Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
7 квітня, 2011   ▪   Інна Завгородня   ▪   Версія для друку

Репродуктивна медицина: між скандалами, політикою і потребами громадян

Міжнародні та внутрішньоукраїнські скандали, які один за одним виникають останнім часом у репродуктивній медицині, викликали до неї не лише увагу суспільства, але й реакцію політиків
Репродуктивна медицина: між скандалами, політикою і потребами громадян

Зокрема розроблено законопроект, що має на меті повністю заборонити іноземцям користуватися послугами української репродуктивної медицини.

Скандальна хроніка

Арешт громадян Франції, які намагалися вивезти з України під сидінням авто дівчаток-близнят, народжених в Україні у січні цього року замінною (сурогатною) матір'ю, укотре викликав запитання до вітчизняної репродуктивної медицини. Українське законодавство дозволяє використовувати допоміжні репродуктивні технології, серед яких і замінне материнство. Юридичні аспекти народження дитини, зачатої завдяки застосуванню таких технологій, регулює 123 стаття Сімейного кодексу. Згідно з цією статтею, у разі перенесення в організм іншої жінки ембріона, зачатого подружжям за допомогою репродуктивних технологій, батьками дитини є подружжя. Проблеми у французької пари, які законно скористалися послугами української клініки, виникли саме з реєстрацією дітей у посольстві своєї країни, адже Франція не визнає сурогатне материнство і відмовляється реєструвати народжених таким чином дітей. Допоміжне материнство заборонене у низці країн Європи, зокрема у Франції, Австрії, Німеччині, Італії та Іспанії. А вирішивши незаконно вивезти дітей за кордон, французи порушили ще й українське законодавство.

Лише через два роки вдалося вивезти народженого в Україні хлопчика бельгійському гомосексуальному подружжю, яке скористалося послугами харківської фірми та сурогатної матері-українки. Минулої весни дві іноземки намагалися незаконно перевести цього хлопчика через кордон, проте їх також затримали. А наприкінці лютого у Чернігові народила 66-річна Валентина Підвербна, яка завагітніла за допомогою штучного запліднення в одній із київських клінік. Зараз чернігівські лікарі заявляють, що жінка не здатна самостійно доглядати за дитиною, не виконує їхніх порад у догляді за нею і взагалі поводиться неадекватно. До сьогодні українське законодавство не обмежує вік жінок, які хочуть народити. Проте може виникнути необхідність втручання у ситуацію чернігівчанки з боку правоохоронних органів, якщо здоров'я новонародженої дитини продовжуватиме піддаватися небезпеці.

Законом по скандалах

Законопроект № 8282 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо обмежень у використанні допоміжних репродуктивних технологій», який чекає розгляду у Верховній Раді, є радше швидкою і незваженою реакцію на скандали останнього часу. Так, цим законопроектом передбачається обмежити нижню межу віку громадян, які зможуть користуватися допоміжними репродуктивними технологіями лише з 21 року. Хоча іноді лікарі рекомендують користуватися допоміжними репродуктивними технологіями у більш ранньому віці, якщо людина хворіє онкологічними захворюваннями. Також цим законопроектом пропонується повністю заборонити використовувати репродуктивні технології в Україні іноземцям, а також особам без громадянства, недієздатним особам та тим, що знаходяться на обліку або лікуванні у психоневрологічному або наркологічному диспансерах.

Тим часом Українська асоціація репродуктивної медицини пропонує свій варіант змін у законодавстві. На думку членів Асоціації, потрібно обмежити саме верхню вікову межу для можливості проведення у жінок штучного запліднення 54 роками, а нижню межу залишити на рівні 17 років, як це зараз дозволено законодавством. Також Асоціація пропонує синхронізувати українське законодавство і заборонити іноземцям користуватися послугами української репродуктивної медицини тільки вибірково. Тобто якщо сурогатне материнство у певній країні заборонене, українським клінікам не годиться погоджуватися обслуговувати громадян цих країн, аби уникнути проблем з реєстрацією народжених в Україні дітей на батьківщині біологічних батьків. «За нашими підрахунками, із 10 тис. циклів (штучного запліднення. – Ред.), проведених в Україні у 2008 році, замінне материнство становило близько 150. Із них близько половини здійснювалося для українських громадян. Тобто не треба сприймати Україну як Мекку для сурогатного материнства. Насправді Меккою сурогатного материнства у всьому світі є Індія», – заявив віце-президент Асоціації Валерій Зукін.

Штучне запліднення для іноземців в Україні коштує дорожче, ніж для українських громадян, але дешевше, ніж у Західній Європі. Так, коли іноземець платить за спробу запліднення €2,5 тис., українець – 15-18 тис. грн. «Наші ціни приблизно такі, як у Чехії, Туреччині, Греції, – говорить Валерій Зукін. – Якщо людина приїздить для того, аби лікуватися. Я вважаю, що це імідж країни». За інформацією головного акушер-гінеколога МОЗ України В'ячеслава Камінського, безпліддям в Україні страждає понад мільйон подружніх пар. В той час як держава дає можливість лише 550 парам на рік скористатися допомогою репродуктивних технологій для зачаття дитини.

Різні країни ставлять різні юридичні та етичні обмеження у галузі репродуктивної медицини. В Україні дозволяються сурогатне материнство та аборти, але у нашій країні не годиться гомосексуальним парам мати дітей. Якщо дивитися на світ глобально, дозволи і заборони у цих питаннях формують певну карту. Людям, які хочуть обійти закони своєї країни, доводиться просто пересуватися цією картою. Таким чином дехто з них опиняється в Україні, але так само хтось їде з неї – у пошуках більш терпимих суспільств. Межі дозволеного відображають етичні норми. Відповідно, змінюючи ці межі треба переглядати й норми, або принаймні спробувати знайти з цього приводу новий консенсус.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Як Росія перекручувала і приховувала інформацію про злочини комуністичного режиму в 1930-их роках на Заході? Чому їй вірили? І чому ті ж механізми працюють сьогодні?
    22 лютого, Анна Корбут
  • У вівторок, 21 лютого, світові та українські ЗМІ поширили гучну новину: Вищий земельний суд Відня дозволив екстрадицію українського олігарха Дмитра Фірташа до США. Однак, як виявилося, це рішення ще навіть не початок кінця цієї гучної справи.
    22 лютого, Ольга Ворожбит
  • Приглядаючись до нового американського лідера, французи з острахом впізнають своє можливе близьке майбутнє.
    22 лютого, Алла Лазарева
  • Напередодні чергової річниці розстрілу активістів Майдану та втечі Януковича, що послідувала услід за цим, в Україні за традицією знову пожвавилися розмови про нову революцію. При цьому одні заговорили про це зі страхом, а інші з надією.
    22 лютого, Денис Казанський
  • Літературна спільнота дізналася від «модернізованого» журі Національної премії ім’я лауреату 2017 року
    21 лютого, Олена Кухар
  • Другий рік поспіль роковини розстрілів Небесної сотні перетворюються на неабиякий привід для піару із обов’язковими закликами знову вийти на Майдан, аби звалити «злочинну владу».
    21 лютого, Станіслав Козлюк
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено