Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
1 листопада, 2017   ▪   Ганна Чабарай   ▪   Версія для друку

Звільнити майданівця Коломійця

31 жовтня виповнилося 900 днів, як Росія незаконно ув’язнила українського громадянина Андрія Коломійця, звинувативши в замаху на вбивство «беркутівців» на Майдані та зберіганні наркотиків. Коломієць отримав десять років колонії суворого режиму, відбуває їх у Краснодарі.
Звільнити майданівця Коломійця

Майдан, Росія, політичний судовий процес

Андрієві Коломійцю 24 роки, він родом із Київської області. Брав активну участь у Революції Гідності, у цей час вступив в УПА, бо «дістала влада».

Вже після Майдану в онлайн-грі познайомився з росіянкою Галіною Заліхановою. «Спілкувалися місяців два, потім він запрошував мене в Україну, але я побоялася їхати з чотирма дітьми», – розповіла Галіна Тижню. Несподівано в грудні 2014-го Андрій вирішив приїхати до неї в Кабардино-Балкарію сам, лишився тут жити і працювати. Це дуже не подобалося колишньому чоловікові Галіни, тому постійно виникали конфлікти, якось навіть дійшло до бійки, каже вона.

У травні 2015-го в дім Заліханової приїхали люди з Центру «Е» (підрозділ МВС РФ з боротьби з екстремізомом – Ред.), стали дорікати, що живе з «майданівцем», у результаті обшукали будинок і знайшли «травку». Коломійця забрали в Нальчик, столицю республіки. Галіна впевнена, що це влаштував колишній чоловік: «Він залишив «травку», знав, де вона, лишилося тільки вказати ФСБ місце».

Андрієві інкримінували ст.228 Кримінального кодексу РФ – зберігання наркотиків. Пізніше додалася стаття 105 – замах на вбивство: начебто Коломієць під час Майдану в Києві кидав «коктейлі Молотова» в бійців кримського «Беркуту». У зв’язку з цим влітку 2015-го Коломійця перевезли в окупований Крим. У цей момент про його справу дізналася Кримська правозахисна група (КПГ).

Читайте також: Справа Олександра Шумкова: Ще один українець став заручником Росії

Як розповіла Тижню керівник КПГ Ольга Скрипник, У Коломійця тривалий час не було адвоката за договором, лише призначені російською владою, які працювали на боці слідства й жодним чином не захищали прав Андрія. Саме в цей час відбулися найзначніші порушення – Коломійця катували, зокрема й електричним струмом, вибиваючи зізнання.

«Вони (адвокати – Ред.) не захищали, не заявляли про катування, хоч по ньому це було помітно. Він говорив, що його били, застосовували електричний струм, як на території РФ, так і в Криму. Змушували зізнатися в тому, що він начебто скоїв замах на «беркутівців»», – повідомила Скрипник.

У 2016-му в Коломійця з’явився адвокат за договором – Міхаіл Кушпель. Тоді Андрій відмовився від усіх свідчень, які дав під тортурами, і заявив про катування. Адвокат відправляв скарги за фактом тортур в Слідчий комітет, МВС РФ, прокуратуру в Сєвєро-Кавказькому окрузі, проте вони лишилися без відповіді.

Суддя підконтрольного Кремлю Київського районного суду Сімферополя Михайло Білоусов також проігнорував заяви Коломійця про тортури. «Суддя зобов’язаний їх розглянути. Навіть якщо це суд окупаційної влади, він зобов’язаний розслідувати застосування тортур. Навіть держава, яка окупувала територію Криму, повинна також захищати людей від катувань. А вона навпаки використовує катування, щоб людина дала неправдиві свідчення чи наговорила на себе», – наголошує Скрипник.

Вона зазначає, що були й інші порушення, які стосуються права на захист. Наприклад, є підстави вважати, що Коломієць не розуміє в повному обсязі російської мови, адже закінчив українську школу, де російської не викладали. Тому він міг не розуміти, що саме йому інкримінують. Адвокат наголошував на цьому під час засідань, проте суд не забезпечив перекладача. Тиждень зміг зв’язатися з Коломійцем через соцмережі, й він підтвердив, що справді добре не знає російської мови й не розумів звинувачень.

Також, наголошує Скрипник, Коломійця позбавили права на справедливий суд, оскільки не було навіть наведено доказів, що він скоїв напад на «беркутівців». Адвокат Кушпель отримав відповідь від Генеральної прокуратури України про те, що ці так звані постраждалі не зверталися до українських правоохоронних органів із заявами про злочин. Доказами в суді були лише свідчення «беркутівців», які начебто впізнали Коломійця через півтора року після Майдану, і фото обгорілих бушлатів, які начебто їм належали. Сторона обвинувачення заявляла, що може переслідувати Коломійця, оскільки потерпілі є громадянами РФ, а Україна не відкривала за цим фактом кримінальне провадження. Втім, Кушпель наголошує, що громадянство РФ «беркутівці» отримали вже після подій на Майдані, до того ж російське слідство не направляло в Україну запитів з цього приводу.

Всі ці факти, за словами Скрипник, свідчать про політичний, замовний характер справи. Крім того, Михайло Білоусов до анексії Криму був українським суддею, а потім перейшов на бік окупантів, в Україні щодо нього ведеться слідство за ч. 1 ст. 111 ККУ (державна зрада).

Читайте також: Як Україні не забути своїх в’язнів в окупації

«Білоусов уже не вперше фігурує у справах політв’язнів як суддя, що виносить незаконні вироки. Тобто він теж мав упереджене ставлення до Андрія Коломійця. Тому що колишні українські судді, які перейшли на бік Росії, щоб залишитися на цій посаді, повинні бути дуже лояльними до Кремля, тому зрозуміло, що вони намагалися вислужитися. Справи, де можна розправитися над українцями, дуже важливі для них, підіймають їхній рейтинг», – зазначає Скрипник.

Вирок окупаційного кримського суду й незаконне етапування в РФ

Київський районний суд Сімферополя, підконтрольний Кремлю, оголосив вирок 10 червня 2016 року. У вересні в Києві адвокат Міхаіл Кушпель та правозахисниця Ольга Скрипник дали прес-конференцію в Києві, на якій зачитали цитати з цього вироку: «На сцені Майдану в цей період відомі люди, як Порошенко, Яценюк, Луценко, Турчинов, Парубій, співачка Руслана активно пропагували націоналізм, говорили, що український народ перевищує інші народи, розпалювали ненависть»; «Крім того, систематично в денний час на Майдан приїздили автобуси з проплаченими активістами, псевдосвящениками, які змушували людей виходити проти правоохоронних органів України».

За словами Скрипник, у тексті вироку Коломійця оцінюються не конкретно його дії, а події на Майдані, що свідчить про політичний характер справи.

Через три місяці після оголошення вироку суд так і не надав адвокатові повного тексту, тож, на думку Кушпеля, цей суд не має нічого спільного з правосуддям.

«Я відправляв коротку апеляційну скаргу, але її повернули, навіть не відкривши конверт, із поясненням, що такого адресата не існує. Я зазначав у зверненнях до Слідкому та Верховного суду, що дії судді Білоусова мали характер помсти, оскільки в мотивувальній частині вироку згадувалося про політичний устрій в Україні, де суддю Білоусова звинувачують у низці злочинів», – розповів тоді адвокат. Він тричі оскаржував вирок, ще одну апеляцію подав сам Коломієць. Верховний суд Криму визнав вирок законним, і вже 16 листопада Коломійця етапували в російський Краснодар для відбування покарання. Як писав раніше Тиждень, засудження українських громадян у Криму російськими судами, а також їх переведення на територію РФ є порушенням міжнародного гуманітарного права, яке визначає правовий режим окупації. Це, зокрема, Гаазькі конвенції 1907 року та IV Женевська конвенція 1949-го. 

Після апеляції у Верховному суді Криму за справу взявся новий адвокат – Алєксандр Попков.

Читайте також: У кігтях Кремля

«Ознайомившись зі справою, я чітко побачив, що вирок незаконний, придуманий і політичний. Суд повірив абсолютно фантастичним розповідям «беркутівців», нині громадян РФ, які через півтора року після Майдану згадали хлопця, який січневого вечора (події 20 січня на Грушевського – Ред.) кидав в них «коктейлі Молотова» з 7-8 метрів. І додаткове відверто придумане звинувачення в придбанні наркотиків: відпустили з поліції, поїхав додому, нарвав у полі конопель, був знову затриманий поліцією», – коментує Тижню Попков. Також він зазначив, що відбулося безліч дрібних процесуальних порушень, на які суд просто заплющив очі.

У квітні 2017-го Коломієць із адвокатами відправив скаргу в Європейський суд з прав людини. У цій скарзі він зазначає, що російська влада не мала правових підстав переслідувати його, оскільки він є громадянином України, а приводом для звинувачення стала його участь у подіях на території Української держави, таким чином, було порушене його право на справедливий суд і на свободу зібрань. Станом на 30 жовтня очікують відповіді.

«Звичайно, ми вважаємо, що ЄСПЛ зобов'язаний розглянути цю справу, незважаючи на невизнання кримсько-російського правосуддя. Адже за порушення прав людини несе відповідальність та країна, яка де-факто контролює територію», – зазначив Попков.

Він каже, що намагається відвідувати Андрія хоча б раз на місяць, для контролю. Розповідає, що колонія та умови утримання більш-менш нормальні. Бувають проблеми зі здоров’ям, це спільна біда всіх російських в’язниць. «Консули України двічі приїжджали на наше прохання до Андрія, підтримали, ми порушили перед ними низку питань про повернення в Україну», – каже адвокат.

У відповідь на запит Тижня в МЗС України відповіли, що консули «неодноразово відвідували» Коломійця в краснодарській колонії і що «під час зустрічей йому була надана необхідна правова допомога». «Справа А.Коломійця перебуває на постійному контролі Міністерства закордонних справ України та Генерального консульства України в Ростові-на-Дону», – повідомили в зовнішньополітичному відомстві.

Як визволяти: переговори й міжнародний тиск

Звільнення політв’язнів ускладнюється тим, що Росія не є правовою державою й ігнорує міжнародні норми, наголошує Ольга Скрипник. Над вирішенням цієї проблеми працюють правозахисники та родичі ув’язнених. «Ми інформуємо міжнародні організації, організовуємо міжнародні заходи. Також ми збираємо інформацію про людей, які причетні до незаконного позбавлення волі й домагаємося, щоб проти них вводилися санкції – силовиків, які катували цих людей, чи суддів, які виносили неправосудні рішення. Інформація передається в правоохоронні органи України, щоб вони розслідували ці справи, і, коли буде можливість, притягали до відповідальності цих людей. А за найбільш тяжкі злочини й найбільш грубі порушення прав людини щоб судді, прокурори, ФСБшники потрапляли ще й до Інтерполу», – каже Скрипник.

Читайте також: Дожити до звільнення. Що робити бранцям і їхнім рідним

Необхідним заходом правозахисники вважають посилення тиску на РФ із вимогою звільнення політв’язнів. Для цього потрібна міжнародна платформа на кшталт мінської, адже діючий Мінський формат не включає питання звільнення політичних ув’язнених, наголошує Скрипник. Таким чином Україна змогла б залучати впливові країни, такі як США, Канада, Британія, Німеччина, Франція, каже правозахисниця. Крім того, за її словами, всередині України теж потрібен координаційний центр із питань політв’язнів, куди б увійшли, родичі, правозахисники, адвокати, який би вирішував питання захисту, статусу, фінансування.  «Зараз є розроблений законопроект (про статус політв’язнів, презентований у травні – Ред.), але він навіть не розглядається. Також не вирішене питання про фінансову допомогу. Про це багато говорять, але конкретних дій, які б могла зараз вчинити Україна для допомоги родичам, не відбувається», – розповідає Скрипник.

Україна не визнає вироків окупаційних кримських судів, тому передати таких в’язнів шляхом екстрадиції неможливо. «Родичі також говорять про питання обміну, оскільки в Україні є російські громадяни, затримані за певні злочини. Але це теж важке питання, бо Росія може спокійно відмовитися від власних громадян. Тому нема гарантій, що РФ погодиться на такий шлях», – зазначила Скрипник.

