Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
24 квітня, 2012   ▪   Євгенія Козловська   ▪   Версія для друку

Дзвони та дзвонарі: мистецтво відчувати звук

Неодмінний атрибут Великодня – урочисті звуки дзвонів, що лунають з усіх дзвіниць Києва. Микола Іванов, дзвонар Володимирського собору, розповідає про особливості і нюанси того, як саме потрібно дзвонити, і, навіть, як самому стати дзвонарем – хоча б на один день
Дзвони та дзвонарі: мистецтво відчувати звук

Як стати дзвонарем

Дзвонар Володимирського собору, пан Микола, підтримує ще одну давню традицію – передає знання учням. Під його керівництвом у соборі вже з’явилися два професійних дзвонаря. До речі, один з них – дівчина, що, однак, зовсім не суперечить церковним канонам - ще у далекому 1946 тут працювала дзвонарка  Віра Степанівна.

Стати дзвонарем на один день можна на Великдень, - за звичаєм, кожен може піднятися на дзвіницю і спробувати. А от щоб стати майстром, навчатися необхідно значно довше.  Звісно, музична освіта бажаючим осягти цю професію зовсім не завадить, проте не є обов’язковою.Найголовніше -  здібності та талант. А набуті вони самоосвітою чи професійним навчанням -  це не так уже і важливо. Хоча, звісно, «академістам» (професійним музикантам) простіше досягти вершин дзвонарської майстерності.

Майбутньому дзвонарю спершупросто дають  дивитися та слухати, щоб він відчув, яке звучання правильне. І лише потім  – доручають бити у великий дзвін. Як каже пан Микола, «зрозуміти, коли потрібно вдарити наступний раз – неабияке мистецтво, лише на перший погляд здається, що це легко». Найкращий спосіб підвищити свою кваліфікацію – відвідини інших дзвіниць. Дзвонар мусить уважно послухати, як звучить кожен «чужий» дзвін, зрозуміти, які мелодії тут відбивати найкраще. Двох однакових дзвіниць, як і дзвонів, не існує, всюди є свої нюанси. За своє життя пан Микола грав на багатьох дзвіницях, а навчання розпочав ще у дитинстві. З 12 років він навчався у священика у Новоявірівську, слухав записи дзвонів та повторював їх. На Володимирську дзвіницю потрапив випадково – співав у церковному хорі, а на Великдень піднявся задзвонити – і дзвін оцінили. Таким чином до  гри в симфонічному оркестрі та фольк-гурті «Рун»  додався ще один вид музичної діяльності - дзвонарство.

Фінансові питання та «Електронний дзвонар»

В Україні немає навчальних закладів, які б готували дзвонарів, можлива лише передача досвіду від майстра до учня. Окремої школи у нас не існує - така інституція вимагає значних фінансових витрат, а професія дзвонаря не «грошовита». Дехто, якщо дозволяють статки, взагалі дзвонить «во славу Божію» (безкоштовно, іншими словами). А якщо робота оплачується – за один «сеанс» платять дзвін близько 40 гривень, тому більшість дзвонарів працюють на декількох роботах.

У випадку, коли дзвонаря немає, найчастіше дзвонять пономарі. Або ж священник шукає бажаючих серед прихожан, і направляє на навчання до майстра. Однак проблема нестачі талановитих виконавців стоїть досить гостро. Деякі виробники дзвонів навіть пропонують пристрій «Електронний дзвонар»: невеликий електронний блок управляє приводами, що підключені до дзвонів. Це дозволяє імітувати рухи дзвонаря, регулюючи силу та час удару в дзвін. А за допомогою додаткових пристроїв, священник може навіть перетворити свій мобільний телефон на пульт управління таким «дзвонарем». Однак поки що, на щастя, такі установки в церквах України не надто популярні.

Виготовлення традиційного дзвону, до речі, дуже специфічна і недешева робота. Цим займаються лише декілька заводів та приватних підприємств у Києві, Дніпропетровську, Донецьку, Нововолинську та Полтаві. В Полтаві, зокрема, дзвін вагою 5 кг коштуватиме від 1200 гривень і виготовлятиметься близько двох місяців. Інколи замовляють інструмент у подарунок храму із дарчим написом, де вказано, з приводу якої події його було зроблено.

Міжконфесійні стосунки

Суперечності, що виникають між окремими конфесіями впливають на ставлення до дзвонарів з «чужих» дзвіниць. Пан Микола згадує, що якось на Великдень хотів подзвонити у Кирилівський церкві. Однак коли там дізналися, що він з Володимирського собору, - то на дзвіницю не пустили. Неприємні епізоди через «не ту конфесію» траплялися і в Лаврі. Хоча все ж таки  більшiсть  дзвонарів толерантніше ставляться до цього питання. Пан Микола зазначає, що він із задоволенням буде дзвонити і автокефальній, і в греко-католицькій церквах, і в храмах Московського патріархату. Та й взагалі, на його думку, духовне життя, любов до ближнього та політпропаганда - несумісні речі, і розділяти людей за конфесійними ознаками - теж не по-християнськи.

Зараз дзвони можна почути не лише на богослужіннях. Є спеціальні конкурси та фестивалі -  у Любечі, в Диканьці, Дніпропетровську. У Луцьку під час фестивалю можна подивитися унікальний музей дзвонів, де зберігаються старовинні зразки не лише з України, а й з Польщі, Австрії, Румунії, Росії.

До речі, і використання дзвонів як музичного інструменту досить популярне. Нещодавно кияни мали змогу подивитися сучасну інтерпретацію - «Скажені дзвонарі» з Франції проводили шоу на Софіївській площі. Тож можна стверджувати, що дзвін – це і традиційний, і в той же час, сучасний інструмент, який ще довго даруватиме нам святковий настрій.an>    Зараз дзвони можна почути не лише на богослужіннях. Є спеціальні конкурси та фестивалі -  у Любечі, в Диканьці, Дніпропетровську. У Луцьку під час фестивалю можна подивитися унікальний музей дзвонів, де зберігаються старовинні зразки не лише з України, а й з Польщі, Австрії, Румунії, Росії.

До речі, і використання дзвонів як музичного інструменту досить популярне. Нещодавно кияни мали змогу подивитися сучасну інтерпретацію - «Скажені дзвонарі» з Франції проводили шоу на Софіївській площі. Тож можна стверджувати, що дзвін – це і традиційний, і в той же час, сучасний інструмент, який ще довго даруватиме нам святковий настрій. 




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Протест 17 жовтня під Верховною Радою був анонсований давно. Близько місяця тому екс-голова Одеської ОДА Міхеїл Саакашвілі заявив, що спільно з соратниками прийде вимагати від депутатів три речі: антикорупційний суд, зняття недоторканності і новий виборчий закон.
    18 жовтня, Станіслав Козлюк
  • Зазвичай тертя між президентом і держсекретарем США — нормальне явище. Але не цього разу
    17 жовтня, The Economist
  • За яких обставин у Порошенка може з’явитися шанс переобратися на другий термін
    17 жовтня, Олесь Олексієнко
  • У червні у наш відділ прийшов охайно вдягнений чоловік влаштовуватися на роботу. Немолодий, приємний у спілкуванні. Освіта, досвід – все підходило. Він пройшов декілька співбесід із керівництвом, підписав заяву у почав чекати офіційного схвалення його посади, а точніше дозволу працювати у нас від «МГБ».
    17 жовтня, Вікторія Малишева
  • Хто може опинитися у новому австрійському уряді
    16 жовтня, Ольга Ворожбит
  • Тиждень.ua спробував розібратись у деталях підозри Сергію Поготову, Анатолію Серединському та Ігорю Бабичу. Незалежно від того, чим завершиться справа двох нинішніх поліцейських та їхнього колишнього начальника, матеріали дозволяють відтворити хронологію подій, які призвели до так званої АТО в центрі Києва, більш відомої як силовий розгін Майдану 18-19 лютого.
    16 жовтня, Андрій Голуб
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено