Суспільство

  ▪   Андрій Голуб

Недостатній рух уперед

Нещодавно міжнародні організації опублікували відразу два рейтинги країн за ознаками поширення корупції та доступу до правосуддя. Які місця посідає Україна, чи відбувається прогрес у цих сферах і що на це впливає
Матеріал друкованого видання
№ 9 (537)
від 1 березня

На початку лютого організація World Justice Project (WJP) опублікувала глобальний Індекс верховенства права (Rule of Law Index), а наприкінці місяця Transparency International (TI) оприлюднила дані Індексу сприйняття корупції у світі (CPI-2017). Обидва рейтинги цікаві не тільки можливістю порівняти Україну з іншими державами, а й тим, що боротьба з корупцією та доступ до справедливого судочинства заявлені одними з найголовніших завдань чинної влади. Рейтинги дають змогу оцінити поступ у цих двох питаннях без зайвих емоцій.


Індекс верховенства права цього року презентовано вже вдев’яте. WJP — це неурядова організація зі США, яка запрацювала 2006-го. Її створили з ініціативи Американської асоціації юристів та в партнерстві з ще 21 структурою. До рейтингу включено 113 країн. Він базується на місцевих опитуваннях громадської думки та на інтерв’ю з експертами у сфері права. Зокрема, в Україні у 2017 році компанія GfK Ukraine провела опитування в Києві, Харкові й Одесі. Експертну групу з України представляють переважно юристи відомих фірм та об’єднань, а також викладачі профільних предметів у вишах. Наприклад, серед експертів присутній Роман Майданик, відомий тим, що був головою конкурсної комісії з обрання керівництва Держбюро розслідувань.

 

Читайте також: Під прапором комнезаму


Індекс сприйняття корупції від Transparency International куди більше відомий в Україні. Нещодавно оприлюднене дослідження стало вже 15-м. Цього разу до рейтингу увійшло 180 країн світу, що на чотири більше, ніж торік. CPI можна назвати «рейтингом рейтингів». Місце країни в ньому визначають на основі даних інших 12 міжнародних організацій. Серед них, наприклад, World Justice Project, про яку йшлося вище, Freedom House або Economist Intelligence Unit — дослідницький підрозділ видавця журналу The Economist.


 WJP відмовилася надати Тижню повні результати опитування громадської думки, проведеного в трьох українських містах, пославшись на політику організації. Тож доводиться орієнтуватися виключно на оприлюднені нею дані. З методологією створення Індексу верховенства права (RLI) можна ознайомитися на веб-сайті WJP. Якщо коротко, то отриману під час інтерв’ю з експертами та соціологічних опитувань у різних країнах інформацію переводять у бали за спеціальною системою. Вони й визначають місце країни у світі.

 

У Transparency International Україна зазначають, що на покращення рейтингу України вплинуло те, що НАБУ та САП направили до суду перші справи, Реєстр електронних декларацій і система публічних закупівель Prozorro продовжили функціонувати, а також «деякі позитивні кроки з дерегуляції»

 

RLI цікавий тим, що дає змогу оцінити сприйняття в певному суспільстві чинної правової системи та її ефективність, а не кількісні показники, як-от нормативні акти та зміни в законодавстві. Хоча й це враховують. Запитання, які ставлять респондентам в опитуванні, часто стосуються передусім побутових ситуацій, відомих більшості українців. Для оцінки результатів у RLI використовують 44 показники, які стосуються восьми основних критеріїв верховенства права. Ті вісім критеріїв — це обмеження державних повноважень (ідеться про запобіжники від перевищення влади. — Ред.), відсутність корупції, відкритість держорганів, фундаментальні права, порядок і безпека, нормативно-правове забезпечення (як ті чи інші закони діють на практиці. — Ред.), а також стан цивільного та кримінального правосуддя. Окрім загального рейтингу можна також подивитися показники країни за кожним із восьми критеріїв.


Методика CPI-2017 від Transparency International полягає в аналізі даних інших досліджень і їхній стандартизації. У цих дослідженнях розглядають тільки ту частину, яка так чи інакше стосується питань корупції. Після цього результати збирають та переводять у шкалу від 1 до 100 балів, що відображає рівень прогресу в боротьбі з корупцією.


У WJP Rule of Law Index 2017–2018 Україна посідає в рейтингу 77-ме місце серед 113 країн світу. Порівняно з минулим роком, вона піднялася на одну сходинку вгору. Лідерами рейтингу стали Данія, Норвегія та Фінляндія. А країнами з найгіршим станом верховенства права — Афганістан, Камбоджа та Венесуела. Торік і переможці, і аутсайдери були на аналогічних позиціях. Найбільший ривок уперед зробили Шрі-Ланка (59) та Казахстан (64), які піднялися відразу на дев’ять позицій. Найпомітніше падіння у Філіппін (88). Ця країна опустилася на 18 сходинок униз.

 

Читайте також: Синдром «безбілетника»


Ті показники не слід розглядати відірвано від балів, які отримують країни. Наприклад, може здатися, що в Казахстані за рік відбувся стрибок уперед і ситуація з верховенством права змінилася кардинально, натомість в Україні майже нічого не відбулося. Насправді визначальним є зведений бал країн за шкалою від 0 до 1, де одиниця означає найвищий рівень верховенства права. Отримане після вираховувань число округлюють до сотих, таким чином бал лідера рейтингу Данії становить 0,89, а Венесуели, яка пасе задніх, — 0,29.


Щорічні зміни в рейтингу для кожної з країн зазвичай не перевищують 0,01. Зокрема, у 2018-му саме на стільки просунулися вперед і Україна, і вже згаданий Казахстан, які мають відповідно по 0,50 та 0,51 бала. Суттєва різниця в зміні місць полягає в тому, що в країнах, які перебували дещо вище за Казахстан, ситуація трохи погіршилася (зазвичай на ті самі 0,01 бала) або не змінилася взагалі (0,00 бала). Натомість сусіди України так само незначно набирали.


Загалом результат України в RLI покращується щороку, починаючи з 2014-го. Зведений бал за ці роки зріс від 0,47 до 0,50. Великі стрибки вперед або карколомні падіння — рідкісне явище для рейтингів на кшталт RLI. Хоча результати й можуть бути кращими, ніж в Україні. Наприклад, в Аргентині ситуація покращилася на 0,03 бала порівняно з 2016-м, тобто ця держава за рік зробила такий самий крок уперед, як і Україна за три роки.

 


Якщо припустити, що ситуація в нашій країні поліпшуватиметься такими самими темпами, як зараз, то нинішнього стану верховенства права в Польщі (0,67) вона досягне за 17 років, а Румунії (0,65) — за 15 років.


Ще один важливий нюанс: не слід ототожнювати стан верховенства права й економічну або політичну вагу країни. Яскравий приклад — Туреччина, яка посідає в рейтингу 101-ше місце з результатом 0,42 бала. Згідно з рейтингом справи в країні йдуть гірше, ніж, наприклад, у куди менш розвиненому Узбекистані (91-ше місце, 0,46 бала). Так само авторитарна Білорусь (65-те місце, 0,51 бала) випереджає куди демократичнішу Україну.

 

Читайте також: Світ про Україну: корупційний реванш, гроші Януковича та релігійні розбіжності


Причина цієї ситуації в тому, що рейтинг складається з вісьмох окремих критеріїв, а в Україні стан правової системи найчастіше пов’язують лише з рівнем поширення корупції. Якщо подивитися на розгорнуті результати, то ситуація стає куди зрозумілішою. За цими даними, в Україні вона набагато покращилася лише за критерієм «Порядок та безпека», який свідчить про відсутність громадянського конфлікту, самосудів і загальний рівень злочинності. Дещо краще стало з правозастосуванням і цивільним правосуддям. З рештою сфер ситуація стала гіршою або не змінилася. Погіршення спостерігають у поширенні корупції, стані основних прав і свобод та кримінальному правосудді.


Слід підкреслити, що Україна лише одна з трьох країн регіону Східної Європи та Центральної Азії, де стан справ у боротьбі з корупцією погіршився. Інші дві — Македонія та Грузія.


Ще показовіша ситуація, якщо подивитися на місця країни за кожним із критеріїв. У питаннях боротьби з корупцією та правозастосування Україна пасе задніх не лише в регіоні, а й у світі (відповідно 95-те та 96-те місця зі 113 країн). Загальну позицію дещо рятують уже згадані порядок і безпека (53-тє місце), а також дотримання фундаментальних прав і свобод (49-те місце) та відкрите урядування (46-те місце). У вже згаданій Туреччині ситуація протилежна: там фіксують жахливий стан дотримання прав і свобод, закритість влади, але відносно низький рівень корупції (54-те місце в глобальному рейтингу).


У TI Corruption Perceptions Index-2017 Україна посіла 130-те місце зі 180 країн світу. Вона піднялася на одну сходинку вище та здобула один додатковий бал порівняно з минулим роком (30 балів проти 29). Лідерами рейтингу є Нова Зеландія (89 балів), Данія (88 балів) та Фінляндія, Норвегія і Швейцарія (по 85 балів). Аутсайдерами рейтингу стали Сирія (14 балів), Південний Судан (12 балів) та Сомалі (9 балів). Остання країна за рік навіть утратила один бал.

 

Читайте також: Рік жовтої земляної… невизначеності


Автори рейтингу зауважують, що хоча Україна й здобула один додатковий пункт, однак у динаміці її результати погіршилися, адже торік вона просунулася на два бали. Уперше з 2010-го Україна опинилася вище за Росію, однак серед 13 держав Східної Європи та Центральної Азії вона перебуває лише на 10-й сходинці та значно відстає, наприклад, від тієї самої Білорусі.


Серед конкретних досліджень, які найбільше вплинули на місце України, передусім це Global Insight Country Risk Ratings. У ньому оцінюють, зок­рема, політичні, фінансові та інвестиційні ризики в різних країнах світу. Україна втратила аж 12 позицій. Врятувати ситуацію допомогли передусім дослідження The PRS Group International Country Risk Guide (+8 позицій) та Varieties of Democracy Project (+7 позицій). Цікаво, що дослідження PRS також аналізує політичні, фінансові та економічні ризики в різних країнах. Як стверджують на веб-сайті організації, їхню методологію використовують, зокрема, дослідники Міжнародного валютного фонду.

 


Varieties of Democracy Project оцінює поступ демократії в різних країнах за кількома критеріями. За інформацією на сайті проекту, він має на меті «створення кращих показників демократії».


У Transparency International Україна зазначають, що на покращення рейтингу України вплинуло те, що НАБУ та САП направили до суду перші справи, Реєстр електронних декларацій і система публічних закупівель Prozorro продовжили функціонувати, а також «деякі позитивні кроки з дерегуляції».


«Автори досліджень, на яких базується розрахунок Індексу, також відзначили зниження рівня корупції в поліції та зменшення кількості випадків, коли бізнес змушений давати хабарі», — кажуть у TI Україна.


Водночас в організації нагадують про брак політичної волі керівництва країни до боротьби з корупцією, низький рівень довіри до українських судів і прокуратури. Також там відмічають законодавчі ініціативи парламенту, які загрожують новоствореній антикорупційній інфраструктурі.
У 2018-му в TI Україна закликають запустити Антикорупційний суд і продовжити судову реформу, перезапустити НАЗК, впровадити нові електронні державні інформаційні системи та позбавити правоохоронні органи права втручатися в економічну діяльність.