Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
24 квітня, 2012   ▪   Євгенія Козловська   ▪   Версія для друку

Дзвони та дзвонарі: мистецтво відчувати звук

Неодмінний атрибут Великодня – урочисті звуки дзвонів, що лунають з усіх дзвіниць Києва. Микола Іванов, дзвонар Володимирського собору, розповідає про особливості і нюанси того, як саме потрібно дзвонити, і, навіть, як самому стати дзвонарем – хоча б на один день
Дзвони та дзвонарі: мистецтво відчувати звук

Як стати дзвонарем

Дзвонар Володимирського собору, пан Микола, підтримує ще одну давню традицію – передає знання учням. Під його керівництвом у соборі вже з’явилися два професійних дзвонаря. До речі, один з них – дівчина, що, однак, зовсім не суперечить церковним канонам - ще у далекому 1946 тут працювала дзвонарка  Віра Степанівна.

Стати дзвонарем на один день можна на Великдень, - за звичаєм, кожен може піднятися на дзвіницю і спробувати. А от щоб стати майстром, навчатися необхідно значно довше.  Звісно, музична освіта бажаючим осягти цю професію зовсім не завадить, проте не є обов’язковою.Найголовніше -  здібності та талант. А набуті вони самоосвітою чи професійним навчанням -  це не так уже і важливо. Хоча, звісно, «академістам» (професійним музикантам) простіше досягти вершин дзвонарської майстерності.

Майбутньому дзвонарю спершупросто дають  дивитися та слухати, щоб він відчув, яке звучання правильне. І лише потім  – доручають бити у великий дзвін. Як каже пан Микола, «зрозуміти, коли потрібно вдарити наступний раз – неабияке мистецтво, лише на перший погляд здається, що це легко». Найкращий спосіб підвищити свою кваліфікацію – відвідини інших дзвіниць. Дзвонар мусить уважно послухати, як звучить кожен «чужий» дзвін, зрозуміти, які мелодії тут відбивати найкраще. Двох однакових дзвіниць, як і дзвонів, не існує, всюди є свої нюанси. За своє життя пан Микола грав на багатьох дзвіницях, а навчання розпочав ще у дитинстві. З 12 років він навчався у священика у Новоявірівську, слухав записи дзвонів та повторював їх. На Володимирську дзвіницю потрапив випадково – співав у церковному хорі, а на Великдень піднявся задзвонити – і дзвін оцінили. Таким чином до  гри в симфонічному оркестрі та фольк-гурті «Рун»  додався ще один вид музичної діяльності - дзвонарство.

Фінансові питання та «Електронний дзвонар»

В Україні немає навчальних закладів, які б готували дзвонарів, можлива лише передача досвіду від майстра до учня. Окремої школи у нас не існує - така інституція вимагає значних фінансових витрат, а професія дзвонаря не «грошовита». Дехто, якщо дозволяють статки, взагалі дзвонить «во славу Божію» (безкоштовно, іншими словами). А якщо робота оплачується – за один «сеанс» платять дзвін близько 40 гривень, тому більшість дзвонарів працюють на декількох роботах.

У випадку, коли дзвонаря немає, найчастіше дзвонять пономарі. Або ж священник шукає бажаючих серед прихожан, і направляє на навчання до майстра. Однак проблема нестачі талановитих виконавців стоїть досить гостро. Деякі виробники дзвонів навіть пропонують пристрій «Електронний дзвонар»: невеликий електронний блок управляє приводами, що підключені до дзвонів. Це дозволяє імітувати рухи дзвонаря, регулюючи силу та час удару в дзвін. А за допомогою додаткових пристроїв, священник може навіть перетворити свій мобільний телефон на пульт управління таким «дзвонарем». Однак поки що, на щастя, такі установки в церквах України не надто популярні.

Виготовлення традиційного дзвону, до речі, дуже специфічна і недешева робота. Цим займаються лише декілька заводів та приватних підприємств у Києві, Дніпропетровську, Донецьку, Нововолинську та Полтаві. В Полтаві, зокрема, дзвін вагою 5 кг коштуватиме від 1200 гривень і виготовлятиметься близько двох місяців. Інколи замовляють інструмент у подарунок храму із дарчим написом, де вказано, з приводу якої події його було зроблено.

Міжконфесійні стосунки

Суперечності, що виникають між окремими конфесіями впливають на ставлення до дзвонарів з «чужих» дзвіниць. Пан Микола згадує, що якось на Великдень хотів подзвонити у Кирилівський церкві. Однак коли там дізналися, що він з Володимирського собору, - то на дзвіницю не пустили. Неприємні епізоди через «не ту конфесію» траплялися і в Лаврі. Хоча все ж таки  більшiсть  дзвонарів толерантніше ставляться до цього питання. Пан Микола зазначає, що він із задоволенням буде дзвонити і автокефальній, і в греко-католицькій церквах, і в храмах Московського патріархату. Та й взагалі, на його думку, духовне життя, любов до ближнього та політпропаганда - несумісні речі, і розділяти людей за конфесійними ознаками - теж не по-християнськи.

Зараз дзвони можна почути не лише на богослужіннях. Є спеціальні конкурси та фестивалі -  у Любечі, в Диканьці, Дніпропетровську. У Луцьку під час фестивалю можна подивитися унікальний музей дзвонів, де зберігаються старовинні зразки не лише з України, а й з Польщі, Австрії, Румунії, Росії.

До речі, і використання дзвонів як музичного інструменту досить популярне. Нещодавно кияни мали змогу подивитися сучасну інтерпретацію - «Скажені дзвонарі» з Франції проводили шоу на Софіївській площі. Тож можна стверджувати, що дзвін – це і традиційний, і в той же час, сучасний інструмент, який ще довго даруватиме нам святковий настрій.an>    Зараз дзвони можна почути не лише на богослужіннях. Є спеціальні конкурси та фестивалі -  у Любечі, в Диканьці, Дніпропетровську. У Луцьку під час фестивалю можна подивитися унікальний музей дзвонів, де зберігаються старовинні зразки не лише з України, а й з Польщі, Австрії, Румунії, Росії.

До речі, і використання дзвонів як музичного інструменту досить популярне. Нещодавно кияни мали змогу подивитися сучасну інтерпретацію - «Скажені дзвонарі» з Франції проводили шоу на Софіївській площі. Тож можна стверджувати, що дзвін – це і традиційний, і в той же час, сучасний інструмент, який ще довго даруватиме нам святковий настрій. 


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Святошинський районний суд продовжує розглядати провадження щодо п’яти колишніх працівників «Беркуту». На черзі – велика балістична експертиза.
    27 вересня, Станіслав Козлюк
  • Перші в історії праймеріз партії Республікаців з великою долею ймовріності визначать майбутнє Франції на найближчі п’ять років.
    27 вересня, Алла Лазарева
  • 26-го вересня ввечері відбувся перший раунд теледебатів між кандидатами у президенти США Гілларі Клінтон та Дональдом Трампом. Перемогу у них медіа однозначно віддали кандидатці від демократичної партії, однак кандидат від республіканців теж знайшов слабкі сторони своєї суперниці.
    27 вересня,
  • Полтавська область справедливо вважається одним із локомотивів української економіки. Якщо вже й сперечатися про те, хто «годує країну», то Полтавщина серед регіонів завжди буде в перших рядах.
    27 вересня, Денис Казанський
  • Минулого тижня світові ЗМІ писали про передачу Україні права проводити фінал Ліги чемпіонів, мододих українських політиків та спростовували чутки про польських військових на Донбасі
    26 вересня, Ольга Ворожбит
  • Воно не прийме тебе, поки не полюбиш його першим, поки не звикнеш до його характеру, до його камерності й непоказного аристократизму. Замешкати тут — означає зголоситися на те, щоби про тебе тут усі все знали і ти так само все про всіх знав, прийняти неписане правило, що, зрештою, у людей не може бути аж надто багато секретів.
    26 вересня, Ярослава Тимощук
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено