Суспільство

  ▪   Денис Казанський

Удар місцевих мафій

фото: уніан
Напади на громадських активістів і політиків, на жаль, стали частиною української повсякденності.
Матеріал друкованого видання
№ 32 (560)
від 9 серпня

Тривожні інциденти фіксуються практично щотижня. Більшість випадків трапляється на Півдні та Сході України, і це наштовхує на підозру, що то не випадковий збіг обставин, а якась системна робота з дестабілізації ситуації в згаданих регіонах. Утім, поки що це тільки припущення. Адже жоден із резонансних злочинів так і не розкрито. У низці випадків змогли спіймати виконавців, а ось замовника бодай одного з нападів встановити не вдалося.


Минулий тиждень виявився особливо «врожайним» на трагічні події. Вранці 31 липня в Херсоні облили кислотою місцеву активістку та працівницю міськради Катерину Гандзюк. Того самого дня в Бердянську застрелили місцевого активіста ветерана АТО Віталія Олешка з позивним Сармат. 2 серпня в Сумах убили депутата міськради Анатолія Жука, а в Кам’янському підірвали машину місцевого депутата Віталія Чернявського. Останній також відомий тим, що був волонтером і допомагав військовим. Він дивом вижив і, найімовірніше, лишиться інвалідом на все життя. Ще один невдалий замах стався в Одесі: на автомобіль, у якому були представники Народного руху України Михайло Кузаконь і Григорій Козьма, наїхала вантажівка, водій якої на ходу вистрибнув із кабіни й зник із місця події.

 

Читайте також: У поліції оголосили про пошук другого підозрюваного у замаху на Гандзюк


Три резонансних замахи за один день. Збіг? Двоє вбитих, двоє серйозно травмованих — це втрати тільки минулого тижня. І все це не на фронті, а за сотні кілометрів від лінії розмежування. А якщо взяти довший проміжок часу, картина постане ще більш сумна. Наприклад, у червні в Харківській області знайшли повішеним місцевого активіста та борця з корупцією Миколу Бичка. Друзі й знайомі чоловіка впевнені, що зводити рахунки з життям він не збирався і був убитий. А в Херсоні незадовго до нападу на Гандзюк невідомі побили журналіста Сергія Нікітенка, який був у дружніх стосунках із Катериною.


Убивства, напади, погрози, побої стали буденним явищем у житті регіональних політиків і громадських діячів. Навряд чи між усіма цими інцидентами є зв’язок. Регіональні активісти зазвичай нещасливі по-своєму і в кожного особисті рахунки та власні вороги. Але не можна не визнати, що всі резонансні замахи складаються в нездорову тенденцію: по всій країні спостерігаємо розгул криміналу й цілковите безсилля правоохоронців. Мафія в регіонах почувається вільно й здавати позиції не збирається. Посилення громадської активності, яке ми бачимо після 2014 року, явно не подобається кримінальним кланам, що звикли вважати себе повновладними господарями своїх феодальних наділів. І півбіди, якщо поліція просто не перешкоджає бандитам. Є обґрунтовані підозри, що правоохоронці самі можуть брати участь у розправах над активістами, які заважають їм провертати темні справи.

Змінюються лише прізвища чиновників та активістів, але суть та сама: корумповані посадовці, схеми, розпил, продажні правоохоронці. І вирішувати ці проблеми точково, лише після того, як десь знову вдарить грім, просто неефективно


Генеральний прокурор Юрій Луценко на брифінгу заявив, що за нападами на українських активістів може стояти Росія. «Справа Гандзюк, як тепер очевидно, є частиною ланцюга антиукраїнських провокацій на півдні України», — заявив він. Але до цих слів, схоже, сьогодні скептично ставляться навіть найпалкіші патріоти. На жаль, влада надто часто списувала свої відверті провали на підступи Кремля. Спокуса пояснювати власний непрофесіоналізм роботою агентів Путіна занадто велика. Однак у такі виправдання з кожним днем вірить дедалі менше громадян. Сама Катерина Гандзюк із журналістами практично не спілкується через свій стан, однак по телефону погодилася дати коментар Тижню. На її думку, до нападу на неї можуть бути причетні як самі працівники МВС, так і пов’язані з ними проросійські активісти. Гандзюк не раз писала про те, що деякі учасники проросійських рухів Херсонської області співпрацюють із поліцією і діють під її дахом. Чи можна вважати це «російським слідом»?   

 

Читайте також: Черговий замах на відомого активіста в Одесі. Стерненко зарізав одного з нападників


Херсонський проросійський активіст Кирило Стрємоусов, один із хейтерів Катерини Гандзюк, який відкрито конфліктував із постраждалою, нині є лідером місцевого осередку Соціалістичної партії України. Очолює її колишній радник міністра внутрішніх справ Арсена Авакова Ілля Ківа. Стрємо­усов має в Херсоні лиху славу. Навесні 2014-го він брав участь у мітингах «русской весны». Пізніше не раз був помічений у різних дрібних провокаціях і зажив репутації політичного фрика. Черговий гучний інцидент за його участю стався у квітні нинішнього року. Тоді на кордоні з окупованим Кримом було затримано депутата міськради Євпаторії Сергія Осьмініна, якого звинуватили в державній зраді за роботу на окупаційну владу півострова. Однак коли того виводили з будівлі херсонського суду, Стрємоусов разом із групою невідомих людей напав на конвой СБУ й спробував звільнити заарештованого. За цим фактом 6 квітня 2018-го херсонська поліція порушила проти політика кримінальну справу. Однак він досі перебуває на свободі й очолює місцевий осередок Соцпартії. Така безкарність, на думку Катерини Гандзюк, явно не випадкова. Стрємоусов є людиною Іллі Ківи, тож явно має заступництво в МВС на високому рівні.


Справа, звісно, не в окремо взятому активістові. За словами народного депутата Сергія Лещенка, Гандзюк мала прямий конфлікт із керівником управління захисту економіки Національної поліції Херсонської області Артемом Антощуком. З огляду на ці обставини вона від самого початку хотіла, щоб справу про напад на неї розслідувала не поліція, а СБУ, і вітала рішення генерального прокурора Юрія Луценка передати її спецслужбам. Є сподівання, що тепер МВС не зможе завадити розслідуванню, якщо його працівники справді мають стосунок до нападу на жінку.

 

Читайте також: У посольстві США очікують ретельного розслідування нападу на Гандзюк


Провінційний Херсон, який рідко потрапляє в українські новини, через гучний замах на деякий час опинився в центрі уваги. Ще вчора до цього сон­ного периферійного обласного центру з його проб­лемами нікому не було діла, а тепер місцеві «розборки» обговорює вся країна. Але Херсон зі своїми пристрастями й проблемами аж ніяк не унікальний. Будь-яке інше порівнянне за розмірами провінційне місто має той самий комплекс проблем. Змінюються лише прізвища чиновників та активістів, але суть та сама: корумповані посадовці, схеми, розпил, продажні правоохоронці. І вирішувати ці проблеми точково, лише після того, як десь знову вдарить грім, просто неефективно.


Кримінальне свавілля на місцях — наслідок корупції в силових структурах та деградації вертикалі влади. Джерела цих проблем у високих кабінетах. І тому починати наводити лад у провінції також треба саме звідти. Латанням дірок тут не обійтися.