Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
22 березня, 2012   ▪   Максим Віхров   ▪   соціолог, Луганськ   ▪   Версія для друку

Лінія суспільного розлому: криваві хроніки мажорів

Загальновідомо: найсильніше ми співчуваємо тим, на чиєму місці могли опинитися самі. Прості миколаївці вийшли на вулиці, аби повернутиза ґрати нелюдів – нащадків нинішньої еліти.
Матеріал друкованого видання
№ 12 (229)
від 22 березня, 2012
Лінія суспільного розлому: криваві хроніки мажорів

За півтори доби мати Оксани Макар, по-звірячому зґвалтованої та спаленої мажорами-садистами, отримала 35 тис. грн пожертв. «Висилають і по 10 грн, і по 8 тис.», – каже вона. Люди допомагають дівчині не лише грішми, а й власною кров’ю: за два дні донорами виступило понад сто осіб.

Це чимось нагадує солідарність у воєнний час: перед лицем ворога навіть чужа людина стає другом. Так і нині: здається, кожен із нас усвідомлює, що може стати наступною жертвою одурілих від безкарності мажорів. Якщо пощастить, не ґвалтуватимуть, не душитимуть і не палитимуть живцем, а, скажімо, просто поб’ють, переїдуть машиною або застрелять.

Читайте також: На сексуальні злочини в Україні дивляться широко заплющеними очима

Лінія суспільного розлому по-фронтовому чітка. З одного боку – ми, прості смертні, з іншого – люди, які вважають себе господарями життя. «Я хочу, бл*дь, – нюхаю кокаин, хочу – колюсь, хочу – пью, хочу – еду на машине, хочу – *бу, хочу – стреляю», – охарактеризував їхнє світосприймання донецький бізнесмен Володимир Кривко у нетверезій бесіді з правоохоронцями (див. на youtube). І цього на донбаський колорит не спишеш. На іншому кінці країни, в Ужгороді, чиновник міськради Михайло Пісняк, учинивши стрілянину в кафе, заявив, що співробітники МВС йому не указ, бо його друг – син начальника ужгородської міліції і він «повирішує всі питання».

Їхні посилання на зв’язки з людьми, які «повирішують питання», – не лише п’яне чванство та балаканина. Як зізналися журналістам анонімні працівники одеської ДАІ, вони мусять знати напам’ять номери машин міського та обласного начальства і в жодному разі їх не зупиняти. Одного з їхніх колег ледь не вигнали з роботи за те, що зупинив особисте авто заступника начальника обласного УВС Стародубова. Іншому керівництво дало «рознос», бо насмілився «тормознути» легковик дружини головного міліціонера Одещини Резнікова. На тлі цього аж ніяк не дивно, що двох із ґвалтівників-убивць Оксани Макар випустили під підписку про невиїзд – вони ж бо діти «важливих людей» Миколаєва.

І все б добре, якби ця публіка давила, стріляла й палила живцем одне одного – «всякому городу нрав і права», як писав класик. Але стрічки новин свідчать, що її жертвами переважно стають звичайні українці. Про те, що мажор заподіяв лихо мажорові, практично ніхто ніколи не чув. Ворон, як-то кажуть, воронові ока не виклює.

Отже, маємо в нашій країні консолідовану верству, в руках якої зосереджено власність і владу, яку вони застосовують, не особливо звіряючись із духом та буквою закону. Всередині неї стосунки вибудувані на кланових і патрон-клієнтських засадах: твоє місце в ланцюжку живлення визначається тим, до якої групи ти належиш і «під ким ходиш». Між кланами може точитися досить жорстока боротьба, але проти решти суспільства вони єдині, як моноліт: далі передвиборчих загравань із народом справа не посувається.

Понад те, верства «господарів життя» відокремлюється від суспільства навіть територіально: в Україні поширена практика побудови так званих VIP-селищ – місць компактного проживання депутатів, чиновників, суддів та подібної публіки, закритих від «черні».

Таких прикладів у нашій історії вистачає – саме так ставилося до українців (та й «великоросів») дворянство Російської імперії. Приміром, князь Куракін у своєму маєтку на теренах сучасної Луганщини розважався тим, що добровільно-примусово «кохав» селянок-кріпачок. Коли в них після цього народжувалися хлопчики, останніх за розпорядженням князя виховували, навчали і влаштовували на службу. Якщо ж дівчатка… їх спалювали живцем у спеціально побудованих печах. Систематичне вбивство дітей не дуже-то приховували, але воно лишалося для князя без наслідків: на тлі звичок і розваг тодішнього дворянства це не видавалося чимось надзвичайним. Для тогочасних господарів життя це завершилося цілковитим знищенням їх як класу. Чим і як нинішній «бєспрєдєл» скінчиться для сучасних Куракіних, ми дізнаємося. Рано чи пізно. Миколаїв проти «куракіних» уже повстав.

Читайте також:Україною керують за правилами «зони»

КРИВАВІ ХРОНІКИ МАЖОРІВ

Максим Присяжнюк

Прийомний син екс-голови Єланецької райдержадміністрації Миколаївської області Людмили Присяжнюк (за деякими даними, члена Партії регіонів) та її заступника Володимира Присяжнюка. Учасник групового зґвалтування й замаху на вбивство Оксани Макар у Миколаєві. Інцидент стався 10 березня. Один із ґвалтівників, Євген Краснощок, намагався задушити жертву, потім підпалив її живцем. Дівчина у вкрай тяжкому стані перебуває в Донецькому опіковому центрі. Максим Присяжнюк разом із поплічниками перебував під слідством у СІЗО.

 

Сніжана Кравцуненко

Депутат Ізмаїльської міськради, що на Одещині. 8 березня цього року, аби скоротити шлях додому, в’їхала джипом на міський базар. На щастя, ніхто з продавців та відвідувачів не постраждав. Дісталося самій Кравцуненко та її чоловікові від охорони й обурених свідків. Кримінальної справи не порушували.

 

 

Роман Ландік

Син нардепа від Партії регіонів. Сам колишній депутат Луганської міськради від тієї ж таки політичної сили. 4 липня 2011 року в ресторані «Баккара» в рідному місті побив 20-річну Марію Коршунову. У дівчини констатували струс мозку. Після бійки втік до РФ, де незабаром був заарештований. Нетиповий (для подібних ситуацій за участю впливових осіб) сценарій розвитку подій (арешт) зумовлений ворожнечею його батька із впливовими однопартійцями та правоохоронцями. 19 січня цього року Ленінський райсуд засудив Ландіка-молодшого до трьох років умовно.

 

Дмитро Рудь

Син прокурора Жовтневого району Дніпропетровська. Колишній слідчий прокуратури. 20 жовтня 2010-го в Дніпропетровську на набережній Перемоги збив на смерть трьох жінок. Із місця ДТП втік, пізніше був затриманий. На сьогодні рідні жертв повністю відмовилися від претензій (за чутками, одержавши солідні відступні). Самого винуватця судили в Запоріжжі і дали п’ять років тюрми. Хоча, відповідно до законодавства, за заподіяну двом людям в аварії смерть передбачено 10-річне ув’язнення.

 

Сергій Демішкан

Син голови Укравтодору і друга президента Віктора Януковича – Володимира Демішкана. В листопаді 2007 року Демішкан-молодший разом зі спільниками викрав директора авіакомпанії «Крунк» Василя Кривозуба. Намагалися таким чином примусити чоловіка підписати папери на передачу Демішкану вантажного літака. Після тортур викрадачі втопили свою жертву. Спочатку сина посадовця заарештували, та після зміни влади в країни відпустили під підписку про невиїзд. Нещодавно Баришівський районний суд дав йому умовний термін, а спільників засудив до п’яти й семи років тюрми.

 

Читайте також: Син недоторканного

Назарій Бочуляк

Колишній співробітник Генпрокуратури. 2 липня 2009-го на своєму BMW таранив «Таврію», що зупинилася на червоний сигнал світлофора на перехресті Харківського шосе та Привокзальної вулиці в Києві. Ударена машина вибухнула, в салоні живцем згорів киянин Микола Храновський. Бочуляк оперативно звільнився з прокуратури. Справу припинили «за відсутністю складу злочину», – мовляв, не знайшлося свідків, які бачили б порушення правил дорожнього руху прокурорським працівником.

 

Дмитро Каратуманов

Син депутата Харківської облради. 1 листопада 2008-го в Харкові, перебуваючи за кермом Audi, збив на смерть студента університету. З місця пригоди втік. Кримінальну справу порушили тільки за фактом ДТП, а не стосовно конкретної людини, а потім і взагалі визнали винним загиблого хлопця. Зараз Каратуманов-молодший закінчує прокурорський факультет у рідному місті.

 

Віталій Файнгольд

Син колишнього депутата Сімферопольської міськради і впливового кримського бізнесмена. 16 вересня 2008-го в Сімферополі на Bentley розігнався до 200 км/год. й таранив мотоцикл Suzuki та два автомобілі. Мотоциклістка, Ганна Мішуткіна, загинула; власники пошкоджених авто потрапили до лікарні. В листопаді 2009-го суд дав йому три роки умовно. Сім’я жертви не погодилася з вироком: за рішенням Верховного Суду зараз у Сімферополі переглядають цю справу.

 

Валентин Савицький

Син колишнього депутата й екс-голови Центру державного земельного кадастру. У квітні 2008 року в районі Корчуватого в Києві, ведучи Lexus, ударив Chevrolet, яке мав пропустити. На місці загинула пасажирка останнього – Людмила Лисенко. Згодом обвинувачуваний перестав ходити до слідчого, а потім зник. Досі перебуває в розшуку Інтерполу.

 

Фелікс Петросян

Син нині покійного депутата Одеської облради й бізнесмена. 13 січня 2008 року на вулиці Вільямса в Одесі на Toyota Land Cruiser Prado спричинив аварію з 11 автівками. Водій однієї з машин помер на місці, ще кілька людей травмовано. Розслідування тривало кілька років, а 7 червня 2010-го справу закрили. Судді не виявили в діях Петросяна порушень правил дорожнього руху, а збитки він відшкодував. Дарма, що попередні експертизи визнавали його винуватцем ДТП через нетверезий стан.

 

Сергій Калиновський

Пасинок олігарха Дмитра Фірташа. 30 травня 2007 року на кабріолеті BMW врізався в припарковані «Жигулі», в яких загинув прапорщик внутрішніх військ Володимир Куликовський. За кілька днів у лікарні померла пасажирка мажора Анастасія Броннікова. Винуватець утік із країни, досі в розшуку Інтерполу.

 

 

Володимир Зімін

Син голови Шевченківської держадміністрації в Києві. 30 березня 2008-го в Києві на Столичному шосе Зімін-молодший на позашляховику Toyota Land Cruiser на повному ходу врізався в міліційні «Жигулі» так, що їх розірвало навпіл. Із місця аварії мажор утік, а поранені правоохоронці опинилися в лікарні. Їм компенсували кошти на лікування й купили новий ВАЗ. Суд справи не розглядав.

Читайте також: «Мажор» як діагноз


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Святошинський районний суд продовжує розглядати провадження щодо п’яти колишніх працівників «Беркуту». На черзі – велика балістична експертиза.
    27 вересня, Станіслав Козлюк
  • Перші в історії праймеріз партії Республікаців з великою долею імовріності визначать майбутнє Франції на найближчі п’ять років.
    27 вересня, Алла Лазарева
  • 26-го вересня ввечері відбувся перший раунд теледебатів між кандидатами у президенти США Гілларі Клінтон та Дональдом Трампом. Перемогу у них медіа однозначно віддали кандидатці від демократичної партії, однак кандидат від республіканців теж знайшов слабкі сторони своєї суперниці.
    27 вересня,
  • Полтавська область справедливо вважається одним із локомотивів української економіки. Якщо вже й сперечатися про те, хто «годує країну», то Полтавщина серед регіонів завжди буде в перших рядах.
    27 вересня, Денис Казанський
  • Минулого тижня світові ЗМІ писали про передачу Україні права проводити фінал Ліги чемпіонів, мододих українських політиків та спростовували чутки про польських військових на Донбасі
    26 вересня, Ольга Ворожбит
  • Воно не прийме тебе, поки не полюбиш його першим, поки не звикнеш до його характеру, до його камерності й непоказного аристократизму. Замешкати тут — означає зголоситися на те, щоби про тебе тут усі все знали і ти так само все про всіх знав, прийняти неписане правило, що, зрештою, у людей не може бути аж надто багато секретів.
    26 вересня, Ярослава Тимощук
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено