Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
1 вересня, 2011   ▪   Василь Ільницький   ▪   Версія для друку

Ужгородський газават

У ці останні дні літа ужгородці та мешканці 64 навколишніх сіл змушені були змінити свій звичний життєвий уклад: вечеряти та снідати здебільшого «сухими пайками», митися лише холодною водою, відчути перебої у роботі пекарень та їхати на роботу і додому в об’їзд пожвавленого у звичний час перехрестя вулиць Руської – Анкудінова
Ужгородський газават
Фотогалерея: Потужний вибух газу в Ужгороді (зображень: 12)

Причиною цього стали некваліфіковані дії підрядної організації ТОВ «Свемон-Захід», яка на замовлення ВАТ «Закарпаттяобл­енерго», без належної документації та погодження з власниками інженерних мереж у понеділок, 29 серпня, проводила земляні роботи, під час яких пошкодила газопровід середнього тиску 500 мм.

Витік газу почався близько 15-ї години, а за три години після пошкодження труби газоповітряна суміш, що накопичилася під сусіднім кафе, вибухнула та занялася. Вибух призвів до часткового руйнування приміщеннякафета травмування трьох людей, які, за свід­ченням лікарів, отримали опіки майже 80, 40 та 30 відсотків тіла і перебувають у лікарні у важкому стані.

Як повідомив ужгородський мер Віктор Погорєлов, кримінальну справу вже порушено, і діям усіх винних дадуть належну оцінку. Наразі, твердять представники влади,на місці аварії тривають роботи, а люди, яких евакуювали(!?) з місця події, вже повернулися до своїх помешкань.

Поки правоохоронні органи шукають винуватих та готуються відкривати карні справи, медики лікують постраждалих, пожежники аналізують власні дії, а працівники «Закарпатгазу» відно­влюють подачу блакитного палива чи не 100 тисячам відключених нині в Ужгороді та селах району абонен­тів, є нагода поговорити про ситуацію, яка призвела до цієї рукотворної біди.

Перший висновок, що Чорнобиль так і не став пересторогою для керівних осіб, які відповідають за безпеку на виробництві. Як твердить заступник начальника територіального управління Держгірпромнагляду Богдан Дорош, аварійну ситуацію спровокували санкціоновані Ужгородським міськвиконкомом на 16–17 серпня, а фактично виконувані 29 серпня, з грубими порушеннями, земляні роботи ТОВ «Свемон-Захід». Виконавець робіт чомусь не обтяжив себе належним чином отримати та вивчити техдокументацію інженерних споруд, а діяв на «авось». Ніхто з чиновників, які давали дозвіл на земляні роботи, не поцікавився, чому розкопувати вулицю стали на 10 днів пізніше від погодженої дати. Зрештою, у цьому дивного нічого й немає – у нас риють вулиці, полишаючи за собою вибоїни, де завгодно і хто завгодно.

Очевидним є і той факт, що, довідавшись про пошкодження труби, відповідні комунальні служби, та й міська влада, не вжили належних заходів по гарантуванню безпеки людей. Чому, знаходячись за кілька кроків від місця пошкодження труби, кафе продовжувало працювати, адже рішення про його негайне закриття через загрозу вибуху газу було у компетенції силовиків?

Евакуйовувати людей з небезпечної зони теж ніхто не збирався, хоча влада повідомила ЗМІ, про відселення 140 ужгородців. Максимум на що спромоглися, - запропонувати жителям навколишніх вулиць залишити помешкання. Куди йти з небезпечної зони проти ночі людям з маленькими дітьми та немічними родичами – ніхто не пояснив.

 Керівник Ужгородського прес-клубу Ірина Бреза,мешкає за якихось 20–30 метрів від місця аварії. Хвилин за 40 до займання газу у її будинку вимкнули електроенергію. Коли від вибуху здригнувся будинок, вона вибігла на вулицю і побачила велетенський стовп вогню та велике скупчення людей. Від сусідів (не від офіційних осіб, чи комунальників!) почула, що у помешканні слідперекрити газові краники. Присутні серед натовпу міліціонери сказали, що треба залишити власні помешканняі знаходитися на вулиці. Згодом кільце міліцейського оцеплення відсунуло пані Ірину подалі від власного будинку. Протинявшись у невідомості що робити ще кілька годин вулицею, стали думати про нічліг. Ночівлю вдома, біля епіцентру аварії, повважали ризикованою справою і не дочекавшись якоїсь конкретної інформації від офіційних осіб, яка б прояснила ситуацію,  вони з чоловіком поїхали у готель. Тим часом сусіди старшого віку залишилися біля своїх будинків і десь попівночі зайшли до відключених від газу та електрики будинків. Оскільки ці блага цивілізації у будинку пані Ірини та ще 14 сусідніх спорудах відсутні й нині, вони продовжують жити у готелі. Її сусіди теж роз’їхалися хто куди: вимушено квартирують у родичів та знайомих.

Викликає подив і той факт, що до великого міста газ подається всього однією трубою. Невже монополіст з постачання голубого палива „Закарпатгаз” не може дозволити собі збудувати відгалуження, які б дозволяли, у випадку надзвичайної ситуації, перекривати подачу палива не кільком десяткам тисяч абонентіводразу, а робити це у локальних масштабах?

Незважаючи на те, що аварійні роботи добігають кінця, зітхнути з полегшенням ужгородцям світить ще не скоро. Подача газу у багатоповерхівки – справа клопітна і розтягнута у часі. Керівники „Закарпатгазу” твердо стоять на тому, що відновлюватимуть газопостачання поетапно, після відвідин його працівниками кожної квартири. Як довго затягнуться ці відвідини і наскільки безпечним буде повернення голубого палива до ужгородських помешкань – пересвідчимося уже найближчими днями цього ТИЖНЯ.         

 


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • За якою траєкторією вже понад 25 років іде студентський рух у країнах колишнього СРСР
    23 липня, Арсеній Сітніков
  • Хіт-парад 12-2, «Червона рута» в Севастополі, касети-фірмачі та інші радощі середини 1990-х
    22 липня, Сергій Харинович
  • Погодьтеся, вести довгі розмови про систему правосуддя в невизнаній «республіці» доволі дивно. Які закони можуть бути на території цілковитого беззаконня та невизнаності? І саме це найбільша перешкода з усіх можливих. Можна запастися ліками, можна подбати про харчі, але як можна будувати життя там, де не дотримують законів?
    22 липня, Вікторія Малишева
  • Сильна кураторська команда готує в Америці нову виставку сучасного мистецтва, яку вже готові «авансом» порівнювати з німецькою Документою. Втім, із останньою цьогоріч не все так райдужно, як прогнозували на початку літа.
    21 липня, Олена Кухар
  • Молоду людину араби називають словом «шаб» або «шаба». Множина «шабаб» (молодь) вживається дуже часто і в літературній, і в розмовній мові, а також у різних діалектах: «шабаб хоче того», «шабаб протестує», «шабаб мігрує».
    21 липня, Михайло Якубович
  • Ще з часів Середньовіччя університети вважалися особливим середовищем, а ті, хто там навчався, нерідко конфліктували з містом. В Університеті Болоньї перший студентський рух виник ще в XIII столітті, більше ніж за 500 років до того, як схожа солідарність з’явилася в будь-якому іншому університеті. Звісно, у студентів тієї епохи вимоги були значно меркантильнішими, ніж у їхніх наступників у XX столітті, й стосувалися передусім власної безпеки. Тоді вони ще не прагнули впливати на викладачів чи міняти світ.
    21 липня, Ольга Ворожбит
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено