Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
28 жовтня, 2017   ▪   Станіслав Козлюк   ▪   Версія для друку

Повернення політв'язнів через Анкару: разовий інцидент чи тенденція

Понад рік Росія не видавала Україні політичних в’язнів. Проте кілька днів тому з окупованого Криму повернулися заступники голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз та Ільмі Умеров
Повернення політв'язнів через Анкару: разовий інцидент чи тенденція

«Літак з громадянами України Ільмі Умеровим та Ахтемом Чийгозом приземлився в Анкарі» – таке повідомлення з’явилося на сторінці прес-секретаря президента України Святослава Цеголка 25 жовтня. До цього подібний запис на сторінках відповідальних за визволення українських політичних в’язнів з’являвся понад рік тому – 14 червня. Тоді, нагадаємо, з російського полону повернулися Геннадій Афанасьєв та Юрій Солошенко. Правозахисники, які займаються темою визволення «політичних» із російських застінків, обережно заговорили про налагодження процедури повернення українців на Батьківщину. Проте марно. Понад рік не було обмінів. Так, за цей час повернулися Хайсер Джемілєв (син лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва) та Юрій Ільченко. Проте перший відбув строк покарання, а другий зміг втекти з Криму на материкову Україну.

«Справа 26 лютого» і «порушення територіальної цілісності РФ»

Як не дивно, але звільнені заступники голови Меджлісу фігурували у різних справах. Так, Чийгоза «Верховний суд» Криму визнав винним в організації масових заворушень під будівлею Верховної Ради АРК 26 лютого 2014 року. Як відомо, тоді на мітинг на підтримку територіальної цілісності у Сімферополі вийшло кілька тисяч людей, серед  яких і кримські татари. Разом із тим, тоді ж відбувалися протести проросійських рухів. Між сторонами відбулися сутички. Вже по завершенні так званого референдуму в Криму Чийгоза затримали «правоохоронці». Сталося це в січні 2015-го. Разом із ним за ґрати потрапили ще двоє чоловіків – Алі Асанов та Мустафа Дегерменджі.

 Читайте також: Справа «26 лютого»: за місяць до арешту за один з активістів стежили невідомі

Втім, кримська Феміда вирішує розділити справу: Чийгоза виводять в окремий судовий процес. 11 вересня цього року суд визнав заступника голови Меджлісу винним і засудив його до 8 років ув’язнення.

Колега Чийгоза Ільмі Умеров до Анексії працював головою Бахчисарайської райдержадміністрації. Навіть більше: після «референдуму» намагався певний час продовжувати свою роботу. Але у серпні 2014-го звільнився за власним бажанням, аби «не присягати Росії як держслужбовець». У поле зору «правоохоронців» потрапив дещо пізніше: за офіційною версією, озвученою самоназваною владою Криму, Умеров закликав до «порушення територіальної цілісності Російської Федерації». Відбулося це, на думку «прокуратури» Криму, у березні 2016-го в ефірі телеканалу ATR. Згодом Умерова відправили на примусову психіатричну експертизу, а його захисника, Ніколая Полозова, ФСБ намагалася вивести зі справи. Врешті 27 вересня цього року Умерова визнали «винним». Сімферопольський «суд» оголосив вирок: два роки колонії-поселення.

Попри різку критику таких «судових рішень» Москва на поступки не йшла, і скидалося на те, що Чийгоз та Умеров будуть змушені відбувати призначені кримською «Фемідою» покарання. Однак 25 жовтня стало відомо, що літак із бранцями Кремля приземлився в Анкарі. Пізніше з’ясувалося, що це стало наслідком домовленості президента Петра Порошенка з президентом Туреччини Реджепом Ердоганом, який домовлявся з президентом Владіміром Путіним про повернення заступників голови Меджлісу.

«Тільки одиниці знають, скільки переговорів президента Порошенка за участі нашого дорогого Мустафи Джемілєва , скільки раундів зустрічей відбулося і в Нью - Йорку, на полях сесії Генасамблеї ООН, де наша делегація ставила питання заручників як пріоритетне і президент просив свого турецького колегу Ердогана підключитися до звільнення, й під час закритих зустрічей президентів Порошенка й Ердогана в Києві», – написала того дня учасниця тристоронньої контактної групи з питання врегулювання конфлікту на Донбасі Ірина Геращенко.

Вона також додала: для звільнення Чийгоза та Умерова ФСБ РФ вимагало, аби заступники голови Меджлісу написали прохання про помилування на ім’я Путіна.

«Мустафа Джемілєв у розпачі в Страсбурзі під час візиту президента Порошенка й розмови з ним сказав, що цього ніколи не буде. Ми пишаємося Чийгозом і Умеровим, вони дійсно незламні. І всі ці довгі дні українська і турецька дипломатії робили все, аби не було ніяких передумов про челобитну, бо ці герої б ніколи нічого подібного Путіну не писали б», – додала Геращенко.

Читайте також: Бранці в РФ: Рік без обмінів

Повернення з полону

Більше деталей про перемовини щодо звільнення кримських татар озвучив Мустафа Джемілєв. Так, він зазначив, що президенти Туреччини та Росії домовилися про обмін іще 6 жовтня під час зустрічі в Анкарі.

«На засіданні Генеральної асамблеї ООН президент Порошенко говорив з президентом Туреччини про те, що оскільки Ердоган часто зустрічається з Путіним, він має вимагати звільнення політв'язнів. Й насамперед двох наших знакових фігур - Умерова та Чийгоза. 6 жовтня в Анкарі Ердоган мав зустріч з Путіним, котрий прибув до нього на перемовини. За день до цього ми нагадали Ердогану окремим листом від імені кримськотатарської діаспори Туреччини, аби він підняв це питання (звільнення незаконно засуджених - ред.) на зустрічі з Путіним», - розповів журналістам Джемілєв.

Він додав, що за три дні Ердоган прибув до Порошенка на зустріч і повідомив про результати переговорів з Путіним.

«На моє запитання про те, чи говорив Ердоган з Путіним про звільнення політв'язнів, він сказав: «З приводу Чийгоза та Умерова ви незабаром отримаєте інформацію. Результати побачите». І в нас вже з'явилася надія, що буде щось добре», - розповів Джемілєв.

Ще через два дні у Стразбурзі на засіданні ПАРЄ адвокат Чийгоза Ніколай Полозов повідомив Джемілєву про візит двох генералів ФСБ, які відвідали заступника голови Меджлісу в його камері у Сімферополі.

«Вони чітко сказали, що досягнуто домовленості між Путіним та Ердоганом про їхнє (Умерова та Чийгоза - Ред.) звільнення», - додав Джемілєв.

В Україну ж бранці повернулися вдень 27 жовтня. Зустрічати їх до Борисполя приїхали народні депутати, представники кримськотатарського народу та десятки телекамер. Під час прес-конференції і Умеров, і Чийгоз зазначили: вони планують повернутися додому. Тобто до Криму. Окрім всього, вони зазначили, що будуть боротися за звільнення й інших політичних в’язнів, які нині утримуються Росією.  Також вони додали, що до останнього не знали про своє звільнення.

«Я не знав, куди нас везуть. Взагалі думав, що мене везуть у Сибір. Коли мене вивозили, то я впізнав у людях в балаклавах, які мене супроводжували, тих самих осіб, які затримували мене три роки тому. На них не було розпізнавальних знаків. І взагалі, звільнення більше нагадувало спецоперацію. Я зрозумів, що відбувається, лише в той момент, коли опинився в Туреччині», –  розповів журналістам Чийгоз. Що ж до інших планів – то ані конкретних дат, ані конкретних кроків заступники голови Меджлісу не озвучували.

Власне, після їх повернення можна було б спробувати припустити, що Анкара, бодай і потенційно, може стати майданчиком для звільнення частини ув’язнених з політичних мотивів. Тих же кримських татар. Однак, пам’ятаючи досвід із Афанасьєвим та Солошенком, приводів для оптимізму не так вже й багато.

Читайте також: Не забути в'язнів в окупації

«Робити прогнози у темі звільнення політв’язнів справа досить невдячна. Ми пам’ятаємо як після повернення Надії Савченко, а згодом Юрія Солошенка та Геннадія Афанасьєва, усі сподівалися, що це початок роботи відлагодженого механізму для звільнення решти. На жаль, так не сталося. З іншого боку, це зовсім не означає, що Анкара не може стати ефективним переговорним майданчиком, принаймні, для кримських справ», – розповіла у коментарі Тижню голова «Центру громадянських свобод» Олександра Матвійчук.

Вона додає, що до кримінальних процесів, пов’язаних з Чийгозом та Умеровим, була прикута міжнародна увага. Зокрема, на вироки, винесені їм, реагували міжнародні інституції та різні країни. В той же час, таке прискіпливе спостереження не завадило б менш відомим справам.

«У нашому списку LetMyPeopleGo досить різні люди. Є більш відомі, є менш відомі справи. До кримінальних процесів Ільмі Умерова та Ахтема Чийгоза була прикута міжнародна увага. Але її відверто бракує у суді над членом Кримської контактної групи з прав людини Еміром-Усейном Куку, який був обвинувачений окупаційної владою в тероризмі, а насправді просто покараний за свою правозахисну діяльність. І це при тому, що, за словами дружини, він потребує термінової медичної допомоги. Складно йдуть й решта так званих «справ Хізб ут-Тахрір» через насаджуваний Росією на кримських татар ярлик «мусульмани-терористи» – зауважує Матвійчук.

Чи стане Анкара майданчиком для переговорів, якого подеколи бракує в Мінську, покажуть найближчі місяці. Адже, як свідчать коментарі представників кримськотатарського народу, свою роль у звільненні заступників Меджлісу зіграли не лише прохання Порошенка, але й тиск кримськотатарської діаспори в Туреччині. І вони закликають Ердогана допомогти з іншими в’язнями Кремля.




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Обвинувачені у вербуванні українців для торгівлі наркотиками на території РФ можуть вийти на волю вже у перший день зими.
    23 листопада, Андрій Голуб
  • Навіщо білоруським спецслужбам скандал з «українськими шпигунами» й хто може бути в ньому зацікавлений
    23 листопада, Сяргєй Пульша
  • За кілька останніх років роль Нафтогазу в українській політиці різко змінилася. Якщо до 2015-го він був чи не найбільшим головним болем усіх урядів, яким регулярно доводилося шукати можливості покриття багатомільярдних доларових дефіцитів компанії, то тепер перетворився на найприбутковіший державний актив.
    23 листопада, Олесь Олексієнко
  • Що спричинило заколот в «ЛНР». На кого зроблять ставку російські куратори
    23 листопада, Денис Казанський
  • Скандалів і проблем навколо розслідувань, пов’язаних зі злочинами часів Революції гідності, налічується, певно, не один десяток.
    23 листопада, Станіслав Козлюк
  • Як саме єврейську столицю бачать сучасні ізраїльські режисери, киянам показали на фестивалі «Дні Єрусалима в Києві».
    22 листопада, Ганна Трегуб
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.