Юрій Яценко, який сам був політичним в’язнем в РФ, а тепер є представником глави МЗС із питань звільнення політв’язнів, у коментарі Тижню назвав кілька шляхів звільнення таких українців. Наприклад, умовно-дострокове звільнення за зразкову поведінку, хоча у випадку з політичними справами це малоймовірно. «На таких в’язнів намагаються тиснути, помічати найменші порушення. Наприклад, у мене постійно були карцери за порушення умов утримання, а якщо ти маєш кілька карцерів, то втрачаєш шанс на умовно-дострокове звільнення», – розповів Яценко. Також він говорить про варіант із переведенням людини відбувати покарання в Україну. Однак держава має взяти на себе зобов’язання, що ця особа справді відбуватиме «покарання» після повернення. За словами Яценка, можна знайти спосіб звільнити цю людину вже в Україні – через умовно-дострокове звільнення чи помилування, але після цього малоймовірно, що РФ віддасть іще когось.

Читайте також: В'язні Кремля: сім кіл звільнення

Втім, цей спосіб діє лише для вироків судів на території РФ, Коломієць же засуджений нелегітимним кримським судом, чиїх рішень Україна не визнає. Це підтверджує Міністерство юстиції України. Як повідомили в Мін’юсті у відповідь на запит Тижня, Україна вирішує питання про передачу на батьківщину засуджених в РФ українців згідно з Конвенцією про передачу засуджених осіб 1983 року, однак у випадку з Коломійцем Мін’юст не має правових підстав застосувати цю процедуру, оскільки РФ не може вважатися державою винесення вироку для таких громадян, а будь-яке рішення незаконних органів анексованого Криму є недійсним та не створює правових наслідків. У Мін’юсті додали, що надіслали інформацію про Коломійця в офіс омбудсмена, МЗС та прокуратуру АР Крим «для вивчення можливих шляхів досягнення домовленостей на політичному та дипломатичному рівнях щодо його повернення в Україну, а також інших засуджених громадян України, які опинилися в аналогічній ситуації».

Також є варіант із ЄСПЛ, але це тривала процедура, справи там можуть розглядатися по кілька років. «Оскільки цей суд дуже навантажений, то там існує внутрішнє неформальне розпорядження відсіювати справи й знаходити причини, щоб їх не приймати. Буває, що справді права людини порушені, але працівники цих судів знаходять формальні підстави відмовити», – розповів Яценко. Але, за його словами, навіть якщо справу прийняли, то необхідно надати достатньо доказів порушень прав людини, а російські спецслужби часто працюють так, що докази знищуються, наприклад, людей катують без явних фізичних ознак. Тому, на його погляд, сподівання на ЄСПЛ є, але не дуже оптимістичні.

Найбільш ефективним механізмом Яценко вважає помилування. Так було з Надією Савченко, Геннадієм Афанасьєвим та Юрієм Солошенком, яких обміняли на російських громадян. Свіжий випадок – заступники голови Меджлісу Ільмі Умеров та Ахтем Чийгоз, яких помилували і видали Туреччині після переговорів Петра Порошенка з Реджепом Таїпом Ердоганом. Такому звільненню передували політичні домовленості та масштабна міжнародна інформаційна кампанія.

«Все зводиться до політичних переговорів і міжнародного тиску. Якщо такі дії триватимуть, то Росія знайде спосіб відпустити політв’язнів», – підсумовує Яценко.

Зазначимо, що в березні 2017-го Європейський парламент ухвалив резолюцію, в якій закликав Росію звільнити 31 громадянина України, серед яких згадується й Коломієць. За словами Скрипник, це дає певний шанс, що все-таки буде створена міжнародна платформа з питань політичних в’язнів. Зараз же діє так звана громадська платформа з питань звільнення незаконно утримуваних Росією українців, куди увійшли представники МЗС, Мін’юсту, МінТОТ, згадані екс-політв’язні Афанасьєв та Яценко, активісти та правозахисники, втім про конкретні результати їхньої роботи поки що не йдеться.

У Коломійця тим часом триденне побачення з дружиною, так зване «тривале». Вони з Галіною одружилися минулої осені в Сімферопольському СІЗО перед етапуванням у Краснодар. На запитання «Як справи?» Андрій відповідає: «Сидимо потихеньку». Говорить, що в колонії йому краще, ніж у СІЗО, хоч є певні проблеми зі здоров’ям. «Час іде, а я тут сходжу з розуму, – каже. – Бачу, забирати мене ніхто не збирається, навіть не сподіваюся. Бо якби хотіли, то забрали б уже давно».




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.