Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
12 грудня, 2011   ▪   Богдана Костюк   ▪   Версія для друку

Олександр Бригинець: «пропонований владою генплан та стратегія розвитку києва – незаконні!»

Чим ближче до Різдвяних і Новорічних свят – тим частіше від київських чиновників та депутатів міської ради чути про ухвалення Генерального плану розвитку Києва до 2025 року
Олександр Бригинець: «пропонований владою генплан та стратегія розвитку києва – незаконні!»

Влада називає Генплан важливим інструментом та механізмом реалізації Стратегії розвитку Києва до 2025 року. яку розробили міжнародні фахівці. Очікується, що проект Генплану розглядатимуть на сесії до кінця поточного року. Більшість Київради сподівається його і прийняти, щоб з чистою совістю та почуттям виконаного обов’язку роз’їхатись на зимовий відпочинок.

Щоправда, голова Київської міської держадміністрації Олександр Попов з цим не погоджується: 8 грудня на загальноміському обговоренні Стратегії та Генерального плану розвитку столиці він повідомив наступне: «генеральний план – дуже важливий інструмент реалізації Стратегії. За час його обговорення ми отримали велику кількість зауважень та пропозицій, тому ми вирішили, зо поки не будемо мати консолідовану думку громади та фахівців щодо остаточного варіанту генерального плану, ми не будемо його приймати на сесії Київради».

Тим часом, опозиція категорично проти пропонованої Стратегії: серед іншого, ідеться про незаконність цього документу та непослідовність дій київської влади. Подібне відношення опозиціонери мають і до генплану. Про це розповідає депутат Київської міськради (КМР), голова Комісії КМР з питань розвитку культури Олександр Бригинець:

- Перш за все, звертаю Вашу увагу, що такий документ, як Стратегія розвитку Києва, не передбачений чинним законодавством України, з юридичної точки зору жодної потреби у ньому немає. Фактично. Розробка цієї Стратегії – це ідея тієї команди, яка прийшла більше року тому до влади у Києві, їхній «рекламний буклет», якщо хочете. Вважаю, що Стратегія розвитку Києва – це стратегічна PR-акція Олександра Попова та його «регіональної» команди.

У.Т.:Що вам, як голові Комісії з питань розвитку культури, «муляє» у цьому документі?

Насправді, ця Стратегія досить дивна, вона має чимало вад, у ній відсутня нормальна логіка. Наведу кілька прикладів: так, автори Стратегії пропонують збільшити у Києві кількість театрів та музеїв у багато разів. Отже, уявімо, що у Києві має бути побудовано понад сто нових музеїв і більше п’ятдесяти нових театрів. Чи потрібна Києву така кількість подібних закладів? Відповім: безумовно! Але треба розуміти: Київ, який багато років не може побудувати один музей (Музей історії міста), і який з десяток років намагається побудувати один театр (на Андріївському узвозі), не здатен побудувати до 2025 року. як то значиться у Стратегії та у Генеральному плані, стільки музеїв і театрів. ДО того ж, незрозуміло, звідки надходитимуть кошти на ці будівництва. Але ця ідея для мене показник того, наскільки не професійно, халатно розробники підійшли до аналізу ситуації у Києві, до написання Генплану та самої Стратегії.

У.Т.: Голова Київської міської держадміністрації Олександр Попов закликає киян та депутатів Київради активніше включатися в обговорення і Генплану, і Стратегії розвитку міста. Чи незалежні українські, київські експерти можуть вплинути на написання цих документів?

Зачекайте хвилинку! Хочу підкреслити, що Стратегія ніяк не поєднана з Генпланом, і можу навести приклади. Так, якщо Стратегія передбачає побудову нових театрів та музеїв, то у Генплані про це не ідеться: генеральний план взагалі «не помітив» потреб культурного та освітнього розвитку Києва, передбачивши реконструкцію одного закладу освіти, пов’язаного з культурою та мистецтвом. Тобто, розробники законного документу – Генплана розвитку міста до 2025 року – побачили розвиток столиці України по-своєму;  міжнародна команда, котра розробила і широко прорекламувала Стратегію розвитку Києва – побачила міський розвиток в іншому ключі, я би його назвав романтично-безглуздим, натомість з польотом урбаністичної фантазії: так, автори Стратегії пропонують заклади культури розмістити у «культурній долині». А щодо участі незалежних експертів – так, їх думки послухали, їхні ідеї почитали і все зробили по-своєму, як у нас традиційно ведеться.

Щодо «культурної долини», у мене особисто це викликає певну аналогію з уславленою «Силіконовою долиною». Схоже, у розробників Стратегії подібні асоціації були…

Цілком імовірно – але ж Київ на весь світ славиться своїми схилами, пагорбами, Дніпровськими кручами. Та і не у назві справа – справа у відсутності механізму побудови нових закладів культури, у невизначеності шляхів залучення інвестицій або ж бюджетних коштів на ці цілі. Не менш цікавий момент стосується туристичної складової: автори Стратегії вважають, що у Києві основну увагу туристів розробники екскурсійних маршрутів приділяють храмам. У мене відразу питання виникає: а що ще може бути цікавим для цивілізованого туриста? Хіба ми маємо право залишити осторонь туристичних маршрутів Святу Софію, Києво-Печерську Лавру, Синагогу Бродського чи щойно відкриту мечеть?! Чи зацікавиться турист оцими багатоповерховими «Парусами» (бізнес-центри поблизу Бессарабської площі – примітка авторки) або лише прогулянками по київських вулицях? Звичайно, ні! Власне, ознайомившись із Стратегією, я зрозумів, що означає – сторонній. Люди, які готували документ – професіонали, експерти високого ґатунку, але вони не знають Києва, вони глибоко у міську історію та особливості не вдивлялись. У даному випадку професійний, але сторонній (чи то відсторонений) погляд на Київ враження від розробки зіпсував.

У.Т.:Що би ви порадили розробникам Стратегії зробити перш, ніж сідати над таким документом працювати?

Я би порадив неквапом пройти подвір’ям Лаври, зазирнути у її стародавні храми. Порадив би зайти і вдивитись у тисячолітню Богородицю Оранту у храмі Святої Софії. Я би провів цих людей вниз від Володимирської вулиці через Андріївський узвіз на Поділ, і там би ми прогулялися вулицею Сагайдачного. Власне, ця вулиця для мене – показова: колись давно тут було багато усього, тут вирували торгівля, релігійне життя, спудеї (студенти) вчились. Значно пізніше, уже у добу Незалежної України, у якийсь момент Сагайдачного перетворилась повністю на вулицю магазинів, при тому недешевих. А зараз можна спостерігати, як поступово ресторани та кав’ярні відвойовують свої позиції. При цьому ці заклади харчування вельми симпатичні – зі своїм дизайном, зі своїми стравами, зі своєю атмосферою. Нарешті я віднайшов правильне слово: Стратегії розвитку Києва та Генплану не вистачає київської атмосфери!


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Пострадянська автократія намагається перетворити чорне золото на модерність
    29 травня, The Economist
  • За перипетіями Великодня і травневих свят залишилася майже непоміченою одна не менш знакова подія, яку оминули увагою вітчизняні ЗМІ. 6 травня Арсєній Павлов, відомий більшості під позивним Моторола, лідер батальйону «Спарта», що стратив 15 наших бійців в аеропорту, отримав ключі від квартири в самісінькому центрі Донецька у висотній новобудові.
    29 травня, Станіслав Васін
  • Деякі західні оглядачі останнім часом порушують питання про те, чи є Туреччині місце в НАТО і чи надійний вона партнер для Альянсу. Скептики в країні (особливо наближені до влади) також аналізують вигоди від союзництва, яке триває десятки років, та обстоюють більш незалежний підхід до зовнішніх відносин. Утім, останні події показують: сторони потрібні одна одній у контексті масштабних глобальних викликів, щоб успішно пройти період неспокою.
    29 травня, Пінар Севінчлідір
  • Тиждень поспілкувався з головою Проектного Офісу Реформ Міністерства оборони про перспективи реформування оборонної сфери в співпраці із західними партнерами.
    28 травня, Богдан Буткевич
  • Позаблокова Фінляндія адаптує свою оборонну стратегію відповідно до вимог часу
    28 травня, Анатолій Шара
  • 14 травня у кварталі Сонячний у Луганську в приміщенні супермаркету «Абсолют», що працював ще кілька днів тому, відкрився великий і сяючий новими кольорами «Спар» із величезною вивіскою «7:00 — 22:00». Якщо брати мірки довоєнні, то хіба це подія? Так, відкриття чергового супермаркету у великому місті — майже буденне явище.
    28 травня, Яна Вікторова
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено