Суспільство

  ▪   Ганна Чабарай

До лікаря без черги

Державні та комунальні медичні заклади почали впроваджувати системи, які спрощують доступ до послуг у цих установах

У кожного чи майже кожного українця районна поліклініка асоціюється найперше не з наданням медичних послуг, а з нескінченними чергами, які, власне, й ускладнюють отримання цих послуг. Нині медзаклади активно впроваджують системи, які дають змогу перевести комунікацію, документообіг в електронний формат, щоб спростити відносини з пацієнтами. Крім того, з 2017-го у рамках медреформи почалося впровадження електронної системи охорони здоров'я eHealth, де реєструються декларації між пацієнтами та лікарями: це допоможе державі виділяти лікарям кошти на кожного пацієнта, а пацієнтам — отримувати свої безплатні медичні послуги. Частиною системи eHealth є медичні інформаційні системи (МІС), через які медзаклади і підключаються до eHealth. МІС мають різний функціонал, і кожен заклад може обрати собі найбільш придатну на сайті eHealth. Усі основні функції для роботи з eHealth заклади отримують безплатно, умови отримання ширшого спектра послуг залежать від політики кожної компанії-розробника. Тиждень поцікавився, як працюють деякі з цих систем.

 

«Поліклініка без черг»

 

«Поліклінікою без черг» (ПБЧ) користуються близько 50 закладів у 14 областях. Схема така: користувач проходить авторизацію на сайті за номером телефону, реєструється і отримує можливість обрати будь-який заклад у будь-якому куточку України, який є в системі. Далі обирається спеціалізація, ім’я лікаря та час прийому. На телефон надходить смс-сповіщення. Пацієнт записаний. Також є можливість записатися через термінали і реєстратуру клініки.

 

 

Як розповів Артур Верба, засновник проекту, робота над системою почалася в червні 2016 року в рамках Інкубатора 1991 (інкубатор розвитку проектів, які працюють із відкритими державними даними). Через три місяці з’явилася робоча версія, яку запустили на базі Київського міського дитячого діагностичного центру. Артур Верба зазначає, що з першими клініками співпрацювали на безоплатній основі, адже основна мета — для початку провести інформатизацію медзакладів, створити ринок, на якому можна буде заробляти в перспективі. «На безоплатній основі ми співпрацюємо з лікарнями, які перебувають на субвенції, яким держава все ще платить планово — для них ми намагаємося впроваджувати безплатно хоча б ліцензію. Але є низка умов: вони самі мають освоїти систему, з нашою допомогою, звісно. Виділити людей, які будуть її налаштовувати, працювати з нею — ми надаємо інструментарій і максимально сприяємо впровадженню», — зазначає Верба. Після формування ринку ПБЧ планує продавати клінікам платний софт. «Ми дуже просунули ідею інформатизації, пояснили, навіщо потрібна інформатизація в медицині, ще до старту програми eHealth. Ми впровадили систему, яка дає змогу створювати реєстр пацієнтів, записувати на прийом до лікаря, стежити за його робочим графіком, комунікувати з пацієнтом в електронній формі», — додав він.

 

Читайте також: Як відучити українців від Google-терапії

 

Медзакладам для впровадження «Поліклініки без черг» потрібне підключення до інтернету кожного робочого місця в реєстратурі та відповідальна особа, яка працюватиме з графіками лікарів. «ПБЧ — це програма, яка автоматизує реєстратуру: у лікарів дуже гнучкі графіки, які детально налаштовуються в системі. Тому має бути людина, яка фіксуватиме будь-які зміни і вноситиме їх у систему, щоб пацієнт це бачив. Головний лікар має провести роботу з колективом, щоб він готувався, приймав зміни, максимально сприяв їм», — пояснює Верба. Сьогодні з програмою працюють лікарні в Києві, Миколаєві, Одесі та області, Дніпрі та області, Маріуполі, Житомирі, Чернігові, Черкасах, Волинській області тощо, ще кілька областей готуються до впровадження. Упродовж 2017 року в системі зареєструвалося близько 500 тис. пацієнтів, щодня відбувається 5-7 тис. прийомів. І динаміка всюди досить позитивна, каже Верба. «Нині  ми боремося за те, щоб із реєстратури якомога більше людей перейшли у смартфони і комп’ютери, це значно підвищує комфорт пацієнта і знижує навантаження на реєстратуру. Також ми працюємо над оптимізацією пацієнтопотоку — аналізуємо навантаження на лікарів», — розповідає він. За його словами, основна мета ПБЧ — зняти навантаження з реєстратури, максимально її автоматизувавши: система розуміє принципи роботи лікарів, будує їхні графіки і видає пацієнту вільний час.

 

Андрій Семиволос, який став головним лікарем Київського міського дитячого діагностичного центру наприкінці 2015-го, розповідає, що починати впровадження МІС довелося з нуля, адже в лікарні не було ніякої документації, протікав дах, не кажучи про наявність робочих комп’ютерів. У липні 2016-го познайомилися з розробниками «Поліклініки без черг» і у вересні система стартувала. На початку 2017-го міська влада допомогла з комп’ютерами, і сьогодні клініка забезпечена ними стовідсотково. Тепер заклад перебуває на етапі створення комплексної системи захисту інформації.

 

Є сім способів записатися до лікаря в цьому дитячому центрі: прийти в реєстратуру, зателефонувати, через термінал у холі, веб-версію сайта, мобільну версію сайта, сайт «Поліклініки без черг» і за допомогою Картки киянина. Олена Дейнека, заступниця головного лікаря, зазначає, що з самого початку через систему записувалося не більше ніж 10% пацієнтів, решта за звичкою йшли в реєстратуру. Приблизно через півроку більшість почала переходити в онлайн, нині співвідношення десь 70 на 30, в основному записуються через мобільну версію сайта.

 

Читайте також: Медицина в реанімації

 

Існує проблема з людьми, які зловживають можливістю записатися декілька разів «про всяк випадок» і не приходять. «Розробники працюють тепер над «чорним списком», який допоможе відсіювати тих, хто записується по кілька разів, не приходить і не скасовує запис. Втрачається час лікаря, який міг бути комусь корисним. Дуже малий відсоток пацієнтів скасовує запис у системі, якщо не планує приходити. Якщо лікарів і персонал ми привчили працювати з системою, то населення привчити до порядку дуже складно. Люди часто обурюються, що всі ці нововведення неправильні, але якщо всі почнуть дотримуватися правил, то стане тільки легше», — зазначає Семиволос.

 

Були й відвідувачі, які опиралися новаціям, просили повернути «живу чергу». Проте, коли клініка дослухалася і повернула її в окремі дні, вони передумали. «Самі пацієнти почали просити: поверніть запис, заберіть цей «совок», — згадує головний лікар.

 

Якщо виникають форс-мажорні ситуації: напади, травми, кровотечі — то будь-який спеціаліст у центрі приймає таку дитину без черги. Дейнека пояснює, що на основний графік прийому це суттєво не впливає, лише час трохи посунеться.

 

За весь час роботи «Поліклініки без черг» у дитячому центрі системою скористалося понад 25 тисяч пацієнтів. Спочатку були труднощі з упровадженням, наприклад, подвоєння записів, бо на той самий час записувалися різні люди в реєстратурі і на сайті одночасно. У клініці фіксують проблемні моменти, анкетують спеціалістів, пацієнтів, збирають зауваження й пропозиції, таким чином система вдосконалюється.

 

У центрі вже ведуть електронні медичні картки, проте лише у межах клініки, їх не можуть передавати в інші заклади. Консультативний висновок лікарі за потреби роздруковують і підписують. Проте, каже Дейнека, з часом лікарі почнуть користуватися електронним цифровим підписом, щоб у друкуванні не було потреби. У майбутньому планують надсилати результати досліджень, аналізи пацієнтам в електронній формі. За словами Дейнеки, у деяких спеціалістів, особливо старшого віку, робота з комп’ютером спочатку викликала труднощі, але плюсів усе одно більше: лікар має півгодини на кожного пацієнта, це оптимальний час, який вирахували тут експериментально. «Ми знайшли вирішення проблеми з чергами, до того ж, коли в лікаря є достатньо часу на кожного пацієнта, він може адекватно виконати свою роботу, тоді й діти будуть здоровішими», — додає Семиволос.

