Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
2 жовтня, 2017   ▪   Андрій Голуб   ▪   Версія для друку

Надмірна сором’язливість судів

Нові редакції кодексів судочинства, які вже два пленарні тижні розглядає Верховна Рада, можуть обмежити гласність суду й доступ громадськості до процесів
Матеріал друкованого видання
№ 39 (515)
від 28 вересня
Надмірна сором’язливість судів
Фото: Станіслав Козлюк

Уже на другий пленарний день нової сесії Верховної Ради до парламенту завітав Петро Порошенко. Президент вирішив не відкладати щорічне послання до народних депутатів. Під час виступу 7 вересня він несподівано мало говорить про ініційовану ним самим реформу судів. Словосполучення «судова реформа» взагалі лунає під час промови тільки раз, та й то в блоці про економіку: «І закон, який, я сподіваюся, ви проголосуєте відразу ж після мого виступу, і судова реформа, яку також, сподіваюся, ви підтримаєте, продемонструють дуже якісні зміни інвестиційного клімату й ситуації з реформами в Україні».

Згаданий закон про податкові зміни Рада справді ухвалила відразу після звернення президента. Того самого дня депутати перейшли й до розгляду «судової реформи». Йдеться про законопроект № 6232. Офіційно ним уносяться зміни до трьох кодексів судочинства: Господарського, Цивільного та Адміністративного, а також до низки інших пов’язаних актів. Фактично ж ідеться про ухвалення нових кодексів судочинства. Відтоді минуло три тижні. Розгляд законопроекту в Раді досі триває.

Сам проект закону вже встиг побити кілька рекордів. Таблиця до другого читання налічує 2162 сторінки, загальна кількість правок до проекту — 4384. Навіть традиційне зауваження Головного юридичного управління Ради, у якому описують переваги та недоліки запропонованих норм, нараховує 58 сторінок. Головна інтрига для любителів статистики: чи встановлять депутати рекорд із часу, виділеного на розгляд одного законопроекту.

Читайте також: Поліцейські чини у суді. Як несподівано затягнули резонансну справу

Цей процес відбувається так: спікер Андрій Парубій або одна з двох його заступниць послідовно ставить на підтвердження зали відхилені комітетом поправки депутатів. Якщо автор наполягає, то йому дають право виступити й пояснити пропозицію. Після цього зала визначається. Від 7 вересня відбулося вже 822 таких голосування підряд. Жодне з них не завершилося результативно. Зазвичай участь у голосуванні беруть від 50 до 80 депутатів. Завдяки такій процедурі останні встановили ще й один антирекорд: у середньому кожен із них узяв участь лише у чверті голосувань за місяць. 

За цей час кілька разів відбулися спроби змінити процедуру. Однак щоразу не вистачало голосів. 21 вересня переконувати депутатів приходив навіть прем’єр-міністр Володимир Гройсман. За його словами, подальше затягування зірве підвищення пенсій із 1 жовтня, заплановане вже іншою реформою. Однак зазвичай безвідмовний аргумент «зведення до соціалки» цього разу не спрацював. 

«Це (швидке ухвалення законопроекту. — Ред.) потрібно неробам, які приходять на одне голосування. «Батьківщина» і «Самопоміч» обстоюють свої правки. Роботи без перерви, щоб ми працювали, а тут знову пустий зал, не буде. Ухвалювати доброчесні закони треба порядно», — пояснює журналістам член фракції «Самопоміч» Єгор Соболєв відмову підтримати розгляд судової реформи за одне засідання.

неузгодженість законодавства призводить до частих конфліктів, зокрема між суддями й журналістами. Проблему й мали вирішити нові редакції кодексів, однак насправді може йтися про суттєвий крок назад у доступі до судових процесів

Опоненти опозиції звинувачують її в «технічному затягуванні» процесу ухвалення рішень. Зокрема, голова фракції БПП Артур Герасимов назвав це з трибуни Ради «чіткою атакою на судову та пенсійну реформи».
Визначити всі проблеми, приховані в багатотомнику нових кодексів судочинства, доволі складно. Однак деякі з них стали очевидними вже зараз. Вже під час розгляду законопроекту в парламенті низка громадських організацій опублікувала звернення щодо обмеження гласності судових засідань, передбаченого законопроектом № 6232. Передусім ідеться про зміни відповідних статей кодексів, які там так і називаються — «Гласність судового процесу». 

Зокрема, активісти виступають проти того, що суд зможе заборонити фотофіксацію, відеозапис чи трансляцію відкритого засідання, якщо вони «заважають ходу судового процесу». Також у разі ухвалення кодексів у запропонованій редакції суд матиме право не допустити в залу засідань вільних слухачів, якщо «бракуватиме вільних місць». До того ж зможе не проголошувати прилюдно судові рішення, ухвалені за наслідками закритих судових засідань. Окрім того, у законопроекті є ще одна норма, пов’язана з гласністю: під загрозою відповідальності учаснику процесу буде заборонено використовувати фото-, аудіо- чи відео­фіксацію закритої наради із суддею.

Наразі заяву щодо недопустимості вказаних норм підтримали вже 32 підписанти. Серед них громадські організації, активісти, редакції ЗМІ та окремі журналісти. Із закликом не ухвалювати законопроект № 6232 в нинішній редакції звернулися також у РПР. Кількість претензій цієї організації більша, але містить і зазначене.

Читайте також: Ціна виправдання

Після Революції гідності Україна зробила серйозний крок у напрямку відкриття суду для громадськості. Ще у 2015 році Рада також із подачі президента внесла зміни до чинного на той час Закону «Про судоустрій і статус суддів», який чітко встановив, що будь-хто з присутніх на засіданні може проводити фото-, відеозйомку й аудіозапис «без окремого дозволу суду». Також усі судові рішення зобов’язали оприлюднювати в Єдиному державному реєстрі.

Водночас відповідні зміни не внесли до кодексів судочинства, згідно з якими працівники ЗМІ все-таки повин­ні отримувати дозвіл суду на проведення зйомки. Така неузгодженість законодавства призводить до частих конфліктів, зокрема між суддями й журналістами. Проблему й мали вирішити нові редакції кодексів, однак насправді може йтися про суттєвий крок назад у доступі до судових процесів.

Одним із прикладів позитивних змін після 2015-го є те, що репортажі та звіти із засідань судів стали частіше потрапляти у ЗМІ. З’явилися також кілька спеціалізованих проектів, спрямованих на висвітлення діяльності судів. Один із таких — «Відкритий суд». На сайті збирають відеозаписи судових засідань, деякі з них є прикладами неналежного здійснення правосуддя, інші можуть слугувати освітній меті. Зокрема, є змога переглянути приклад, як потрібно обстоювати право на відеозйомку в суді.

Ще один такий проект — «Суд людською мовою». Як заявляють автори, метою є «перекласти» юридичну мову на загальновживану. Для цього вони залучають адвокатів, які в коротких відео коментують перебіг судових засідань. За словами координатора проекту Валерії Рибак, у 2015 році вони з колегами працювали над організацією трансляцій засідань засобами самих судів, зокрема проводили навчання персоналу. Для цього використовують камери, які раніше встановили в судах для відеозв’язку під час засідань, наприклад, якщо підозрюваного з тих чи інших причин не можуть доставити із СІЗО. Нині засобами самих судів на офіційному порталі судової влади транслюють вже 45 справ. Після цього в активістів і з’явилася ідея розширити проект коментуванням.

«Наразі вже є коментарі щодо справ Майдану, АТО і щодо розгляду електронного декларування в Конституційному Суді. Оскільки вони перші, то там було близько 300 людей, які переглянули одне відео», — розповідає Рибак. Вона сподівається, що коли проект запрацює на повну, то й кількість глядачів суттєво збільшиться. Проект «Суд людською мовою» став одним із підписантів заяви щодо недопустимості обмеження гласності судочинства.

Читайте також: Справи Майдану. Суд видав дозвіл на арешт двох екс-"беркутівців"

«Ми вважаємо, що в будь-якому разі дуже важлива присутність людей у залі й вона не повинна обмежуватися, якщо «немає вільних місць». На практиці можна й вручну зменшити цю кількість. Щодо трансляції і фіксації судового засідання, то в нових змінах передбачено, що це має здійснюватися без перешкод учасникам процесу. Однак уже наступною правкою вноситься, що суддя на власний розгляд може заборонити таку роботу. Цього не потрібно, адже вже передбачено, що трансляція повинна відбуватися відповідно до норм. Плюс там уже встановлені обмеження щодо перебування в кімнаті, адже суд може визначати місце, із якого слід проводити зйомку. Немає чіткого переліку, на підставі чого саме можуть бути нові обмеження або заборони. Це створює дуже велике поле для зловживання таким правом», — пояснює Рибак.

Окрім того, за її словами, норма про можливість публічно не оголошувати рішення, ухвалені на закритих засіданнях, порушує ст. 6 Європейської конвенції з прав людини. 

Кандидат на посаду судді Господарської палати у складі Верховного Суду Ганна Вронська є прихильником ухвалення нових судових кодексів. Вона наголошує на перевагах нових редакцій. Зокрема, це значне збільшення способів судового захисту й забезпечення позову, можливість надання електронних доказів, посилення принципу змагальності сторін, що перетворює суд зі слідчого на арбітра. Також вона каже про спрощення й пришвидшення розгляду нескладних і менш значних справ, що зробить судочинство доступнішим.

«Термінологія та структура кодексів максимально уніфіковані, тому їх доцільно розглядати та ухвалювати саме разом, окрім того, передбачено впровадження «електрон­ного суду», що, на мою думку, також є дуже позитивним та актуальним нововведенням. Можливо, проекти кодексів містять і деякі недоліки, які під час розгляду в сесійній залі можна усунути. На мою думку, позитивного в кодексах все ж таки більше», — каже Вронська.

Читайте також: Як силовики можуть ункинути покарання за злочини часів Майдану

На запитання, чи вважає вона суттєвими проблеми можливого обмеження доступу людей на засідання, відповідає, що в певних випадках надмірна кількість людей у залі може мати негативні наслідки для розгляду справ. Зок­рема, впливати на поведінку свідків, експертів або представників сторін. 

«Якщо взяти за приклад новий проект Господарського кодексу, то стаття про гласність судового засідання справді передбачає, що суд може заборонити або обмежити проведення фото- чи будь-якої відеозйомки, а також трансляцію засідання, якщо дійде висновку про те, що вони заважають перебігу судового процесу. У такому разі суд постановляє вмотивовану ухвалу. До того ж попередній пункт цієї самої статті визначає, що зйомка й трансляція в залі повинні відбуватися без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками їхніх процесуальних прав. На мою думку, застосування норми про заборону й обмеження є наслідком порушення зазначених правил. За будь-яких умов суддям у кожному конкретному випадку слід знаходити рівновагу між цінностями захисту людської гідності, приватності, репутації та презумпцією невинуватості, з одного боку, і свободою слова — з іншого», — каже Вронська. 

Депутати з коаліції неохоче коментують проблемні питання судових кодексів і намагаються говорити виключно про штучне затягування розгляду проекту. На пряме запитання про їхнє ставлення до норм гласності відразу кілька співрозмовників кореспондента  з «Народного фронту» запевнили, що норми, які нині містяться в законопроекті, все-таки не будуть ухвалені. 

 




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Колишній аеророзвідник, ветеран АТО Євген Ярило та його брат-шахтар Євген Гущин відкрили в Києві ветеранську тату-майстерню Der Igel (з нім. «їжак»). Обоє кардинально змінили рід занять, дуже цим задоволені й закликають інших займатися тим, чим справді хочеться.
    21 жовтня, Ганна Чабарай
  • Президент Польщі проти свого колишнього керівника
    21 жовтня, The Economist
  • В Україні зростає кількість муніципальних структур, які претендують на виконання функцій поліції
    20 жовтня, Андрій Голуб
  • Майор авіації в відставці, який з 2014 року перебуває у СІЗО Бахмута, нещодавно отримав вирок в десять років позбавлення волі за звинуваченням у здирництві. Підсудний наголошує на тому, що давав свідченням під тискам і тортурами, але уповноважені органи не квапляться розслідувати заяви про катування
    20 жовтня, Єлизавета Гончарова
  • 2017-го минає 25 років як відкрився український офіс глобального лідера юридичних консалтингових послуг, міжнародної компанії Baker McKenzie. На святкування цієї річниці до Києва завітав виконавчий директор компанії Пол Ролінсон, із яким Тиждень розмовляв про глобальні економічні тенденції та пов’язані з ними юридичні виклики.
    20 жовтня, Любомир Шавалюк
  • Учасниця 83-го Міжнародного Конгресу PEN, виконавчий директор Південноафриканського PEN-клубу, дисидентка часів апартеїду Мерґі Орфорд розповіла Тижню про досвід насильства та вразливість демократії, російські впливи в ПАР, біженців і природу криміналу.
    20 жовтня, Ганна Трегуб
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено