Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
26 липня, 2011   ▪   Олександр Заклецький   ▪   Версія для друку

Держава вважає закордонних українців небажанними та небезпечними

Близько 4-5 мільйонів заробітчан, які зараз працюють у країнах Європи та світу абсолютно ігноруються нашими можновладцями. І це при тому, що кожен рік закордонні українці 4-ї хвилі еміграції надсилають в Україну біля 8 мільярдів доларів
Держава вважає закордонних українців небажанними та небезпечними

22 червня 2011 року Кабмін оприлюднив «Концепцію державної програми співпраці із закордонними українцями на період до 2015 року». Цей документ розроблявся роками після того як 13 жовтня 2006 року указом Президента України була затверджена Національна концепція зі зв’язків із закордонними українцями.

Отже розробивши концепцію на основі концепції, зрештою влада видала «грандіозний» документ аж на три аркуши А4 із полуторним інтервалом 14 кеглем. Інакше кажучи весь документ має близько 4 тисяч знаків із пробілами. Невідомо як так довго два міністерства розробляли цей суто декларативний документ, але одне можна стверджувати точно – з міжнародною українською громадаю ніхто навіть і не думав радитися.

Реакцією на прийняття цього документу стала міжнародний круглий стіл, який скликала міжнародна організація «Українська Європейська Перспектива». Участь у конференції взяли представники українства із США, Італії, Греції, Чехії, а також представники міжнародних українських організацій. На жаль, жоден з представників влади туди не з’явився.

Модератором столу став громадський діяч Олексій Толкачов, який озвучив одну із головних тез – абсолютне ігнорування суспільної думки щодо цього документу, інакше кажучи держава вирішила займатися закордонними українцями навіть не порадившись із ними як це робити.

До того ж цей документ є суто декларативним, адже такого роду програми мають розроблятися на довгостроковий термін у 10 – 20 років, а аж ніяк на найближчи 2 роки, і їх мають приймати на рівні закону. Тож вся поверхневість ставлення до цієї проблеми помітна неозброєним оком.

Наміри держави яскраво демонструє відсутність будь-яких нових цільових програм, не відкриваються інформаційно-культурні центри, школи, інформагенції, які б працювали із закордонними ЗМІ. Всесвітня служба «Українське телебачення та радіомовлення» морально застаріла років на 30 і нагадує скоріше передачу «Сільські вісті» початку 1980-х років, аніж сучасний новинний канал.

Наразі за межами України проживає близько 20 мільйонів українців, з кожним днем їх кількість збільшується. Концепція пропонує визнавати закордонними українцями тільки емігрантів другого, третього і четвертого покоління, які мають закордонне громадянство. Таким чином близько 4-5 мільйонів заробітчан, які зараз працюють у країнах Європи та світу абсолютно ігноруються нашими можновладцями. І це при тому, що кожен рік закордонні українці 4-ї хвилі еміграції надсилають в Україну біля 8 мільярдів доларів! Інакше кажучи українські заробітчани є одними з основних інвесторів в українську економіку.

Дипломатична підтримка своїх співвітчизників нижче будь якої критики, на це наголошували голова Християнського товариства українців Італії  Олесь Городецький та секретар товариства «Журавлиний Край» пані Оксана Киценюк-Ревага з Греції. За їх словами, консульства працюють за їм одним зручними графіками, кількість персоналу в них вкрай мала, а додзвонитися до консульств чи амбасад по телефону є практично нереальною задачею. Таким чином навколо них створюються спеціальні провайдерські фірми, які за гроші допомагають взаємодіяти із посольствами.

Великою проблемою є продовження закордонних паспортів, посольства та консульства відмовляються це робити посилаючись на якісь внутрішні формуляри, хоча де-юре вони мають право і зобов’язані це робити. Нарешті однією із головних проблем є те, що закордонні українці де-факто позбавлені права обирати та бути обраними. Не хоче також наше МЗС допомагати нелегалам та людям, що потрапили у скрутну ситуацію.

«Влада сприймає закордонних українців або в СРСРівській парадигмі – як зрадників, а отже не хоче мати з ними справи, або у парадигмі початку 90-х років – як гаманці з валютою яких можна «розвести на бабло», зазначив відомий громадський діяч Михайло Ратушний. Всі досягнення із збереження та популяризації української культури зроблено не завдяки старанням уряду України чи урядових організацій, а всупереч їх спротиву, додав Роман Лунь – президент Міжнародної спілки українських підприємців США.

«Просити від українського уряду допомоги чи гуманного ставлення до інтересів закордонних українців –  це все одно, що благати про гуманізм у вовка», - зазначив голова МГО «Четверта хвиля» Олександр Шокало, більшість програм і проектів дуже швидко виявляються звичайним «розпилом бюджетних грошей», до українських емігрантів державі справи немає, скоріше навпаки створюються всі умови, щоб етнічні українці не поверталися назад на батьківщину. Ігнорування взагалі існування такого явища як закордонні українці проявляється в усьому, навіть у бойкотуванні будь-яких громадських зібрань українства «в екзилі».

Олексій Толкачов зазначив, що сучасна влада та держава розглядає закордонних українців як небезпечний елемент, адже люди, які спілкувалися та працювали в Європі вже не згодні із повальною корупцією та непрофесіоналізмом українських чиновників. Понад те, вони не згодні миритися з такими явищами і не відчувають себе залежними від державного апарату.

Тож єдиними на кого можна спиратися у збереженні української ідентичності та культури можуть наразі бути тільки самі українські діаспори.




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Експертиза, яка дає змогу вийти за межі лише виробництва культурного проекту й піднятися до рівня стратегування і, що головне, втілення тих стратегій у життя, — це дуже рідкісна річ в українському культурному середовищі. У наших реаліях навіть міністр культури має бути бодай трохи митцем, але чомусь не обов’язково професійним менеджером і політиком, здатним аналізувати статистичні дані, розуміти політичні наслідки слів та дій, а також передбачати ефективність інвестицій.
    18 листопада, Тетяна Філевська
  • На балконі нашого офісу Вася смачно затягується цигаркою, яку підкурює від іншої цигарки, і продовжує свій монолог у мій бік, але вже й не дивиться на мене: — Так, а ще мені треба, щоб ти начитав для радіо українські класні прислів’я, ще картинка, ще... — я вже й не слухаю. Усі його слова далі звучать як «бла-бла-бла», а в моїй голові народжується діалог для опонування.
    18 листопада, Тарас Білка
  • Івона Костина, заступниця керівника громадської організації «Побратими», яка займається психосоціальною адаптацією ветеранів, була координатором команди Іnvictus Games в Україні. У вересні в рамках цих ігор в Канаді вона відвідала дві тематичні конференції й поділилася отриманим досвідом.
    17 листопада, Ганна Чабарай
  • Кажуть, якщо довго й наполегливо про щось мріяти, мрія обов’язково здійсниться. Можливо, українські політики в це не вірять, але після Революції гідності вони справляли враження безнадійних, але наполегливих мрійників, бо використовували чи не кожну можливість, щоб публічно заявити про необхідність «плану Маршалла» для України.
    17 листопада, Любомир Шавалюк
  • Велика чистка в Саудівській Аравії: Мугаммад ібн Салман посуває конкурентів на владу
    17 листопада, The Economist
  • Запекла боротьба точиться навколо Укрзалізниці з моменту перетворення її на ПАТ у жовтні 2015-го. За цей час там п’ять разів міняли керівників, вона виводилася з підпорядкування Мінінфраструктури й повернулася назад. Усе це відбувається на тлі корупційних скандалів, реформаторських невдач і зростання збитковості. Проблеми УЗ виходять далеко за межі владних кабінетів і корпоративної бухгалтерії, оскільки вона забезпечує 50% усіх пасажирських і понад 80% вантажних перевезень країни. І якщо найближчим часом там не почнуться ґрунтовні реформи, вона може стати серйозною перешкодою для розвитку країни.
    17 листопада, Максим Віхров
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.