 

ЕМСіМЕД

 

Система ЕМСіМЕД з’явилася на ринку на початку двотисячних. Як розповів Вадим Терентюк, керівник проекту, у той час почали з’являтися перші комерційні центри, які потребували автоматизованих систем управління, обліку, розкладу, нових сервісів для пацієнтів. «В Україні не було програмних продуктів для системи охорони здоров’я, а закордонні аналоги були дуже дорогі. У засновників підприємства з’явилася ідея започаткувати цей напрям у нашій компанії, це починалося з окремих розробок. Першим великим замовником була клініка «Борис», тому що вона активно розвивалася. На базі цієї клініки і ще кількох комерційних центрів ми почали створювати систему. Вона рік у рік удосконалювалася, поштовхом для цього стала зміна ринкових відносин, з’явився запит», — розповів він. За його словами, спочатку функціонал був дуже простий, обмежений плануванням роботи лікаря, записом пацієнтів на прийом, контролем виконання лікарських призначень і окремими медичними документами. Потім система почала розвиватися в різних напрямах: управління пацієнтопотоком, медичні документи, кадри, склади, лабораторний блок.

 

 

Базові функції — підключення і реєстрація в еHealth — є безкоштовними для державних і  комунальних медзакладів, це передбачає угода між постачальниками та МОЗ. Уже за додатковий функціонал заклад має заплатити. Середня вартість ліцензії — 10–12 тисяч грн, ліцензій має бути стільки ж, скільки й робочих місць. Також, за словами Терентюка, існує окрема платня за впровадження — це робота працівників на об’єкті: навчання, підготовка, інсталяція, налаштування, вона залежить від глибини і ширини проекту, адже кожен заклад може обрати певний набір функцій. У середньому це коштує 15–30% від вартості ліцензії. «Ми не просто постачаємо програмне забезпечення, ми плануємо архітектуру проекту, всі складники, проводимо захист інформації на рівні КСЗІ», — зазначає керівник. Медустанові для підключення до системи треба мати автоматизовані робочі місця — персональний комп’ютер, під’єднаний до локальної мережі, і доступ до інтернету. «Крім того, лікарям потрібні електроні цифрові підписи, як і керівнику, тому що декларації укладаються виключно за допомогою ЕЦП. За потреби ми розгалужуємо систему: на медичний документобіг, лабораторію, склади, облік пацієнтів», — каже Терентюк.

 

Читайте також: Хочеш жити – плати

 

Нині ЕМСіМЕД підключили понад 100 комерційних і некомерційних медичних закладів. Найбільше впровадження — Науково-дослідний інститут фтизіатрії і пульмонології. Як розповів Володимир Юхимець, завідувач відділу інформаційних технологій Інституту, наукова діяльність у закладі була частково автоматизована ще з 1999 року, але з клінікою ситуація була гірша. У 2013-му Інституту вдалося отримати бюджет під програму інформатизації, і він оголосив тендер, який виграв ЕМСіМЕД. «Для зберігання системи був необхідний пул сучасних серверів, для робочих місць ми встановили бездискові робочі станції, плюс кілометри кабелів, комутаційні вузли — це великі монтажні роботи, ми займалися ними десь півроку. З осені 2014-го почали роботу з системою — спочатку в режимі експериментальної експлуатації, а в березні 2016 року почали промислову експлуатацію», — розповів Юхимець. У систему інтегрували 47 одиниць сучасного обладнання: електронний мікроскоп, комп’ютерний томограф, усі цифрові рентген-апарати, майже все лабораторне обладнання. Це обладнання може передавати свою інформацію в автоматичному чи напівавтоматичному режимі у центральне сховище, і лікарі бачать ці дані прямо на своєму робочому місці. Уся медична документація пацієнта в Інституті оцифрована, і друкувати її на папері немає сенсу, так роблять лише у деяких випадках.

 

За словами Юхимця, в Інституті велику увагу приділяють захисту інформації. Система від’єднана від інтернету, і якщо знадобиться такий зв’язок, то для цього створять окремий шлюз. У локальній мережі є дворівнева авторизація: щоб потрапити у домен, треба ввести ім’я і пароль, потім, щоб підключитися до програми, слід пройти ще одну ідентифікацію. Працівникам заборонили повідомляти свій пароль будь-кому. У закладі 350 автоматизованих робочих місць, і система фіксує, хто і коли створив чи видалив будь-який документ. Також є сервери резервного копіювання, які роблять бекап кожні 20 хвилин. Проте трапляються й помилки через людський фактор, тому Юхимець радить кожному закладу мати хоча б одного-двох постійних системних адміністраторів, які допомагатимуть розв’язувати проблеми.

 

Водночас онлайн-запису в закладі немає, оскільки тут не буває великих черг, але в разі потреби цю функцію можна буде підключити. Такий запис працює, наприклад, у Черкасах: тут на рівні міста впровадили сервіс «Мій медкабінет», до якого під’єднані шість центрів первинної медико-санітарної допомоги. Сервіс запустили за кошти проекту «Громадський бюджет». Щоб скористатися сервісом, треба прийти в реєстратуру і завести електронну медичну карту, яку прив’язують до номера телефону. Після цього можна записуватися на прийом до лікаря через сайт. Там є дві функції: «Записатися на прийом» і «Скасувати прийом». Необхідно ввести ідентифікатор: дату народження і номер телефону. Після вибору лікаря і часу візиту треба ввести код підтвердження, потім пацієнт отримує повідомлення про успішний запис і код скасування на випадок, якщо передумає. Якщо ж людина записалася, але двічі не прийшла за записом, не скасувавши попередньо візит, її блокують у системі на два місяці — це запобіжник від зловживань.

 

Читайте також: Ліки для жадібності. Корупційні схеми ведуть до монополізації фармацевтичного ринку

 

Таким чином, записатися можна за допомогою комп’ютера чи будь-якого гаджета з доступом до інтернету. Також є мобільний застосунок, з яким працювати простіше, адже не треба проходити додаткових авторизацій.

 

«Є «динаміка ніг» пацієнтів із червня 2017 по квітень 2018: починали зі 171 пацієнта, досягли понад 3200. Сервіс справді прибрав черги — з коридорів, з-під реєстратур. 50% користувачів у нас реєструються з додатка на смартфоні. Наступний етап: приватний медичний кабінет, де можна подивитися аналізи, виписки», — розповідає Вадим Терентюк. За його словами, не обійшлося без непорозумінь під час впровадження, бо реальний розклад лікарів не збігався з розкладом у системі, проте з часом, з виправленням помилок, нововведення почало сприйматися позитивніше.

 

У Черкасах через «Мій медкабінет» відбулося понад 23 тисячі візитів до лікарів. Також сервіс нещодавно запустили у комунальних закладах Броварів (понад 1,4 тис. візитів) та Бахмута (понад 1,2 тис.), незабаром він має впроваджуватися у Бориспільському міському центрі первинної медико-санітарної допомоги.

 

Helsi

 

Пілотний проект системи Helsi запустили у 2016 році в Подільському районі Києва, у десяти комунальних медичних закладах. Для початку компанія знайшла партнера, який безплатно провів цим клінікам інтернет, бо доступ у мережу мали тільки дві чи три з них. «Щоб усе це запрацювало, має бути три складові: комп’ютер у лікаря, локальна мережа і підключення до інтернету, комп’ютерно грамотні працівники. Рівень комп’ютерної грамотності — достатньо вміти користуватися Фейсбуком», — розповідає директор компанії Артем Михайлюк. Навчання персоналу є частиною впровадження програми — воно тривало 2-3 місяці, прямо в поліклініках відкривали комп’ютерні класи. За словами Михайлюка, у закладах працювали люди, які не вміли користуватися ні комп’ютером, ні смартфоном, але їх навчили. Тепер система працює в закладах дев’яти районів Києва.

 

 

Основний модуль системи — це букінг, електронна реєстратура, яка дає змогу пацієнту зареєструватися до лікаря, а лікарю — бачити, хто до нього записався. Інший модуль — це медична картка, що охоплює кабінет пацієнта, кабінет медичної сестри тощо. «Це дає можливість лікарю моментально подивитися, що за пацієнт до нього прийшов, а пацієнту — не боятися, що дані десь зникнуть», — зазначає керівник. Записатися до лікаря можна через сайт, реєстратуру та телефоном. Візитки з цими способами та номерами телефонів є під лікарськими кабінетами, щоб кожен, хто прийшов без запису, міг зареєструватися одразу. За словами Михайлюка, у Києві 50% пацієнтів записуються на прийом через інтернет, половина з них — через смартфон. Інші 50% —через реєстратуру, повторний запис лікарем чи дзвінки в кол-центр.

 

У Києві впровадження онлайн-черги починали поступово: спочатку одна година за записом, решта — жива черга, поступово кількість годин за записом збільшувалася. Водночас у системі зарезервований час для допомоги тим, хто потребує її негайно. За словами Михайлюка, у Дніпрі весь час прийому одразу відвели під онлайн-запис, це означає, що найбільшою мірою успішність упровадження залежить від менеджменту самого закладу і керівництва міста.

 

Коли в усіх поліклініках Києва добудують локальні мережі, це дасть можливість лікарям вести електронну медичну картку, а пацієнт зможе бачити свою медичну інформацію у власному смартфоні. «Пацієнт зможе вийти з кабінету лікаря і подивитися у смартфоні, що той написав, не своїм почерком, а зрозумілим текстом, подивитися список ліків, і ми зможемо йому показати найдешевшу і найближчу аптеку», — розповідає Михайлюк. Власне, завдяки навігації по аптеках Helsi надають свою систему комунальним закладам фактично безоплатно. «У вартість ліків закладений відсоток, який аптеки віддають тим, хто привів їм клієнта. Історія win-win: ми не відправляємо клієнта в конкретну аптеку, він може прийти в будь-яку, але ми підказуємо йому, де найближча і де найдешевша, на вибір. Завдяки цьому ми можемо давати систему комунальним закладам за 1 грн на рік, бо безплатно не можна за законодавством», — каже керівник. Водночас для комерційних клінік система платна.

 

Читайте також: «Підписна кампанія». Як кияни підписують декларації з лікарями

 

Для роботи в системі лікарям не треба окрема програма, вона працює в браузері. Крім того, система хмарна. «Є дата-центр, який відповідає найвищим вимогам безпеки. Ми вважаємо, що ставити сервери прямо в поліклініці — небезпечно. До того ж сервери треба постійно підтримувати, кожна поліклініка не може тримати високопрофесійних спеціалістів, а дата-центр може», — наголошує керівник.

 

Коли впровадження тільки починалося, у закладах існувала проблема розбіжності розкладів на кабінеті лікаря, в реєстратурі й у системі, це призводило до збоїв, поки розклади не уніфікували. Також були працівники, які чинили опір. «В одній із реєстратур чомусь постійно ламався комп’ютер, при тому, що його замінювали. Ми думаємо, що це був просто саботаж. В Одесі в одній із поліклінік є реєстраторка дуже поважного віку, яка відмовлялася працювати з комп’ютером. Але вже через три місяці ця жінка навчилася. Звісно, в людей спротив до нового. Але їх не примушували, в них був час на навчання. Це еволюційний процес», — розповідає Михайлюк. Також, за його словами, лікарі спочатку були не в захваті від електронного запису, але потім зізналися, що із записом працювати легше, вони розуміють навантаження і мають час на відпочинок. «Скарги завжди є, ми їх оперативно розглядаємо. Зазвичай якість роботи залежить не від системи, а від керівництва закладів і самих лікарів», — зазначає керівник.

 

У системі понад 60 закладів у різних містах, більшість — комунальні. Поки що не всі можуть нею користуватися, бо в ній немає модулів для стаціонару, лабораторії, лише онлайн-запис та електронна картка. Helsi вже скористалися понад 1 млн пацієнтів, зростання становить близько 5% на тиждень.

 

Сьогодні розробники працюють над системою відгуків про лікаря: пацієнт зможе поставити оцінку фаховості та клієнтоорієнтованості, а також залишити коментар. Це має допомогти пацієнтам із вибором лікаря, а хороші відгуки стануть стимулом для медиків, вважає Михайлюк.