Суспільство

  ▪   Дарина Феденко

Справа кримських дезертирів. «Добровільне припинення відносин із ЗСУ» та інша екзотика

У справі затриманих колишніх українських військових, що перейшли на бік ворога почали заслуховувати свідків одного з підозрюваних

21 листопада виповнився рік з моменту затримання на межі з окупованим Кримом двох колишніх військовослужбовців ЗСУ Максима Одинцова та Олександра Баранова.  Вони перейшли на бік окупанта у березні 2014 року. Тоді, як їхні колеги переїхали із захопленої військової частини у Сакському районі до Миколаєва, Одинцов та Баранов залишилися на півострові і прийняли присягу Росії. Коли ж дезертирам знадобилося підвищення по службі, вони вирішили купити дипломи Харківського вишу. В момент, коли підставний кур’єр і мав передати документи, підозрюваних і затримали. Тиждень слідкує за справою про державну зраду Максима Одинцова та Олександра Баранова. Днями у Дарницькому суді Києва провели допит першого важливого свідка.   

Відео СБУ 20.11.2016

 До судової зали заходить чоловік у цивільному. Спокійний, упевнений. Підсудний Максим Одинцов буквально проводжає його очима та помітно нервує. Вони знайомі. Служили в одній частині. Як потім на допиті скаже сам Олександр Марковський,  з Максимом вони «хоч і не були у дружніх стосунках, але при зустрічі не відверталися».  Це перший свідок у справі державної зради колишнього військовослужбовця Збройних сил України.   Кримчанин Одинцов 11 років захищав тризуб, а у березні 2014 року вирішив, що йому більше до вподоби двоголовий орел.  Олександр Марковський був помічником командира з правової роботи військової частини А1100 у смт Новофедорівка в Криму і бачив, як захоплювали частину і як українські військові переходили на бік окупанта.

Читайте також: Покарати колаборантів

«Військовослужбовці Російської Федерації там були присутні з 28 лютого, коли була оголошена бойова готовність. А десь з перших чисел березня безпосередньо вони були у гарнізоні на території Новофедорівки довкола нашої частини. Було прийнято командиром рішення стояти на місцях. Не застосовувати зброю до окремих команд. Всі знаходилися на своїх місцях несення служби. Перед цим були мітинги гражданських людей, які проживають на території гарнізону за підтримки військовослужбовців Російської Федерації. І на той момент деякі військові нашої частини, Одинцова  я,  чесно кажучи, не пам’ятаю в тому натовпі, але були там військові нашої частини, в нашій формі, які підтримували ці мітинги».

Фото Дарницький районний суд Києва. Олександр Марковський

За захопленням частини у Новофедорівці, як і інших підрозділів в Криму,  три роки тому журналісти переважно спостерігали у соціальних мережах.  Через небезпеку лише одиницям вдавалося працювати на місці. Від них надходили окремі повідомлення та відео зі штурму російськими військовими під прикриттям цивільних, про кримськотатарських активістів, які підтримували українських бійців і про самих військових, які «заблокувалися та співали гімн». Жодних активних дій не робили, бо за словами самих військових не мали наказів з Києва. Щоправда одне історичне рішення тоді ще т.в.о. командира 10-ї окремої морської авіаційної бригади Ігор Бедзай таки прийняв. Спланував та втілив «скритне перебазування» літаків та гвинтокрилів до аеродрому під Миколаєвом.  Це сталося 3 березня просто на очах окупантів, коли загарбники зробили перерву на обід, за лічені хвилини пілоти здійнялися у небо.

Відео Військового телебачення . 3.03.2014 АР Крим

 Після цього випадку росіяни почали діяти агресивніше, застосовувати зброю, відтіснили військових зі всіх приміщень та залишили українцям лише санчастину. Там командир і наказав проводили щоденне шикування.  Олександр Марковський розповідає, що це був своєрідний тест для зрадників. Хто прийшов зранку,  після агітації та закликів росіян долучатися до окупації, тому можна довіряти. Прокурор Владислав Кулініч у справі державної зради Максима Одинцова представляє обвинувачення. Він декілька разів уточнює у свідка на допиті, - чи виконав наказ командира тоді ще старший повітряний стрілець-pадист вертолітного загону вертолітної ескадрильї Одинцов, чи приєднався до побратимів у будівлі санітарної частини. 

«Однозначно заявити про те, чи Одинцов строївся з нами в санчастині чи ні не можу. Але, з метою обліку особового складу і враховуючи ту ситуацію, коли органи військової прокуратури, органи ВСП, органи внутрішніх справ вже не функціонували, плюс відсутність зв’язку, в тій обстановці командирами підрозділів проводилася щоденна перевірка особового складу. Щоденно доповідалося командиру бригади про списки військовослужбовців, які не прибули на нове місце шикування».

Читайте також: Сім справ Віктора Януковича

Олександр Марковський особисто завіряв та передавав прокуратурі доповідні записки командира із прізвищами військових, які не приходили на шикування. Максим Одинцов та ще один затриманий СБУ Олександр Баранов були у списку.

«Деякі наші військовослужбовці, вже тоді зробили свій вибір. Всі, хто виявив бажання продовжити службу в Російській Федерації,  була написана відповідна заява і їм видавали паспорта російські чи кримські. Виходячи з інформації, яку я чув від своїх військовослужбовців, він (Ред. Максим Одинцов) таку заяву писав».

Саме на тому, що Одинцов, начебто, не є громадянином України і будує захист  Валентин Рибін. Він став четвертим адвокатом Одинцова за пів року.  Від перших двох відмовився сам підсудний. Третього призначила держава. А вже потім з’явився Рибін, відомий тим, що захищав російських ГРУшників Александрова та Єрофеєва та обвинувачених у масових заворушеннях в Одесі 2 травня 2014 року.  У перервах між судом Рибін вільно висловлюється «про російський Крим», вимагає, щоби прокуратура надала оригінали документів, які залишилися після окупації авіаційної частини у Новофедорівці. Коли ж справа доходить до допиту свідка і Валентин Рибін заявляє, що «на дату наказу про вихід 10-ї окремої морської авіаційної бригади до Миколаєва Одинцов не був громадянином України і тому не міг служби у ЗСУ», у залі виникає кількахвилинна тиша. Здається, навіть судді шоковані таким цинізмом. Адже крім прийняття громадянства є ще й процедура виходу з нього. Одинцов не дотримався цієї процедури і досі є громадянином зрадженої ним України.

Фото Дарницький районний суд Києва Максим Одинцов

Сам Максим, який у СІЗО вже рік, під час допиту свого колишнього колеги ледь стримує хвилювання. Раз по разу смикає дерев’яний браслет на руці. За весь час судів він сказав журналістам лише те, що вважає себе громадянином Росії і що «добровільно припинив відносини зі збройними силами України».

Всього прокуратура запросила 20-х свідків. Наступне засідання у справі Максима Одинцова запланували на 21 грудня. А от щодо Олександра Баранова у суді 29 листопада вже почали досліджувати докази.  

За документами прокуратури 557 військовослужбовців 10-ї окремої морської авіаційної бригади ЗСУ не з’явилися до Миколаєва в нове місце дислокації. Їхні дії кваліфікують як дезертирство. На порталі ВМС України розміщені їхні імена, прізвища, посади, ідентифікаційні номери. Щойно вони перетнуть кордон із окупованим Кримом ризикують, як і Одинцов та Баранов потрапити до прозорої клітки суддівської зали.