Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
12 червня, 2011   ▪   Яґєнка Вільчак   ▪   Версія для друку

Їхала шляхом червона фіра...

Чому Україна може не скласти цивілізаційного іспиту наступного року
Матеріал друкованого видання
№ 23 (188)
від 9 червня, 2011
Їхала шляхом червона фіра...

Пілот повідомив, що приземлення у Львові урядового «Яка» неможливе: низька хмарність, боковий вітер – небезпечно. Треба сідати в Ряшеві (польс. Жешув. – Ред.) і решту шляху, близько 160 км, долати машиною. «Що вдієш», – погодився міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, який їхав на відкриття нової будівлі консульства у Львові. Тиснути на пілотів після 10 квітня 2010 року якось не з руки. Тільки пізніше з’ясувалося, що хмари хмарами, а ось аеродром у Львові не має відповідного обладнання для спрямовування літаків, злітну смугу лагодять, термінал споруджують. Ми сподівалися, проте, на шанс повернутись повітряним шляхом відразу до Варшави, якщо тільки увечері хмари піднімуться, вітер полагіднішає, а робітники припинять роботи на смузі.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

Автівки чекали в аеропорту Ряшева, і почалося... Під час Євро-2012 це польське місто має бути запасним для Львова, тож ситуацію можна сприймати як практичне заняття. Дорога до кордону в Корчовій/Краківці хоч місцями й двосмугова (прокладена ще до московської Олімпіади), але не нагадує автобану, і їхати нею досить ризиковано, особливо коли міністр поспішає до Львова. А що робити вболівальникові, який запізнюється на матч? Гамірний рух – вантажівки одна за одною, автобуси, легковики. Через рік не буде ані ширше, ані вільніше. Комусь, хто придумав це як варіант маршруту до львівського стадіону, явно забракло уяви. Вочевидь, він ніколи не мусив пробиватися через надсянське місто Ярослав у годину пік.

Перед кордоном черга як із того, так і з іншого боку. Кортеж міністра проїздить без проблем, але фанати не матимуть таких привілеїв. Як наголошує польське МЗС, на час турніру візового режиму послаблено не буде, хіба що додасться працівників паспортного контролю. Для тих, хто вирушатиме до Польщі, квиток на матч автоматично означатиме отримання візи. На щастя, відкрили у Львові нове приміщення консульства, там більше віконечок.

З польського боку не було легко, але на українському жарти скінчилися. Те, чим ми пересувалися, не виявилося європейською міжнародною дорогою. Переважно дірки, між якими раз по раз траплялися латки асфальту. Справжнє сафарі: траса без узбіччя, без нормальних знаків, і хто з нею не знайомий, може нажити великого клопоту. Українці зуміють проїхати, поляки напевне також (куди ж подіти досвід?). Але такі собі французи чи італійці? У них-бо й сільські дороги мають добре покриття й чудову розмітку, там можна почуватись у безпеці. Варто їх попередити, може, менше жертв буде... Знайомі водії кажуть, шлях від Краківця до Львова й так найкращий. Інший, від Медики/Шегинь волає про помсту до неба, а через Гребенне/Раву-Руську – це взагалі трагедія, якої ніхто після зими не латав і, мабуть, не зробить цього після наступної. А це ж ніби найкоротший шлях до Варшави. Пейзаж пригнічує: плюгавенькі будинки, сіро-бурі містечка, рови та узбіччя в бур’янах. Щоб це змінити, не треба урядової програми. Варто лишень узятися за прибирання!

 

ЛЬВІВ... ПОВОЄННИЙ

Перед Львовом – неначе ворота до раю – ділянка рівного покриття. Зробили його турки. Але до Євро-2012 воно може не витримати, бо гарантія тільки рік. Чому? Українці (зрештою, як і поляки) не контролюють маси TIR’ів, тож машини зазвичай важчі, ніж передбачено правилами. Тому дорога псується, і всі про це знають, але мовчать. А ось і в’їзд до Львова та нові цікавинки. Вулиці тутешні, кажучи коротко, для туристів нездоланні. Діряві, дорожніх знаків катма, викладені бруківкою, яка кожного водія та пасажира може допровадити до струсу мозку. Тут жартують: «А що, власне? Вони такі, які ви, поляки, нам залишили!» Нема чого сміятися, це правда. Можна, звісно, залишити машину на околиці й далі поїхати автобусом. Але, якщо чесно, паркінгів я не бачила. Оскільки міністр Сікорський запізнився, він не побачив, як зводять стадіон. Натомість відвідав будівництво терміналу летовища. Усе розрите, стоїть лише каркас будівлі. Навколо – місячний пейзаж. Ремонтують злітну смугу, і саме тому Львів зараз не може приймати літаки всіх класів. Аеропорт відкритий тільки до 20-ї, тож годі й казати, щоб повернутися до Варшави авіарейсом. Запитання: чому чекають до останньої хвилини? Про Євро-2012 відомо вже кілька років. Хто заважав думати раніше?

Львів розчаровує. Зробився якийсь порохнявий, сірий, провінційний. Якби не [польська] легенда та сентименти, не варто було б тут залишатися. Таких міст у Європі тисячі. Чим молоді іспанці, французи, португальці могли б тут захоплюватися? Кількома відреставрованими палацами? Вдома мають тисячі гарніших, на кожному кроці. Атмосфера Львова? Її практично не помітно, якщо йдеться про клімат багатокультурності, коли кожен почувається тут як у себе. 

Маю враження, що Львів відступив назад, що хтось розвіяв атмосферу з часу візиту сюди Івана Павла ІІ.

ВБИРАЛЬНІ ПІД КУЩЕМ

Наступне – проблеми з водою, замало номерів для мешкання. Ексклюзивний ресторан та готель у львівській Цитаделі видаються невдалим жартом. Під час війни тут був нацистський концтабір для радянських військовополонених. Автовокзал? Страхіття. Залізничний? Коли почали готуватися до чемпіонату, йшлося про створення (відтворення) стандартної для Європи вузької колії до Польщі. Це ж було на відстані простягнутої руки й вирішило б чимало проблем із комунікацією. Лінія така існувала, і її відтворення не загрожує незалежності України! Чому, навпаки, перешкоди, які відділяють її від Європи, тільки множаться? Це важко зрозуміти в часи, коли навіть цвях має універсальний вимір. Ця пристрасть до псування життя собі й людям дивує. Та цур їй, тій колії! Немає також шансів на збільшення кількості поїздів, з новою системою розширення/звуження коліс над рейками. Коли переміг спільний проект Євро-2012, я була переконана, що українці впораються з підготовкою і організують усе краще за поляків. Звідси поставала думка, ніби Польща була таким собі доважком, бо Москва гострила зуби на Київ. Оскільки народилася ідея, то напевне хтось вивчав можливості? Але цивілізаційної революції немає. Навпаки, з’явилися протилежні ознаки, які заперечують європейські стандарти. В Україні триває безкарна акція вбивства собак, що має нібито символізувати лад і порядок. Я була свідком, як у Донецьку на світанку стріляли в беззахисних і довірливих тварин. Зараз їх труять. До цієї діяльності залучено учнів. Ставлення до братів наших менших є свідченням рівня культури й цивілізації.

Надії немає: наш літак по нас не прилетить. Повернемося машиною. Та чи буде готова смуга через рік, чи нарешті львівське летовище таки гарантуватиме безпеку?

На зворотному шляху помічаємо ще один недолік – до кордону з Польщею практично не видно повноцінних (із медичним забезпеченням) заправок, придорожніх ресторанів, паркінгів. Неможливо тут і попити кави чи знайти туалет. У цьому переконалися міністр Сікорський і вся польська делегація. Туристи також ходитимуть до вітру на узбіччі? А коли захочуть помити руки?

Як пояснити західним уболівальникам повсюдну занедбаність, безлад, дірявий асфальт, відсутність вбиралень? Єдиний спосіб – переконати їх, що вони п’яні. Адже без ста грамів тут не розберешся...


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Це місце невідь-чому завжди уявлялось мені краєм світу. Надто важкодоступним, щоб отак, просто захотівши, скоро до нього дістатися. Я не помилилась. П’ять годин від Одеси вибоїстими дорогами, коли підкидає й від цього нудить. Раз за життя можна, – кажу своєму супутникові, іноземцю. Раз за життя треба, – кажу собі, українці.
    6 грудня, Анастасія Левкова
  • Як функціонує схема заволодіння допоміжними приміщеннями в столиці
    6 грудня, Тарас Кінько
  • Недореформована пострадянська Україна забезпечила ідеальні умови для виникнення та відтворення тіньової економіки
    5 грудня, Олександр Крамар
  • Про переваги Hyundai Tucson 2016 року випуску
    5 грудня, Олександр Пархоменко
  • У розмові з Тижнем Девід Кровлі, професор Школи гуманітарних наук Королівського коледжу мистецтв у Лондоні, розповів про старі та нові медіа, постправду й андеграунд у країнах соцтабору.
    4 грудня, Ганна Трегуб
  • Відомий лозунг «Хліба і видовищ!» у «молодих державах» до кінця 2016-го повністю віджив себе. Тепер тут хочуть тільки хліба. Причому видовища, якими так славляться «народні республіки», вже викликають у вчорашніх глядачів лише блювотний рефлекс. Особливо цей рефлекс видно, коли «впарюють» успіхи «республіки».
    4 грудня, Станіслав Васін
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено