Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
22 вересня, 2011   ▪   Олександр Михельсон   ▪   Версія для друку

Лиха година

Рішення Верховної Ради скасувати щорічне переведення годинників на зимовий час неабияк здивувало багатьох. Навіть телебачення запрошує для коментарів на цю тему або медиків, або… астрологів. Тобто в темі не орієнтуються й журналісти.
Матеріал друкованого видання
№ 39 (204)
від 22 вересня, 2011
Лиха година

Щоб зрозуміти ситуацію, варто почати з початку. Потреба у зміні зимового та літнього часу спричинена очевидним фактом, що в середніх широтах тривалість ночі й дня дуже різниться залежно від пори року, тоді як у тропіках (та на полюсах) вона приблизно однакова.

Ідея переведення годинників виникла в ХІХ столітті через те, що влітку сонце сходить раніше, а громадяни тим часом усе ще сплять. Переведення стрілок на годину вперед мало би сприяти кращій організації колективної праці: робітники та клерки вставали б раніше, але вже засвітла, а взимку все поверталося б на круги свої і громадяни та підприємства менше витрачали б на освітлення похмурими ранками. Тому переходу на зимовий час насправді не існує. Є лише переведення стрілок на годину вперед навесні. Восени ж їх повертають на так званий поясний час, характерний для країни відповідно до її місця на глобусі.

Популярності ідея літнього часу зажила в період Першої світової. Тоді це робила, зокрема, Німеччина, котра завжди мала проблему з енергоносіями. Під час Другої світової США прийняли принцип переведення стрілок за два тижні після Перл-Харбора, але по війні його скасували. І знову ввели під час нафтової кризи 1973–1974 років.

Разом із тим у сучасних умовах такий спосіб економії енергії викликає чимало нарікань. Численні підрахунки в тих самих Сполучених Штатах засвідчують, що літній час заощаджує навесні тільки від 1% до 3% електроенергії. Причому значна частина її потім усе одно перевитрачається під час повернення до зимового, тобто поясного. Відтак у Японії, наприклад, не переводять годинники, а просто пересувають улітку початок робочого дня.

На Заході ж дедалі частішали стали твердження про те, що перехід украй погано впливає на психічне й фізичне здоров’я громадян. Точних даних щодо цього насправді немає (кількість тих самих інфарктів у будь-якому разі зростає навесні та восени, і не факт, що все це можна пояснити переходом на літній/зимовий час). Але саме турботою про наше з вами здоров’я пояснив свою ініціативу скасувати осіннє переведення часу депутат від Партії регіонів Олег Надоша, чию пропозицію і схвалили парламентарії.

Гумор ситуації в тому, що набагато природнішим був би остаточний перехід не на літній, як запропонував Надоша, а на зимовий час. Інший регіонал Вадим Колесніченко ще в лютому подавав відповідний законопроект. Тоді перехід обговорювався і в сусідній Росії. Але російський президент Мєдвєдєв у березні схвалив фіксацію саме літнього часу. І спочатку Білорусь, а тепер і Україна пішли російськими слідами.

«Геополітична» логіка цього зрозуміла. Якби після рішення Мєдвєдєва не переводити стрілки восени українці цю традицію зберегли, взимку різниця між київським та московським часом становила б не годину, а дві. Натомість тепер узимку в нас буде дві години різниці з Варшавою та Будапештом. Можливо, втім, у рішенні є й інша логіка. Як заявив напередодні прийняття постанови Надоші спікер ВР Володимир Литвин, втрати електроенергії через зменшення взимку світлового робочого дня становитимуть 300 млн грн. Хто зробив ці підрахунки, невідомо. Але зрозуміло, що, говорячи про «втрати», спікер міг мати на увазі тільки витрати тих, хто споживатиме більше електроенергії тьмяними осінньо-зимовими ранками. Для споживачів це справді будуть втрати. А ось для тих, хто продає електроенергію, навпаки, заробіток. 




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • З появою на Кіпрі нової партії для російських вигнанців та експатів дехто побоюється небажаного впливу Кремля на острові
    24 листопада, The Economist
  • Вечір на Сході України восени стрімко стає ніччю. Пітьма женеться повз шахтарське містечко розбитими дорогами за жовтим бусиком, на якому веселий надпис зі смайлом «Тихесенько, я свій:)». А він хоча й усміхається наліпкою, але насправді тільки нещодавно повстав із попелу. У прямому сенсі перший волонтерський автомобіль Володимира Єльця, активіста з Торецька, спалили просто під його будинком. Цей, жовтий, — подарунок волонтерів з усієї країни...
    24 листопада, Єлизавета Гончарова
  • Тиждень обговорив із начальником Генерального штабу Збройних сил України, генералом армії Віктором Муженком напрями реформування війська, перспективи поставок летального озброєння, а також загрози, які несуть із собою судові справи проти військових.
    24 листопада, Юрій Лапаєв
  • Чи є шанс знайти рецепт налагодження українсько-польських відносин?
    24 листопада, Ольга Ворожбит
  • Обвинувачені у вербуванні українців для торгівлі наркотиками на території РФ можуть вийти на волю вже у перший день зими.
    23 листопада, Андрій Голуб
  • Навіщо білоруським спецслужбам скандал з «українськими шпигунами» й хто може бути в ньому зацікавлений
    23 листопада, Сяргєй Пульша
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.