Суспільство

  ▪   Андрій Голуб

«Маріуполь» – «Динамо»: подвійна поразка Києва

Черговий матч Української прем’єр-ліги опинився під загрозою зриву через зовсім не футбольні причини

Хоча літо й називають періодом інформаційного затишшя, зовсім без приводів для обговорення українська аудиторія не залишається. Поки народні депутати догулюють довгу відпустку, на допомогу прийшли функціонери українського футболу. Причина нового скандалу – не в успіхах місцевих клубів або важливих міжнародних поєдинках. Йдеться, скоріше, про особисті взаємини власників головних футбольних клубів. Наслідки ж цих «розборок» можуть вплинути не лише на спорт, але й на країну загалом.

На 27 серпня у Маріуполі заплановано матч 7-го туру Української Прем’єр-ліги. Господарі збираються приймати київське «Динамо». В Україні футбольні поєдинки зазвичай збирають небагато глядачів на стадіоні. Однак ігри за участі лідерів - «Динамо» та «Шахтаря» - все ж стають важливою подією для невеликих міст. На ці матчі збирається доволі велика кількість уболівальників. Проте гра, швидше за все, не відбудеться. Причиною стане неявка гостей.

Обговорення можливої неучасті київського клубу в грі у Маріуполі почалося ще на початку нового сезону. Формальна причина, до якої апелює керівництво киян, - високий рівень небезпеки для делегації клубу через близькість міста до зони АТО. Ще в липні видавалося, що під загрозою зриву може бути також матч львівських «Карпат» у місті. Принаймні, додаткових гарантій безпеки публічно вимагав технічний директор цього клубу Тарас Гордієнко. Зрештою, львівський клуб все ж вирушив до приазовського міста, сама гра відбулася 13 серпня. Господарі перемогли з рахунком 3:0.

Окрім «Карпат» на досі не перейменованому стадіоні «Іллічівець» (сам клуб перейменували перед початком нового сезону у ФК «Маріуполь». До того він також називався «Іллічівець» - Ред.) в новому чемпіонаті вже зіграли рівненський «Верес» та одеський «Чорноморець». Під час жодної з цих ігор надзвичайних ситуацій не відбулося.

З іншого боку, рівень гри з київським «Динамо» зовсім інший, окрім того, матч має відбутися через три дні після Дня Незалежності. Бойовики та Росія теоретично можуть використати цю подію для диверсії або теракту з метою продемонструвати немічність української влади. Однак імовірність надзвичайної ситуації у країні під час війни існує скрізь і завжди. Інша справа – це рівень тих або інших ризиків.

В конкретній ситуації на користь Маріуполя грають одразу кілька факторів. По-перше, місцевий клуб, який вилетів з еліти українського футболу в 2015 році, останні два сезони провів у Першій лізі. Незважаючи на бойові дії, які тривали весь час, вже з 2015 року команда приймала гостей на домашньому стадіоні. За цей час у місті грали і команди із західної України, і «Динамо-2» - нині розформована друга команда «динамівців», складена із гравців, що не потрапили до основи клубу. Гра проти «Динамо-2», до речі, відбулася 6 травня 2016 року, одразу після роковин трагедії в Одесі, яка також слугує подразником для бойовиків.

Кияни апелюють до позиції правоохоронних органів. На цьому слід зупинитися докладніше. Менеджмент «Динамо» від початку наголошував на тому, що команда поїде в Маріуполь, якщо відповідальні правоохоронні органи гарантують безпеку клубній делегації.

«Підкреслюю: у тому випадку, якщо компетентні органи дадуть гарантії безпеки, і громадськість буде про це знати. І гарантії ці будуть підписані конкретними людьми. Тоді ми поїдемо до Маріуполя однозначно», - заявив президент «Динамо» Ігор Суркіс на початку серпня.

Читайте також: Тест на сепаратизм

Позицію правоохоронних органів у цьому питанні важко назвати злагодженою. У «Динамо» продемонстрували офіційний лист МВС на запит клубу від 21 липня про те, що гра у Маріуполі пов’язана з додатковими ризиками. По-перше, рівень терористичної загрози у Маріуполі – «червоний» (реальна загроза). Цей рівень у місті встановлено з серпня* 2016 року. По-друге, ужиття додаткових заходів безпеки може позначитися на комфорті вболівальників і гравців. «Зважаючи на реальний стан загроз, проведення футбольного матчу сьомого туру  УПЛ на стадіоні «Іллічівець» у Маріуполі вважаємо недоцільним та пропонуємо невідкладно розглянути питання щодо зміни місця його проведення», - дійшли висновку в МВС.

Саме за цей висновок схопилися у Києві. Однак на ньому все не завершилося. У Федерації футболу України, яка проти переносу матчу, опублікували іншого листа – цього разу за підписом колишнього керівника поліції Донеччини В’ячеслава Аброськіна (нині він перший заступник голови Нацполіції). На новій посаді Аброськін з березня, а це свідчить про те, що лист не новий. З іншого боку, ситуація у Маріуполі теж не надто змінилася. У самому листі йдеться про те, що сили поліції «здатні забезпечити порядок і публічну безпеку» під час проведення матчів УПЛ сезону 2017-2018 у Маріуполі. Також там ідеться, що поліція здатна забезпечити «охорону і безпеку офіційних делегацій клубів гостей на території Донецької області».

Вже коли скандал набрав сили, відреагував і голова МВС Арсен Аваков. Щоправда, в своєму улюбленому стилі – не офіційним документом, а дописом у Facebook: «У Маріуполі грати в футбол так само безпечно, як і в Києві. МВС забезпечить безпеку всіх матчів Прем'єр-ліги в цьому чудовому місті».

Також відреагували у СБУ. 22 серпня речник відомства Олена Гітлянська, теж у Facebook, залишила такий допис: «Служба безпеки України з урахуванням складної оперативної ситуації у районі проведення антитерористичної операції, великої кількості попереджених терористичних проявів та загроз поінформувала «Федерацію футболу України» про наявні ризики та небезпеки у випадку проведення футбольних матчів у Маріуполі. Разом з тим, у випадку прийняття такого рішення СБ України здійснюватиме всі передбачені законодавством заходи для забезпечення антитерористичної безпеки під час проведення футбольних матчів у Маріуполі на такому ж належному рівні, які і під час попередніх ігор у місті»

Доволі розрізнену позицію правоохоронців можна зрозуміти. Вони виявилися залученою стороною у чужому конфлікті. Водночас у випадку реальних терактів крайніми виявляться саме МВС та СБУ. Разом з тим попередження надзвичайних ситуацій і є прямою роботою правоохоронців. Звісно, ідеальна для них ситуація, коли в країні взагалі нічого не відбувається, а всі сидять удома. Однак в такому разі не зовсім зрозуміло, навіщо потрібні поліція та СБУ. Великий масовий захід – це ще й тренування для правоохоронців «у польових умовах». Те, що відомства здатні справитися з проведенням таких заходів у Маріуполі під час війни свідчать кілька фестивалів у місті та концерт гурту «Океан Ельзи» (куди масовіші заходи, ніж можливий матч «Маріуполь» - «Динамо» - Ред.).

Читайте також: Хто підставляє український футбол?

В описаному конфлікті є ще один фактор. Він зовсім не пов'язаний зі спортом або загрозою терактів у зоні АТО. Також він свідчить про куди гострішу та глибшу проблему. Йдеться про особисті стосунки кількох олігархів продовжують тримати в заручниках не тільки футбольні клуби, але й державну безпеку, спроби поєднати країну після війни та майже всі інші сфери життя.

Офіційно ФК «Маріуполь» та ФК «Шахтар» (Донецьк) ніяк не пов’язані. Норми УЄФА забороняють одному власнику керувати кількома клубами (це зроблено для забезпечення спортивного принципу ігор). Проте справжня ситуація відрізняється від цього ідеалу. Фактичне фінансування ФК «Маріуполь» здійснюють через ММК ім. Ілліча, який на лежить Рінату Ахметову. Тому фактичним власником і приморського, і донецького клубів є саме він. Певний час, ще до початку бойових дій на Донбасі, у Донецьку та Маріуполі цього факту особливо й не приховували. Більш того, «Іллічівець» тоді став легалізованим «фарм-клубом «Шахтаря» у Вищій лізі українського чемпіонату. Клуб майже не мав власних гравців, а переважну більшість складу становили орендовані футболісти «Шахтаря», які не проходили до основи донецького клубу. Нині ця ситуація інша, але керівництво клубу майже не змінилося.

Тому конфлікт навколо гри «Маріуполь» - «Динамо» - це сигнал або спроба дошкулити «донецькій» групі впливу. Ситуація не нова. В Україні футбол – це не місце для чітких та прозорих правил. Регламенти ФФУ та УПЛ тут можуть змінювати ледь не у таємному режимі за помахом чарівної палички. Якщо регламент не можна змінити - то його можна дуже вільно трактувати. Ситуації з договірними матчами та діями арбітрів стали легендами, однак так і не призвели до рішучих змін з боку футбольного керівництва. Описані проблеми неодноразово використовували і київська, і донецька сторони. Після Революції гідності, новопризначений голова ФФУ Андрій Павелко обіцяв «перезавантаження». Водночас активно ширилися чутки, що «перезавантаження» насправді означає черговий перехід влади від «ахматівських» до «суркісівських». Цього не сталося, а новий голова ФФУ та нардеп фракції БПП зміг налагодити мости із донецьким крилом. Про це свідчить, зокрема, різка зміна редакційної політики телеканалу «Футбол-1» (належить Рінату Ахметову) стосовно Павелка: абсолютно критичні сюжети про нього змінилися на нейтральні чи навіть прихильні.

Детальніше про це у матеріалі: Хаос із культом особи

Відмова «Динамо» їхати у Маріуполь за задумом, вочевидь, мала зіграти проти керівництва ФФУ, УПЛ та тих, хто за ними стоїть. Однак зараз виглядає так, що кияни «прострелили собі ногу». По-перше, у ФФУ чітко заявили, що в разі відмови їхати на зустріч, Києву присудять технічну поразку 0:3. По-друге, вирішивши маніпулювати на почутті безпеки та питанні війни з Росією, у «Динамо» перестаралися та викликали на себе вже щирий, а не надуманий, гнів громадськості. «Динамо» таврують боягузами та навіть закидають те, що відмова від матчу спрямована проти об’єднання країни. Понад те, на конфлікті в українському футболі вже поживилися навіть бойовики: голова «ДНР» Олександр Захарченко встиг особисто «гарантувати безпеку під час матчу», заявивши, що віддав наказ припинити усі обстріли в день гри. Конфлікт через майже нікому неважливу гру УПЛ вийшов далеко за межі футболу і викликав із минулого примари протистояння Києва та Донецька. Сумнівно, що його переможця визначатимуть тільки на футбольному полі. Станом на час написання матеріалу «Динамо» відмовилося від поїздки у Маріуполі. Часу для зміни позиції залишилося небагато.

*Оновлено: "червоний" рівень терористичної загрози у Маріуполі встановлено з серпня 2016 року, а не з лютого як було вказано у тексті від початку.