Суспільство

  ▪   Юрій Лапаєв

Бан в одні ворота. За що українців блокують у Facebook

фото: reuters
Чому українські користувачі дедалі частіше стають жертвами штрафних санкцій із боку Facebook
Матеріал друкованого видання
№ 16 (544)
від 19 квітня

Щодня більшість із 11 млн українських користувачів Facebook бачать на смартфоні чи домашньому комп’ютері звичний біло-синій інтерфейс. Більшість, бо частина з них просто не має потреби користуватися соцмережею щодня. Але серед них є ті, хто тимчасово мимоволі не може цього зробити. Адже в українському сегменті Facebook чергова після 2015 року хвиля блокувань. Офіційно вони пов’язані з новою політикою безпеки в компанії, що була запроваджена після низки політичних скандалів із використанням персональних даних користувачів та звинувачень у «сприянні» втручанню в американські вибори. Facebook намагається стати показово безпечним, однак такі зусилля мають доволі несподіваний побічний ефект для наших співвітчизників.

 

Читайте також: Зовнішній вплив як корисний подразник


Причини блокування можуть бути різні. Наразі немає чіткого визначення, що саме не можна робити в мережі. Проте наймасовішими є блокування за використання образливої для певних груп людей чи національностей лексики. Причому ступінь образливості визначає сама соц­мережа, часто доволі хаотично. Швидше за все, йдеться про певний перелік «стоп-слів», які мають привертати увагу модераторів. Крім того, як свідчать спостереження активності користувачів, є розвинена мережа ботів, які по команді починають закидати адміністрацію соцмережі сот­нями скарг на конкретну публікацію або людину, що значно пришвидшує застосування санкцій проти неї. Найпопулярнішою образою (за частотою повідомлень користувачів про блокування) нині є слова на кшталт «москаль» або «кацап». За їх використання можна потрапити в немилість Facebook на три, сім або тридцять днів залежно від попередньої онлайн-поведінки. Для пошуку компромату модератори можуть переглянути всю стрічку людини аж до критичних 2013–2014 років. Чимало українців дістало блок за публікації чотирирічної давності. При цьому адміністрація соцмережі поводиться доволі непередбачувано: у бан можуть відправити за перепост новини про голову Закарпатської ОДА Геннадія Москаля. А можна залишити безліч абсолютно агресивних коментарів із використанням всієї палітри образливої лексики й бути «на свободі».

 Блокування користувачів-активістів чи учасників волонтерських спільнот є не чим іншим, як спробою банально закрити рот і не дати поширити таку незручну для Кремля правду


Втім, українські користувачі помітили одну особ­ливість: більше уваги приділяється не простим громадянам, а лідерам соцмережі, людям із великою кількістю друзів і підписників. Зазвичай це зірки шоу-бізнесу чи спорту, політики або громадські активісти. Якщо професійних політиків від «мови ненависті» часто стримує або партійна позиція, або відсутність чітких патріотичних поглядів, то волонтери таких моральних обмежень, як правило, не мають. Проте вони, а надто ті, хто опікується потребами фронту на Сході чи бійців, які встигли з нього повернутися, мають безліч приводів називати речі своїми іменами. Людина, яка бачила війну не у випуску новин або ховала побратимів, навряд чи буде обережною у своїх публікаціях. Саме тому майже всі відомі активісти вже мають по кілька резервних акаунтів для безперебійного спілкування з друзями. Спікер Українського кіберальянсу Шон Таунсенд, який нещодавно й сам повернувся з чергового бану, зізнається, що потрапив у немилість модераторів через «мову ненависті».

 

Її знайшли в публікаціях про викриті хакерами воєнні злочини в самопроголошених республіках «ДНР» і «ЛНР». При цьому він підкреслив, що правилами спільноти Facebook користувачам дозволяється засуджувати неприйнятні речі. А спроби вийти на зв’язок із цензурною комісією соцмережі для отримання роз’яснень не увінчалися успіхом. Хоча не всі сиплють образами на «братів». Декого блокують за доволі нейтральні публікації чи навіть малюнки. До того ж це не обов’язково мають бути власні думки: отримати штраф можна й за перепост чужого повідомлення. Хоча складних та абсурдних випадків зразка 2015 року, коли одного народного депутата заблокували за те, що він поширив пост іншого з повідомленням про те, що його заблокували за перепост відео від першого, стає вже менше. Блогери-ветерани потрапляють у бан за публікацію частин своїх книжок або за висловлювання власного погляду на систему пільг для учасників АТО.

 

Читайте також: #deletefacebook: що загрожує технологічному гіганту?


Утім, не тільки українці стають жертвами блокувань. Схожа ситуація з грузинськими користувачами-активістами. Один із блогерів повідомив Тижню, що був заблокований 1 квітня цього року за публікацію від 2011-го, у якій він не «мовою ненависті» висловлював свою позицію щодо на той час майбутніх парламентських виборів у Грузії. Хоча згадана публікація не містила жодних прямих характеристик Росії чи її мешканців, у тексті критикувалися політичні сили під керівництвом проросійського олігарха Бідзіни Іванішвілі. Блокування в соцмережі блогер пов’язує з інформаційною діяльністю проти РФ. За його словами, він зі своєю командою потрапив під приціл російських спецслужб ще після створення в Грузії на початку 2000-х інформаційних ресурсів для протидії пропаганді Кремля. І на сьогодні це вже шостий бан у соцмережі за останні чотири роки.
Як виявляється, спільний для України та Грузії ворог діє не тільки у фізичному світі.

 

А блокування користувачів-активістів або учасників українських чи грузинських волонтерських спільнот на кшталт InformNapalm напередодні публікації гучних розслідувань є не чим іншим, як спробою банально закрити рот і не дати поширити таку незручну для Кремля правду. І хоча користувачів із РФ також відправляють у бан (на що вони скаржаться, мовляв, це підступні замисли Держдепу, «світової закуліси» та особисто Цукерберґа з його «цифровим концтабором»), такі випадки трапляються помітно рідше порівняно з українським сегментом. Багато питань викликають і самі модератори, адже компанія не розголошує, хто вони, які в них особисті мотиви та інтереси, хто і як контролює їхню діяльність. Про це Цукерберґа запитували й під час нещодавніх слухань у Конгресі США, на яких він зазначив, що компанія працює над створенням штучного інтелекту, який оцінював би контент онлайн, у реальному часі. Попри такі заяви, схоже, зараз це робиться вручну й не завжди об’єктивно. Не в останню чергу поведінка адміністрації соц­мережі може бути продиктована відсутністю національного представництва компанії для Грузії та України. Попри звернення президента Порошенка до Цукерберґа та заяви засновника Facebook у 2015 році про можливий розгляд питання відкриття представництва в Україні, жодних зрушень у цьому не сталося. Власник найпопулярнішої світової соцмережі підкреслив, що українських користувачів обслуговує офіс компанії в Дубліні, працівники якого не мають політичного забарвлення з огляду на конфлікт між РФ та Україною.

 

Читайте також: Скандал із Facebook. Канада почала своє розслідування


Якось вплинути на таку потужну глобальну й, що голов­не, приватну компанію українська влада не може. За словами заступника міністра інформаційної політики Дмитра Золотухіна, його відомство не раз відправляло запити щодо блокувань до європейських офісів Facebook. Згідно з отриманою відповіддю блокування відбуваються «через порушення політики Facebook». Утім, міністерство й далі шукає можливості донести свій погляд на проблему до керівництва соцмережі. Однак, за словами Золотухіна, головною перепоною є брак ефективного нормативно-правового важеля, який спонукав би компанію дотримувати права на свободу слова.


Для України може бути корисним іноземний досвід. Так, у Німеччині нещодавно ухвалили закон про боротьбу з виявами агресії та ворожнечі в мережі, що визначає, як саме адміністрація соцмереж має реагувати на поширення викривленої інформації та вияви неповаги. Утім, завжди виникає дилема між модерацією контенту та свободою слова. Що вже було доведено справою проти Facebook за позовом громадянина ФРН, який домігся в суді визнання неправомірності видалення свого коментаря та блокування акаунта. Тепер керівництво соцмережі має або оскаржити судове рішення, або сплатити штраф у розмірі €250 тис. А поки немає відповідного законодавства, кожен сам повинен стежити за тим, що пише чи написав раніше. Для зручного пошуку потрібних висловів, які можуть викликати інтерес цензорів, вже є додатки до браузерів, що автоматично знаходять інформацію по всіх публікаціях користувача. А для висловлення своєї позиції в пригоді стане багата на синоніми українська мова.