Суспільство

  ▪   Єлизавета Гончарова

Кадрова чистка у "сірій зоні"

У чому значення відставки Олега Ліванчука

Голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський звільнив з посади голову Красногорівської ВЦА Олега Ліванчука. Офіційне формулювання згідно зі статтею  Кодексу законів про працю- “систематичне невиконання своїх обов’язків”. Сам звільнений здивований: для виконання службових обов’язків він був командирований в Красногорівку Указом Президента, а звільнили його , як цивільного - розпорядженням голови обласної ВЦА. Ліванчук вважає, що таке рішення Жебрівського — це помста за небажання покривати корупцію, а також для того, щоб списати всі недоліки роботи обласної влади на “погану” місцеву.

 

“За весь час служби на цій посаді я не отримав жодного зауваження, але отримав догану за результатом перевірки скарги місцевої мешканки. Майже всі дрібні зауваження тих перевіряльників ми виправили на наступному ж тижні, окрім створення “народних патрулів”, бо не можна змушувати цивільних людей ризикувати своїм життям, патрулюючи місто, яке майже постійно обстрілюється. - розповідає Ліванчук. - Це було схоже на показове покарання за принципову позицію, яка призвела до порушення карної справи щодо чиновника ДонВЦА. Я відмовився брати на баланс пічки-буржуйки, які були закуплені та поставлені обласною адміністрацією взимку 2016-2017 року. Люди дуже потребували цих засобів опалення, бо газ був перебитий ще в 2014 році, а електромережа не витримувала такого навантаження. Але вони були вкрай неякісні — з дефектами, без необхідних частин. Підписувати акти на такі вироби я не мав бажання. Тоді їх розподілили особисто по мешканцям працівники Департаменту цивільного захисту та мобілізаційних робіт при ДонВЦА. Вже від самих людей надійшла скарга до прокуратури щодо якості пічок, яка з’ясувала, що буржуйки були, дійсно, з дефектами та куплені по завищеній ціні. Зараз порушена карна справа, звинувачення висунуте чиновнику з ВЦА та приватному підприємцю, у якого були придбаний цей непотріб”.

 

Читайте також: Скандал навколо КПВВ «Майорськ»: де чиї перевізники?

 

Олег Ліванчук зізнається, що після цього випадку його декілька разів майже змушували написати заяву про звільнення. В вересні 2017 інформація про його ймовірне звільнення поширилось інтенетом: Павло Жебрівський дуже різко висловився щодо ситуації водопостачання в місті та ролі у вирішенні цього питання Ліванчука. Вода в місті, дійсно, найгарячіша тема ще з довоєнних років, бо в крані тече тільки технічна. Але тоді красногорівцям не здалось, що це привід для звільнення саме Ліванчука, місто було розбурхане новиною, люди почали збирати підписи в підтримку голови. Свою позицію щодо ситуації відкрито на своїх сторінках висловили громадські діячі, підкреслюючи виняткову відданість Україні голови, який брав участь у багатьох волонтерських та патріотичних заходах. Тоді інформація не підтвердилась. Чи Павло Жебрівський передумав, надаючи можливість Ліванчуку виправити становище. Ліванчук каже: як зміг. Зараз в кранах красногорівців все одно технічна вода, але вона йде цілодобово, а не декілька годин, як до війни. А питну доводиться підвозити чи брати зі свердловин. Але, на думку Олега Ліванчука, проблем в Красногорівці набагато більше. І не всі можна вирішити на рівні місцевого керівництва. Зараз звільнений збирається оскаржувати рішення, але зізнається, що працювати з таким головою області вже не хоче: “Населені пункти в “сірій зоні”, такі, як Красногорівка — зараз забуті обласною владою місця. Ми залишились фактично без місцевого бюджету через закон про мораторій на оплату оренди землі в прифронтових територіях. Всі ремонти ми робимо за рахунок міжнародних організацій та волонтерів з усієї країни, вони ж видають паливо, хоча я кожну осінь подаю заявку на паливо для населення в ВЦА. А обласна влада тільки стрічку перерізати приїжджає. Чи змушує повісити великий борд з обличчям керівника області до якогось свята, а потім сфотографувати його та звітувати в Краматорськ. Ми повинні тут Україну стверджувати, а не чиновників”.

 

Читайте також: Офіційно торгівлі з ОРДіЛО немає, але фактично вона відбувається - аналітик ТІ Ukraine

 

Насправді, пана Жебрівского, а не тільки його портрет, доволі часто можна побачити в населених пунктах біля лінії фронту, він не “кабінетний генерал”, а вважає за потрібним бувати “в полях”. Зазвичай він ретельно інспектує різні об’єкти, але їх майже традиційно не встигають відремонтувати (чи побудувати) в строк. Інколи доводиться щось святково відкривати або дивитися на результати ворожих обстрілів, щоб зрозуміти фронт роботи та пообіцяти мешканцям допомогу. Але, наприклад, в тій ж Красногорівці, де минулого році було потрапляння в майже сотню домів, школу та лікарню, обіцянки так і не були виконані: школу зараз просто розбирають на цеглу, а дах лікарні та більше 40 будівель перекрили все ті ж міжнародники та волонтери. Хоча людям, зазвичай, все одно — аби було зроблено.

 

Протистояння Жебрівського і керівників населених пунктів, які знаходяться в “сірій зоні”, не обмежується Красногорівкою. Нещодавно на прес-конференції голова області натякнув на те, що крісло хитається під головою Зайцевського ВЦА Володимиром Весьолкіним, який звинуватив підлеглих Жебрівського в причетності до корупції на логістичному центрі на КПВВ “Майорськ” та лобіюванні там інтересів окремих перевізників. Майже одразу до Зайцево виїхала комісія з перевірки історії з контрабандою, а по факту- роботи Весьолкіна. Це призвело до скандалу та обурення людей, місцеві мешканці теж збирають підписи на захист Весьолкіна, який до війни був селищним головою, пішов добровольцем в батальйон, а потім повернувся, щоб налагодити життя в прифронтових селищах. Подібна тенденція, насправді, дуже сумна: саме в прифронтових населених пунктах дуже важливо демонструвати спільні дії влади всіх ланок, а не настроювати проти себе звільненнями патріотичних людей, яких самі мешканці мали можливість перевірити в важких ситуаціях в найважчі часи.