Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
26 вересня, 2017   ▪   Спілкувалася: Єлизавета Гончарова   ▪   Версія для друку

Леонід Ліщук: Хоч раз не розкрадіть грошей!

У двох звільнених містах Донеччини - Слов’янську та Краматорську - вже більше двох років виконують проект із забезпечення житлом пільговим категоріям переселенців та місцевих мешканців. Будівництво обросло скандалами, бо гроші, які виділив Євросоюз, витрачені, а жодний з п’яти гуртожитків так і не зданий в експлуатацію. Тиждень.ua поспілкувався з колишнім технічним керівником проектів в обох містах Леонідом Ліщуком, який довів свою точку зору на корупційні схеми, свідком яких він став.
Леонід Ліщук: Хоч раз не розкрадіть грошей!

Як ви взагалі опинилися в цих проектах? 

- В квітні 2015 року ЄС виділив на два міста - Слов’янськ та Краматорськ — гроші для реконструкції гуртожитків. Приблизно 700 тисяч на два гуртожитку отримав Слов’янськ, два мільйони євро на три будівлі, програму перекваліфікації переселенців та на ремонтні роботи водоканалу - Краматорськ. В травні 2015 року я побачив оголошення у ЗМІ про відкриття вакансії менеджера та інженера цього проекту. Мене це зацікавило, бо я сам є внутрішньо переміщеною особою, з початком війни переїхав з Донецька та хотів допомогти співвітчизникам, які були у скрутному становищі. Я маю дві фахові освіти, які з дипломами з відзнакою здобув у Донбаській національній академії будівництва та архітектури, досвід роботи у будівництві на керівних посадах, тому мене серед декількох кандидатів вибрали  на посаду інженера за договором цивільно-правового характеру, наявність якого було однією з умов проекту. Я запропонував свою концепцію цих гуртожитків, зважаючи на специфіку стану людей, які будуть в них жити: там повинні бути і автономна котельна, і кімнати відпочинку для дітей та дорослих, і пандуси, і простір для візочків та зберігання великих рече, кімната-пральня. Бо сам знаю, що таке переїжджати з родиною, речами — в нікуди. Тому я хотів зробити не просто гуртожиток, а Центр соціалізації для переселенців. Я тоді казав: давайте зробимо такий зразковий об’єкт, не розкрадіть грошей, а покажемо всій України та міжнародним донорам з Європейського Союзу, як це повинно бути. Грошей на реалізацію проектів з таким наповненням та концепцію вистачало.

І що, невже не вийшло?

- Спочатку, начебто було все дуже оптимістично. Загальні умови гранту булі наступні: гроші надходять в Казначейство, воно їх оприбутковує за наявним курсом, а офіс проекту, який спеціально для цього повинний бути створений, реалізовує реконструкцію гуртожитків. Керівником офісу став менеджер з Києва. Фактично з травня 2015 року я почав працювати над проектом, при тому, що керівник приїздив раз на півтори місяці, майже не цікавлячись процесом. Дуже швидко розробили топографічні зйомки, зібрали технічні умови, провели тендер на проектно-кошторисну документацію.

Читайте також: Еней часів Майдану та Іловайська

Це вдалося зробити, коли Слов’янськом керував виконуючий обов'язки мера Олег Зонтов. Тоді відчувалось, що цей проект дуже важливий для міста, якщо так можна сказати — іміджевий. Зонтов всіляко підтримував проект та допомагав в його реалізації. Ми були готові вже починати експертизу,   та реалізовувати проект, бо всі підготовчі етапи вже зробили до листопада 2015 року, строки виконування тоді вважались дуже реальними: гуртожитки повинні були запрацювати в вересні 2016 року. Але в місті пройшли вибори. Міським головою став Вадим Лях, який привів свою команду менеджерів, що повністю загальмували процес задля отримання вигоди від грантових грошей, які в нас зазвичай вважаються  такими,що не підлягають “дуже суворій звітності”. На жаль, експертиза була заблокована: нас змушували підвищити кошторисну вартість кожного гуртожитку з шести до десяти мільйонів гривень, щоб на ньому могли “заробити” чиновники.

Проект не рухався з листопада 2015 по травень 2016 року, термін ремонту вже був майже вичерпаний, в місті почалися скандали. Як я пізніше зрозумів, щоб отримати мою лояльність, один з чиновників, Шаповалов, мені запропонував місце керівника управління капітального будівництва міста. Але за місяць роботи в УКБ Слов’янська я побачив всю “кухню” цієї контори і звільнився. Тим часом, несподівано справа з гуртожитками почала пришвидшуватися, бо, як з’ясувалось, Шаповалову треба було встигнути провести тендер до того, як обов’язковою умовою стане ProZorro. При чому анулювали тендерний комітет, де були окрім чиновників громадські активісти. Тому від тендеру ми були фактично ізольовані. Спочатку подавалися до десяти підрядників, були цікаві умови, доречні ціни. Але таких підрядників під різними приводами з торгів викинули. Влада була зацікавлена в тому, щоб максимально завищити ціну об’єктів — щоб мати можливість з цього більше отримати. Звичайно, в тому тендері перемогла фірма, яка була потрібна Шаповалову для відмивання грошей: бюджет був підвищений до десяти мільйонів для кожної будівлі. Але перевірка СБУ заблокувала цей тендер, побачивши порушення — Шаповалов проводив тендер без готової експертизи, а це порушення чинного законодавства. І тільки влітку 2016 року нарешті були отримані позитивні висновки експертів - час був згаяний через небажання керівництва міста робити все чесно та прозоро. Я постійно писав службові записки щодо порушень кошторисів: заклавши велику суму, підрядники навіть не соромилися в неї не закладати кошти на матеріали! Тендер знов не відбувся. Це зовсім не влаштовувало керівництво міста, тому по закінченню проекту, в вересні 2016 року, я більше не працював в ньому — зайві “очі” їм були не потрібні. До речі,   Шаповалова потім затримали на хабарі в 150 тисяч гривень, вже по іншій справі, зараз він знаходиться під слідством.

Що зараз відбувається з цими гуртожитками в Слов’янську, де вже давно були повинні жити інваліди, багатодітні родини, сім’ї воїнів АТО?

- А все майже на тому ж рівні. Зараз ремонтом цих гуртожитків займається одна фірма і в Краматорську, і в Слов’янську, яка нарешті, виграла тендер. В тендерній документації вказали нереальний термін виконання робіт — три місяці, що дало змогу виграти в інших претендентів. Хоча нормативний строк будівництва згідно з проектом – шість місяців.  Взимку 2017 року почалися демонтажні роботи в гуртожитках, після цього вони були призупинені. На одному з об’єктів через те, що повністю відкрили дах, залило не тільки приміщення майбутнього гуртожитку, а й магазину, що працював на першому поверсі.

Читайте також: Хлібне, шкільне, святкове — якого перемир’я не чують на Донбасі

Наразі ці гуртожитки в Слов’янську не здані, незважаючи на те, що замість шести місяців проект тягнеться вже два з половиною роки. Я про це письмово повідомляв представникам Євросоюзу, але жодної реакції, на жаль, не має. Навесні 2017р. я надав матеріали по цих справах кураторам в справах Євроазіатського регіону від Європейського Союзу. Але пройшло сім місяців, і поки що жодних реакції. Це для мене дивно, бо гроші начебто «освоїли», всі терміни давно скінчилися, гуртожитки не відремонтовані.

Але, побачивши ці схеми в Слов’янську, ви все ж подалися на подібну посаду до проекту в Краматорську. Які мотиви?

- В серпні 2015р., почувши про конкурс в Краматорську, я теж подав свої документи, бо вірив, що мої знання та навички можуть бути в нагоді. Тоді формували кадровий резерв для подібного проекту. На цей час я ще не здогадувався про схеми і вірив у порядність посадовців по відношенню до постраждалих від війни. Не вірив, що комусь прийде у голову у бойові часи розкрадати кошти для постраждалих – фактично займатись мародерством. І, звичайно, я шукав роботу щоб реалізувати себе як фахівець,  допомогти переселенцям- співвітчизникам. До речі, потім я ще працював в міжнародній організації на уряд Німеччини, що безпосередньо, без втручання влади, займається відновленням житла на Донбасі. Ось там я побачив, які результати можна мати, якщо робити це чесно. По кожному об’єкту донори проводили моніторинг – перевіряли, чи не було корупції, чи не було порушень, чи не списали кудись гроші, не зробивши того, що запланували, проводили опит мешканців будинків чи немає до моєї роботи зауважень, або зауважень у робітників – будівельників щодо мого керівництва ними, та можливого недостойного відношення до них. Було відновлено більш ніж 20 зруйнованих домів третьої категорії «з фундаменту до шпалер».

І вас взяли в проект по краматорським гуртожиткам?

- А в Краматорськ по конкурсу в серпні 2015 мене спочатку не взяли (конкурс був закритим, тому мені просто сповістили, що пройшов інший). Але через півроку з’ясувалось, що проект не рухається, тому набирають нові кадри. Фактично, з травня 2015 року до квітня 2016 року на проекті не велися жодні роботи. Я вдруге за участі ЗМІ та відкритого конкурсу переміг серед інших претендентів. І фактично самостійно витягнув проект – були виконані топографічні зйомки, зібрані технічні умови, розроблені ескізні проекти, проведені презентації цих концепцій перед ЗМІ. Проекти затверджені мером міста Краматорськ та робочою групою проекту, після цього розроблена проектно-кошторисна документація та отримана за 24 дні експертиза по двом гуртожиткам.

По третьому гуртожитку розроблено технічне обстеження – так як будівля була в аварійному стані і вкладати гроші в реконструкцію без рішення дослідницького інституту було небезпечно та ризиковано для життя людей. Була проведена технічна експертиза та геологія ґрунтів біля будівлі – результати показали що будівлю можна реконструювати. Бо розумієте, в архітектурному плані це не просто відремонтовані гуртожитки, а сучасні будівлі з одно та двох кімнатними квартирами з санвузлом та кухнею в квартирі.

Читайте також: Інша Донеччина: як бути патріотом в Слов’янську

Фактично місто отримає після реконструкції 85 нових мебльованих сучасних квартир. Хоча нових квадратних метрів в місті не будувалося 27 років. За грантом ЄС влада міста вже самостійно проводила тендери по «європейській процедурі», але не через систему Прозоро. Згідно з протоколами тендерів я побачив все ті ж схеми розкрадання: тендери з одним претендентом, використовування вживаних матеріалів при будівництві, залучання невідомих будівельників які випивають на роботі, маніпуляції з зарплатнею, неофіційне оформлення. Тому я ініціював переривання контракту. Коли я публічно виступив з подібною заявою, на мене почався тиск, побоюючись за себе та свою родину я виїхав з міста.

А що зараз з тими краматорськими гуртожитками?

- До речі, зараз місцевою прокуратурою порушено кримінальне провадження про розкрадання грошей щодо трьох гуртожитків в Краматорську. Також відкрита  справа і по Слов’янську по факту халатності посадових осіб. Жодний з них не заселений, вигляд будівель жахливий, переселенці, що чекають на це житло, вже не вірять, що це взагалі можливо. Не кажучи про те, що навряд ці будівлі будуть якісні, та не буде повторення трагедії в Одесі у таборі «Вікторія» через халатність будівельників при виконанні робіт.  Терміни закінчення будівництва перекидають з вересня 2016 на грудень 2016, потім березень 2017, потім травень 2017р, з травня на липень 2017, потім- на вересень 2017. Нещодавно побачив фото, які зробили дівчата-переселенці зараз. Нічого не змінилось...

----------------------------------------

Леонід Ліщук — народився в 1983 в Донецьку, отримав дві вищі освіти в Донбаській національній академії будівництва та архітектури. Працював головним архітектором Краматорська, заступником генерального директора великої донецької будівельної кампанії. З початком бойових дій виїхав з Донецька в Слов’янськ, де працював інженером проекту ремонту гуртожитків для переселенців в Слов’янську та технічним експертом подібного проекту в Краматорську. Займався відновленням зруйнованого житла у Донецькій області у компанії з міжнародними донорами.




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.