Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
1 березня, 2012   ▪   Валерія Бурлакова   ▪   Версія для друку

Фанати київського ЦСКА: «Імідж країни зіпсує не жменька гарячих голів, а вкрадені мільйони, відмиті на Євро-2012»

Історія київських «коней»( вболівальників ЦСКА), розпочалася 1934 року, а от край їй було покладено два роки тому, 2009-го. Втім, кажуть, людина жива доти, доки жива про неї пам'ять. Так, мабуть, і з футбольними клубами. Фактично неіснуюча київська команда й нині має своїх прихильників
Фанати київського ЦСКА: «Імідж країни зіпсує не жменька гарячих голів, а вкрадені мільйони, відмиті на Євро-2012»

Початок кінця

Останньою грою київського ЦСКА стала домашня гра проти вінницької «Ниви». Після неї всі гравці клубу отримали статус вільних агентів. Клуб заморозили.

«Емоції були найжахливіші, – згадує Антон. – Було прикро від власного безсилля. Всі продовжували відстоювати своє. Щось робити, писати листи до: Федерації футболу України, меценатів, футбольних діячів… Але розуміли, що це ні до чого не приведе».

За час вимушеної мовчанки клубу його фанати провели дві масові акції. Першу – перед грою збірних України та Андорри. Тоді «коні» пройшлися маршем до трибун, зайняли окремий сектор та вивісили банери «Поверніть нам ЦСКА» та «ЦСКА (Київ) має бути».

Читайте також: Фанати київського «Арсеналу»: футбол, фанатизм і політику не варто поєднувати

Друга акція відбулася перед грою Україна – Чилі за тим самим принципом.

Уболівальники сподіваються нагадати про себе й під час Євро-2012. Але і успіх не дуже вірять.

Не для реклами пива

«Що для мене ЦСКА? Це досвід і веселий час, який я ніколи не забуду, – каже Рома. – Замінити клуб не зможе ніщо».

«Я вірю, що все буде добре, – каже Антон. – Однак лише тоді, коли в країні кардинально все зміниться. Влада, мислення. Коли футбол сприйматимуть не як спосіб заробляння грошей і реклами пива, а як можливість представити свою країну чи місто, можливість виховати дітей, яких цікавить спорт, а не наркотики й комп’ютерні ігри».

Від УВО до ЦСКА

Перша ластівка – команда УВО («Український військовий округ») була заснована 1934 року в Харкові. Першу столицю УВО представляла недовго: того ж року клуб переїхав до Києва, здобувши назву УБЧА («Український будинок Червоної армії»).

Читайте також:  Операція «Антифанат»: чому міліція репресує футбольних ультрас

Відтак команда змінила ще кілька назв: БО («Будинок офіцерів»), ОБО («Окружний будинок офіцерів»), ОСК («Окружний спортивний клуб»), СКВО («Спортивний клуб військового округу»).

Назву СКА, «Спортивний клуб армії», майже остаточно (за винятком 1972–1976 років, тоді грали у Чернігові) було затверджено 1960 року. З 1976-го СКА почала грати за «Київський військовий округ». За радянських часів виступала переважно у другій лізі.

За часів самостійної України на долю клубу випали ще кілька переїздів та перейменувань. У 1992–1993 роках – ЦСК ЗСУ, Центральний спортивний клуб Збройних сил України, виліт з другої ліги, численні складні об'єднання та реорганізації різних клубів... Все це завершилося тим, що у 1996–1997 роках команда «ЦСКА-Борисфен» перебрала собі назву ЦСКА. Клуб грав у вищій лізі. А команда «традиційної» ЦСКА з другої ліги дістала назву ЦСКА-2. Але не так щоб надовго.

Вже за п'ять років, 2001-го, київська мерія та Міністерство оборони вирішили створити спільну команду «Арсенал» (Київ). Її сформували переважно з футболістів першого клубу. Друга команда (ЦСКА-2) була перейменована на ЦСКА (Київ).

У першості 2007/2008 років клуб грав у першій лізі. За підсумками сезону посів 19-ту сходинку й опустився до другої ліги. У 2009-му внаслідок фінансових проблем клуб утратив статус професійного. Наступного, 2010-го, команда не була заявлена на жодних змаганнях.

Отже, команди немає, натомість залишилися вболівальники. Хто вони?

Хто ми? Коні!

Київських «армійців» ще й «конями» заповзялися називати за аналогією з уболівальниками московського ЦСКА. Звідки таке прізвисько? «Є багато версій, – пояснює Ейліс із Москви. – Але найпоширеніша така: тренувальна база ЦСКА у Москві була на місці бази прикордонних військ, а футбольне поле – це поле для випасу коней».

«У мене відносин з київськими «колегами» не було жодних, – каже московський «кінь». – Але знаю, що дехто з нашого руху з ними багато спілкувався».

Історія руху київського ЦСКА розпочалася 2000 року. Тоді перший виїзд за команду «пробили» п'ятеро хлопчаків. Було їм по 14–15 років, їздили недалеко: «аж» до Борисполя, на матч з тамтешнім «Борисфеном». Після цього й вирішили збиратись вдома на окремому секторі на кожен матч, намагатись щонайбільше їздити на ігри клубу до інших міст, робити банери.

Про бійки на той час ще мало хто думав. А ЦСКА грав у вищий лізі…

Ненависть

Все змінилось 2001-го. Тодішній мер Києва викупив контрольний пакет акцій клубу та вирішив створити на базі першої команди ЦСКА київський «Арсенал», який залишився у вищій лізі. Команда ЦСКА відправилась до першої, і… багато хто з фанів залишився з нею.

«Змінена була не лише назва клубу, а й сама його сутність, – зауважують прихильники ЦСКА. – Адже з військового клубу команда перетворилась на муніципальну. З’явилися інші кольори».

«За «Арсенал» почала вболівати десь половина тодішніх «армійців», – зауважує Микола, який свого часу обрав «Арсенал».

«Майже ніхто за «Арсенал» не пішов! – заперечує Дмитро, який родом із військової династії та з дитинства вболівав за ЦСКА. – Майже ніхто. До «Арсеналу» ми відчували ненависть, позаяк цей клуб відібрав наше місце у вищій лізі».

Тим не менш, своєрідний розквіт клубу почався саме тоді. До лав уболівальників долучилася одна з ключових фігур – Б.

«У нього була харизма лідера, він педагог за освітою, – згадує Дмитро. – Коли до нього на практику приходили, бачили, що діти йому в рот зазирали. Так само й у русі було. Наче він і не тисне на тебе, але при цьому він очевидний лідер. Від Бога, як-то кажуть».

Нова ера

З Б. у русі почалась нова ера. Залишились ті, кому був цікавий новий напрямок розвитку – навколофутбол. «Старе добре ультранасилля», як сказав би Алекс із культового у відповідних колах роману Ентоні Берджесса.

Бились київські «коні» на початку 2000-х і з турками, вболівальниками «Бешикташу», і з московським «Локомотивом», зі львів’янами, із Сімферополем, з багатьма. З «Динамо» київським вирішили дружити, а от з уболівальниками «Арсеналу» навпаки ворогувати. Збирали на «махачі» до 50 осіб.

І хоча «лідер від Бога» затримався у лавах «коней» доволі недовго, однак дав чималий поштовх до розвитку. Його лінія ще й за багато років принаджувала нових уболівальників.

«Я обрав «коней» після того, як кілька років вже гоняв за «Динамо». Хотів розвиватись! – згадує 2006 рік хуліган ЦСКА Антон. – У ЦСКА тоді було мало людей. Це забезпечувало часту навколофутбольну практику. В «Динамо» ж сутички ставалися доволі рідко. Тоді з «хохлами» («Динамо») ніхто не хотів виходити на нормальні «заруби». Так, дрібні бійки, за попередньою домовленістю. Це навіть не зважаючи на те, що я був у одній з топових фірм біло-блакитних».

«Коні» грали тоді у першій лізі. Згодом за підсумками сезону 2007–2008 спустились до першої. Але ще до цього сталася не менш значуща подія: наприкінці 2007 року війну «коням» оголосили вболівальники «Динамо».

В одному полі

Причини ворожнечі називали прості: мовляв, у місті не може бути два сильні рухи. Та й виходити проти «Динамо» тоді по всій країні майже ніхто не рвався.

«Це було дурістю, – впевнений «кінь» Рома. – Адже дружили завжди».

«Війна розпочалась зі звичайного бажання довести, хто кого. Тоді «хохлам» ніхто нічого не міг протиставити, – каже Антон. – А ми набрали нормальні оберти, мали бойовий склад, було понад 100 людей , ось «хохли» й почали нагнітати. Перший час напружені відносини складалися лише з деякими особами та фірмами. Решта спочатку залишались осторонь. Але «хохли» не збавляли обертів, а ЦСКА не хотіло ставати ще одним рухом, який під них прогнеться. Це вилилось у сутичку, що переросла не лише у війну, а й у особисту неприязнь. Вона перекинулась не лише на навколофутбол, а й на бійки у клубах, в центрі міста, будь-де».

«Я не розумію, навіщо це, – додає він. – «Збірна» Києва мала б спільно зустрічати Москву та будь-яких інших яскравих опонентів. Але всі розсварилися капітально».

З «хохлами» як не перетинались. Наприклад, коли обидві команди чекали на «арсенальників», які так і не прийшли, на стадіоні в селі Щасливе. Там відбувалась товариська гра між «Арсеналом» та ЦСКА. Тоді, врешті-решт, «коні» забились з «хохлами» складом приблизно 90 на 90. Перемога – за біло-блакитними.

Депутатські забави

Попри те, що фанати ЦСКА нині переживають не найкращі часи, вони активно спостерігають за подіями в навколофутбольному житті. «Те, що міліція активізувалася, це безперечно, – зауважує Антон. – Щойно Україна на офіційному рівні вирішила приймати «Євро-2012», тиск на фанатів посилився в рази. Він був і раніше, але тоді хоч намагалися цю проблему вирішити: прибрали «Беркут» з трибун, поставили до дії діалог «функціонери – фанати»... Зараз же починається тиснява: за піротехніку, за «фашизм» на трибунах і ще безліч безглуздих речей».

Не оминула фанатська увага й ініціативи депутатського корпусу. «Проект Колісниченка – це обличчя сучасного футболу в Україні, – обурюється Антон. – Він показує, як олігархам байдуже до людей. Коли в Європі з футболу роблять шоу, агітують людей ходити на футбол (чим заробляють мільйони), а європейські матчі збирають повні стадіони, наші політики вбивають ще не змужнілий після розвалу «совка» футбол, хочуть перетворити футбольну атмосферу на ту, що панує на театральних виставах. Тиша та мовчання».


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Унікальне поєднання низки природних переваг Полтавщини не конвертується в належний рівень життя населення краю
    30 вересня, Олександр Крамар
  • «Суддівське» засідання Верховної Ради перетворилася на політичне шоу, від якого постраждали передусім ініціатори.
    30 вересня, Андрій Голуб
  • Чи відбудеться зміна поколінь на електоральному полі вчорашніх регіоналів
    30 вересня, Денис Казанський
  • Про особливості проекту головного кошторису країни на наступний рік
    30 вересня, Любомир Шавалюк
  • Революцію роблять романтики, а користаються нею негідники — це про нас. Хоча насправді буває по-різному. Навіть радикально протилежно, якщо романтики від самого початку добре знають, чого насправді хочуть. У нашому випадку з цим не склалося. У нас мрії та їх реалізація — речі чомусь не надто взаємопов’язані, відповідно завжди відбувається експромт, потім зрада чи перемога, ну й насамкінець розчарування.
    30 вересня, Роман Малко
  • Світові медіа аналізують результати проміжного звіту міжнародної слідчої групи щодо збиття літака MH17 17 липня 2014 року в небі над Україною і роздумують над притягненням до відповідальності кремлівського режиму.
    29 вересня, Ольга Ворожбит
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено