «Права курців» Юрія Палійчука, закон про куріння спіткає така сама доля. «Цей законопроект не принесе користі нікому – ні його авторам, ні медикам, ні курцям, – впевнений пан Палійчук. – Адже він не працюватиме, як працює деінде в Європі. Ми з вами живемо у корумпованій поліцейській державі! Тут із правоохоронцем завжди можна домовитись, можна відкупитися. Та й у ресторанах як курили, так і куритимуть. А хабарів правоохоронцям даватимуть власники закладів».

На популярності куріння, на думку Палійчука, заборона теж не обов’язково позначиться. «В Іспанії та Ірландії аналогічний законопроект призвів до збільшення кількості курців. – розповів він Тижню. – Чому? Версій чимало. Одна з них – людська психологія. Колись Майкл Вінстон проводив експеримент: перевірив реакцію людей на цигарки без напису та на цигарки із написом про заборону паління. Заборона збільшила кількість охочих закурити на 12%».

Однак, якщо закони, звісно, працюють, то буває й інакше. Наприклад, у Великій Британії після заборони куріння у громадських місцях 22% курців зізналися, що принаймні замисляться над тим, що варто кинути. А в університеті американського штату Массачусетс засвідчують: заборона палити в ресторанах на 35% знижує ймовірність того, що молоді люди стануть закоренілими курцями.

Українці, які обрали здоровий спосіб життя, теж бачать у заборонах певний позитив. «Тому, хто не курить, перебувати поруч із людьми, половина яких димить, нестерпно. І це, мабуть, найприкріше. Коли кидаєш курити щоб не травитись, тебе при цьому отруюють інші, – розмірковує киянка Ольга, яка від шкідливої звички відмовилась. Вона переконана, що закон частково виконуватимуть, виключно «залежно від рівня виховання і свідомості».

Водночас Ольга вважає, що стимулом кинути курити заборона на паління у громадських місцях стати не зможе. «Що могло б спрацювати в боротьбі з цією звичкою – так це високі ціни», – вважає дівчина.

Цигарки за 100 гривень

В Україні ледь не найдешевші сигарети в Європі. У своєму звіті щодо середніх цін за пачку цигарок ірландська громадська організація Forest Éireann наводить українську ціну у €1,02 – трохи більше 10 грн. Дешевше тільки у Румунії – 0,89 євро та Білорусі – 0,92 євро за пачку. В Сербії пачка коштує €1,17, а 1,36 – у Росії, 1,49 – в Албанії, 2,06 – у Литві, 2,49 – у Латвії, 2,50 – у Болгарії, 2,95 – у Польщі, 2,97 – у Туреччині, €3,06 – у Хорватії.

Ціни від €3 до €5 втримують Греція, Словенія, Чехія, Кіпр, Іспанія, Люксембург, Австрія, Італія, Швеція, Фінляндія. Трохи дорожче, близько €5 – в Німеччині, Данії, Бельгії, Франції.

Надто дорогим задоволенням куріння стало у трьох країнах: Великій Британії (€7,88), Ірландії (€8,65) та Норвегії (€9,63, або 96,65 грн за пачку).

В Україні дані щодо кількості курців дуже різняться. За однією з версій, шкідливу звичку має 33% дорослого населення. У Норвегії ж, де за пачку цигарок доводиться сплачувати вдесятеро більше, курить 31% дорослого населення.

Хоча підвищення цін на сигарети зменшує кількість сигарет, які викурюють люди, які не кинули. А результати понад 100 досліджень, проведених у країнах з високими доходами, свідчать: зростання цін на тютюнові вироби на 10% лише на 3–5% зменшує обсяг загального їх споживання. Чутливими до цін виявляються насамперед люди з нижчих соціальних шарів, а також підлітки й молодь.

Сила спротиву

Україна – одна зі 172 країн, які підписали й ратифікували Рамкову конвенцію ВООЗ з боротьби проти тютюну. Зроблено це було ще 2006 року. Згідно з вимогами конвенції в Україні заборонено рекламу сигарет на зовнішніх носіях та у ЗМІ.

Сама заборона недоліків не має. Проте, хоч як дивно, негативний вплив може справити, зокрема серед молоді, інша реклама – соціальна. Згідно з дослідженнями американки Хе Джин Пек, доцента коледжу масових комунікацій UGA Grady College, антитютюнові кампанії можуть лише стимулювати бунтівну натуру молоді, зацікавлюючи її курінням. Правильно діє реклама лише в тому випадку, якщо молода людина впевнена: до реклами дослуховуються її однолітки.

«Ми з’ясували, що важливо навіть не те, як ваші друзі насправді реагують на рекламу, а якою ви вважаєте їхню реакцію», – наголошує Пек. На її думку, кампанії на підтримку здорового способу життя мають переконувати людей не уникати куріння, а радше змінювати соціальні норми. Вкрай важливо й те, як сформульований заклик. Замість того щоб застосовувати авторитарний підхід на кшталт «просто скажи «ні!», Пек радить наголосити, що більшість молодих людей не палить, маючи на це вагомі підстави.

Також, як свідчить європейська практика, на сприйняття куріння самими курцями добре діє поява на пачках картинок, які шокують та ілюструють наслідки тютюнопаління: 78% опитаних курців схвалили появу таких попереджень, 50% змінили свою думку про наслідки для здоров’я, 67% висловили бажання кинути курити.

Будь-де

Решта, 33%, яких не налякаєш нічим, теж не пропадуть. Адже організації, які захищають права курців, є у всьому світі.

Українські захисники курців на стежку війни вже вийшли, вимагаючи від Верховної Ради облаштувати спеціальні місця для паління там, де вони схваленим законодавчим актом не передбачені – на стадіонах. Вони переконані, що курити вболівальники не перестануть. Просто робитимуть це будь-де, конфліктуючи з законом.

«В тих країнах, де діє тотальна заборона на паління, такі місця є, – кажуть у ГІ «Права курців». – Європейські вболівальники зрозуміють заборону паління на стадіонах. Але аж ніяк не зрозуміють браку спеціально відведених для цього місць».

Здається, вони мають рацію. Врешті-решт, як-то кажуть, занапастити своє життя – невід'ємне право кожної людини.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Якщо люди-музеї — це здебільшого старше покоління, то в цій підбірці етнографічно-туристичних історій здебільшого свіжа кров. Проекти, що надихають, що з’являються зав­­дяки активній молодій енергії. Може, з роками й вони перетворяться на пам’ятки, але поки що це живі страшенно цікаві організми, котрі навіть диктують свої умови в деяких нішах нашого бідного туристичного ринку.
    24 липня, Богдан Логвиненко
  • Що передбачає й кого зачіпає якісна психореабілітація людей, які повертаються з війни
    24 липня, Ганна Трегуб
  • Найбільші бренди світу потерпають від дрібніших конкурентів
    24 липня, The Economist
  • Ось відчиняються двері залу, і входить одна людина, радісна та усміхнена. Сотні вітають її такими самими радісними вигуками. Овації і захват. Далі?
    24 липня, Станіслав Васін
  • Як одинаки-аматори створюють варті уваги колекції. Без меценатів і державної підтримки
    23 липня, Богдан Логвиненко
  • От що цього разу? Питаю я себе. Давай уже писати про першу «Червону руту». Давай! Про «Гадів», Чубая, Бурмаку... Про Миколайчука, врешті-решт, лисого, босого, у лєопардовій пов’язці... Про Чернівці 1989 року... Не цього разу. Може, наступного... Так само, у принципі, я думав, коли минулого разу сідав за комп. Тоді мене «відволікли» ВІА. Ансамблі. Вокально-інструментальні... Добре... А зараз шо?
    23 липня, Сергій Харинович
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено