Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
19 жовтня, 2011   ▪   Андрій Ткач   ▪   Версія для друку

Темна справа: в Україні процвітає чорний ринок людських органів

Черговий трансплантаційний скандал: правоохоронці звинувачують лікарів у викраденні очей у померлих. Медики дивуються: мовляв, вони не знали, що скоюють злочин.
Матеріал друкованого видання
№ 41 (206)
від 6 жовтня, 2011
Темна справа: в Україні процвітає чорний ринок людських органів

Доки лікарі працюють на межі законності, а міліція ловить «злочинців у білих халатах», тисячі хворих не отримують належної допомоги. На них чекає інвалідність або смерть.

Украдені очі

Прокуратура відрапортувала про знешкодження осередку «чорних трансплантологів» на Київщині. Днями до суду потрапила кримінальна справа щодо двох керівників відділень Київського обласного бюро судово-медич­них експертиз та завідувача патологоанатомічного відділення однієї з районних лікарень області, які мають відповісти за порушення порядку трансплантації органів. «Під час досудового слідства встановлено, що вказані особи впродовж 2010 року під час проведення розтинів трупів незаконно ви­лучили в 26 померлих очні яблука, – заявила прес-служба прокуратури Київщини. – Ці органи обвинувачені передавали до однієї з Київських офтальмологічних лікарень для подальшої трансплантації».

Читайте також: Чорний ринок, якого не існує

Прокурори кажуть, що об­винувачені цілковито визнали вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 143 КК «По­рушення, встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини». Їм загрожує покарання у вигляді обмеження волі до трьох років.

Натомість поінформоване джерело  Тижня з лікарського середовища стверджує: усе почалося із заяви до міліції родичів одного з померлих у Київській області, які виявили, що в покійника буцімто бракує ока. Але в МВС наполягають, що викрили «чорних трансплантологів» самотужки – без заяви, нібито оперативним шляхом. Згодом слідче управління Київщини разом із Департаментом боротьби з торгівлею людьми почали перевірку обласних моргів і виявили 13 епізодів у Києво-Святошинському районі та Броварах, де в трупів видаляли очні яблука без відома родичів. Згодом провели низку ексгумацій, і тоді вже з’явилися 26 епізодів.

Медики на умовах анонімності розповідають: ще на початку цього року в середовищі офтальмологів Києва ходили чутки, що правоохоронці вимагають хабар чи то 100 тис. грн, чи то $100 тис. від Ірини Шулєжко, керівника одного з відділень Київського центру мікрохірургії ока (КЦМО) за непритягнення до кримінальної відповідаль­ності. Там робили операції з вживлення відібраних органів. Автор цих рядків ще в лютому 2011-го двічі звертався з офіційними запитами до МВС щодо цього, проте у відповідь щоразу надходила одна й та сама відписка: «Справа порушена за фактом, подробиці – таємниця слідства». Джерела припускають, що така втаємниченість пов’язана з тим, що хтось із нечистих на руку міліціонерів планував розжитися за рахунок лікарів, а  коли ж у хабарі від­мовили, начебто справі дали повний хід.

Правова сліпота

Утім, лікар Ірина Шулєжко, завідувач відділення хірургічного лікування рогівки ока КЦМО, спростовує чутки про вимагання в неї хабарів з боку правоохоронців. «Ніяких грошей у мене не просили, не знаю, звідки така інформація, – розповіла Тижню Ірина Шулєжко. – Ще коли порушили взимку справу проти патологоанатомів із Київської області, до нас у відділення прийшли міліціонери й проводили виїмку історій хвороб. Потім допитували всіх працівників. Я зараз проходжу у справі, яку передали до суду, як свідок. Але не виключено, що стану обвинуваченою після її розгляду. Я просто рятувала людей і далі це
роблю».

Пані Шулєжко не заперечує, що дотична до операцій, коли хворим пересаджували органи в обхід законодавства. «Чесно кажучи, не знала, що з 1999-го діє закон, який забороняє відбирати
в померлих біологічні матеріали без дозволу родичів, – каже вона. – Хлопці з моргів теж дозволу не питали, за це їх і збираються судити. Завжди наші лікарі їздили по цих установах і самотужки домовлялися про відбір анатомічного матеріалу. Я сама знайшла патанатомів із Боярки і Броварів, які забезпечували наше відділення матеріалами для трансплантації й не брали жодних коштів для себе. Якщо вони о 8:00 телефонували мені, що є матеріал, ми вже о 15:00 оперували хворого і рятували йому зір».

Ірина Шулєжко стверджує, що ніхто не проводив цих операцій таємно. Хворі, що потребували трансплантації, перераховували кошти страховій ком­панії, яка працює на території центру, і вже потім їх оперували. Вартість коливалася залежно від кошторису використаних інструментів і матеріалів, найпростіша – від 3 тис. грн.

Зараз у КЦМО вже кілька місяців не проводять трансплантацій рогівки, тому що працівники моргів залякані, родичі померлих не дають дозволу на видалення. Відтак  багато пацієнтів можуть зовсім втрати зір через брак матеріалу і коштів на закордонне лікування. 

Тим часом правоохоронці кажуть, що до суду скерована тільки частина великої справи щодо «крадіїв очей померлих». «До суду надійшли матеріали стосовно кількох фігурантів, щодо інших причетних до цієї справи лікарів розслідування триває, – заявив Тижню Юрій Кучер, начальник міліцейського Департаменту боротьби з кібер­злочинністю і торгівлею людь­ми. – Загальна цифра покійників, у яких вилучили очі, дуже велика. Той, хто каже, що міліція вимагала якісь гроші, нехай пише в прокуратуру. Я вважаю божевіллям вимагати їх, коли справу вже порушено!»

Брак органів

Провідні трансплантологи вважають, що ухвалений ще 12 років тому Закон «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині» без­­надійно застарів і потребує оновлення. Згідно з цим документом пересадка в Україні дозволена тільки від близького
родича або від трупного донора за умови згоди його рідних. Оскільки демографічна ситуація в нас така, що сім’ї переважно невеликі, то й шанси донації органів від такої людини досить примарні. Буває, що підходить група крові або родич сам хворіє і не може стати донором. Такі обставини штовхають людей, які потребують операції і перебувають на межі життя й смерті, на різні напівкримінальні схеми – від пошуку донорів через інтернет і підробки документів про родинні зв’язки до укладення фіктивних шлюбів між донорами та реципієнтами.

«Проблема не так у поганих законах, як у свідомості наших людей, – вважає професор Руслан Салютін, директор Координаційного центру трансплантації органів, тканин і клітин МОЗ України. – У 64% країн схоже законодавство, але проблем із пересадками немає. За кордоном дуже активно працюють громадські організації, які привчають людей, що донорство – надзвичайно потрібна річ, у цьому немає нічого кримінального. В Іспанії навіть церква агітує за трупну донацію. А в нас родичі категорично відмовляються давати органи померлих для порятунку ще живих людей. Якщо зміниться громадська думка і буде розвинене трупне донорство, то таких органів вистачить на всіх хворих. У нас же працює сім центрів трансплантології: у Києві, Одесі, Донецьку, Дніпропетровську, Запоріжжі, Харкові та Львові. Є фахівці, проте анатомічних матеріалів катастрофічно бракує».

Читайте також: Агент «трансплантаційної мафії»

Трансплантаційні скандали

Доктор Зіс і Ко

19 жовтня 2007 року в Донецьку заарештований громадянин Ізраїлю Міхаель Зіс, якого звинувачували у створенні транснаціонального угруповання з торгівлі органами для пересадок. В Ізраїлі його позбавили ліцензії лікаря, і він вирішив підробляти на чорному ринку. Як правило, за скромні кошти погоджувалися продати органи або молдовани, або українці. За це отримували від 10 тис. грн до $10 тис. грн, у той час як на американський банківський рахунок Зіса надходило до $135 тис. за кожну операцію. В Україні справа забуксувала. Зіса двічі арештовували і відпускали, а згодом Донецький суд узагалі виправдав його. Але на свободу він не потрапив – його екстрадували до Ізраїлю, де вже сиділи на лаві підсудних 10 його спільників.

Зниклі кістки

Скандали з німецькою фірмою Tutogen виникають періодично. Починаючи з 2005-го цю компанію, яка має представників в Україні, звинувачували в заборі кісток, тканин і хрящів у померлих українців для вироблення з них біоімплантів та перепродажу на світовому ринку. Чимало родичів померлих, зокрема в Києві, скаржилися, що без їхньої згоди в покійників вилучали кістки й заміняли їх дерев’яними протезами. За інформацією німецького журналу Spiegel, із тіл 1152 українців зробили медичні засоби. Проте представництво Tutogen і далі працює в Києві, а кримінальні справи за фактом порушення процедури забору органів закінчилися нічим.

Ниркобарони

Влітку 2010 року МВС заявило про викриття незаконних операцій із пересадки нирок, які виконували хірурги шанованого Інституту ім. Шалімова. Троє лікарів заарештовані. Правоохоронці кажуть, що угруповання складалося з шести осіб. Вони їздили оперувати до Баку (Азербайджан), проте донорів посередники везли з України. Наразі в міліції говорять про 25 потерпілих і про те, що лікарям крім порушення законодавства про трансплантацію інкримінується й досить тяжка стаття «Створення злочинної організації».


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Унікальне поєднання низки природних переваг Полтавщини не конвертується в належний рівень життя населення краю
    30 вересня, Олександр Крамар
  • «Суддівське» засідання Верховної Ради перетворилася на політичне шоу, від якого постраждали передусім ініціатори.
    30 вересня, Андрій Голуб
  • Чи відбудеться зміна поколінь на електоральному полі вчорашніх регіоналів
    30 вересня, Денис Казанський
  • Про особливості проекту головного кошторису країни на наступний рік
    30 вересня, Любомир Шавалюк
  • Революцію роблять романтики, а користаються нею негідники — це про нас. Хоча насправді буває по-різному. Навіть радикально протилежно, якщо романтики від самого початку добре знають, чого насправді хочуть. У нашому випадку з цим не склалося. У нас мрії та їх реалізація — речі чомусь не надто взаємопов’язані, відповідно завжди відбувається експромт, потім зрада чи перемога, ну й насамкінець розчарування.
    30 вересня, Роман Малко
  • Світові медіа аналізують результати проміжного звіту міжнародної слідчої групи щодо збиття літака MH17 17 липня 2014 року в небі над Україною і роздумують над притягненням до відповідальності кремлівського режиму.
    29 вересня, Ольга Ворожбит
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено