Суспільство

  ▪   Олександр Гаврош

Одеський пам’ятник Катерині – плагіат, варіант чи мистецтво?

Скандальний монумент позбавлений оригінальності

Свого часу одним із головних аргументів одеської влади щодо відновлення пам’ятника Катерині ІІ була його мистецька вартість. Мовляв, це шедевр архітектурної та скульптурної думки, а площу, на якій його спорудили, взагалі визнавали мало чи не найкращою в Європі. В останньому, ясна річ, може переконувати лише людина, яка в тій самій Європі ніколи не бувала. Позаяк такі майдани знайдете там чи не в кожному провінційному містечку. Про столиці взагалі не йдеться.

пам’ятник Катерині ІІ в Одесі

Однак, побувавши нещодавно у Відні, я мимоволі згадав оту гостру дискусію, яка точилася довкола пам’ятника Катерині ІІ та його мистецької унікальності. Згадав, стоячи перед монументом іншій відомій імператриці – Австрійській – Марії-Терезії. Овва, та я вже десь таке бачив! І тут з пам’яті спливла Одеса з її блідою копією архітектурної споруди, яка тепер стояла переді мною. Велична шестиметрова імператриця Марія-Терезія гордо сидить на постаменті, вітаючи народ припіднятою рукою, а в другій тримаючи скіпетр і сувій Прагматичної санкції. А внизу обабіч високого п’єдесталу розташувалися по периметру її фаворити, кидаючи свої зосереджені погляди довкруж, – полководці, державні діячі, митці.

Пам'ятник імператриці Марії-Терезії в Австрії

Усе, як в Одесі, з тією тільки різницею, що Марія-Терезія сидить на троні, а одеська Катерина стоїть, та і фаворитів у неї значно менше – усього чотири. Однак мистецька ідея абсолютно тотожна. Навіть у повному відображенні історичних реалій одягу чи облич. Тут слід зауважити, що пам’ятник Марії-Терезії споруджувався 13 років і був урочисто відкритий 13 травня 1888 року. Свого часу це був один із найдорожчих і найвеличніших монументів Європи. На його зведення витратили 800 тис. гульденів. Він займав 630 м2 і був заввишки 20 м, важив понад 20 тонн. Ясна річ, що про нього в той час багато говорилося і писалося. А відкрили його, нагадаю, за 12 років до одеського монумента. 

пам’ятник Катерині ІІ в Одесі

Однак одеська Катерина виявилася навіть не другим наслідуванням, а третім, а то й четвертим. Бо ще 1873 року у Санкт-Петербурзі відкрили пам’ятник тій самій Катерині ІІ. Фігура імператриці була встановлена на високому постаменті з полірованого граніту, біля підніжжя якого по колу розташовані видатні діячі Росії ХVIII століття, її фаворити – Суворов, Румянцев, Орлов, Безбородько, Дашкова та інші.  

1890 року на одеському пам’ятникові цих фаворитів замінили іншими, ближчими історії Одеси (Зубов, Потьомкін, де Рібас та де Волан). Цікаво, що автор пам’ятника у Санкт-Петербурзі Міхаіл Мікєшин 1895-го розробив проект монумента цій цариці і в Єкатеринодарі (нині – Краснодарі) з нагоди 200-ліття заселення Кубані запорозькими козаками. Його відкрили 1907 року.

І тут також та сама звична картина: Катерина ІІ на постаменті тримає в руках сувій-грамоту з даруванням Кубанського краю запорозьким козакам, а внизу, під нею, по колу цього разу князь Григорій Потьомкін (відомий ще й під козацьким іменем Грицько Нечеса, яке на постаменті наведене) та три перших кошових отамани Чорноморського козацтва – Антін Головатий, Сидір Білий та Захар Чепіга – у козацькому одязі з шаблями, оселедцями та вусами. Доповнює скульптурну композицію сліпий кобзар із хлопчиною-поводирем. (Майже за Шевченком.). Цікаво, що на пам’ятнику вибито й слова із кобзарської пісні (українську мову на постаменті транслітеровано російськими буквами): «Дякуймо цариці, молимося Богу, що нам указала на Кубань дорогу».

Отже, одеський пам’ятник Катерині ІІ не є чимось оригінальним. Його проект був абсолютно типовим як на ті часи. І всі три згадані монументи російській цариці, попри конкурси, були збудовані радше як варіанти з різними фаворитами (залежно від місцевих обставин), ніж справді оригінальні мистецькі витвори. До слова, кубанський пам’ятник виглядає серед них найцікавіше.