Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
2 жовтня, 2011   ▪   Богдан Буткевич   ▪   Версія для друку

Деконструкція Андріївського узвозу: будівельна мафія загрожує київському Монмартру

З молотка можуть піти майже всі об’єкти комунальної власності на узвозі.
Матеріал друкованого видання
№ 40 (205)
від 29 вересня, 2011
Деконструкція Андріївського узвозу: будівельна мафія загрожує київському Монмартру

Київська влада з 20 вересня розпочала широкомасштабну реконструкціюоднієї з київських візитівок, знаменитого Андріївського узвозу. Закінчити все мають до Дня Києва, себто 27 травня 2012 року, що майже збігається з терміном початку Євро-2012. Хоча проект, згідно з яким вона проводиться, так і не був затверджений ні Управлінням охорони пам’яток КМДА, ні відповідною комісією Київради. Скидається на те, що благородна мета прикриває бажання столичної влади зробити косметичний ремонт вулиці, щоб потім її простіше було продати в приватні руки.

АВАРІЙНЕ МИСТЕЦТВО

Андріївський узвіз не визнаний єдиним історико-культурним ансамблем, як, наприклад, Софія Київська чи Лавра. Першопочатково вся вулиця перебувала в муніципальній власності Подільського району міста Києва. Більшість майстерень, музеїв, галерей мали договори оренди приміщень із Подільською районною радою. Саме із цим державним органом, якого, щоправда, після «реформи» 2010 року вже не існує, пов’язують хвилю продажів будинків, що були в комунальної власності.

Проблеми в Андріївського узвозу почалися з приходом 2006-го до влади в Києві команди Леоніда Черновецького. Першим сигналом стало скасування привілейованого статусу мистецьких закладів. Згідно з ним у разі, якщо галерея або майстерня не могла надалі орендувати приміщення, воно переходило до іншого художнього закладу, фактично не змінюючи свого призначення. За Черновецькоговсі охочі орендувати комунальну власність мали конкурувати на загальних умовах зі звичайними суб’єктами підприємницької діяльності.

1 березня 2007 року Подільська районна рада Києва ухвалила Постанову «Про перелік об’єктів комунальної власності територіальної громади Подільського району, що підлягають приватизації», відповідно до якої продажу підлягав майже весь Андріївський узвіз. Цим одразу ж скористався будівельний бізнес. Перші, хто опинився під ударом, – художники.

З молотка можуть піти майже всі об’єкти комунальної власності на узвозі. У відповідь на запит Тижня Подільська районна державна адміністрація надала інформацію, що на сьогодні з 38 номерних будинків лише 20 у комунальній власності, з них 10 не мають договорів оренди, тобто відсутня жодна перешкода для їх продажу в найближчому майбутньому.

Читайте також: Таємниця зелених парканів

АНАТОМІЯ ЗАХОПЛЕННЯ

Подейкують, що на узвозі вже мають власність компанії, дотичні до Ріната Ахметова, Петра Ющенка, брата екс-президента Віктора Ющенка, та Михайла Табачника, брата міністра освіти і науки Дмитра Табачника. Але якщо інформація про згаданих вище діячів поки що циркулює на рівні чуток, то зацікавленість Андріївськимскандально відомих гравців київського будівельного ринку вже не викликає жодних сумнівів.

Наприклад, ситуація з будинками № 18а та 18б, де містяться творчі майстерні Національної спілки художників України. У 2002 році Спілка переуклала угоду оренди з Подільською РДА «до реконструкції вулиці». Тобто жодних термінів зазначено не було. Однак у 2007-му художники дізналися, що договір оренди заднім числом було розірвано, а будинок продано підприємству з назвою ТОВ «Авіантбуд» за 2 млн грн. Відтоді тривають суди.

«Авіантбуд» має офіс у звичайній квартирі, за телефоном якої ніхто не відповідає. Однак це не заважає компанії або тим людям, що реально стоять за нею, подавати вже вдруге заявку в Київраду на купівлю земельної ділянки в 10 га, у яку входять не тільки будинки № 18а та 18б, а й сусідні № 17, 21 та 22 і чималий шмат схилів за ними. Художники впевнені: тільки відсутність прав на землю досі не дає можливості знести їх. Адже згідно з проектом, поданим ТОВ «Авіантбуд», компанія збирається зводити на Андріївському узвозі готельно-житловий комплекс із підземним паркінгом. Не треба бути архітектором, щоб зрозуміти: двоповерхові будинки початку ХХ століття явно не можна перетворити на щось подібне, не зносячи їх.

Керівником цієї компанії значиться Вадим Одинець, який є також співзасновником у кількох компаніях із відомим київським забудовником Гарі Корогодським. Одна із власниць «Авіантбуду» – Розалія Бондарська, цивільна дружина впливового бізнесмена Олександра Лойфенфельда, одного з компаньйонів володаря київського футбольного клубу «Арсенал» Вадима Рабиновича.

Майбутнє об’єктів за адресою Андріївський узвіз, 22а та 22б теж під великим питанням. Наразі там містяться дві відомі мистецькі галереї: «Карась» та «Совіарт». «Наш будинок перебував у комунальній власності, у нас був цілком легальний договір оренди, якого ми дотримувалися, – розповідає Євген Карась, керівник «Карась Галереї», голова правління Асоціації діячів сучасного мистецтва України. – Але починаючи з 2006 року в нас з’явилися конкуренти, що захотіли забрати наші приміщення».

Пан Карась розповідає, що як доказ свого права власності на будинки ТОВ «Національна компанія з управління активами» пред’явило договір оренди з Подільською РДА, на якому були офіційні печатки, але при цьому він навіть не був зареєстрований у відповідному переліку орендованих комунальних приміщень. Товариство уклало з афілійованою з ним фірмою договір про продаж будинку з відкладеною формою угоди. Це означає, що вони продають приміщення, але документи на нього надають пізніше.

«Далі найцікавіше, – пояснює Євген Карась. – Підставна компанія подає в суд на нібито власника, і починається судовий процес, де рейдери судяться самі з собою. Врешті-решт компанія, що продавала, але так і не надала документів, програє, а «переможець» оформляє довідку в БТІ щодо нового власника. А далі вони зробили три спроби продажу приміщень своїм новим підставним компаніям, намагаючись «відбілити» схему. Нині власником приміщення, наприклад, є якась «Бредал Холдингз Лімітед». Зрозуміло, офшорна».

Одним із засновників ТОВ «Національна компанія з управління активами», яка де-юре стоїть за спробами захопити будинки № 22а та 22б, є так само офшорне ТОВ «Віртон Логістика Лімітед» із Кіпру. До нього дотичний такий собі Іван Радик, який «засвітився» в низці скандалів навколо перерозподілу власності. Цей кандидат юридичних наук є водночас президентом Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» та «Української юридичної компанії», які намагалися силовим методом зайняти галерею «Карась» на Андріївському узвозі, 22а, «експропріювали» колекцію з 300 картин у захопленому приміщенні. Вони ж претендують і на сусідню земельну ділянку на Андріївському № 14 та № 16, де хочуть будувати готельний комплекс.

ПІСЛЯ ЄВРО

Наразі майже всі конфлікти та суди затихли – усі очікують кінця реставрації. І кінця Євро-2012, на час якого погляди всього світу прикуті до України та її столиці.

Олександр Бригинець, голова Комісії Київради з питань культури та туризму, заявив, що вся ця реконструкціякрім того, що робиться за проектом, який так і не узгодили з охоронно-культурними органами, то ще й має чітку комерційну спрямованість. Адже головна увага влади прикута до ремонту дороги та комунальних комунікацій. За оцінками пана Бригинця, такий ремонт потрібен саме для того, щоб на Андріївському можна було почати будувати готелі та торгово-розважальні комплекси, що за нинішнього їхнього стану неможливо. Мерія, щоправда, обіцяє підтримку митцям, але до жодного документа справа так і не дійшла. Понад те, влада не дає нікому побачити ані чіткого тексту проекту реконструкції, ані будівельних проектів. За неофіційною інформацією, наразі йдеться про побудову на узвозі шести готелів і трьох ТРЦ.

За словами Віктора Хаматова, директора галереї «Совіарт», що на Андріївському узвозі, 22а, буквально наступного після закінчення футбольної першості дня, точніше, ночі він очікує на самоскиди та голомозих охоронців, які миттю огородять усі проблемні будинки парканами та попіклуються, щоб на ранок на їхньому місті було чисто і ніщо не заважало нормальному офісному будівництву.

Багато художніх майстерень і галерей нібито мають чинні договори оренди з Подільською РДА, які містять маленький, але дуже важливий пункт у розділі «термін орен­­ди» – «до початку реконструкції». Враховуючи, що реконструкція вже стартувала, це дає всі підстави прогнозувати нову хвилю рейдерських захоплень. Наприклад, майстерням із будинку № 30 продовжили термін оренди рівно до 31 грудня 2011 року, що буде далі, не знає ніхто. «Ми дуже боїмося, – розповів на умовах анонімності один із митців, що займає приміщення на Андріївському узвозі, 18а. – Їм тепер узагалі легко буде все робити. Під шумок вночі підігнати будівельну техніку під виглядом комунальної – і все, пиши пропало, нічого нікому не доведеш. З досвіду наших колег з узвозу, які вже судяться, знаємо, що первинне судове рішення на рівні районного суду коштує $30 тис. В апеляційному – від $50 тис., у Верховному – від $100 тис. Зрозуміло, в нас таких грошей немає. Отже, будемо об’єднуватися, бо якщо діятимемо поодинці, то програємо без шансів».

Читайте також: Як німці Андріївський узвіз захищали


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Якщо люди-музеї — це здебільшого старше покоління, то в цій підбірці етнографічно-туристичних історій здебільшого свіжа кров. Проекти, що надихають, що з’являються зав­­дяки активній молодій енергії. Може, з роками й вони перетворяться на пам’ятки, але поки що це живі страшенно цікаві організми, котрі навіть диктують свої умови в деяких нішах нашого бідного туристичного ринку.
    24 липня, Богдан Логвиненко
  • Що передбачає й кого зачіпає якісна психореабілітація людей, які повертаються з війни
    24 липня, Ганна Трегуб
  • Найбільші бренди світу потерпають від дрібніших конкурентів
    24 липня, The Economist
  • Ось відчиняються двері залу, і входить одна людина, радісна та усміхнена. Сотні вітають її такими самими радісними вигуками. Овації і захват. Далі?
    24 липня, Станіслав Васін
  • Як одинаки-аматори створюють варті уваги колекції. Без меценатів і державної підтримки
    23 липня, Богдан Логвиненко
  • От що цього разу? Питаю я себе. Давай уже писати про першу «Червону руту». Давай! Про «Гадів», Чубая, Бурмаку... Про Миколайчука, врешті-решт, лисого, босого, у лєопардовій пов’язці... Про Чернівці 1989 року... Не цього разу. Може, наступного... Так само, у принципі, я думав, коли минулого разу сідав за комп. Тоді мене «відволікли» ВІА. Ансамблі. Вокально-інструментальні... Добре... А зараз шо?
    23 липня, Сергій Харинович
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено