Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
27 квітня, 2012   ▪   Валерія Бурлакова   ▪   Версія для друку

«Все одно вас тут не буде»: найстаріший літературний журнал країни виганяють з приміщення

Звістка про рейдерське захоплення редакції «Всесвіту» швидко облетіла мережу. 83-річний шеф-редактор журналу опинився в лікарні. «Це дрібниці», - каже він. Але те, що засноване майже сто років тому видання може припинити своє існування через чиїсь бізнесові інтереси, дрібницями назвати не може. Що відбувається, з’ясовував «Тиждень»
«Все одно вас тут не буде»: найстаріший літературний журнал країни виганяють з приміщення
Валерія Бурлакова

Зв’язок зі світом

«Всесвіт» ще 1925 року заснували Василь Блакитний, Микола Хвильовий та Олександр Довженко. «Перші 10 років він існував як ілюстрований журнал, – розповідає шеф-редактор «Всесвіту» Олег Микитенко. – Були у ньому і закордонні матеріали, і українські, і художня література, і публіцистика, і фотоматеріали...»

В період репресій, у 1934 році, журнал був закритий.

У 1958-му, після смерті Сталіна, в нових історичних умовах, почали відновлюватись низка видань. Серед них був і «Всесвіт», у колиски якого цього разу стояли Олесь Гончар, Павло Загребельний, Павло Тичина… Саме тоді «Всесвіт» став виключно журналом іноземної літератури.

«Це було нове народження, – розповідає Олег Микитенко, який працює у журналі з 1958-го. – Відтоді ми подаємо колосальну панораму світової літератури: понад 5000 авторів із більш ніж 100 країн світу у перекладі з 83 мов…»

Протягом останніх 40 років редакція журналу працює у приміщенні на вулиці Грушевського, 34/1, зовсім поруч з метро «Арсенальна». У стінах редакції побували понад 700 гостей з десятків країн світу.

Останні випуски журналу – спеціальні номери. Угорський, китайський, німецький… «Останній – вірменський номер – вийшов місяць тому. Це калейдоскоп сучасної вірменської літератури, – розповідає пан Микитенко. – Є у ньому привітання президента Вірменії та президента України, міністрів».

«Кожен номер «Всесвіту» – це зв’язок України зі світом, – переконаний шеф-редактор. – Це наші літературні взаємозв’язки і культурні контакти».

Краще стало жити

З юридичного боку «Всесвіт» – це товариство з обмеженою відповідальністю – «Видавничий дім «Всесвіт». Головна мета його існування – видання журналу.

«Створення товариства допомагало журналові виживати, – пояснює пан Микитенко. – Адже нам потрібно діставати кошти на видання. Це гроші і на папір, і на друк, і на зарплату працівникам, і комунальні платежі…»

Після перебудови та інфляції у «Всесвіту» контингент читачів значно зменшився. У студентів, вчителів, міської й сільської інтелігенції, бібліотек просто бракувало коштів, зауважує шеф-редактор.

«Коли за тих самих часів постала загроза того, що книграні, бібліотеки і видавництва можуть залишитися без своїх приміщень, «Всесвіт» вирішив приватизувати своє, – розповідає Микитенко. – А як приватизувати?... На обрії з’явилася фінансова організація «Сократ», котра запропонувала викупити приміщення для журналу, а за це – отримати половину. Нам довелося піти на це. У нас вдвічі зменшилась площа. Половину отримав «Сократ».

«Ми стали жити на половині. Одну кімнату велику здавали в оренду, в інших чотирьох – працювали. А півроку тому орендар пішов, тож ми залишилися зовсім без грошей, без орендних коштів. Нам стало зовсім сутужно».

У «Всесвіті» діє жорсткий режим економії на всьому, невеликі зарплати… «Зараз ми їх трохи збільшили. Шеф-редактор та головний редактор отримують по 2000 грн, заступник головного редактора – 1800 грн, – ділиться Олег Микитенко. – Це вже нам краще стало жити. Але грошей все одно немає. Вірменський номер дав якусь копійку, почали вилазити з боргів…»

Але зітхнути з полегшенням редакція журналу не змогла.

Знайоме прізвище

26 квітня до редакції прийшли троє людей. Вони представились як юристи і сказали, що мають доручення від колишніх працівників журналу. «Вони вже тут не працюють, але були і залишаються членами товариства з обмеженою відповідальністю, і володіють 60%, – пояснюють у виданні. – Юристи сказали, що приміщення вже не наше, а продане – наші пенсіонери продали свої частки».

Із колишними працівниками «Всесвіту» ще не зв’язувались. «Ми знаємо, що вони продали частки зі слів «юристів», – каже пан Микитенко. – І ми не маємо підстав у цьому сумніватись».

На запитання, кому були продані частки, «юристи» пом’ялись, а потім зізнались: пану Сергію Клименку, засновнику групи компаній «Траектория».

«Клименко! Нам знайоме це прізвище, – зітхає Олег Микитенко. – У одному приміщенні з нами, через коридор, була редакція журналу «Вітчизна». Вони продали свої частки та права якомусь бізнесмену, а в нього їх перекупив пан Клименко».

Одного дня працівники «Всесвіту» побачили, що у приміщенні «Вітчизни» почався ремонт. Редакцію перенесли спочатку на вулицю Фрунзе, відтак – на Оболонь… «П’ять разів вони змінювали приміщення, – кажуть у «Всесвіті». – І зрештою «Вітчизна» припинила своє існування – вже 2,5 роки вона не виходить. Журнал знищений».

«Тепер до нас приходять люди, начебто юристи, і кажуть, що це приміщення нам вже не належить, воно продане, і за цим стоїть пан Клименко. А за його спиною, мовляв, якісь нардепи. І нам пропонують забиратись: або продавайте свою частку, або без вас обійдуться, будь-що  вас тут не буде, – розповідає Олег Микитенко. І наголошує, що 40% досі володіють ті, хто досі працює у «Всесвіті».

Каже, відвідувачі дверей не вибивали і документів не знищували, хоч така інформація і була поширена в мережі. Але чинили тиск на редакційний колектив. «Я трошки перехвалювався, мені навіть швидку викликали, – зізнається 83-річний шеф-редактор. – Це нічого. Але факт психологічного натиску явний»…

Майбутнє «Всесвіту»

Як складеться доля видання – це питання насамперед юридичне. «Я не сказав би, що можуть «відібрати» приміщення. Але  встановити контроль над підприємством можуть, – коментує ситуацію з проданою часткою юрист Олександр Славський. – Якщо приміщення належить підприємству, то воно перебуває у розпорядженні ради засновників. Якщо остання підконтрольна одній людині – вона керує всім. Якщо у людини 60%, рада може фактично керувати одноосібно»… 

По-друге, це питання уваги громадськості. Чи дозволить вона викинути з приміщення і, можливо, приректи на знищення журнал, заснований Хвильовим та Довженком? Чи зможе влада – та сама, що писала привітання до вірменського випуску – на свій лад повторити те, що до цього вдалося лише Сталіну…

Відповідь на третє запитання не хотілося б ніколи отримати... Половину приміщення, яку «Всесвіту» довелося віддати за приватизацію, «Сократ» перепродав. Тепер там нотаріальна контора. Приміщення, яке належало сусідам літературного журналу  – «Вітчизні» – перепродав пан Клименко. Вже півтора року у колишній редакції триває ремонт. Дружина народного депутата від Партії регіонів Володимира Зубика, пані Ірина, відкриє там магазин модного вбрання.

Що у найгіршому випадку може з’явитись на місці редакції «Всесвіту» – магазин мобільних телефонів, салон краси чи бар – наразі невідомо. 


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • 16 січня 2015-го десантники 25-ої бригади отримали наказ здійснити марш зі свого місця розташування до південно-західної околиці Авдіївки (мікрорайон Хімік). Разом з десантниками в цей сектор висунулися й бригадні артилерійські підрозділи.
    28 червня, Анатолій Шара
  • Хто і як сьогодні змінює Конституцію України? Який зв’язок між цими нововведеннями та ключовими реформами в державі? Про це Тижню розповів експерт із конституційного та адміністративного права, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко
    28 червня, Анна Корбут
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про візит Володимира Гройсмана до Берліну, значення Brexit для України, стабілізацію української економіки та переклад книги Олега Шинкаренка на англійську
    28 червня, Віталій Рибак
  • Багато блогерів та журналістів вже не раз робили аналіз справ «молодих, але невизнаних» республік. Хтось перевіряв бюджети, дехто слідкував за темпами виробництва на окупованих територіях. Інших цікавив політичний бомонд Донецьку чи Луганську.
    28 червня, Павло Василів
  • Чи варто змінювати Конституцію, порушуючи її, і чому нинішні інновації не доведуть до добра? Колишній генпрокурор, суддя КСУ у відставці Віктор Шишкін на прохання Тижня проаналізував новітній конституційний процес в Україні
    28 червня, Роман Малко
  • Чимало проблем, пов’язаних з українським Основним Законом, стали результатом спроб вибудувати його на ґрунті радянської конституційної спадщини, яка не відповідає новим реаліям
    27 червня, Олександр Крамар
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено