Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Світ у 2018 Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
6 жовтня, 2017   ▪   Денис Казанський   ▪   Версія для друку

Просвітництво онлайн. Як волонтерські ініціативи здатні змінити загальний рівень освіченості суспільства

Низький рівень освіченості в Україні вже давно визнаний однією з основних проблем, що стоять на шляху розвитку країни. У державі склалася парадоксальна ситуація. На перший погляд, вища освіта начебто дешева й доступна. За даними директора Інституту демографії та соціологічних досліджень Елли Лібанової, в Україні її мають 76% населення, за цим показником ми перебуваємо на 10-му місці у світі. І водночас якість освіти лишається надзвичайно низькою. У вишах процвітає корупція, навчальні програми застаріли, багато нарікань викликає професіоналізм самих викладачів.
Матеріал друкованого видання
№ 40 (516)
від 5 жовтня
Просвітництво онлайн. Як волонтерські ініціативи здатні змінити загальний рівень освіченості суспільства

Зовсім інакше бачиться цифра 76%, якщо зіставити її з часткою українців, які знають англійську мову й можуть нею вільно спілкуватися. За результатами онлайн-дослідження TNS, лише 18% наших громадян володіє англійською на вищому за середній рівні. Для порівняння: у Данії, Швеції, Нідерландах вільно говорить нею близько 70% населення. Згідно зі щорічним рейтингом рівня володіння англійською мовою English Proficiency Index Україна посідає 41‑ше місце із 72 країн, а рівень володіння визначається як низький.

Зрозуміло, що саме цифра 18%, а не 76% точніше відображає частку справді освічених українців, адже без знання англійської отримати нормальний диплом у сучасному світі неможливо.

Чим для України обертається такий низький рівень якості здобутих населенням знань, зрозуміти нескладно. Результати цих прикрих процесів ми регулярно бачимо під час виборів. Реальність сумна: мільйони наших співвітчизників вірять, що закони економіки можна скасувати, і віддають голоси за нездійсненні програми та обіцянки. І добре б, якби від невігластва окремих громадян страждали лише ці неосвічені громадяни. Але ж заручником загального низького рівня освіти українців стає вся країна. Найяскравіший приклад катастрофічних наслідків невігластва — події 2014 року на Донбасі. Тисячі людей, не маючи елементарних уявлень про політику, економіку та міжнародне право, перетворили потужний промисловий регіон на розорену невизнану територію без майбутнього й тепер самі не можуть толком пояснити, заради чого це було зроблено.

Чиатйте також: Культ гравітаційних хвиль

Керівництво держави плачевну ситуацію в галузі освіти ніби й розуміє, але змінити ситуацію швидко не може через вічну проблему — брак коштів. Екс-міністр освіти України Сергій Квіт ще два роки тому заявляв, що Україні потрібно зменшувати кількість вишів і підвищувати якість послуг, які вони надають. Однак прориву в цій справі поки що не спостерігається. Можливо, кроком уперед стане новий закон про шкільну освіту.

У цих умовах на допомогу державі, як часто буває в Україні, прийшли волонтери та неурядові організації. Останнім часом у нас стали популярними кілька приватних ініціатив знизу, які спрямовані на те, щоб зробити процес отримання знань легким і доступним для всіх охочих. Одна з найвідоміших — безплатні онлайн-курси Prometheus.

Проект започаткований близько трьох років тому й, за словами одного із засновників Івана Примаченка, зібрав за цей час понад 120 тис. зареєстрованих слухачів.

Популярність своїх онлайн-курсів сам Примаченко пояснює так: «По-перше, це брак якісної освіти, особливо якщо порівнювати із Заходом, де вона значно поширеніша. По-друге, ситуація, коли гроші для людей ще критичніші, ніж на Заході. І по-третє, думаю, що в українському суспільстві є розуміння кризи в освіті й немає пієтету, консервативного захоплення традиційною освітньою системою. Люди розуміють, що традиційна система прогнила, і готові до інновацій, зокрема технологічних. Вони набагато легше сприймають різноманітні новації на кшталт масових онлайн-курсів».

Сам Примаченко родом із Донбасу. За його словами, незважаючи на те що майже весь матеріал на Prometheus викладається українською мовою, ресурс має багато зареєстрованих користувачів з ОРДіЛО. Загалом сайт відвідує приблизно однакова кількість користувачів із російсько- та українськомовних областей.

Примаченко розповідає, що заснував Prometheus на власні заощадження. При цьому на запуск проекту витратив лише кілька тисяч доларів. Поки що ресурс не дає прибутку, але в майбутньому його творці розраховують на монетизацію. «Наша мета — перевести вищу школу країни на змішану форму навчання. Але для того, щоб школи та університети змогли запроваджувати наші курси, доступ до них, очевидно, має бути безплатним, інакше вони не зможуть їх використовувати. Відповідно ми не можемо закривати курси, як це робить, наприклад, Coursera. Тому доступ буде безплатним. Звичайно, потрібні джерела фінансування. Ми думаємо над різноманітними формами монетизації, але вони будуть такими, що не закриватимуть доступу до вже наявних безплатних ресурсів, а надаватимуть якісь додаткові послуги. Завдяки їм намагатимемося монетизувати проект, — каже засновник Prometheus.

Читайте також: Ворожіння на порожньому мозку

Серед найпопулярніших і найкорисніших, які варто було б прослухати всім, Примаченко називає курс підприємництва від Олексія Геращенка з Києво-Могилянської бізнес-школи, курс «Наука щоденного мислення» від Університету Квінсленда, а також курс «Економіка для всіх». Останній Примаченко називає «щепленням від популізму». Автор цієї статті ознайомився з останніми двома курсами й підтверджує, що нічого подібного в університеті, який він закінчив, на жаль, ніколи не викладали...

Інший відомий проект, що також з’явився в Україні вже після Майдану, — ініціатива Go Global, спрямована на популяризацію вивчення іноземних мов в Україні. Одним із засновників є народний депутат України Мустафа Найєм. У 2016–2017 роках активісти запрошували до України волонтерів з інших країн, які допомагали нашим дітям вчити іноземні мови, а також проводили спеціальні курси для працівників сфери послуг і держслужбовців.

За словами організаторів Go Global, до популяризації мов їх підштовхнув низький рівень їх знання поміж українців. «У 2016-му та 2017-му було втілено в життя найбільший в Україні волонтерський освітній проект GoCamp. Це пришкільні мовні табори, де з дітьми працюють іноземці. У форматі інтерактиву вони навчають школярів іноземними мовами (англійською, німецькою та французькою), як бути лідерами, як мислити критично та як бути свідомими громадянами. Протягом двох років за програмами GoCamp пройшли навчання 69,6 тис. дітей з усіх регіонів країни, 750 учителів пройшли тренінги, Україну відвідало 487 волонтерів», — розповів Мустафа Найєм.

За його словами, 1,4 тис. держслужбовців торік вивчали англійську в межах програми Global Government. А програма Movie in original допомогла провести в різних регіонах України понад 400 кіносеансів іноземними мовами. При цьому держава теж не лишилася осторонь і тією чи іншою мірою сприяла ініціативі Go Global. Проект підтримали Адміністрація президента, Міністерство освіти і науки та Міністерство закордонних справ.

Читайте також: Леонід Пономаренко: «Життя багатше за будь-яку теоретичну модель»

Досвід останніх років довів, що ініціативи знизу часто є ефективнішими, ніж робота державних органів. У пам’яті ще свіжі спогади про внесок волонтерів у посилення боєздатності української армії в 2014–2015-му. На жаль, в інших сферах аналогічний громадянських подвиг поки що здійснити не вдалося.

Поява в Україні нових освітніх ініціатив вселяє надію, що ситуацію вдасться переломити й у цій царині. Таке собі ходіння в народ. У наші дні технічний прогрес істотно спростив це ходіння й дає змогу зробити його віртуальним. Залишилося тільки максимально ефективно використовувати такі можливості. 

 




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Дізнайтеся, скільки може коштувати ваша квартира – на DOM.RIA запрацював новий сервіс «Калькулятор вартості нерухомості».
    13 грудня,
  • Як український бізнес завойовує ринок ЄС
    13 грудня, Максим Віхров
  • У момент російської анексії Криму на півострові проживало понад 4 тисячі українських дітей-сиріт. Виїхати вдалося одиницям, решті ж Росія автоматично нав’язала своє громадянство. Україна не отримує жодної інформації про цих дітей і не має механізмів для повернення їх з окупації.
    13 грудня, Ганна Чабарай
  • Війни із незаконними забудовами в Одесі мають довгу історію. Однак, на відміну від інших міст, тут у них свої, регіональні нюанси.
    12 грудня, Станіслав Козлюк
  • Печерський райсуд відмовився обрати будь-який запобіжний захід екс-голові Одеської ОДА Міхеілу Саакашвілі.
    12 грудня, Андрій Голуб
  • Британські виборці забули, що мирна угода з Північною Ірландією ґрунтується, зокрема, на членстві обох сторін у ЄС
    12 грудня, The Economist
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.