Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
13 червня, 2017   ▪   Дарина Феденко   ▪   Версія для друку

Заборонена зона. Як в Криму обмежують право на мирні зібрання

Правозахисники презентували великий аналітичний звіт про порушення права на мирні зібрання в окупованому Криму
Заборонена зона. Як в Криму обмежують право на мирні зібрання

Кримська правозахисна група презентувала у Києві звіт «Непогоджена свобода» про порушення прав людини на мирні зібрання за три роки окупації Криму. Потужна аналітична робота, перелік фактів та наслідків, вимоги та рекомендації.

До Києва, презентувати звіт приїхав Леонід Кузьмін. Справжній герой нашого часу (що як не героїзм -  життя під постійним тиском, з погрозами та ризиком прокинутися не вдома, а у камері СІЗО). Шкільний вчитель історії  не покинув Крим після анексії півострова Росією.  Він один з тих, хто одягає вишиванку 9 березня у День пам’яті Тараса Шевченка, 18 травня  на знак вшанування роковин депортації Кримських татар  та в День незалежності України. Хоча і ризикує через таку активність опинитися у СІЗО, а потім і в колонії десь у холодній російській глибинці.

Фото facebook/Леонід Кузьмін 18.09.2017 АР Крим

«Звісно я відчуваю себе у небезпеці. Я прекрасно розумію, що якщо зараз щодо мене ще немає кримінального переслідування, це не означає що завтра воно не може з’явитися».

За три роки в Криму зникли безвісті 17-ро людей, 12-загинули і 39 людей стали політичними в’язнями ( дані ГО «Крим-СОС»). Що характерно, останнім часом у небезпеці не тільки українські та кримськотатарські активісти, а й поодинокі росіяни і люди із набутим три роки тому паспортом, які теж намагаються в Криму проводити мирні акції.

Читайте також: Відомий та цікавий

«Студенти хотіли провести мітинг проти корупції. Як наслідок – організатору цього заходу присудили 15 діб адміністративного арешту і другий раз через місяць коли він нічого не проводив   щодо нього винесли таке ж рішення».

Громадським активістам легше коли вони об’єднані. Саме тому два роки тому Леонід створив Український культурний центру у Криму. Його активісти за три роки подавали 8 повідомлень на проведення акцій і тільки одного разу їм офіційно дозволили зібратися. Це було 9 березня 2015 року. Цікаво, що саме тоді трьох учасників «дозволеного мітингу» засудили до 40 годин виправних робіт.

Facebook/ Леонід  Кузьмін . березень 2015 АР Крим О.Кравченко (перший зліва), В.Шукурджиєв (третій зліва), Л. Кузьмін (другий з права)

Не сподобалося окупантам те, що на одному з прапорів на акції був напис «Крим-це Україна», а на кишеню куртки один з учасників прив’язав синю і жовту стрічки.  

«Ми подавали заявку на культурну події - святкування Дня народження Тараса Шевченка у 2016 році.  Отримали відмову бо «в Криму запроваджений надзвичайний стан, пов'язаний із проблемами із електропостачанням». Акцію ми таки провели і наших активістів затримали без складання протоколів. А на День незалежності України у 2016 році за покладання квітів затримали мене і Максима Кузьміна. Нас три години тримали у відділку поліції, після чого відпустили. Це насправді одна з форм тиску психологічного протримати людину у клітці».

Попри відмови, залякування, заборони Леонід і цього року подав заявку на проведення акції у Симферополі біля пам’ятника Тарасу Шевченко. Місцева псевдо влада відмовила. Бо, мовляв, - «організатори не подали весь пакет документів. А саме довідку про відсутність судимостей в учасників мітингу».

Читайте також: Крим: облога, блокада чи залучення

Аналіз Кримської правозахисної групи показав, що більшість заборон та переслідувань у Криму стосуються кримських татар. Їм забороняють відзначати національні свята,  вшановувати пам’ять загиблих. Напередодні 18 травня 2016 року у деяких навчальних закладах Криму було офіційно оголошено про заборону пропуску навчання учнями та вчителями 18 травня. Керівництво шкіл зобов’язали інформувати про кількість людей і причини їхньої відсутності. Особливо це стосувалося «дітей кримськотатарської національності».

Фото Кримської правозахисної групи (звіт)

Люди, які наважуються висловитися чи проявити публічно свою позицію розуміють, що наражають на небезпеку себе і своїх близьких. Осман Ізмайлов - кримський татарин, який також не покинув рідний дім, розповідає як 18 травня цього року його зупинили на дорозі через траурну стрічку.

«Я повісив на своє авто кримськотатарський прапор із широкою чорною стрічкою на знак трауру. Щоби показати і нагадати всім мешканцям міста, що був траурний день. Мене чотири рази зупиняли співробітники ДПС. Мені висунули абсурдні звинувачення у тому, що «авто не передбачено для перевезення прапору», «технічним регламентом заборонено», що «прапор відволікає від кермування». Також мені казали, що я порушую Закон про мирні зібрання. Хоча я їхав на своєму власному авто і це не є ходою чи акцією. Після довгих суперечок мене таки відпустили. Я зняв відео, виклав у facebook. На мою думку це якась акція залякування,  щоби люди не демонстрували свою позицію».

Відео facebook/Осман Измайлов 18.05.2017 АР Крим

Три роки Кримська правозахисна група моніторить ситуацію в Криму. Експерти розповідають, що на відміну від українського законодавства, російське - на яке спирається псевдо влада, вимагає не інформувати про проведення акцій, а просити дозвіл. Тобто спочатку треба подати документи і чекати на рішення. У більшості ситуацій проводити мирні зібрання відмовляють. Причини відмови іноді доходять до абсурду : «погана погода у день проведення мітингу» чи «активісти будуть заважати прибирати вулиці». Також зібрання забороняють у місцях, не призначених для зборів. Якщо ще у 2015 році у переліку дозволених площ було 700 пунктів, то нині - 360.

«Чи не єдиним винятком є акції, пов’язані із професійною діяльністю. Це стосується представників заводу чи фабрики. Наприклад, у травні цього року працівники металургійного заводу імені Войкого(ред.. Керченський металургійний комбінат) виступили із вимогою виплатити їм заробітну плату за три місяці. Їм дозволили вийти і можливо це було якраз пов’язано з тим, що претензії вони висловлювали не керівництву РФ чи місцевій «владі», а безпосередньо керівництву заводу. Їх вислухали, пообіцяли що все буде добре і на цьому все і закінчилося»,- каже аналітик Кримської правозахисної групи Олександр Седов.

Читайте також: Конституційна комісія створила групу з "кримських питань"

«Право на мирні зібрання за всіма міжнародними стандартами відноситься до основоположних і базових прав людини! Без цього права не можна говорити про наявність будь-якої мінімального рівня демократії. А тут це право фактично заперечується. В Криму це право під забороною через системні, сплановані, навмисні дії «влади». – констатує експерт громадської організації «Платформа прав людини» Олександр Бурмагін .

Не всі активні люди у Криму витримують тиск та залякування співробітників так званого Центру «Е» (ред.. Центр протидії екстремізму). Один із учасників мітингу 9 березня 2015 року біля пам’ятника Тарасу Шевченко Олександр Кравченко був змушений покинути півострів невдовзі після рішення суду щодо нього. Мені добре запам’ятався його вислів, коли він вийшов від людини, яка називає себе суддею.  «Це фарс!»- коротко і емоційно сказав юнак.  За рік навесні 2016 ми випадково зустрілися в зоні АТО неподалік окупованої Горлівки. Олександр добровольцем пішов в армію. У перерві між чергуванням на посту ми довго розмовляли. Він згадував про своє по-юнацьки сміливе рішення  одягнути вишиванку на засідання суду в Криму. Тоді він ще сподівався, що Крим незабаром повернеться під український контроль.

Фото Oleg Kamushkin/krymr.org  9.03.2015 АР Крим Олександр Кравченко

На відміну від Олександра, Леонід Кузьмін залишається жити в Криму. Вже наступного ранку після нашої розмови у центрі мирного Києва він буде у рідному Сімферополі. Принаймні на це Леонід сподівається. Каже,- коли плануєш перетинати так званий кордон не варто наперед щось планувати. Адже,  можеш стати «Кирилом». Це так співробітники ФСБ Росії називають людей, яким можуть заборонити в’їзд на окупований півострів. Кодове слово кажуть під час перевірки документів, і запрошують до окремого будинку. Там розпитують про мету поїздки, переконують не брати участь в акціях і тим паче їх не організовувати і розвертають. Поки що Леонід Кузьмін для окупаційної влади Криму «Микита»- що означає просто неблагонадійний. Таких людей пропускають в Крим, роблячи спеціальну відмітку у базі даних. 




Матеріали за темою:

Реклама
Новини за темою
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено