Суспільство

  ▪   Спілкувався: Юрій Лапаєв

Хюґ Мінґареллі: «Сьогодні головною перешкодою для українських товарів на шляху до Європи залишається саме законодавство»

Після саміту Східного партнерства Тиждень обговорив із головою представництва ЄС в Україні його результати та значення для нашої країни, причини відмови Євросоюзу надати черговий транш допомоги й перспективи українських товарів у ЄС.
Матеріал друкованого видання
№ 49 (525)
від 7 грудня, 2017

Як ви оцінюєте результати нещодавнього саміту Східного партнерства в Брюсселі для України?

— Вони позитивні. Було визнано досягнення України, Грузії та Молдови. Цим країнам слід взяти до уваги, що тепер нам потрібно повністю запроваджувати амбітну Угоду про асоціацію (УА), зокрема й Договір про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі (ДЗВТ) без жодних затримок. Ми також привітали активну співпрацю країн-партнерів у створенні Європейського енергетичного союзу та їхні зобов’язання зміцнювати енергетичну безпеку за допомогою створення додаткових інтерконекторів, надійного використання ресурсів, покращення енергоефективності й використання відновлювальних джерел.

Гармонізація цифрового ринку відбуватиметься в межах ініціативи EU4Digital для того, щоб прибрати наявні перешкоди та бар’єри на шляху до створення єдиного загальноєвропейського ринку онлайн-послуг для громадян, державних органів і бізнесу. Зрозуміло, що Україна стане однією з країн, які зможуть скористатися 20 результатами на 2020 рік. Саміт знову підтвердив, що ЄС і далі підтримує територіальну цілісність, незалежність і суверенітет усіх своїх партнерів. Тому загальний результат, на мій погляд, позитивний.

Чи вплинула на імідж України під час саміту інформація про затримання деяких активістів у Києві?

— Я не хочу спекулювати на цій темі й на тому, чи мала вона вплив на перебіг саміту. Лише зазначу: ми сподіваємося, що свободу на висловлення своїх думок і право на проведення зібрань поважатимуть в Україні, адже ви демократична країна, яка має дотримувати відповідних принципів. Звичайно, це повинно відбуватися мирно, протестувальники мають право на висловлення своїх думок, але відповідно до чинного законодавства. Якщо деякі з учасників починають поводитися агресивно, то це нормальна практика, коли правоохоронні органи втручаються.

Як ви оцінюєте прогрес України на шляху до впровадження судової реформи, зокрема вибори суддів до Верховного Суду?

— Що стосується Верховного Суду, то виборчі процедури були прозорі та чесні. Водночас є питання до персоналій деяких обраних суддів. Зараз у пріоритеті створення антикорупційного суду. Він має з’явитися вже найближчим часом. Венеціанська комісія надала свою оцінку з цього приводу. Українська влада має дослухатися до тих рекомендацій і створити антикорупційний суд без жодних зволікань.

Читайте також: Ребекка Гармс: «Відносини України та ЄС не можуть бути за принципом «давайте нам більше, або зробимо менше»

У фінальній резолюції саміту міститься підтвердження європрагнень України. Що це означає для нашої країни?

— Це означає, що Європейський Союз укотре визнав той факт, що Україна, Грузія та Молдова хочуть рухатися ближче до ЄС, і це засвідчує наше бажання посилити політичну асоціацію та економічну інтеграцію України з Євросоюзом через імплементацію УА та ДЗВТ. Ми зробимо все можливе для підтримки реформ в Україні та наближення її до ЄС через зростання обсягів торгівлі, інвестиції та безвізовий режим для збільшення контактів між людьми.

Чи побачимо ми в майбутньому якісь алгоритм чи дорожню карту дій для набуття членства в Євросоюзі?

— Я не можу відповісти на це запитання. Проте абсолютно точно визначено, що ми наближатимемо Украї­ну до ЄС через гармонізацію її законодавства з європейським і запровадження європейських стандартів із фінансовою та консультативною допомогою від Євросоюзу.

Що має робити Україна для збільшення обсягів торгівлі з ­Європою?

— Україна вже змогла досягти великого зростання торгівлі з ЄС, йдеться про майже 40% усього обсягу, що припадають саме на країни Євросоюзу. Ключовим для подальшого покращення може стати законодавча конвергенція, тобто Україна має гармонізувати свої нормативні акти й закони з європейськими нормами та стандартами. Особливо це стосується таких сфер, як харчова безпека, технічні та промислові стандарти. Це відкриє більше можливостей для торгівлі. З такою метою ми працюємо з нашими українськими колегами для унормування законодавчої бази. Щойно всі необхідні нормативно-правові документи будуть синхронізовані між Україною та ЄС, ми очікуватимемо зростання торгівлі, яке має створити додаткові робочі місця та привести інвестиції в ­країну.

Однак у ЄС є певні квоти на продукцію…

— Так, є певна кількість тарифних квот на визначений перелік продукції, але він невеликий. Сьогодні головною перешкодою для українських товарів на шляху до Європи залишається саме законодавство. Україна має знайти нових партнерів і нові ніші, інвестувати в розвиток своїх маркетингових навичок та вивчення іноземних мов. Щойно вона це зробить, експорт почне зростати, адже це дуже конкурентоспроможна країна, якщо розглядати середній рівень зарплати кваліфікованих працівників.

Читайте також: Саміт Східного партнерства: Холодний душ з "вишенькою на торті"

Чому Україна не отримала черговий транш макрофінансової підтримки від ЄС у розмірі €600 млн?

— Україна змогла досягти значного прогресу в багатьох сферах із моменту запровадження програми макро­фінансової допомоги від Євросоюзу у 2015 році. Ця допомога призначена на розвиток управління бюджетними коштами, адміністрування, прозорості, реформування енергетичного сектору та покращення бізнес-середовища в країні. Однак 4 із 21 пункту вимог, пов’язаних із виділенням третього й останнього траншу макрофінансової підтримки, залишилися невиконаними. Перша умова стосувалася скасування Україною торговельних обмежень, зокрема йдеться про зняття заборони експорту лісу. Друга передбачала старт процесу перевірок електронних декларацій. Третя — це ухвалення закону про створення кредитного реєстру. Четверта присвячена розкриттю інформації про кінцевих бенефіціарів підприємств. Проблема в тому, що жодного прогресу в цих напрямах не було. Втім, на 2018-й ЄС планує підтримку України через спеціальну програму співпраці в розмірі €200 млн. Крім того, Україна завжди може попросити про нову програму макрофінансової допомоги.

--------------------------------------------

Хюґ Мінґареллі народився в 1954 році. Працював фінансовим аналітиком, пізніше директором з аудиту структурних фондів Європейського суду аудиторів (1982–1984 роки). Після цього працював адміністратором Європейського фонду розвитку в Генеральній дирекції з розвитку Європейської комісії та в Генеральній дирекції із зовнішніх зв’язків Єврокомісії. З 2000-го по 2002-й — директор Європейського агентства з реконструкції (Управління допомоги ЄС у Косово, Сербії, Чорногорії та Македонії). У 2002–2011-му обіймав низку керівних посад у Гендирекції із зовнішніх зв’язків Єврокомісії. Із січня 2011-го — перший керівний директор із питань Північної Африки, Близького Сходу, Аравійського півострова, Ірану й Іраку в Європейській службі зовнішніх дій. 2011–2015 роки — виконавчий директор із питань Південної Африки, Близького Сходу, Аравійського півострова в Європейській службі зовнішньої дії. З 2015-го по 2016-й — старший радник із питань запровадження Глобальної стратегії та перегляду Європейської політики добросусідства. З 2016 року — посол Євросоюзу в Україні, голова представництва ЄС в Україні.