Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
15 липня, 2011   ▪   Спілкувалася: Вікторія Матола   ▪   Версія для друку

Міносвіти: в міністерстві немає жодної скарги на скорочення держзамовлення

Скорочення держзамовлення у вишах України викликало чималий резонанс. Особлива інформаційна перепалка спалахнула між Міністерством освіти, науки, молоді та спорту та Могилянкою, де скасували держзамовлення для підготовки магістрів зі спеціальностей «Журналістика» та «Соціальна робота».
Міносвіти: в міністерстві немає жодної скарги на скорочення держзамовлення

І хоч офіційну позицію чиновники вже оприлюднили, Тиждень вирішив з’ясувати, де сховане яблуко розбрату.  Про динаміку скорочення державного замовлення, його причини та сутичку з Могилянською академією, Тижню розповів заступник директора департаменту вищої освіти Міністерства освіти, науки, молоді та спорту Микола Фоменко.

У. Т.: Пане Миколо, яким було скорочення держзамовлення цього року у вищих навчальних закладах?

– Цей рік нетиповий для вищої освіти. Перш за все це пов’язано з тим, що у нас цього року на 142 тис. менше випускників загальної середньої школи. Якщо говорити у відсотках, то це зменшення порівняно з 2010 роком становить 42%. Тому очевидним і об’єктивним є скорочення державного замовлення в Україні, яке торкнулося всіх університетів без винятку.

Зокрема, в Національному технічному університеті «Київський політехнічний інститут» було скорочено 711 державних місць, Київському національному університеті імені Тараса Шевченка – 290 місць, Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана – 427, Національному університеті «Києво-Могилянська академія» – 115 місць.

Загалом цього року державне замовлення у вишах становить 106,4 тис. місць. А скорочення держзамовлення по Україні на 18 969 місць менше, ніж було торік.

У. Т.: Які спеціальності потрапили під скорочення та чим це зумовлено?

– Міністерство ініціювало зменшення державного замовлення, враховуючи перевиробництво і надлишок фахівців на ринку праці. Власне, на економічні спеціальності воно було скорочене на 45%, менеджмент – на 44%, право (заочна форма навчання) – на 35%, а на денну форму правознавства – на 21%. До речі, ми щороку зменшуємо держзамовлення на ці напрями на 10–15%.

Цього року ми скоротили держзамовлення на вчительські спеціальності лише на 10%. Це зумовлено тим, що в Україні спостерігається збільшення народжуваності, а відповідно планується відкриття садочків та початкових шкіл. За статистикою, через 5-6 років виникне потреба у вихователях та вчителях початкової школи. Тому тут скорочення найменше.

На інженерно-технічні, природничо-математичні напрями скорочення в межах 20%, на гуманітарні – 25%.

Найбільше зменшено кількість місць у Києві, оскільки у столиці скорочення випускників сягає 60%. А тому загалом у всіх вищих навчальних закладах Києва держзамовлення було скорочене на 3279 місць. У Харківський області кількість випускників поменшало цього року практично на 50% – держзамовлення відповідно скоротилося на 2213 місць, а на Донеччині – на 75%, що зумовило зменшення держзамовлення на 2431.

У. Т.: Чи знали про планове скорочення ректори університетів до ухвалення відповідного рішення?

– Звичайно. Перед тим, як ми починаємо формувати держзамовлення, розсилаємо інструктивний лист на ім’я кожного керівника вишу. Ми попросили ректорів врахувати скорочення випускників цього року і самостійно зменшити держзамовлення на 20%. Більшості ректорів ми дуже вдячні – вони це зробили.

Відтак це погодили в головних управліннях освіти і науки в регіоні, а також у місцевих центрах зайнятості. І лише після цього міністерство зводить цю статистичну інформацію і відправляє її в Мінекономіки, яке, в свою чергу, розраховує бюджет і визначає держзамовлення.

Наразі в міністерстві немає жодної скарги від ректорів вишів на скорочення держзамовлення.

У. Т.: Що стосується НаУКМА… Міністерство давало офіційне пояснення причин скорочення держзамовлення у виші і, зокрема, зазначало, що, «враховуючи певну заангажованість діяльності» НаУКМА – єдиний університет, який готує спеціалістів за двома спеціальностями. Що вкладає міністерство в цю «заангажованість»?

– Я не маю аналогів в Україні, коли через рік після створення навчальний заклад отримує одразу статус національного. Я не знаю в Україні такого навчального закладу, який лише з двох спеціальностей готує студентів за освітнім рівнем спеціаліста, а за всім іншим – лише магістра. Магістр в півтора раза дорожчий державі, ніж спеціаліст. Чому так? Хтось же давав дозвіл на це? Ліцензії виключно на магістрів?

Чому ми весь час Києво-Могилянську академію виокремлювали з-поміж інших. Статус національного у нас сьогодні мають близько 120 вишів. А претендувати на якусь унікальність і посилатися на американські чи англійські програми… Це український навчальний заклад чи американський? І в чиїх інтересах він працює? Втім, це лише мої думки, а не міністерства.

Останні роки діяльність цього навчального закладу супроводжується якимись спалахами політичних закидів чи ситуацій.

У. Т.: Таку сутичку між міністерством і Могилянкою пов’язують із міністром Табачником, особистість якого викликає у них спротив…

– Міністерство завжди відкрите для ректорів усіх вишів. І можна просто прийти і поговорити… Лише 14 липня до нас надійшли два листи за підписом Квіта щодо державного замовлення. А два тижні нагніталася ця ситуація…

Звісно, був один міністр – Могилянка жила, як хотіла, зажадала якийсь експеримент – будь ласка. Ми почали з ними сперечатися ще минулого року. Ну дивіться самі, якщо дитина всі роки вивчала німецьку мову і хоче вступити до Могилянки, а згідно з Конституцією вона має право вступати в будь-який виш, і тут Могилянка каже «ні». Лише англійська. І ми два місяці їм доводили, що цього не можна робити. Інша ситуація – Могилянка хоче приймати абітурієнтів за власними тестами. Що значить за своїми тестами – є постанова Кабміну, яку виконують всі університети.

Тим паче, цього року ми дали додаткові державні місця для навчання в Могилянці – 22 державних місця.

У. Т.: У Могилянці обурюються через повне скорочення держзамовлення на спеціальності «Журналістика» й «Соціальна робота»…

– Щодо журналістики, то ми не погоджуємося принципово з такою підготовкою. Фактично вони готують журналістів, які не проходять бакалаврської підготовки з журналістики, беруть студентів на 1,5 року і дають диплом магістра журналістики. Так, у них прекрасна техніка, але навчитися користуватися комп’ютером, мікрофоном – це одне. Журналіст має пройти школу журналіста, має бути дух журналіста. Тому було ухвалене таке рішення.

З приводу другої спеціальності. Є в нас потужний педагогічний університет в столиці – імені Драгоманова, який має велике державне замовлення, професуру, докторів наук.

Хто такий соціальний працівник. Це людина, яка повинна забезпечити, принести хворому продукти, ліки, пенсію. Це людина, яка повинна заповнити цей ешелон життя.

У. Т.: Коли планується скасувати напрям підготовки спеціаліста, про що йдеться вже кілька років?

– У новій редакції закону про вищу освіту справді наявність такого кваліфікаційного рівня не передбачається. У прикінцевому положенні зазначається, що ті, хто закінчив рівень спеціаліста, будуть фактично прирівнюватися до магістрів. Тобто це повна вища освіта. Наразі законопроект перебуває у Кабміні на опрацюванні, а тому напрям підготовки спеціаліста чинний.

У. Т.: Чи містяться у вже доопрацьованому законопроекті про вищу освіту суттєві відмінності від редакції 2010 року?

– У законопроекті є поняття «автономія» вишу, що стосується фінансових питань, присвоєння вчених звань, наукових ступенів тощо. Окрім цього, міститься нова структура вищої освіти, нові типи вищих навчальних закладів. Зокрема, зникають інститути як навчальні заклади, з’являються два типи коледжів. Окрім цього, в законопроекті було знято норму, за якою класичним університетом визнається той, де навчається не менше восьми тисяч студентів – те, що відстоювала якраз Могилянка.

У. Т.: Чи планується скорочення університетів цього року?

– Зменшувати кількість університетів силоміць ніхто не буде. Нині тривають переговори про об’єднання вишів. Зокрема, нещодавно Чернігівський університет приєднався до Східноукраїнського імені Даля, об’єдналися три виші в Кривому Розі. Поки вступну кампанію вони проводять окремо, але під час наступного вступу буде один Криворізький державний університет. Загалом у міністерстві наразі є близько 20 заяв щодо об’єднання університетів.

У. Т.: Чи виникають проблеми у міністерстві щодо проведення в Україні Євро-2012?

– Ми розіслали університетам рекомендаційний лист. Зокрема, з університетами проблема менша, оскільки навчання студентів зменшується на один тиждень у другому семестрі. Втім, серйозніша проблема з коледжами, де навчання скорочується на чотири тижні. Думаю, це питання ще неодноразово порушуватимемо.

В університетах, найімовірніше, будуть додаткові четверті пари два-три дні на тиждень. Зимові канікули триватимуть з 29 грудня по 10 січня. Літні канікули – з 6 червня. Навчання по суботах не буде.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Минулого тижня світові ЗМІ писали про передачу Україні права проводити фінал Ліги чемпіонів, мододих українських політиків та спростовували чутки про польських військових на Донбасі
    26 вересня, Ольга Ворожбит
  • Воно не прийме тебе, поки не полюбиш його першим, поки не звикнеш до його характеру, до його камерності й непоказного аристократизму. Замешкати тут — означає зголоситися на те, щоби про тебе тут усі все знали і ти так само все про всіх знав, прийняти неписане правило, що, зрештою, у людей не може бути аж надто багато секретів.
    26 вересня, Ярослава Тимощук
  • Французький політолог розповів Тижню про майбутнє переговорів щодо війни в Україні та перспективи геополітичних змін упродовж наступного року, а також поділився спогадами про власну поїздку на лінію фронту.
    26 вересня, Алла Лазарева
  • Чи й справді найдорожчий у світі шолом для реактивного винищувача такий крутий?
    25 вересня, The Economist
  • 8 вересня, у День звільнення Донбасу, в Макіївці сталася чергова подія, яка ще на енну кількість днів (років?) відсунула від нас перемогу в цій війні. Під перемогою я не маю на увазі українські танки на площі Лєніна в Донецьку з рознесеним вщент пам’ятником, як часто це уявляє собі наша патріотична більшість.
    25 вересня, Станіслав Васін
  • Політичні еліти цього регіону майже не змінюються протягом останніх 20 років і не сформували власного клану
    25 вересня, Богдан Буткевич
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено