Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
16 лютого, 2012   ▪   Андрій Деркач   ▪   Версія для друку

Код призначення "Чорнобиль": Рада визначила місце для сховища

Верховна Рада схвалила закон, яким зону відчуження довкола Чорнобильської АЕС обрано для спорудження централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) трьох українських атомних станцій. В глибині чорнобильської зони вирубають 18 га лісу та чагарнику, щоб збудувати саме сховище, близько 6 км залізничної колії та об’єкти інфраструктури. За розрахунками фахівців, тут зберігатимуть тепловидільні збірки (ТВЗ), що випрацювали ресурс на Хмельницькій, Рівненській та Південноукраїнській АЕС. На найбільшій – Запорізькій АЕС є своє сховище, зведене ще 2001 року
Код призначення "Чорнобиль": Рада визначила місце для сховища
Фотогалерея: Чорнобиль - зона відчуження (зображень: 9)

Якщо рішення Ради підпише президент, закон означатиме перемогу українських атомників над проросійським лобі, яке протягом останнього десятиліття за допомогою різноманітних законодавчих ініціатив всіляко гальмувало спорудження сховища в Україні. Ціна питання – близько $180 млн, які Україна щороку платить Росії за вивезення та зберігання відпрацьованого палива вітчизняних атомних станцій. Зберігання це тимчасове, оскільки за рік Росія, відповідно до міжнародного законодавства, почне повертати ТВЗ до України. Наразі всі АЕС, окрім Запорізької, вивозять паливо до Росії: з двох блоків ВВЕР-440 Рівненської АЕС переробляється на заводі «Маяк» в Челябінській області, а з 13 блоків ВВЕР-1000 Рівненської, Хмельницької та Південноукраїнської станцій зберігається в Красноярському краї на глибині 700 м.

Однією з найбільших проблем атомної енергетики нині є переробка відпрацьованого палива та остаточне захоронення високорадіоактивних відходів. Відпрацьовані тепловидільні збірки містять речовини, які є цінною сировиною для атомної промисловості. Поки що технології недостатньо розвинені для повного використання цієї сировини. То ж більшість країн, що експлуатують АЕС, прийняли так зване відкладене рішення, за яким паливо зберігають в очікуванні науково-технологічного прориву. Проте переробка не вирішує проблеми утилізації високорадіоактивних складових відпрацьованих збірок, не придатних для подальшого використання. Деякі країни, приміром Фінляндія, захороняють у природних шарах граніту самих збірок без попереднього вилучення урану, плутонію та трансуранових елементів. Більшість країн, що експлуатують АЕС, будують сховища. Україна визначилася 2001 року – тоді на Запорізькій АЕС американські компанії звели споруду контейнерного типу. До будівництва спонукала загроза зупинки станції внаслідок небажання російських партнерів приймати відпрацьоване паливо АЕС. Це сховище працює і нині. За 10 років експлуатації економія перевищила 3 млрд грн. Ціна за зберігання відпрацьованого палива постійно зростає. А у російських монополістів, як визнають в Енергоатомі, вона вже перевищила середньоєвропейські.

Зберігання палива при станції має свої переваги: не треба транспортувати на значні відстані та дотримуватися спеціальних заходів безпеки під час перевезення. Однак такий варіант має ризики – аварія на станції може пошкодити систему енергозабезпечення сховища та порушити технологію зберігання. А вона передбачає постійний контроль тиску, температури та герметичності сховища. Проте експерти дійшли висновку, що зберігання ТВЗ з трьох станцій в одному місці коштуватиме на 20% дешевше. Серед переваг такого варіанта – відсутність бюрократичних перешкод при відведенні землі та наявність інфраструктури – поблизу комплекс з переробки твердих радіоактивних відходів «Вектор» та Чорнобильська АЕС.

На території зони відчуження довкола ЧАЕС є об’єкт, про який атомники згадують неохоче. Це сховище відпрацьованого ядерного палива – СВЯП-2 при Чорнобильській станції. Нині атомний довгобуд, започаткований 2000 року, намагаються довести до пуття фахівці американської компаніїHoltek. У 2003 році будівництво, що вела французька компаніяFramatom, було зупинено після того, як українські контролюючі органи виявили серйозні недоліки у проекті та в самій бетонній споруді. Згодом в української сторони виникли претензії до компанії Holtek, яка опікується проектом з 2007-го. З’ясувалося, що перепроектування та саме будівництво буде значно дорожчим, аніж компанія обіцяла перед початком робіт. То ж сховище, яке мало би прийняти перші ТВЗ з Чорнобильської АЕС ще 2005-го, досі будується. Чи не найбільш проблемним об’єктом атомної галузі залишається новий саркофаг над зруйнованим четвертим енергоблоком ЧАЕС. Терміни будівництва неодноразово переносилися. А вартість робіт неухильно зростає. Експерти кажуть, що зібраних країнами –донорами €850 млн замало для спорудження нового об’єкту «Укриття». Саме ці приклади та близькістьдо Києвамісця для нового сховища використовують в полеміці противники будівництва. Вони прогнозують, що  роботи коштуватимуть значно дорожче, ніж планувалося, а обслуговування сховища ляже тягарем для українського бюджету.

Техніко-економічне обґрунтування централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива фахівці починали складати 2005 року. Варіант, втілення якого передбачає ухвалений закон, враховував ціни матеріалів і робіт станом на 2009 рік. Відтоді вони суттєво зросли. Закон передбачає фінансування будівництва за рахунок тарифу компанії «Енергоатом», що експлуатує українські АЕС. В ціні атомного кіловата закладені кошти на оплату послуг з вивезення та зберігання відпрацьованого палива – близько $180 млн. Саме ці гроші мають бути спрямовані на спорудження першої черги сховища. За наявності політичної волі в уряду, експертизи проекту триватимуть близько року. Ще рік піде на будівництво першої черги об'єкту. А $150 млн, необхідних на будівництво наступної черги, планується отримати від економії, яку забезпечить експлуатація першої.

Прихильники будівництва нового сховища неподалік ЧАЕС не приховують того, що для того, аби отримати необхідні кошти з тарифу Енерготома, доведеться підвищувати ціну кіловата, виробленого на українських АЕС. Підвищення нинішньої ціни – 22, 67 коп. за кВт/год на 1 копійку в оптовій ціні струму буде майже непомітним і становитиме лише 0,5 копійки, оскільки АЕС виробляють близько половини всієї електрики в країні. Експерти стверджують, що тарифи для українських АЕС нині невиправдано занижені. Адже лише в нашій країні атомний кіловат утричі дешевший, ніж вироблений на теплових електростанціях. Для розвинених країн нормою є різниця в 30%. Незначне підвищення ціни електрики сьогодні може запобігти втратам від подальшого подорожчаннявивезеннята зберіганнявідпрацьованого ядерного палива до Росії.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Минулого тижня світові ЗМІ писали про передачу Україні права проводити фінал Ліги чемпіонів, мододих українських політиків та спростовували чутки про польських військових на Донбасі
    26 вересня, Ольга Ворожбит
  • Воно не прийме тебе, поки не полюбиш його першим, поки не звикнеш до його характеру, до його камерності й непоказного аристократизму. Замешкати тут — означає зголоситися на те, щоби про тебе тут усі все знали і ти так само все про всіх знав, прийняти неписане правило, що, зрештою, у людей не може бути аж надто багато секретів.
    26 вересня, Ярослава Тимощук
  • Французький політолог розповів Тижню про майбутнє переговорів щодо війни в Україні та перспективи геополітичних змін упродовж наступного року, а також поділився спогадами про власну поїздку на лінію фронту.
    26 вересня, Алла Лазарева
  • Чи й справді найдорожчий у світі шолом для реактивного винищувача такий крутий?
    25 вересня, The Economist
  • 8 вересня, у День звільнення Донбасу, в Макіївці сталася чергова подія, яка ще на енну кількість днів (років?) відсунула від нас перемогу в цій війні. Під перемогою я не маю на увазі українські танки на площі Лєніна в Донецьку з рознесеним вщент пам’ятником, як часто це уявляє собі наша патріотична більшість.
    25 вересня, Станіслав Васін
  • Політичні еліти цього регіону майже не змінюються протягом останніх 20 років і не сформували власного клану
    25 вересня, Богдан Буткевич
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено