Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
29 жовтня, 2011   ▪   Спілкувався: Дмитро Губенко   ▪   Версія для друку

Футбольний оптимізм: операційний директор УЄФА задоволений підготовкою України до Євро-2012

Головну особу, відповідальну за проведення Чемпіонату Європи з футболу, зараз важко застати на місці. Мартін Каллен постійно курсує між Швейцарією, Польщею та Україною, однак Тижневі під час одного з його інспекційних турів пощастило взяти в нього інтерв’ю в Києві.
Матеріал друкованого видання
№ 44 (209)
від 27 жовтня, 2011
Футбольний оптимізм: операційний директор УЄФА задоволений підготовкою України до Євро-2012

У. Т.: Наше видання свого часу звернуло увагу на законопроект, який регламентував особливий порядок ввезення та вивезення товарів у зв’язку з проведенням в Україні фінальної частини Євро-2012. У ньому було помічено чимало товарних позицій, які не мають прямого стосунку до футболу. Чи може УЄФА гарантувати, що такого закону не використає хтось для реалізації контрабандних схем?

– Український уряд гарантує нам полегшення імпортно-експортних процедур для телерадіомовних компаній та постачальників обладнання й товарів. Воно необхідне для проведення турніру. До вашої країни важко завезти якісь товари, а потім реекспортувати їх. Наприклад, якщо телекомпанія завозить камери, то їх треба буде потім вивезти. Ми просто хочемо полегшити цей процес на період від квітня до липня 2012 року. Це нормальна, стандартна в ЄС процедура, і ми чекаємо на її адміністративне спрощення.

У. Т.: Деякі учасники квиткової лотереї так і не змогли отримати виграних перепусток на матчі Євро-2012. Наприклад, нашому колезі надійшло повідомлення про виграш у лотереї після того, як уже минув крайній термін оплати. Чи не потраплять його квитки на «чорний» ринок?

– Не хвилюйтеся! Це була прикра помилка. Ми маємо дуже прозору, високоякісну квиткову систему. Над нею працює багато людей. Звісно, виникають певні проблеми, коли маєш справу з 1 млн 200 тис. квитків. Ми не можемо на 100% уникнути появи їхнього чорного ринку, але вдосконалюємо свою систему. Наступного року навесні квитки будуть надруковані, а у квітні-травні відправлені власникам.

Читайте також: Товар – ЄВРО – товар

У. Т.: У деяких українських містах замало готелів, щоб розмістити всіх гостей чемпіонату. У Донецьку, наприклад, їх планують поселити в гуртожитках, санаторіях і навіть наметах...

– Так, особливо бракує житла в Донецьку, і це було відомо від початку. Тож це місто працює над підготовкою гуртожитків, кемпінгів тощо. Найважливіше, аби до цих пунктів зручно було дістатися громадським транспортом. Якщо фанати мають чисте й комфортне місце проживання за невеликі гроші, вони більш ніж щасливі.

У. Т.: В Україні є лише чотири-п’ять футбольних баз справді світового рівня. Де ж розташується решта національних команд?

– В українському каталозі є 17 тренувальних баз, і деякі національні збірні вже понад рік визначаються з місцем для проживання під час Євро-2012. Вони мають добрий вибір як в Україні, так і в Польщі. Тренувальні бази в Києві, Донецьку, Харкові – серед найкращих у Європі. До середини грудня команди приймуть рішення.

У. Т.: Вартість реконструкції «Олімпійського» в Києві, врешті, сягнула 4,6 млрд грн. Чи нормально це для Європи, що стадіон аж так улетів у копієчку?

– Це складне питання. У Західній Європі вони бувають іще дорожчими. «Олімпійський» – чудовий стадіон, і ми ним задоволені.

У. Т.: Стало відомо, що новий термінал D аеропорту «Бориспіль» по завершенні чемпіонату закриють на реконструкцію, бо його початковий план містив деякі вади. Чи контролює УЄФА інфраструктурні проекти в Україні?

– Будівництво аеропортів чи стадіонів – не в нашій компетенції. У нас є певні вимоги до осіб, які цим відають; отримавши запит, ми даємо поради. Аеропорти не є чимось, у чому ми спеціалісти. Але розглядаємо, чи відповідають вони потребам проведення великих спортивних подій.

У. Т.: УЄФА контролює підготовку волонтерів? За вашими спостереженнями, чи будуть вони та інші працівники, задіяні на першості, готові допомогти іноземним фанатам?

– Тут є три різновиди персоналу. По-перше, це волонтери УЄФА, яких набирає місцевий організаційний комітет. За це відповідальний пан Банцер. І він робить чудову роботу в співпраці з нами та польською стороною. Я гарантую, що підготовку буде проведено на дуже високому рівні, й волонтери отримають чудовий досвід на Євро-2012. По-друге, якщо говорити про добровольців у містах, які прийматимуть першість, то відповідальність за них несуть самі міста. Вони, передусім, зацікавлені у студентах, які знають іноземні мови й зуміють допомогти гостям, котрі не спілкуються українською. По-третє, це стюарди. Ми разом із місцевими організаційними комітетами тісно взаємодіємо з футбольними федераціями, відповідальними за безпеку в офіційних місцях проведення турніру. А поза їх межами за безпеку відповідають уряд та міська влада. Щодо стюардів, то в наступні чотири-п’ять місяців вони мають пройти курс навчання в межах міжнародної програми, організованої УЄФА. У нас уже є два стадіони, які повноцінно функціонують, – у Донецьку та Харкові. «Донбас Арену» експлуатовано за найвищими   європейськими стандартами, харківський стадіон теж на доброму рівні, який весь час поліпшується.

Читайте також: Гол у свої ворота

У. Т.: Коли Україна виграла право проведення Євро-2012, багато хто очікував, що приватні інвестори візьмуть на себе основний вантаж підготовки країни до чемпіонату. Та, зрештою, виявилося, що до 90% тягаря припало на державу. Чому, на вашу думку, приватники не зацікавилися інфраструктурними проектами до Євро-2012?

– Гадаю, приватні інвестори все-таки є. Наприклад, пан Ахметов на 100% профінансував будівництво стадіону в Донецьку. У Харкові пан Ярославський інвестував $300 млн у стадіон, готелі, аеропорт. Приватники (зокрема й іноземні) вклали гроші в готелі. Знайти за кордоном інвестора для спортивних об’єктів важко, якщо з ними не пов’язані інші, скажімо, торговельні центри. Наприклад, у Швейцарії такі центри, офіси тощо є частинами стадіону, й це гарантує прибуток на інвестований капітал. Стадіонові без комерційної інфраструктури важко повернути кошти, бо матчі та інші події відбуваються не щодня. Спочатку у Львові були приватні інвестори, які хотіли вкласти гроші в арену, але угоди з ними не досягли. Те саме трапилось і з місцевим аеропортом, тож суми довелося виділяти з держбюджету. Урядові інвестиції пішли переважно на аеропорти, дороги, а також стадіони в Києві та Львові.

У. Т.: Які основні проблеми зараз мають українські міста, що прийматимуть матчі першості?

– Кажучи про міста загалом, я дуже задоволений підготовкою. Але багато праці ще попереду. У Донецьку йдеться передусім про аеропорт, особливо про завершення будівництва терміналу. В Харкові він більш-менш готовий, треба закінчити роботи над злітно-посадковою смугою. Сподіваюся, це буде виконано до кінця нинішнього року, а наступного треба буде зайнятися вежею. В усіх аеропортах слід звернути увагу на покращення експлуатації. У Києві дуже важливий для іміджу країни термінал D. Але значно покращився після реконструкції і термінал В – як зовні, так і всередині. У Львові теж багато роботи й зі смугою, і з приміщенням аеропорту, але й там, думаю, в березні-квітні все буде закінчено. Головною проблемою міста є транспортна. У них добрий план, але його потрібно реалізувати. Цей процес потрібно прискорити, бо у Львові стадіон розташовано за 10 км від центру міста і громадський транспорт надзвичайно важливий.

У. Т.: Денис Олєйніков (власник компанії ProstoPrint змушений був виїхати з України, оскільки стверджує, що його переслідували за друк футболок із написами політичного характеру; водночас майки із символікою Євро-2012, котру, як стверджують у міліції, він не мав права використовувати, йому замовили самі правоохоронці – Ред.) повідомив, що відвідав штаб-квартиру УЄФА й передав радникові Мішеля Платіні лист зі своїм баченням подій, що призвели до знищення його компанії в Україні. Чи відома вам реакція керівника федерації?

– Ми надіслали Олєйнікову лист із проханням не зловживати брендом УЄФА, і після цього почалася вся ця історія. Це звична ситуація, ми щороку відправляємо 200–300 таких листів. І завжди стежимо за тим, щоб права наших партнерів, які заплатили гроші за використання бренду та лого, були захищені. Для нас ця справа вже закрита.

Читайте також: Освоєння мільярдів на підготовку Львова до Євро-2012, окутане ореолом таємничості


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено