Суспільство

  ▪   Ганна Чабарай

Як виховати хорошого лікаря

Міністерство охорони здоров’я підготувало стратегію, яка має підняти українську медичну освіту до світових стандартів

Більше ніж половина українців (54%) вважає, що наші лікарі мають низький рівень компетентності та професіоналізму. І 38% оцінили його як високий. Це дані опитування соціологічної групи «Рейтинг», проведеного в червні 2018 року. До того ж понад 80% підтримали підвищення вимог до вступників у медичні виші, стільки ж вважають, що випускний іспит також має бути складним. Такі цифри логічні, адже усім потрібні професійні лікарі. Але поки що вони такими не є, принаймні для переважної частини опитаних українців.

 

Хто стає лікарем сьогодні

 

Підготовка лікаря починається з підготовки школяра до вступу в медичний виш. Міністерство охорони здоров’я ще торік планувало підняти планку для вступу на медичні спеціальності до 150 балів за ЗНО з профільних предметів — хімії та біології. Але цю норму вдалося запровадити тільки цьогоріч. Мінімальний бал для вступу на контракт в середньому по медичних університетах у 2017-му був такий: 118 на спеціальність «медицина», 116 на «стоматологію», 124 на «педіатрію». Це означає, що більшість майбутніх лікарів знає свій предмет гірше, ніж на трійку.

 

Читайте також: До лікаря без черги

 

Під час вступу у 2018 році вже діяв 150-бальний поріг. У результаті, за даними МОЗ, на медицину вступило на 28% менше абітурієнтів, ніж торік, на стоматологію — на 45%, на педіатрію — на 37%. Переважно виші недоотримали вступників на контрактну форму навчання, адже на «бюджет» традиційно проходять сертифікати з найвищими балами. Нескладно зрозуміти, чому тривалий час виші набирали на медичні спеціальності відверто слабких контрактників: немає можливості перебирати вступниками, коли йдеться про «затикання дірок».

 

Тут і далі – інфографіка МОЗ

 

«В Україні 80% випускників шкіл потрапляють до університетів. Цього року зі шкіл випустилося приблизно 190 тис. учнів. Десять років тому їх було 500 тис. Натомість кількість університетів, починаючи з 1995-го, постійно зростає. Упродовж останніх років кількість місць у вишах є більшою, ніж кількість випускників у школах. Університети ганяються за випускниками. Це суттєво знижує якість вступників», — пояснює радниця міністра охорони здоров’я Інна Совсун, у минулому — заступниця міністра освіти.

 

За її словами, у Великій Британії 33% школярів вступають у виші, у країнах ОЕСР — 50%. Логічно думати, що в українські 80% потрапляють не найкращі, а майже всі охочі. Зокрема, і на медицину, яка регулярно входить у список найпопулярніших спеціальностей серед абітурієнтів. Завдяки 150-бальному порогу цьогоріч на медиків вступили здебільшого ті, у чиїх сертифікатах було від 165 до 195 балів.

 

 

Відсіяти невмотивованих — половина справи. Наступним викликом є модернізація змісту медичної освіти. У 1999 році Україна впровадила систему оцінювання «Крок» за аналогією з американським USMLE (United States Medical Licensing Examination). Іспит «Крок-1» на базові знання складають на третьому курсі, «Крок-2» на клінічні знання — на шостому курсі, «Крок-3» — невідкладні стани — складають інтерни. У 2017-му Центр тестування при МОЗ провів пілотне оцінювання: у «Крок-3» включили блок питань із тесту USMLE. Українські інтерни відповіли на 37,7% питань. При цьому лише 3% з них подолали поріг складання. Водночас вітчизняний «Крок» НЕ змогли скласти 3% студентів. «97% успішного складання сигналізує, що сьогодні іспит «Крок» неефективний для диференціації між сильними й слабкими студентами. Базові принципи тестології: якщо тест складає 97% студентів, то він поганий. USMLE справді складний іспит і потребує цільової підготовки. Але все одно варто було б очікувати вищих результатів, ніж 3%. Вочевидь, проблема в тому, що українські студенти вчать не те, що американські», — коментує Совсун.

 

Що МОЗ пропонує змінити

 

Фізика й математика. Стратегія, яку презентувало МОЗ, передбачає, що в 2019 році для вступу на медичні спеціальності зміниться конфігурація предметів. Нині для абітурієнтів перший сертифікат ЗНО — обов’язкова українська мова та література, другий — профільна біологія, третій — хімія чи математика на вибір. Наступного року другим предметом буде біологія або хімія на вибір, третім — фізика або математика. Обидва сертифікати повинні мати щонайменше 150 балів. «Чому так? По-перше, математика потрібна для вступу на більшість спеціальностей у розвинених країнах незалежно від того, суспільні це дисципліни, технічні або природничі. По-друге, у більшості розвинених країн фізика в тому чи іншому форматі наявна у вступних тестах. Вона засвідчує певний рівень наукового мислення у вступників, тому є важливою. Ці предмети стандартно складають гірше. Одне з пояснень — біологія та хімія більшою мірою предмети на зазубрювання, а фізика та математика — на розуміння», — пояснила Совсун. За її словами, цю пропозицію ще не затвердили, але є попереднє погодження від Міносвіти.

 

До того ж наступного року норму про 150 балів планують поширити на спеціальність «фармація», щоб припинити в деяких фармацевтичних вишах практику легкої видачі дипломів замість якісної освіти.

 

Читайте також: Як відучити українців від Google-терапії

 

Єдиний державний кваліфікаційний іспит (ЄДКІ). У березні 2018-го було ухвалено постанову, яка впроваджує нову систему іспитів для медиків — ЄДКІ. Він має такі складові:

 

1) Крок-1 і Крок-2, які існували до цього.

2) Міжнародний іспит з основ медицини (IFOM — International Foundations of Medicine). Його проводить Національна рада медичних екзаменаторів США, яка встановлює жорсткі стандарти й бере на себе всю відповідальність за іспит. Він платний, його використовує багато країн, часто замість національного. Потім студенти мають право працювати у світі, там, де цей іспит визнають.

3) Іспит з англійської мови на третьому курсі. Знання англійської стануть обов’язковими для медиків, адже абсолютна більшість наукової медичної літератури видається англійською мовою. У 2017 році підтест з англійської, включений у «Крок», НЕ склали 82% студентів-стоматологів.

4) Об’єктивований структурований практичний клінічний іспит (ОСП(К)І, або ж англійською — OSCE) на шостому курсі — практична частина, яка раніше не була стандартизована та існувала тільки на рівні університетів.

 

 

Такі вимоги ставлять за мету вивести програму підготовки українських медиків на рівень розвинених країн. Із 2019-го ЄДКІ складатиме перший потік студентів — третьокурсники.

 

Без списувань і плагіату. Східноукраїнський фонд соціальних досліджень у 2015 році провів опитування, яке показало, що 78% студентів складають іспити не самостійно, 67% їх списують, 23% пов’язані з випадками отримання оцінок за послуги або гроші, 90% вдаються до плагіату. МОЗ збирається підписати з ректорами контракти, які зобов’яжуть їх стежити за дотриманням академічної доброчесності. До того ж людина, яка претендує на посаду ректора, має довести, що в її дисертації немає плагіату.

 

Читайте також: Медицина в реанімації

 

Дорожча підготовка студента та підвищення рівня викладача. За словами Інни Совсун, сьогодні в Україні підготувати медика коштує стільки ж, скільки й економіста. При цьому в розвинених країнах вартість підготовки медика найвища. Коштів на матеріально-технічне забезпечення, обладнання, реактиви в Україні немає, утім, 5 млрд грн щороку витрачається на стипендії. До всього у вишах вартість «контракту» нижча, ніж «бюджету», і дофінансовується з державних грошей. Тому пропонується підвищити вартість підготовки студентів та встановити ціну «контракту» не нижчою за ціну «бюджету».

 

Системної підтримки професійного зростання викладачів у медвишах сьогодні немає. За словами Совсун, готується постанова, яка відновить програму навчання викладачів за кордоном, скасовану 2014-го. До того ж планується програма для покращення англійської у викладачів.

 

Національний рейтинг інтернів. Розподіл на інтернатуру планують зробити автоматичним на основі національного рейтингу. Студенти, які найкраще складуть іспити на шостому курсі, матимуть пріоритет у виборі місця проходження інтернатури: кожен із них зможе обрати місто, заклад чи спеціалізацію, яка підходить йому найбільше. Модель такого рейтингу ще не остаточна й наразі розробляється.

Також однією з ідей є впровадження французької моделі заохочення лікарні працювати з інтерном. «У Франції лікарня, яка займається інтернами, отримує додаткове фінансування, доповнення 25% до зарплатні кожному працівникові. Якщо один інтерн не виконує програму навчання в інтернатурі й робить на одну маніпуляцію менше, 25% знімають з усіх, бо лікарня не впоралася. Тому кожна медустанова бігає за інтерном», — розповів заступник міністра Олександр Лінчевський.

 

Постійний розвиток лікарів. Медицина належить до регульованих професій, тому лікарі мусять постійно підвищувати свій професійний рівень. Сьогодні в Україні медики формально підвищують кваліфікацію раз на п’ять років в академії післядипломної освіти. Уже ухвалено постанову, згідно з якою лікарі мають навчатися не раз на п’ять років, а щороку. Медик мусить набрати певну кількість освітніх балів, при цьому він сам визначатиме, де проходити підвищення кваліфікації. Він може замість курсів в академії прослухати семінар, лекцію, онлайн-курс в Україні чи за кордоном, МОЗ визнаватиме це як підвищення кваліфікації. Для цього має змінитися модель фінансування: гроші на освіту скеровуватимуть не закладам, а безпосередньо лікарям. Цей механізм поки що також у процесі розробки. Він не переконає всіх лікарів одразу їхати навчатися за кордон замість курсів в академії, проте спростить життя тим, хто вже користується альтернативними шляхами підвищення своєї кваліфікації.

 

Чому університети зацікавлені в реформі

 

Історії зі звільненням ректорів університету імені О. О. Богомольця та Одеського медичного університету показують, що опір системи можливий та очікуваний. Утім, є способи його подолати. «Ми кілька місяців тому їздили в Тернопіль, де збиралася спілка ректорів медичних вишів. Переважно розмова була конструктивною. Багато хто з них запроваджує якісь елементи OSCE, хтось їздить за кордон. Цілком може бути, що хтось захоче оскаржити певні зміни в суді, але саме тому важлива широка підтримка цих ідей», — розповіла Совсун. Як приклад вона навела історію впровадження ЗНО у 2008-му, яке замінило вступні іспити та вдарило по схемах заробляння на абітурієнтах. «Я пам’ятаю, що ректори були шоковані. У 2010 році міністром освіти став Табачник, у нього було чітке завдання скасувати ЗНО. Але рівень підтримки цієї системи оцінювання був настільки високим, що навіть Табачник не ризикнув його скасувати», — каже радниця міністра.

 

Читайте також: Хочеш жити – плати

 

Сьогодні в українських вишах навчається 95 тис. студентів-медиків, не враховуючи коледжі. 25 тис. із них — іноземці, які є основним джерелом прибутків для університетів. Утім, каже Совсун, останніми роками кілька десятків країн відмовилися визнавати українські медичні дипломи через низьку якість освіти, відповідно іноземці перестануть сюди вступати, бо це позбавлено сенсу. Немає світових стандартів навчання — немає студентів, немає грошей.

 

Так само погана підготовка студентів вдарить по бюджетах вишів: якщо половина з них не складе новий іспит на третьому курсі, їх треба буде відрахувати, а це втрата коштів. Сильніші студенти — більший відсоток складання, більше «контрактників».

 

Відповідно до нових правил ректори муситимуть звітувати про академічну доброчесність вишу. Брехня у звіті є підставою для припинення контракту з ректором. Відповідно кожен із них буде зацікавлений у викоріненні плагіату, щоб лишитися на роботі.

 

Ще одним драйвером реформи Совсун називає групи вмотивованих студентів і викладачів, які є в кожному виші, проте часто незручні керівництву. «Але коли відбуваються зміни, що спрощують їхнє життя, вони стають сильнішими, починають рухати цей процес зсередини. Одна з норм, яку я створила, працюючи в Міносвіти, це обов’язкова англійська для отримання звання професора. Була страшна битва. У нас кількість доцентів за рік зменшилася в 12 разів: із 6 тис. до 500. Потім помінялося керівництво міністерства й цю норму скасували. Але це не крок назад на 100%, тому що деякі виші вирішили залишити цю норму в себе. В університетах є люди, які далі просувають зміни, навіть якщо на нормативному рівні вони скасовані», — розповіла вона.

 

Стратегія опублікована на сайті МОЗ для громадського обговорення, яке триватиме місяць. Вона розрахована на 10 років і, як декларує МОЗ, має створити модель підготовки фахових і вмотивованих медиків та перетворити українську медицину з «авторитетної» на доказову.