Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
27 жовтня, 2011   ▪   Аліна Небельмес   ▪   Версія для друку

Парасолькова реформа

Один із варіантів зменшення кількості українських вишів: вливання одних ВНЗ у структуру інших
Парасолькова реформа

У випадку об’єднання Національного університету «Львівська політехніка» та Львівського державного інституту новітніх технологій та управління ім. В. Чорновола можна говорити про вливання одного навчального закладу в структуру іншого, більш поважного вишу. Тож суть освітньої реформи на цьому прикладі полягає в перейменуванні та пересуванні меншого вишу під більшу парасольку без особливих структурних змін.

Як розповів Тижню ректор Національного університету «Львівська політехніка» Юрій Бобало, про необхідність «вливання» мова зайшла ще рік тому. Відбулася зустріч двох очільників ВНЗ з ініціативи ректора Інституту новітніх технологій та управління ім. В.Чорновола Василя Когута. «Ми зустрілися, переговорили щодо об’єднання [двох закладів]. У таких випадках завжди запитую себе: кому це вигідно? Я взяв аркуш паперу, розділив його на дві колонки: плюси та мінуси, запропонував ректорові заповнити, що позитивне і що негативне він бачить у приєднанні, а потім сам заповнив. Плюсів виявилося набагато більше, – каже Юрій Бобало. – Пізніше була зустріч із колективом Інституту [ім. Чорновола], адже будь-яке об’єднання відразу насторожує людей. Кожного цікавить, чи його місце залишиться. Тож, обговоривши всі питання, одноголосно було прийнято рішення про злиття».

Як запевнив ректор НУ «Львівська політехніка», не відбулося ніяких революційних змін щодо працівників Інституту, який «влився»; всі зміни відбувалися по взаємній згоді із завідувачами кафедр та з виконувачем обов’язків в Інституті новітніх технологій та управління ім. В.Чорновола, причому колишній ректор цього навчального закладу працює професором університету. Проблему однакових кафедр у вишах вирішено за рахунок об’єднання, інші кафедри Інституту виконують функції, які мали дотепер. Виняток мав лише юридичний факультет, який був у Інституті імені Чорновола. Його перетворили на Інститут права і психології, оскільки в «Львівській політехніці» такого не було. Скорочень викладачів також практично не проводили.

Читайте також: З 854 вишів в Україні має лишитися 90

У зв’язку з переведенням студентів одного вишу в інший Політехніка не влаштовувала додаткових перевірок знань, не вимагали ліквідації академзаборгованості чи академрізниці. Вони були студентами Інституту, а стали студентами «Львівської політехніки». Розмір оплати за навчання для комерційних студентів Інституту після переведення в структури Львівської політехніки залишився на тому ж рівні. Вони проживають у гуртожитках, де й жили раніше. Майже всі студенти навчаються у тому ж корпусі, де навчалися досі, за винятками – об’єднаних кафедр та юристів.

Самі ж опитані студенти колишнього Інституту задоволені можливістю відтепер навчатися у «Львівській політехніці», що випала їм як подарунок. Адже дехто з них намагався й так до неї вступити, але не пройшов. Втім, можливо, ця обставина ще дасть про себе знати під час сесії.

Тож з 1 вересня Політехніка, маючи понад 34 тис. власних спудеїв, поповнилася близько двома тисячами студентів з Інституту новітніх технологій та управління ім. В.Чорновола. Проте фактично таке вливання, окрім номінального зменшення кількості ВНЗ, наразі нічого не змінює. Хіба окрім того, що відтепер «Львівська політехніка» також почне випускати юристів.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Як вплине смерть колишнього президента на життя Ірану?
    19 січня, The Economist
  • Як Адміністрація нового президента США працюватиме з американською розвідкою
    19 січня, Едвард Лукас
  • Як Україна відповідає на виклики, що постали у віртуальному просторі
    19 січня, Юрій Лапаєв
  • Оцінка першого півріччя Терези Мей при владі
    19 січня, The Economist
  • Велике потрясіння, яким стала для Донбасу війна, мало б виявитися точкою неповернення, моментом, коли старі еліти, причетні до розв’язання конфлікту, нарешті були б відсторонені від влади. Але, на жаль, відновлення через нарощування впливу проукраїнських партій не відбулося. Тобто деякі партії почуваються тут непогано, але чи є вони саме на Донбасі представниками українських інтересів — це ще те питання…
    19 січня, Єлизавета Гончарова
  • Суд у справі про вбивство людей 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській у Києві, певно, чи не найвідоміший з усіх, що пов’язані з подіями Майдану. Втім, не раз висувалися претензії щодо часу, впродовж якого тривають засідання. Найвідоміша теза, яку озвучували представники «стурбованої громадськості», звучала так: «Чому за три роки немає вироку? Чому так довго?».
    19 січня, Станіслав Козлюк
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено