Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
24 червня, 2017   ▪   Вікторія Малишева   ▪   Версія для друку

Продам квартиру в Луганську

Найгучніша новина останнього часу — можливість продавати нерухомість, не облишаючи меж «ЛНР».
Матеріал друкованого видання
№ 25 (501)
від 22 червня
Продам квартиру в Луганську

Проблема збути житло після літа 2014 року була, здається, однією з найсерйозніших, що не давала змоги легко виїхати й ніколи вже не повертатися в окуповане місто. Сам процес продажу на його початковій стадії був таким самим, як і будь-де: оголошення в місцевій пресі та через інтернет, повідомлення на стовпах і дошках оголошень, допомога рієлтерів, яких залишилося дуже мало через обвал цін на нерухомість. Але продажі здійснювалися. Хтось квапився почати нове життя десь в іншій частині світу, хтось фізично не міг співіснувати з новою владою, хтось перебував тут у розшуку — мотиви всі мали різні, але єдиним було бажання продати нерухомість у зоні АТО. І це реалізовувалося. Продавець і покупець виїжджали до найближчого підконтрольного Україні міста та в присутності юриста укладали згоду. Далі продавець — колишній власник житла — із сумою, рази в три–чотири меншою, аніж до війни, виїжджав у своє нове життя, де за такі гроші нічого не можливо було купити, а покупець повертався додому із цілковитою впевненістю, що зробив найкращу покупку всього свого життя. 

Дійсно, на початку 2014 року нерухомість коштувала значно більше. Трикімнатні квартири продавалися по $45 тис. і більше, а зараз вони збуваються ледь-ледь за $8–11 тис. Звичайно ж, якщо є автономне опалення, квартира з євроремонтом і ще якимись благами цивілізації, просити можна й $15 тис., але ж де ті $45 тис., які за таке житло давали до війни...

Читайте також: Поясніть, що відбувається

Втім, новина в тому, що в «республіці» нарешті ухвалено «закон», який дає можливість продавати житло, не покидаючи міста. Є свій реєстр, свої юристи. І знову робота рієлтера стає популярною. Житло так і коштує копійки, але ж продажі здійснюються. Та найбільша інтрига, що продається іпотечне житло з боргами в українських банках, які, на думку більшості, вже ніколи сюди не повернуться, тому віддавати нічого не потрібно. І таке житло купують! За $10–15 тис. реалізовуються квартири та будинки ще й із $10–15 тис. кредиту на них. А відсотки на тіло кредиту, який ніхто не сплачує, й далі падають… Чим це вилізе для давніх і нових власників? Багато чим. Угоду можуть визнати недійсною, а борги перейдуть на нових власників, які автоматично потраплять у розшук в Україні. Виїхати до підконтрольних Києву територій ще можна, а повернутися назад, не сплативши боргів, уже ні.

Знаю багато кого, хто навіть не може виїхати вклеїти фотографію в український паспорт: борги тримають. Хтось наживав їх, цілком усвідомлюючи весь механізм, який запускає: це була ніби помста всій Україні через ті 5 тис. грн, які поспішали зняти в останні дні, коли ще в Луганську була електрика. Зараз через відсотки це значно більше, ніж 5 тис. грн, власника кредиту розшукують, йому телефонують. Ще хтось отримує від усього цього задоволення й не планує перетинати межу з теперішньою Україною, а хтось і сам не розуміє, який процес запускав тоді, знімаючи ті ніби невеликі гроші. Минулого літа я переходила міст на Станицю, аби потрапити до найближчого українського банку та поновити свою банківську картку. «Військовий» із цього боку спитав мене, куди й для чого я йду. Я чесно відповіла: поновити банківську картку та сплатити кредит. Він шалено здивувався й роздратувався тоді: «Ви їм платитимете, аби вони купували на ці гроші патрони та стріляли в нас?!» Ще мить — і він не пропустив би мене нікуди. Звичайно ж, я зрозуміла свою помилку з чесною відповіддю. Багато хто довкола мене не розуміє, як можна сплачувати кредити в Україну. Одного разу в мене прямо запитали: «Так ти за кого?».

Читайте також: Невдоволених немає

Якщо говорити про нерухомість, виходить дивна річ. Квартиру в «столиці» можна придбати за смішні гроші, однак не бути до кінця певним, що не купуєш разом із нерухомістю борги по ній. До речі, найпоширеніше сподівання, що борги в українських банках продаватимуть банкам російським. Нібито про це тривають перемови. Якщо ми стаємо географічно ближчими до Росії, борги муситимемо віддавати їй…

І ще кілька цікавих фактів. Мій знайомий купив на центральній вулиці Луганська — Радянській — двокімнатну квартиру на другому поверсі лише за $2 тис. Комусь були дуже потрібні гроші. Знайомому ця квартира не потрібна, але за такі гроші він купив би ще п’ять квартир: це як покласти гроші під відсотки, які обов’язково дадуть прибуток через роки. Інший знайомий приміряється до будинку із танцювальною залою та басейном, бо такої розкоші ще в житті не бачив, а власник цієї домівки не бачить життя для себе в Луганську та прагне продати родовий замок хоч за якісь гроші. Хтось продає, аби почати десь нове життя, бо не вірить у життя тут, а хтось купує, аби будувати власне щастя там, де нерухомість коштує невеликі гроші. До речі, дім із гектарами землі можна знайти за 50 тис. руб. у селах навколо Луганська. Без опалення, води, ремонту, роботи та школи поруч. Але за 50 тис. руб. І в самому Луганську, десь у Камброді чи Вергунці, можна знайти флігелі за $2–3 тис., які потребують ще $30 тис., аби довести їх до стану, прийнятного до життя. А ще то відсутність, то наявність води, яку дають по кілька годин на добу на сході Луганська та по кілька годин на тиждень у Красному Ярі, теж дуже впливає на суму, яка формується на нерухомість зараз. 


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Медична реформа для Донеччини справа не нова. Ще в 2012 році тут стартував пілотний проект, згідно з яким були розділені гілки медичної допомоги, сформовані центри первинної медицини, що стало пусковим механізмом для змін у сприйнятті лікування як процесу надання послуг.
    27 липня, Єлизавета Гончарова
  • Літо цього року видалося гарячим. Не через погоду, а через інтенсивні події довкола України на міжнародному рівні. Серед ключових цього тижня можна назвати такі: візит у країну спеціального представника Держдепартаменту США з питань України Курта Волкера та телефонні переговори між лідерами «нормандської четвірки». Обидві події пов’язані одним питанням, однак мають різні підходи до вирішення українсько-російської кризи
    27 липня, Юрій Лапаєв
  • У жовтні 2015 року в університетах Південної Африки розпочалися масові протести через підвищення плати за навчання. Утім, це була не єдина причина студентських акцій. Тиждень попросив розповісти про це детальніше дослідницю Центру суспільних змін Університету Йоганнесбурга (ПАР), кандидатку соціологічних наук Анастасію Рябчук.
    27 липня, Ольга Ворожбит
  • Про що свідчать нещодавні інциденти між військовими США та КНР
    26 липня, Юрій Лапаєв
  • Дебати російського опозиційного політика Алєксєя Навального та колишнього лідера бойовиків ДНР Ігоря Стрєлкова (Гіркіна) були досить очікуваною подією не тільки в Росії, але і в Україні. Адже з одного боку в них брала участь людина, яка хвалилася, що особисто почала війну на Сході України, що забрала 11 тисяч життів. А з іншого - ліберальний політик, на якого орієнтується найбільш прогресивна частина російського суспільства і який називає себе майбутнім президентом Росії
    26 липня, Денис Казанський
  • У Печерському районному суді м. Києва досі розглядається справа за обвинуваченням у державній зраді полковника Івана Без`язикова, який торік вийшов з полону. Оскільки полковник не належить до «майданівців», або «добровольців», його справа немає такого широкого резонансу, як в інших випадках, коли йдеться про долі громадських активістів. Водночас, відбувається безпрецедентна у судовій практиці подія: судять полковника Збройних Сил України, який, перебуваючи у полоні, буцімто співпрацював з сепаратистами.
    25 липня, Ярослав Тинченко
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено