Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
4 червня, 2012   ▪   Юрій Поташній   ▪   Версія для друку

Аукціон чудес

Нині в Україні діє не одна сотня реабілітаційних центрів, де лікують від наркотичної залежності. У більшості з них допомогу надають непрофесійно
Матеріал друкованого видання
№ 20 (237)
від 17 травня, 2012
Аукціон чудес

Про наукові методики там навіть не чули, бо не запрошують на роботу ані наркологів, ані психологів. Практикують й імітацію трудотерапії, яка подеколи нагадує визискування і йде на користь тільки роботодавцям. Пацієнтів саджають у ями та ізолятори, на них надягають наручники. Подейкують про оригінальні методи перевиховання в одному з наркоцентрів Чернігівщини, що більше нагадує концтабір. Кажуть, його наставник навіть не вміє писати, а посеред ночі в п’яному чаду шаблею рубає чагарники. На таких прикладах не виховаєш досконалу особистість, що прагне тверезого життя.

Читайте також: Недореабілітація: що очікує наркозалежних, які хочуть позбутися своєї згубної звички

СУМНІВНА СВОБОДА

Держава не висуває жодних вимог до організаторів наркоцентрів. Треба лише зареєструвати громадську організацію, набрати пацієнтів – і ти вже наставник, «лікуєш». Складно відшукати кількадесят медичних установ, де надають кваліфіковану допомогу. Відтак нещодавно професіонали об’єдналися у Всеукраїнську асоціацію центрів допомоги наркозалежним «Альтернатива», до якої входять 15 центрів. Ще стільки само готуються до вступу в асоціацію. «Ми не ставимо за мету об’єднати якомога більше наркоцентрів, – каже голова новоутвореної асоціації лікар-нарколог Владислав Сова. – Приймаємо лише тих, хто надає якісні послуги, використовує ліцензовані чи запатентовані програми».

Асоціація ставить за мету навести лад у галузі: систематизувати надання наркологічної допомоги, зобов’язати всі центри дотримуватися чітких програм реабілітації й вести звітну документацію. Задля цього планують вийти із законодавчими ініціативами на профільні міністерства. Серед пропозицій – упровадження обов’язкового лікування від наркоманії.

«Обов’язкова реабілітація має існувати як альтернатива ув’язненню для залежних від наркотиків, що скоїли дрібні злочини, – вважає завідувач відділу профілактики й лікування наркоманії харківського Інституту неврології, психіатрії та наркології АМН України Ігор Лінський, при цьому підкреслює, що йдеться саме про обов’язкову, а не про примусову реабілітацію. – Суд зобов’язує, а не примушує хворого пройти курс реабілітації. Його не беруть під варту, а він сам має виконати це рішення. Якщо хворий не виконав присуд, буде ув’язнений».

В Україні, як і у світі загалом, ефективність довели два види реабілітаційних програм: психотерапевтичні й духовні. Набуває поширення польський досвід, що ґрунтується на успішній діяльності мережі реабілітаційних центрів «МОНАР».

Читайте також: Наркомани лікують один одного хорошим прикладом

ШЛЯХ РЕАБІЛІТАЦІЇ

Звернутися до лікаря наркомана зазвичай змушують зовнішні обставини: тиск батьків, проблеми з міліцією, негаразди зі здоров’ям. Усунення фізичної залежності – це лише початок тривалого шляху. Якщо він знехтує реабілітацією, обов’язково повернеться до вживання наркотиків – як не через місяць, то через рік. «За десятиліття роботи я пролікував тисячі пацієнтів, – розповідає Владислав Сова. – З них лише п’ять – сім осіб самостійно, без реабілітації, назавжди відмовилися від згубної пристрасті. Це були люди з твердою волею, що потрапили в залежність уже дорослими. Тепер на голку найчастіше підсідають підлітки, тому без тривалого лікування їм ніяк не обійтися».

Перебуваючи в реабілітаційному центрі, наркоман перші два-три місяці адаптується до тверезого життя. Лише після цього настає черга відповідних процедур: тут вчать по-новому зав’язувати стосунки, виявляти емоції, брати на себе відповідальність. Період реабілітації визначають для кожного індивідуально, проте він не може тривати менш як дев’ять місяців. Найкращих результатів досягають, коли в групі 15–20 пацієнтів. Тоді фахівець встигає кожному приділити достатньо уваги.

«Головне, щоб пацієнт був активним учасником реабілітації, а не пасивним об’єктом впливу, коли навколо нього лише водять хороводи й розповідають казки», – зазначає Ігор Лінський. За словами вченого, у реабілітаційному центрі обов’язково має працювати кваліфікований персонал. Не обійтися й без виробничої бази для трудотерапії, приміром, будівельної чи сільськогосподарської. Хворим треба забезпечити умови для занять фізкультурою. Важливо налагодити зв’язки з центрами зайнятості та потенційними роботодавцями.

Голова ГО «Батьки проти наркотиків» Анатолій Гевліч вважає наркоманію не медичною, а психосоціальною проблемою. Тому вилікуватися від неї, вживаючи пігулки, неможливо. «Наркомана слід перепрограмувати, як комп’ютер, що зазнав збоїв, – каже пан Анатолій. – А зробити це можна лише в реабілітаційному центрі. Треба навчити його отримувати задоволення від життя, а не від наркотиків. А це справа непроста й потребує чимало часу».

Організація об’єднує батьків, чиїм дітям вдалося позбутися залежності від голки. Вони поширюють власний досвід перевиховання наркоманів, рекомендують перевірені реабілітаційні центри. При цьому беруть до уваги один-єдиний показник – ефективність.

БОРОТЬБА ЗА РИНОК

Практикують в Україні й замісну терапію (ЗТ), суть якої полягає в заміщенні вуличних наркотиків легальними. Програму ЗТ в Україні вже протягом восьми років фінансує Міжнародний альянс з ВІЛ/СНІД. Щоправда, допомога з-за кордону надходить переважно не живими грішми, а наркотичними засобами, здебільшого метадоном. Його безплатно роздають у наркодиспансерах, оскільки у світі накопичився значний надлишок цього синтетичного наркотику. Є підозра, що тільки-но в нашій країні сформується чимала армія метадонозалежних, донор одразу припинить доброчинність. Планується, що надалі згадану програму фінансуватиме держава.

Якщо в Європі кандидатів для ЗТ ретельно добирають, то в Україні жодних вимог до претендентів немає. Упродовж 2012 року кількість таких пацієнтів планували довести до 20 тис. Наступний рубіж доволі розмитий: 60–150 тис. осіб.

Читайте також: Мережевий НАРКетинг

Програмою ЗТ завжди був невдоволений Департамент боротьби з незаконним обігом наркотиків МВС (БНОН), бо, вочевидь, має власний шкурний інтерес у наркобізнесі. Численні експерти в бесідах із Тижнем підтвердили, що БНОН тримає «дах» над нелегальними виробниками та розповсюджувачами наркотиків в Україні. Так, у вересні минулого року працівників Святошинського БНОН Києва викрили в організації злочинного угруповання.

«Святошинський БНОН створив сприятливі умови для того, щоб молодь і підлітки цього району потрапляли в наркотичну залежність, – каже президент Всеукраїнського об’єднання громадських організацій «Рух протидії наркоманії та наркокорупції» Роман Трохін. – Шантажуючи наркоманів, міліціонери змушували їх торгувати наркотиками. Тут роками не закривали притонів і наркоаптек». Від спілкування з працівниками БНОН у пана Трохіна залишилися неприємні враження. «Манера поведінки, сленг уперемішку з нецензурною лайкою свідчать про їхню самовпевненість, безкарність, – розповідає він. – Автомобілі, золоті годинники, дорогий одяг вказують на те, що люди живуть на нетрудові, дуже великі, доходи». Роман Трохін, який добре знає міліцейську «кухню», стверджує: діяльність Святошинського БНОН не була прикрим винятком – це загальнодержавна практика. А за таких умов зупиняти епідемію наркоманії в Україні просто нікому не вигідно.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Саміт лідерів країн-членів ЄС, що проходить 28-29 червня в Брюсселі, майже виключно присвячений потенційному виходу Британії з організації
    29 червня, Віталій Рибак
  • Тиждень звернувся до Асли Айдинташбаш, експерта Європейської ради з міжнародних відносинз проханням прокоментувати останні заяви турецького президента щодо Росії
    29 червня, Віталій Рибак
  • 16 січня 2015-го десантники 25-ої бригади отримали наказ здійснити марш зі свого місця розташування до південно-західної околиці Авдіївки (мікрорайон Хімік). Разом з десантниками в цей сектор висунулися й бригадні артилерійські підрозділи.
    28 червня, Анатолій Шара
  • Хто і як сьогодні змінює Конституцію України? Який зв’язок між цими нововведеннями та ключовими реформами в державі? Про це Тижню розповів експерт із конституційного та адміністративного права, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко
    28 червня, Анна Корбут
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про візит Володимира Гройсмана до Берліну, значення Brexit для України, стабілізацію української економіки та переклад книги Олега Шинкаренка на англійську
    28 червня, Віталій Рибак
  • Багато блогерів та журналістів вже не раз робили аналіз справ «молодих, але невизнаних» республік. Хтось перевіряв бюджети, дехто слідкував за темпами виробництва на окупованих територіях. Інших цікавив політичний бомонд Донецьку чи Луганську.
    28 червня, Павло Василів
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено