Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
18 листопада, 2011   ▪   Валерія Бурлакова   ▪   Версія для друку

1% проти всіх

72 роки тому, 17 листопада 1939 року, нацисти здійснили штурм Університету Праги після масової студентської демонстрації проти вбивства Яна Оплетала, окупації Чехословаччини, а також арешту студентських лідерів і відправлення 1200 студентів у концтабори. Саме 17 листопада і відзначається міжнародний День студента. Але, попре історію свого виникнення, сьогодні цей «червоний день календаря» - лише привід для влаштування десятків тематичних вечірок, та й просто нагода випити
1% проти всіх
Валерія Бурлакова

Бо святкувань на цей вечір у столиці України було заплановано безліч. А от студентська демонстрація – і то невеличка – відбулась лише одна...

Бунтуй, кохай, права не віддавай

«День студента – не привід потусуватись із друзями», - впевнений відвідувач флешмобу «Скаржтеся», що пройшов 17 листопада під стінами Міністерства освіти, Андрій Мовчан. Хлопець є активістом незалежної студентської профспілки «Пряма дія», зараз відновлюється в Університеті Шевченка, «коли виросте» - буде філософом.

«Як ми знаємо з історії, День студента завжди був днем боротьби, - пояснив він Тижню. - Починаючи з часів Другої світової війни, подій у Празі. Можна згадати 73-й рік, Грецію. Тоді під тиском студентів пала хунта «чорних полковників». В Україні зараз теж не все гаразд...»

Щоправда, негаразди в нас поки що не грецьких масштабів. Принаймні, сьогоднішні студенти протестують не проти хунти. Молодь обурює законопроект «Про вищу освіту», який вже знаходиться у парламенті. Студентська профспілка вимагає його відкликання.

«Нас позбавляють можливості отримувати вищу освіту безкоштовно. Вводяться нові побори, освіта постійно комерціалізується, - кажуть учасники акції. – Зокрема, дозволяють підвищувати плату для контрактників щороку. Збільшується навантаження на викладачів, які і так зараз перевантажені і не мають можливості займатись науковою роботою. Не прописаний механізм нарахування стипендій... Проти цього треба боротись».

Чому ж «на барикади» зі скаргами вийшло так небагато людей? Де інші акції, де боротьба в день боротьби? Про це ми вирішили спитати «винуватців свята» - студентів.

Мовчазна згода

«Молодь захоплена споживацтвом, - впевнена Ольга Худецька, майбутній соціолог з Києво-Могилянської академії. – В неї досить обивательський спосіб життя здебільшого, і нічого не хвилює особливо».

Навіть недосконалість освіти. «Справжня біда в тому, що повальну більшість студентів влаштовує «недонавчання» задля корочки. Це така мовчазна згода: вузи не завантажують  студентів, а ті не скаржаться на якість навчання та інші моменти. Молодь, яка дійсно щиро прагне знань, самотужки вчить все, що вважає за потрібне».

Саме тому, на думку дівчини, не варто хвилюватись, що незадоволення української молоді можуть використати у власних цілях якісь «погані дяді». «Ніякого обурення немає», - впевнена Ольга.

На думку активіста «Прямої дії» Олега Шаленка, студенти нічим не відрізняються від решти населення країни. «Українці звикли бути, вибачте, лохами і «терпилами», не захищати свої кровні інтереси», - вважає хлопець.

Автономний спротив

Цікаво, що останні насправді гучні акції студентської молоді в Україні – одноосібні. Дарія Степаненко, студентка Києво-Могилянки, дала ляпаса букетом квітів міністру освіти Дмитру Табачнику. Ганна Сінькова, яка зараз відновлюється в НПУ ім. Драгоманова після «відсидки», підсмажила яєчню на вічному вогні. Вона протестувала проти недоцільного використання природного газу та ігнорування владою проблем ветеранів.

«Частина студентів (на жаль, підозрюю, що це лише 1%) має активну громадську позицію і намагається діяти. Але я не бачу широкої підтримки їх серед решти студентства. Завдяки цьому адміністрації вузів можуть без перешкод впроваджувати репресії проти цього 1%. Або ж просто чинити тиск на студентів і їх батьків, як це було з Дариною Степаненко», - розповіла Тижню Ганна Сінькова.

Як з цим боротись дівчина не знає. «Зараз студенти на щось підуть виключно з дозволу або наказу адміністрації їх вузу, - впевнена Ганна. – Поки що в головах молоді не має навіть тіні розуміння того, що вони є новим поколінням. І час, в якому ми живемо, має належати саме цьому поколінню. І країна, відповідно, має належати саме цьому поколінню – поколінню, якому тут ще жити».

«Студентів переконали в тому, що треба довго добре вчитися, а потім – довго батрачити на дорослих дядьків, і тоді вони зможуть щось таки в цій країні змінити. От і маємо покоління, політична активність якого обмежується ходінням на вибори і відпрацьовуванням грошей на проплачених акціях», - каже Сінькова.

Революція на замовлення

Той факт, що студенти охоче підробляють присутністю на мітингах – ні для кого не секрет. Кажуть, коштує це близько 80 гривень за день.

Ставлення до цієї «роботи для студентів» у молоді досить цинічне – мовляв, чому б не «розводити» політиків на гроші?

Але є і інший погляд. «Мені не зрозуміло, звідки береться бажання заробити ці гроші саме шляхом виставлення себе посміховиськом на якомусь проплаченому мітингу, - каже Ольга. – 80 гривень цілком реально заробити за півзміни консультантом, ще й досвід здобути. Моє ставлення – однозначно негативне».

Згоден з Ольгою і Олег. Крім того, він вважає, що молодь має по-справжньому боротись не тільки за свої права, але й, наприклад, протестувати проти пенсійної реформи. «Студенти будуть колись пенсіонерами!» - каже хлопець. До речі, деякі – вже є.

«Лиш боротись – значить жить»

Це найстаріший студент в Україні – Феофіл Дорошенко. Йому виповнився 81 рік.

«Восени він прийшов до нас на третій курс, - розповіла Тижню завідуюча відділенням журналістики Одеського християнського гуманітарно-економічного університету Тетяна Баркова. – Чому на третій? Феофіл Васильович нещодавно закінчив в нашому університеті факультет теології. Отримав диплом магістра теології. А тепер він вирішив закінчити факультет журналістики».

«Дорошенко – дуже цікава людина, - додає жінка. –  Йому важливо бути зайнятим – інакше він жити не може».

«Не розумію, чому така увага до моєї персони, - дивується сам студент. – Навчання в університеті? Навчатись ніколи не пізно! Я вдячний викладачам за те, що вони поставились до мого бажання вчитись позитивно. Так мені цікавіше жити. Якщо хочете знати – я вчусь, аби жити».


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Святошинський районний суд продовжує розглядати провадження щодо п’яти колишніх працівників «Беркуту». На черзі – велика балістична експертиза.
    27 вересня, Станіслав Козлюк
  • Перші в історії праймеріз партії Республікаців з великою долею ймовріності визначать майбутнє Франції на найближчі п’ять років.
    27 вересня, Алла Лазарева
  • 26-го вересня ввечері відбувся перший раунд теледебатів між кандидатами у президенти США Гілларі Клінтон та Дональдом Трампом. Перемогу у них медіа однозначно віддали кандидатці від демократичної партії, однак кандидат від республіканців теж знайшов слабкі сторони своєї суперниці.
    27 вересня,
  • Полтавська область справедливо вважається одним із локомотивів української економіки. Якщо вже й сперечатися про те, хто «годує країну», то Полтавщина серед регіонів завжди буде в перших рядах.
    27 вересня, Денис Казанський
  • Минулого тижня світові ЗМІ писали про передачу Україні права проводити фінал Ліги чемпіонів, мододих українських політиків та спростовували чутки про польських військових на Донбасі
    26 вересня, Ольга Ворожбит
  • Воно не прийме тебе, поки не полюбиш його першим, поки не звикнеш до його характеру, до його камерності й непоказного аристократизму. Замешкати тут — означає зголоситися на те, щоби про тебе тут усі все знали і ти так само все про всіх знав, прийняти неписане правило, що, зрештою, у людей не може бути аж надто багато секретів.
    26 вересня, Ярослава Тимощук
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено