Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи

Відрізані від центру: українці масово переходять на автономне опалення

Але, як з’ясував Тиждень, в українських умовах не завжди така незалежність є виправданою
Матеріал друкованого видання
№ 7 (224)
від 23 лютого, 2012
Відрізані від центру: українці масово переходять на автономне опалення

Лютневі морози вкотре засвідчили катастрофічний стан комунального господарства. Цього разу подібних до техногенної аварії в Алчевську не було (взимку 2006 року системи опалення в місті практично цілковито заморозилися; понад два тижні близько 60 тис. мешканців міста були змушені користувалися тільки індивідуальними електричними обігрівачами). Проте протягом останнього місяця в різних регіонах траплялися сотні локальних надзвичайних подій: під час сильних морозів без теплопостачання залишилися тисячі українців.

Читайте також: Холодомор по-донецькому: цифри і долі

Системи централізованого опалення в Україні давно вичерпали свій ресурс, вони не відповідають вимогам споживачів і надто енерговитратні. Натомість перспективи їх відновлення видаються доволі примарними. За різними підрахунками, у межах країни для цього потрібно щонайменше 100 млрд грн. Наслідок – ледь теплі батареї та невиправдана вартість комунальних послуг.

Як часто в нас буває, не чекаючи якихось дій від влади, чимало пересічних громадян самостійно вирішують теплове питання. Так, багато хто встановлює індивідуальні газові котли. Вони забезпечують бажаний для споживача рівень теплового комфорту і постійне гаряче водопостачання незалежно від сезону, чого не можуть дати централізовані системи. Прикметно, що керівництво вже доволі багатьох міст саме в автономному опаленні вбачає розв’язання проблеми теплопостачання.

ДВА ШЛЯХИ

2007 року практично всі мешканці міста Зоринська Перевальського району Луганської області перейшли на автономне опалення не лише в приватних будинках, а й у п’яти- і навіть дев’ятиповерхівках. Централізованої системи як такої в місті не було: у квартирах узимку температура опускалася до позначки +3 градуси. «У нас була розроблена програма децентралізації, – розповідає заступник голови Перевальської райдержадміністрації Галина Сольона. – Паралельно реалізовувалося безвідсоткове кредитування. Обласний бюджет виділив кошти на встановлення котлів пільговим категоріям громадян». Петро Кравчук із міста Брянки на Луганщині провів автономне опалення за рахунок такої позики: «Уже закінчив її виплачувати. Опалення маю вже шостий рік. Раніше ми замерзали. У нашому місті гаряча вода була відключена з 1989-го».

На Закарпатті також вирішили не чекати, доки держава знайде гроші на модернізацію старої системи. Перехід на автономне опалення розпочали ще 2003-го, і на сьогодні всі об’єкти бюджетної сфери забезпечені цими системами. За словами Василя Романця, начальника управління ЖКГ Закарпатської ОДА, відмовившись від централізованого опалення, область заощадить понад 14 млн грн на рік. Особливих проблем у процесі переходу не було, втім, Романець не приховує, що вони виникають у разі незгоди населення робити це. «Впровадження нової системи має свої переваги та недоліки. Але річ у тому, що саме люди вибрали його. Їх ніхто не примушував до цього. Вони підрахували, що їм так краще», – каже посадовець.

Читайте також: Ще не змерзла Україна?

А ось в Івано-Франківську після ґрунтовного аналізу відкинули ідею автономного опалення. Місцеве Укртеплокомуненерго провело спеціальне дослідження, щоб з’ясувати, яка система теплопостачання економічно доцільніша. Оцінювалися п’ять варіантів: реконструкція наявної системи, зменшення рівня централізації в межах кварталу, ліквідація котелень та встановлення дахових котелень на рівні будинку, індивідуальне опалення в кожній квартирі та часткова децентралізація. При цьому враховувалися інтереси споживачів, муніципалітету, теплопостачальних енергопідприємств та інвесторів. Результати засвідчили: реконструкція централізованої системи теплопостачання Івано-Франківська потребувала $36,2 млн, при цьому річна економія газу в такому разі становила 30%. Квартальні котельні – ефективніший проект, але він потребує і значно більших інвестицій. А дахові котельні, часткова та повна децентралізація збиткові, вони ніколи себе не окуплять. Такі дослідження були направлені в ЄБРР. Проаналізувавши їх, банк уклав угоду на надання кредиту з метою проведення реконструкції саме централізованого теплопостачання в Івано-Франківську.

ЗРОБИ САМ

Мешканець міста Боярки Єгор Єршов вирішив встановити у своїй трикімнатній квартирі систему автономного опалення, бо сам займався таким бізнесом і добре знає всі нюанси: «По-перше, це вигідно. Раніше за опалення платили 400–450 грн на місяць, а зараз – до 150 грн. По-друге, ти не прив’язний до якихось дат у календарі, коли мають запустити чи вимкнути опалення, морозів, проривів на теплотрасах, обіцянок, які в нашій країні часто не виконуються. А тут коли потрібно, тоді й вмикаєш. Тим паче для мене це особливо актуально, бо живу на першому поверсі». З урахуванням вартості труб, радіаторів, котла і документації індивідуальна система обійшлася йому приблизно в 30 тис. грн. На її встановлення потрібно два-три дні, проте куди більше часу потребує збір дозволів.

Обов’язковою умовою є згода сусідів. Далі потрібно звернутися до ЖЕКу із заявою про відмову від централізованого опалення й розробити проект установки автономного. Після цього фахівці приймуть рішення, чи можна відключати вашу квартиру від загальної тепломережі. Дозвіл видає відповідна комісія органу місцевого самоврядування, до якої входять представники понад десятка інстанцій. Загалом складна дозвільна система в таких випадках виправдана, адже, приймаючи рішення на користь індивідуальної системи опалення, споживач руйнує централізовану мережу. Однак, зважаючи на виску хабароємність комунальної галузі, на певному етапі біганина за папірцями багатьом відбиває бажання встановлювати автономне опалення. 

Читайте також: Комунальне браконьєрство

ВАРТІСТЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Європейські централізовані системи дають змогу споживачеві замовляти тепловий комфорт відповідно до потреб чи фінансових можливостей. «Щоб досягти такого рівня, було вкладено великі кошти в утеплення будинків, установку поквартирних систем регулювання теплопостачання, ізоляцію мереж, оптимізацію котелень та їхніх потужностей», – пояснює Олександр Кузнець, голова правління Асоціації інженерів енергоефективних технологій України. На його думку, питання використання опалення та гарячого теплопостачання і в Європі, і в нашій країні має вирішуватися з огляду на економічну доцільність, екологічну та техногенну безпеку. «Централізовані системи екологічніші, оскільки викиди великих ТЕЦ підлягають очистці й відводяться за межі міст», – вважає експерт. Їхня перевага полягає і в можливості використання різних видів палива, навіть таких екзотичних, як побутові відходи. На противагу їм автономні зазвичай використовують газ.

Проте в Україні централізовані системи енергопостачання потребують негайної модернізації. Нині в нас працює понад 360 муніципальних теплопостачальних підприємств. Вони чи не найбільше потерпають від постійного зростання цін на енергоносії, адже річне споживання умовного палива у цій галузі становить 8,7–10,4 млн т, а електроенергії – 1,4–1,7 млрд кВт/год. Ситуацію ускладнює й критично мала енергоефективність, зумовлена старінням обладнання. Через це в котельнях втрачається 8–10% виробленого тепла, в тепломережах – 13–20%, у споживачів цей показник зростає до 25–40%.

Читайте також: Квартирна відповідь

СИТУАТИВНА ВИГОДА

Вітчизняна наука визначила межу економічної доцільності індивідуальних опалювальних систем: забудова до двох-трьох поверхів, вище – вигідніші централізовані. Завдяки індивідуальній системі Єгор Єршов заощаджує за опалювальний сезон 1,8 тис. грн, вартість установлення обійшлася в 30 тис. грн. За підрахунками Укртеплокомуненерго, період окупності його проекту – 16,7 року. За таких показників, якщо ціна на природний газ для населення та теплопостачальних підприємств вирівняється, він узагалі буде збитковим. В усіх розвинених країнах гуртова ціна природного газу нижча, ніж роздрібна, а в нас навпаки. Наразі громадяни отримують його по 726 грн за тисячу кубометрів, підприємства теплокомуненерго – по 1309 грн. Тому поки що автономне опалення вигідніше від централізованого.

Утім, на думку президента Укртеплокомуненерго Арсентія Блащука, це лише поверхові переваги, і згадані системи мають достатньо недоліків. По-перше, благо тих, хто вирішив від’єднатися від загальної тепломережі, б’є по кишенях їхніх сусідів. Більшість будинків спроектовані під централізоване опалення. Коли ж частина мешканців відпадає, тепло, яке споживалося до того, розподіляється на меншу кількість квартир, тому відповідно стає дорожчим для людей, які його оплачують.

Окрім того, система газопостачання в будинках розрахована тільки на приготування їжі. Коли встановлюється газовий котел, це означає, що він горить за рахунок плити. Як пояснює Блащук, тиск газу зменшується, і якщо всі перейдуть на індивідуальне опалення, їхні котли просто не працюватимуть. А отже, до вартості такого переходу потрібно зараховувати й витрати на перекладку газових та електричних мереж. Також постає питання опалення місць загального користування, особливо підвальних приміщень, де прокладені водопровід і каналізація. «У нових будинках, які мають квартирні котли, не раз траплялися випадки замерзання водопроводу через те, що підвал холодний», – зазначає експерт. Він радить пам’ятати й про вибухонебезпечність автономних систем та ймовірність отруєння продуктами згоряння через брак необхідної вентиляції.

Тож тим, хто схиляється до думки про автономне опалення, експерти радять насамперед провести прості математичні розрахунки: вигідно/невигідно, при цьому взявши до уваги можливе подорожчання газу для населення в майбутньому.

ЦІНА ПИТАННЯ

Те, у скільки може обійтися власне тепло, залежить від кількості кімнат у квартирі, чи вона кутова, а також від того, скільки радіаторів. У трикімнатній квартирі їх зазвичай установлюють чотири – це 1,2 тис. грн. На кожну батарею від котла йде розведення – колекторна система коштуватиме 350 грн, а щоб сховати труби в стіни чи підлогу, треба заплатити 50 грн за погонний метр. Демонтаж старих труб – 200–400 грн, або 70 грн за метр. Найзначніші статті витрат: котел українського виробництва – від 3 тис. грн, імпортний – від 6 тис. грн, встановлення – 850 грн. Також доведеться витратитися на підключення газу. Загалом встановлення системи автономного опалення в трикімнатному помешканні коштуватиме приблизно 30 тис. грн (без урахування хабарів дозвільним службам)

Читайте також Брак тепла: українські безпритульні виживають без шансів на соціалізацію


 


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено