Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
24 квітня, 2012   ▪   Валерія Бурлакова   ▪   Версія для друку

Коли відбирають мову: чимало українців успішно відстоюють свої мовні права

Україномовні громадяни доволі часто стикаються з «лінгвістичною» дискримінацією. Чимало з них самостійно відстоюють свої права
Матеріал друкованого видання
№ 15 (232)
від 12 квітня, 2012
Коли відбирають мову: чимало українців успішно відстоюють свої мовні права
Фотогалерея: Коли відбирають мову (зображень: 8)

Відповідно до закону мова, якою користуються працівники державних установ, магазинів, кав’ярень тощо, має бути державна або прийнятна для сторін. «Тобто за умовчанням – українська. А вже потім, якщо клієнт раптом вважає, що до нього слід звертатися іншою, – і це прийнятно, скажімо, для офіціантів, – облуговування можна здійснювати іноземною мовою», – пояснює юрист руху «Не будь байдужим!» Юрій Фартушний. За його словами, щоб відстояти свої мовні права, іноді досить лише попросити «порушника» перейти на українську.

Читайте також: Як двомовні громадяни стають російськомовними

У ЧЕРЗІ ПО КАВУ

Із п’ятьох київських міліціонерів, до яких Тиждень звернувся українською із проханням показати дорогу, тією самою мовою відповіли двоє. Не дуже розчарували й продавці у випадково обраних крамницях. А от заклади харчування з меню російською мовою в столиці трапляються на кожному кроці. Наприклад, кафе «Парасоль» на вулиці Пестеля. Щоправда, офіціантка закладу легко перейшла на державну. На прохання принести меню українською з вибаченням пояснила, що його немає, і запропонувала свої послуги в якості перекладачки.

У волонтерів руху «Не будь байдужим!» таких історій безліч. Останні два роки він успішно реалізує проект із моніторингу кафе-барів-ресторанів на предмет дотримання мовного законодавства. Нещодавно одна з волонтерок, студентка Ганна, повторно відвідала ресторацію «Тургенеф» – раніше НББ там зафіксувало порушення мовних прав, на що вказало у Книзі скарг та пропозицій. Як з’ясувалось, адміністрація претензії проігнорувала: меню в закладі й досі російською; державною – обіцяють запровадити після Євро-2012, мовляв, на чемпіонат приїде чимало іноземців, які її «не розуміють». Розмовляти нею в закладі також не навчились.

А ось у бістро «Печена картопля» – меню українською, нею ж таки й зустрічають клієнтів. Водночас рахунки «виписують» дивною сумішшю мов. Зате в них зазначено ім’я та прізвище того, хто вас «обслуживал»: раптом що, знаєш на кого скаржитись. Адже якщо українською вам не відповідають, а прохання не діють, є й інші методи впливу.

«Можна просто поспілкуватись із власником кафе, – продовжує Фартушний. – Близько 60% закладів змінюють ситуацію повністю або частково після відвідин нашого волонтера або запису в Книзі скарг. Є, зрештою, захист прав споживачів. І буде реакція з боку відповідних органів». А ще є суд...

За даними моніторингу НББ, 2010 року в 72% «точок» ресторанного господарства, що були охоплені дослідженням (тобто із понад 200), волонтери зафіксували порушення мовного законодавства, 2011-го – в 64%. Тобто ситуація поліпшилась на 8%.

Читайте також: Мовна стійкість дає людям змогу формувати середовище, а не залежати від нього

ШТРАФАМИ ПО ЧИНОВНИКАХ

Україномовні громадяни доволі часто стикаються з «лінгвістичною» дискримінацією. Чимало з них самостійно відстоюють свої права. Літній чоловік із Миколаєва Анатолій Ільченко виграв уже не одну справу в місцевих чиновників, які відмовлялися спілкуватись із ним державною мовою. Вони сплатили чималі штрафи. Хоча іноді суди виносили рішення й на їхню користь, спираючись на абсурдні аргументи, як-от «російська мова має «особливий статус» або «не належить до інших мов». «На День визволення міста міськрада проводила масовий захід. І все там було російською. Подав позов – попросив утриматись від виступів іноземними мовами без перекладу, аби я зміг чути, що кажуть посадові особи, – розповідає чоловік. – Суддя Спінчевська відмовила мені в позові, оскільки «немає в законодавстві прямої заборони на використання інших мов». І не потрібна така заборона! Адже українська – мова роботи органів державної влади та самоврядування».

Каже, що в Миколаєві відстоювати права досить складно: «Українці забули, що вони українці. Ми себе не поважаємо – хто ж нас іще поважатиме?» Тим, хто стикається з мовною дискримінацією, радить писати «хоча б скаргу прокурору».

Вимогу їхати «в свой украиноязычный Львов» та образливі висловлювання нещодавно дістала одеська журналістка Віра Грузова від земляка, блогера Всеволода Непогодіна. Однак дівчина вважає, що бути україномовною в Чорноморській Пальмірі, де навіть керівництво міста говорить лише російською, – неважко. Проблема, на Вірину думку, лише в тому, що там «не завжди трапляються толерантні до мови люди».

«До мене досить часто звертаються громадяни, обурені тим, що в міськраді з ними спілкуються виключно російською, – розповідає одеський правозахисник Олександр Славський, – або ж тим, що держслужбовці погано реагують на державну мову й дозволяють собі погано про неї висловлюватись».

«Часто викладають російською з ремаркою: «Якщо зайде завкафедри – продовжимо українською», – розповідає студентка філологічного факультету Одеського національного університету імені Іллі Мечникова Ганна. – Тобто розуміють, що повинні читати лекції державною, але не роблять цього. Їхня мова інколи смішно звучить – ми навіть слова підказуємо. А іноді й самі питають: «Ну, как ето слово?..» Зокрема, як розповіла дівчина, принципово викладають російською свої предмети Галина Яроцька й Тетяна Пономаренко.

«До ректорату навчального закладу треба звертатись письмово й викладати прохання проводити заняття українською, – радить адвокат Антоніна Крушинська. – Якщо реакції не буде, необхідно направити звернення до управління Міністерства освіти. Мовляв, на факультеті має місце викладання російською мовою, просимо вжити заходів, вплинути на керівників вишу. Бо ж воно є протиправним, суперечить 10-й статті Конституції». Людмила Клочко з Харківської правозахисної групи впевнена, що в такому випадку слід писати заяву до прокуратури.

Історії про те, як людей через їхню україномовність не беруть на роботу, рідко набувають резонансу. Гучними стали хіба що випадки Олени Воронової, Юлії Скороди й Діни Антощенко. Одначе таких випадків чимало. «Співробітниця відділу кадрів однієї фірми розмовляла зі мною виключно російською. І пояснила, що лише нею потрібно спілкуватись у їхній компанії, адже боси – в Москві, – розповідає киянка Ольга. – Я запитала, чи в київському відділенні присутній хтось ізвідтіля. Виявилось, ні. Тоді я підкреслила, що з керівництвом із Москви спілкуватимусь їхньою мовою, з англійськими замовниками – англійською, а в київському офісі з українцями розмовлятиму українською». На роботу дівчину не взяли.

Читайте також: Влада проводить «повзучу деукраїнізацію»

Якщо у вас виникли проблеми із працевлаштуванням через те, що ви розмовляєте українською – цілком реально йти до суду. «Така справа можлива у межах цивільного провадження, – пояснює Людмила Клочко. – Але маю зауважити, що кожна людина, яка подає позов, має надати й докази. Потрібно зробити аудіо- чи відеозапис того, як вам відмовляють  саме через мову спілкування. Або знайдіть свідків, готових з’явитися на засідання». Швидше за все, роботодавцю доведеться не тільки переглянути свою позицію, а й сплатити вам фінансове відшкодування.

Утім, «лінгвістична» проблема в корпоративному секторі насправді має локальний характер. У багатьох ректрутингових агентствах зазначають, що більшість працедавців толерують українську мову. І водночас ті ж таки фахівці фіксують тенденцію збільшення кількості вакансій, щодо яких указано: «Вітається вільне володіння українською».

ЯК ЗАХИСТИТИ МОВНІ ПРАВА

Наявного в Україні законодавства достатньо для того, щоб пересічний українець зміг за потреби захистити свої мовні права. КСУ в рішенні від 14 грудня 1999 року вказав, що українська мова як державна є обов’язковим засобом спілкування на всій території країни при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом. Сфера обслуговування належить до публічної. Діяльність у ній регулюється Законом України «Про захист прав споживачів», Законом «Про мови в Українській РСР» та іншими нормативними актами. Стаття 17 Закону «Про мови в Українській РСР» встановлює, що в Україні в усіх сферах обслуговування громадян вживається українська або інша мова, прийнятна для сторін.

Тобто згідно із законом, приміром, персонал закладів сфери обслуговування зобов’язаний використовувати українську. Під час зустрічі клієнтів обслуговувати їх (вітатися, пропонувати страви, надавати меню тощо) українською. І лише на вимогу чи прохання останніх вживати іноземну. Але навіть у цьому випадку працівники згаданих закладів не зобов’язані переходити на іноземну. Вони мають право це робити і можуть вживати її лише у випадку прийнятності для них цієї мови.

Крім того, за Законом «Про захист прав споживачів» клієнти під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на її належну якість. Послуги належної якості – це такі, що відповідають вимогам нормативних актів. Обслуговування з порушенням вимог чинного законодавства не може бути якісним.

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» останній має право на отримання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Така інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення послуги. Робити це потрібно згідно із законодавством про мови, тобто українською. Таким чином, законодавчо закріплено, що в закладі ресторанного господарства громадянина мають зустріти українською, обслуговувати українською, меню подати українською, розрахункові документи також повинні бути оформлені українською мовою.

У разі ж недотримання перерахованих вище вимог до обслуговування можна зробити відповідний запис у Книзі відгуків та пропозицій з вимогою усунення порушень. Керівництво закладу зобов’язане розібратися по суті питання та вжити необхідних заходів для усунення недоліків і порушень. Якщо ж цього не відбувається, у пригоді стане Управління у справах захисту прав споживачів. Подібна правова аргументація в частині застосування української мови та алгоритм дій у випадку порушення прав використовується і в інших сферах суспільного життя.

Юрій Фартушний, юрист громадського руху «Не Будь Байдужим!»

Читайте також: Як виховати україномовну дитину в російськомовному або змішаному середовищі?


Матеріали за темою:

Реклама
Новини за темою
Останні публікації згорнути
  • Минулого тижня світові ЗМІ писали про передачу Україні права проводити фінал Ліги чемпіонів, мододих українських політиків та спростовували чутки про польських військових на Донбасі
    26 вересня, Ольга Ворожбит
  • Воно не прийме тебе, поки не полюбиш його першим, поки не звикнеш до його характеру, до його камерності й непоказного аристократизму. Замешкати тут — означає зголоситися на те, щоби про тебе тут усі все знали і ти так само все про всіх знав, прийняти неписане правило, що, зрештою, у людей не може бути аж надто багато секретів.
    26 вересня, Ярослава Тимощук
  • Французький політолог розповів Тижню про майбутнє переговорів щодо війни в Україні та перспективи геополітичних змін упродовж наступного року, а також поділився спогадами про власну поїздку на лінію фронту.
    26 вересня, Алла Лазарева
  • Чи й справді найдорожчий у світі шолом для реактивного винищувача такий крутий?
    25 вересня, The Economist
  • 8 вересня, у День звільнення Донбасу, в Макіївці сталася чергова подія, яка ще на енну кількість днів (років?) відсунула від нас перемогу в цій війні. Під перемогою я не маю на увазі українські танки на площі Лєніна в Донецьку з рознесеним вщент пам’ятником, як часто це уявляє собі наша патріотична більшість.
    25 вересня, Станіслав Васін
  • Політичні еліти цього регіону майже не змінюються протягом останніх 20 років і не сформували власного клану
    25 вересня, Богдан Буткевич
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено