Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика

Зоозахист: Європа рекомендує не вбивати!

Навесні цього року в Україні вперше відбулася сесія Міжнародного епізоотичного бюро (МЕБ), членом якого Україна є з 11 липня 1994 року. Доповідь про стан виконання нашою країною вимог МЕБ робив Девід Боулз – директор з комунікацій і стратегії Королівського товариства захисту тварин (RSPCA, Велика Британія), у сфері повноважень якого перебувають країни Центральної та Східної Європи. На зустрічі з представниками зоозахисного руху України він люб’язно відповів на низку запитань, що останніми роками хвилюють багатьох українців.
Зоозахист: Європа рекомендує не вбивати!

У. Т.: Пане Девіде, які питання розглядала сесія і які рішення були ухвалені щодо України?

– Одним з основних завдань МЕБ є нагляд за забезпеченням країнами-членами належного рівня добробуту тварин. В Україні з цим є серйозні проблеми. Зокрема, щодо дотримання норм, закріплених у Положенні про контроль безпритульних собак. Однак, попри нинішній негативний імідж України в Європі, що склався у зв’язку з поширеними тут випадками вбивства тварин, останнім часом у вас спостерігається певний прогрес. Хоча зауваження справді є. І є рекомендації щодо того, що і як слід покращити.

У. Т: Яких заходів, на думку європейських організацій, нашій країні слід вжити для врегулювання питання з безпритульними тваринами напередодні Євро-2012?

– Ми рекомендуємо мерам міст терміново будувати притулки, виловити тварин і за час перебування в притулках стерилізувати, а після Євро-2012 випустити. Таким шлях обрала Греція перед чемпіонатом. Вбивство – не європейська норма, і в усьому світі за ситуацією у вашій країні уважно спостерігають. Украй важливим є те, що за останні п’ять років ситуація таки покращала: посилився зоозахисний рух, зросла увага громадськості до цього питання, зазнала змін у бік покращення ставлення до безпритульних тварин громадська думка, та й на урядовому рівні усвідомлюють, що знищення тварин і недотримання принципів їхнього добробуту – це шлях, який інспірує посилення жорстокості в суспільстві загалом. Тому, сподіваємося, що в наступні п’ять років ситуація ще покращає.

У. Т.: 5 липня 2011 року Україна підписала Європейську конвенцію про захист домашніх тварин. Як це може відобразитися на ситуації з безпритульними тваринами?

– Мета цієї конвенції – забезпечити добробут саме домашніх тварин-компаньйонів. Вона майже не торкається питань регулювання кількості безпритульних. Отже, її ратифікація на реалізації таких програм, зокрема й методом ВСП («відлов – стерилізація – повернення»), ніяк не позначиться. Держави, які є підписантами цього документа (Греція, Італія, Мальта тощо), успішно застосовують ВСП. Головне ж тут – гуманні методи поводження з тваринами. І те, чи населення країни сприймає ВСП.

Девід Боулз (у центрі) під час зустрічі з активістами Громадянської ініціативи «Форум допомоги безпритульним тваринам Ua-Vet»

У. Т.: За участю зоозахисників розроблено і зареєстровано у Верховній Раді законопроект нової редакції Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження». Як ви оцінюєте новації, закладені в ньому?

– На мою думку, в законопроекті є позитивні нововведення. Це, зокрема, заходи, спрямовані на запобігання неконтрольованому розмноженню домашніх тварин: обов’язкова реєстрація домашніх, податкове стимулювання їхньої стерилізації та оподаткування діяльності з їхнього розведення з метою продажу, ліцензування діяльності розплідників, посилення відповідальності власників тварин, які кидають їх напризволяще, легалізація опікунів безпритульних тварин тощо. Ми плануємо висловити офіційну підтримку цьому законопроекту. Однак надзвичайно важливою є й конкретизація зазначених у ньому положень: законодавче забезпечення належної кількості притулків та якості утримання тварин у них і унеможливлення негуманних способів позбавлення їх життя.

У. Т.: Якою є європейська практика функціонування притулків?

– У кожній країні Європи є притулки, які фінансує або держава, або благодійні організації. У Великій Британії їх пропорція становить 20% на 80%. Однак можливим є фінансування благодійницьких притулків з боку місцевої влади. У будь-якому разі за європейською практикою питання безпритульних тварин належить до компетенції місцевої влади.

У. Т.: У нас наразі не розвинена благодійницька діяльність і тому створення притулків європейського рівня є проблематичним. Наразі зоозахисники України розвивають мережу міні-притулків, де в домашніх умовах тимчасово, до знаходження нових господарів, утримуються 5, 10, 20 тварин і де найбільш реальним є забезпечення належного добробуту тварин. Чи поширенв така практика в Європі?

– Так. Міні-притулки функціонують як волонтерська ініціатива їхніх власників і не підлягають реєстрації. Головне, щоби умови в них відповідали нормам національного законодавства щодо забезпечення добробуту тварин. А такі закони є в усіх європейських країнах, окрім деяких пострадянських – Росії, Білорусі, Молдови, Азербайджану та Вірменії.

У. Т.:У яких країнах до здорових і неагресивних тварин, якщо для них не знайшли власника, застосовують евтаназію?

– Заборона застосування евтаназії до таких тварин є лише в Німеччині, Італії та Греції. У північних країнах, наприклад, Швеції, Данії тощо, евтаназія дозволена, однак через фактичну відсутність безпритульних тварин і неухильне дотримання громадянами цих країн законів вона не застосовується на практиці.

У. Т.: У нас поширюється інформація, що в країнах, де застосовується метод ВСП (Греція, Італія тощо), ситуація з безпритульними тваринами погіршується, а їхня кількість зростає. Чи це такі?

– Ні, це не так. Ситуація погіршується в колишніх Югославських країнах – Сербії, Македонії, а також у Туреччині й в Україні. Тобто там, де евтаназія не лише не заборонена, а й поширені випадки жорстокого вбивства тварин. Найефективніше ж серед держав колишнього радянського блоку проблему вирішують країни Прибалтики й Польща. Тут держава виділяє кошти на будівництво притулків й фінансує половину з них та стерилізацію. У Польщі нині діють 130 притулків, хоча 25 років тому не було жодного (в Україні сьогодні – близько 50), уже півтора десятки років діє законодавство в цій сфері, а у вас – лише 6 років.

У. Т.: Як довго тварин утримують у притулках?

– Скільки потрібно для того, щоб знайти їм нових власників. Це може тривати й навіть три – чотири роки. Можна й довше, однак тоді добробут тварини погіршується. Якщо за кілька років для тварини не знайдено нового господаря, тоді вже краще евтаназія.

У. Т.: У нас широко пропагується те, що Європа практикує евтаназію через п’ять – сім днів після відлову тварини. Чи справді така практика є поширеною?

– У Великій Британії п’ять днів (в інших країнах – 30 і навіть 60) – це той мінімум, коли, відповідно до закону, евтаназію застосовувати заборонено. Після спливу того терміну можна. Однак на практиці такі мінімальні терміни не застосовуються. У Великій Британії відловлюють 120 тис. тварин на рік, з яких 50% прилаштовують майже негайно у мінімальні терміни, 40% передають у притулки для подальшого перетримання й прилаштування. І лише 10% здорових і неагресивних піддають евтаназії.

У. Т.: Однак в останні роки кількість безпритульних тварин в Англії почала зростати…

–Так, почала. За рахунок тварин, що мали власників, які від них відмовилися. Наразі в уряді обговорюється можливість повернення до обов’язкової реєстрації домашніх тварин, яку Велика Британія скасувала у 1980-х роках і яка сьогодні діє в 15 країнах Європи.

У. Т.: А якими є методи контролю розмноження домашніх тварин? Чи десь накладена заборона на їх розпліднення в домашніх умовах?

– Такої заборони не існує і не може існувати. Є система заохочень до стерилізації. Наприклад, для власників, чиї тварини стерилізовані, зменшується плата за реєстрацію чи утримання, надаються інші пільги. Контролюється лише комерційне розведення – діяльність розплідників має бути ліцензованою. Законами також передбачене покарання за відмову від тварин – їх залишення без нагляду, викидання. Це – штрафи або й тюремне ув’язнення. В Англії розміри штрафів перебувають у межах від 100 до 5 000 фунтів. Контролює ці питання місцева влада, яка створює для цього спеціальні структури.

У. Т.: Нині в такому великому місті, як Харків, піддають евтаназії 93% виловлених тварин. Загалом же на рік там виловлюють близько 2 тис. тварин. Чи можна таке поводження вважати цивілізованим?

– Такий обсяг евтаназії є незвичним для Європи. Однак він є звичним у країнах, де виловлюють сотні тисяч тварин на рік. Проте і тут вкрай важливо, щоб евтаназія здійснювалася гуманно. І, звісно, треба шукати інших, гуманніших способів.

У. Т.:Чи є в країнах Європи організації, які пропагують більш масову евтаназію, ніж сьогодні?

– Такі організації – це локальне явище, притаманне лише Україні, Росії та Білорусі. Як і «догхантерств» – рух убивць тварин. Оскільки воно є незаконним, то й спосіб боротьби з ним один – держава має застосовувати закон і притягати до відповідальності.

У. Т.: Що б ви побажали захисникам тварин в Україні?

Успіхів у вашій благородній діяльності. Розумію, що вам важко, коли уряд не фінансує вашої діяльності, ставиться до вас із підозрою. Однак у багатьох країнах уряди налаштовані до активістів підозріло. Тож успіхів і у співпраці з владою.Ваші організації роблять добру справу.

На фото: .


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Світові медіа аналізують результати проміжного звіту міжнародної слідчої групи щодо збиття літака MH17 17 липня 2014 року в небі над Україною і роздумують над притягненням до відповідальності кремлівського режиму.
    29 вересня, Ольга Ворожбит
  • Те, що колись видавалося немислимим, сьогодні не таке далеке від реальності
    29 вересня, The Economist
  • Низькі рейтинги нинішнього владного дуумвірату викликають у його учасників приплив політичних амбіцій в умовах певної невизначеності. Поки що приховані, але від того не менш сильні. Тиждень спробував спрогнозувати, у що можуть мімікрувати нинішні партії влади й на які суспільні сили вони спиратимуться.
    29 вересня, Богдан Буткевич
  • Попри прагнення деяких (переважно українських) політиків вилучити тему Волині з українсько-польських відносин, у Польщі кампанія обговорення «злочинів українських націоналістів» набула мистецького підживлення
    29 вересня, Юлія Олійник
  • Георгій Тука, який майже півроку працює в новому Міністерстві тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, розповів Тижню про своє ставлення до конфлікту переселенців і держави довкола соціальних виплат та боротьби з контрабандою на Донбасі.
    29 вересня, Андрій Голуб
  • Однією з головних новин минулого тижня стала спроба так званого державного перевороту в угрупованні «ЛНР». Після того як лідер луганських сепаратистів Ігор Плотницький 21 вересня заявив, що проти нього готувався заколот, який провалився, багато хто спочатку сприйняв це як чергове інформаційне вкидання чи самопіар сепаратиста. Адже жодних конкретних імен Плотницкий не називав.
    29 вересня, Денис Казанський
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено