Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
10 лютого, 2012   ▪   Роман Романюк   ▪   Версія для друку

Жадан згадав уроки німецької

У Ґете-Інституті відбулась чергова зустріч харківського письменника Сергія Жадана із київською публікою. Проте цей вечір був явищем ширшим, ніж простий літературне читання. Це був захід такого типу, до якого нашій країні ще слід дорости
Жадан згадав уроки німецької
Тетяна Давиденко

Загальним тлом і фактичним приводом до зустрічі був конкурс «Мій найкращий урок німецької», восени оголошений Ґете-Інститутом серед українських учителів німецької мови. Як з’ясувалось, таких учителів в Україні працює близько п’яти тисяч (нам байдуже, а німці порахували), і до більшості із них організатори зуміли донести свій заклик (нам то що, а німці постарались, знайшли можливість). А тоді запросили усіх переможців у Київ, організували для них свято з фуршетом, подарували тижневі вояжі до Німеччини та літературу для роботи (воно наче і нічого такого, але німці не забули подбати і про дальшу перспективу). І головне, отут справжня українська душа мусить відчути певний неспокій, наче хтось тут її дурить, головне, що дарувалось усім, – зустріч із письменником Сергієм Жаданом.

Змучений дводенним відстоюванням письменницької честі на футбольних полях, Жадан розповів, що колись, ще навчаючись у котрійсь із донбаських шкіл, мав дуже сувору, але справедливу, вчительку німецької. Вони довго не могли порозумітись, аж поки вона, розгледівши у хлопчиків зацікавлення хокеєм, не вдалась до педагогічних хитрощів і не запропонувала учням розказати про свою любов до гри справжніх чоловік. Але німецькою.

Після цього маленький Сергійко Жадан заразився любов’ю до німецької мови і Німеччини взагалі. Правда, тоді вона звалась НДР і, якщо вірити радянським підручникам, її заселяли завжди молоді і гарні люди із Дрездена чи Ваймара, такі гарні і такі молоді, що більше скидались на ельфів, ніж на людей. І як же шкодував уже дорослий Жадан, коли приїжджав на котрусь із чергових своїх німецьких стипендій, а цих світлих істот так і не міг зустріти на вулицях. Мабуть вони десь зникли разом із духом інтернаціоналізму та соціалістичною єдністю братнього німецького народу. Тому доводиться українському письменникові щораз наново відкривати Німеччину, і процес цей, бачиться, безкінечний.

А тоді звучали вірші. Спочатку стримано із проектуванням перекладу на монітор, а тоді усе динамічніше, усе виразніше, усе більшого набираючи розмаху, аж поки не скінчились переклади, і Жадан не став читати з пам’яті просто посеред сцени, кинувши кафедру, все більше і більше віддаючи себе поетичній стихії. І зазвучавши нарешті так, як на сьогодні в Україні може тільки він.

І це, погодьмось, був учителям добрий подарунок. Ну, бо ж і справді, що подарувати людям у яких усе вже є: про забезпечення роботи подбали, мандрівку організують, про всіх пам’ятають, усім за потреби допоможуть? Ну, не зустріч же ж послом (а він, посол, до речі, також знайшов час прийти, і то до простих учителів) зможе всіх поєднати в єдиному прагненні до саморозвитку, не розмова ж із політиком змусить задуматись, що світ набагато більший за забезпечену роботу і організований відпочинок, бо хто ті політики такі: сьогодні одні, а завтра інші, як офіціанти, як технічні працівники в метро. Не вони ж змінюють світ, не вони ж розвивають світовий дух.

Так собі думали розумні німці. І так хочеться, щоб хоч трішечки подібно почали думати всі ті учителі, що були на зустрічі із Жаданом, слухали його справді добрі вірші (до речі, перекладені німецькою з ініціативи німецької сторони) і навчили так думати усіх своїх учнів по усій нашій Україні. Можливо, тоді  в цій країні почався б якийсь рух, і реформи почали б проводитись, а не відбуватись самі собою. А це, насправді, не так вже й неймовірно виглядає. Головне – почати!

Ми того не знаємо напевне, але, думається, німці, організовуючи цю зустріч, встигли подумати і про це.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Як поводитися з найнебезпечнішим режимом світу
    28 квітня, The Economist
  • Культові музейні бренди розбираються зі своїм іміджем та фінансовими проблемами, зацікавленість арт-спільноти в роботах художників з Африки досягає «точки кипіння», а на австрійському аукціоні спочатку виставляють роботу, вкрадену колись нацистами, - а потім прибирають.
    28 квітня, Олена Кухар
  • Тиждень.ua обговорив особливості боротьби із зловживаннями в сфері оборони та безпеки та нові тенденції в політиці з головою литовського філіалу Transparency International Сергеюсом Муравйовасам.
    28 квітня, Юрій Лапаєв
  • Децентралізація влади залишається однією з найменш зрозумілих для українського обивателя реформ. Модне слово увійшло в побут відносно недавно, і його часто повторюють різні політики та експерти в численних ток-шоу. Та що децентралізація означає на практиці? Навряд чи це пояснить у кількох словах звичайний громадянин.
    28 квітня, Денис Казанський
  • Минулого тижня у Вашингтоні відбувалися Весняні зустрічі МВФ та Світового банку — один із головних щорічних світових економічних форумів, де обговорюють поточні тенденції та перспективи економік світу, регіонів і окремих країн. На запрошення МВФ Тиждень відвідав Весняні зустрічі й, скориставшись нагодою, розпитав першого заступника директора-розпорядника МВФ про деталі та перспективи співпраці фонду з Україною.
    28 квітня, Любомир Шавалюк
  • Дострокові вибори у Великій Британії — несподіванка для всіх. Зокрема, і для кабінету Терези Мей
    27 квітня, The Economist
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено