Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
4 травня, 2017   ▪   Станіслав Козлюк   ▪   Версія для друку

Слідами "коменданта Куликового поля"

Після пожежі в одеському Будинку профспілок минуло три роки. Майже всі винуватці тодішніх подій зникли в невідомих напрямках, а тих, хто лишився, понад два роки намагаються судити
Матеріал друкованого видання
№ 18 (494)
від 4 травня
Слідами "коменданта Куликового поля"
Кривавий слід. Окрім заворушень в Одесі Олексій Фомінов «відзначився» низкою злочинів проти мирного населення на Луганщині

 «Я його до тих подій і не знала. Бачила на фотографії біля автомобіля моїх батьків. Лише потім почула, що він називав себе комендантом Куликового Поля в Одесі», — розповідає свою історію Валерія.

10 серпня 2014-го матір дівчини Олену Куліш та вітчима Володимира Алехіна, які мешкали в селі Переможне поруч із Луганським аеропортом, викрали невідомі. У будинку лишилися дідусь та кілька сусідських дітей, яких сім’я переховувала у своєму підвалі від обстрілів, що тривали кілька днів. Батьки не повернулися. А приблизно за півроку Валерії зателефонували з так званої прокуратури «ЛНР» і повідомили, що знайшли два тіла, які, за попередньою інформацією, можуть виявитися саме їхніми. Для упізнання Валерію запросили до Луганська. Утім, такий візит був би доволі ризикованим. Натомість родичі дівчини спромоглися переправити зразки ДНК до Києва, де аналіз підтвердив: підозри «прокуратури» самопроголошеної «республіки» небезпідставні.

У цьому вбивстві фігурувала «окрема бригада оперативного призначення «Одеса». Підозрюваними в убивстві були щонайменше двоє осіб: Геріх Олексій Володимирович та Фомінов Олексій Олексійович. Те саме збройне угруповання фігурує в іще одному вбивстві — сім’ї Бочневичів. 22 серпня того самого року семеро озброєних чоловіків позбавили життя чотирьох людей.

«Багато хто з мешканців Переможного працював у Луганському аеропорту. І коли почалися бої, частина жителів селища стала надавати гуманітарну допомогу військовим. Здебільшого продуктами. І за це вони потрапили в розстрільні списки бойовиків. Причому опинилися в них не лише ті, хто допомагав армії, а й ті, хто більш-менш активно засвідчував свою проукраїнську позицію, ті, у кого було більше майна, ніж у решти, хто був успішнішим. Скажімо, мати Валерії працювала на радіо­станції, батько був програмістом», — розповідає Євгенія Закревська, яка взялася допомагати дівчині.

Читайте також: В Одесі на території Куликового поля правоохоронці посилили заходи безпеки

Вона додає: злочинне угруповання «Одеса», окрім іншого, займалося викраденням людей та мародерством.

«Частину людей із цих розстрільних списків вдалося вивезти, частину вбили. Є підозри, що то були члени «ОБрОП «Одеса». Були випадки, коли декого вивозили в невідомому напрямку, а потім повертали. Зафіксовані факти мародерства. Скажімо, будинок Олени Куліш після викрадення її та чоловіка грабували щонайменше двічі. Тоді в помешканні ще був дідусь Валерії», — додає Закревська.

Злочинне угруповання називалось «Одеса» невипадково. Частина цих осіб помічена в публічному просторі перед початком активних бойових дій на Донбасі. Фактично перша згадка про них — це події 2 травня. Якщо говорити точніше, той-таки Фомінов, за його власними зізнаннями, був «комендантом Куликового Поля» в Одесі. Про це він, наприклад, заявляв в інтерв’ю проросійському інтернет-телеканалу «День-ТВ» у випуску № 80 телепрограми «Реакция». Відео й досі у відкритому доступі, а якщо його уважно переглянути, то можна дізнатися доволі цікаві речі. Окрім того, що Фомінов називає себе «комендантом», він розповідає про свою участь у заворушеннях 2 травня в Одесі, переїзд звідти до Ростова-на-Дону, а згодом до Луганська. Саме там чоловік узявся за організацію згаданого злочинного угруповання. Також Фомінов говорить про перебування в селі Переможне та участь у боях за Луганський аеропорт.

Як вдалося встановити ЗМІ, не останньою чергою завдяки листам, надісланим Фоміновим та Геріхом у редакцію санкт-петербурзького журналу «Защита и безопасность», «комендант Куликового Поля» є громадянином РФ. Окрім того, за непідтвердженою інформацією, той-таки Фомінов перед своїм візитом до Одеси перебував у місцях позбавлення волі, проте вийшов раніше, ніж належало. Більше деталей наразі дізнатися не вдалося.

«Коли ми дізналися, що Фомінов та інші є громадянами Росії, ми зробили запит туди, аби дізнатися, чи справді вони росіяни, чи перебували в тюрмах, яким чином дочасно звільнилися. Врешті, оскільки вони росіяни, чи робить РФ щось, аби притягнути їх до відповідальності за злочини, скоєні в Україні. Адже вони можуть бути підсудними не лише в українському, а й у російському суді. Але нас проігнорували», — каже Закревська.

Як вдалося з’ясувати, загалом у провадженнях щодо подій в Одесі 2 травня 2014-го в прокуратури був 131 підозрюваний. Зокрема, і той-таки Фомінов. Проте в розшуку ця людина опинилася мало не за півроку після пожежі у Профспілках. І, як підозрюють адвокати, які займаються справою Олени Куліш, уже після вчинення вбивств. А Одеська прокуратура почала кримінальне провадження за фактом хуліганства, скоєного групою осіб (ч. 2 ст. 296 Кримінального кодексу, максимальне покарання — позбавлення волі до чотирьох років). Проте, як розповіли Тижню джерела в прокуратурі, фактично не була розслідувана роль Фомінова у заворушеннях в Одесі, організації мітингів і табору на Куликовому Полі тощо.

«Фомінова в Одесі знали. Не скажу, як в інших українських містах, але в нас Євромайдан та антимайдан спілкувалися між собою. І організовували свої акції так, щоб не перетинатись і щоб не було сутичок. Був лише один випадок, 30 березня, коли зіткнення майже сталось, але тоді людей розвела міліція. Проте всі вважали його одеситом, та й у публікаціях ЗМІ йшлося про те, що він уродженець Одеси. Нам нічого не було відомо про його російське громадянство», — розповіла Тижню голова правління експертно-аналітичної агенції «Група 2 травня».

Попри це, Фомінова не затримували. Як і низку інших фігурантів.

Читайте також: Травневе політичне загострення

«Таких людей, які проходили у кримінальних провадженнях підозрюваними, але яких не затримували, приблизно 50. Тобто невідомо, чи той-таки Фомінов перетинав кордон, куди веде його телефонний трафік, із ким він спілкувався, де цей трафік обривається, — нам нічого невідомо. До того ж можу сказати, що люди із групи Фомінова згодом виринули в інших злочинах. Наприклад, в Одесі була низка вибухів у 2014–2015 роках, на щастя, обійшлося без жертв», — розповіла Закревська.

А сам Фомінов після того, як опинився на території, підконтрольній «ЛНР», згодом потрапив за ґрати. Можна припустити, що це було пов’язано із внутрішніми розборками між бойовиками. І принагідно так звана прокуратура розслідувала (хоча важко зрозуміти, щó в її розумінні є розслідуванням) факти злочинів, скоєних «комендантом Куликового Поля» та його поплічниками. Серед цих діянь згадане вбивство Олени Куліш та Володимира Алехіна. Однак у СІЗО Фомінов пробув недовго. Щойно «розслідування» завершили — вийшов на свободу. Адже справу «ОБрОП «Одеса» мав би розслідувати «верховний суд ЛНР», якого не існує. Тож підозрювані фактично перебувають на волі.

В Україні 2016-го Фомінову заочно повідомили про підозру й виписали дозвіл на його затримання. Однак запитань щодо якості роботи прокуратури та судів, коли йдеться про події 2 травня, вистачає. Наприклад, чому 4 травня 2014-го звільнили підозрюваних проросійських «активістів»? Чому свого часу відпустили екс-голову ДСНС Одещини Володимира Боделана, який віддав пожежникам усний наказ не виїжджати на виклики без його прямого дозволу? Чому стосовно нього досі не почали заочного судового провадження? Хоча його підлеглих судять.
«У ніч на 3 травня, після тих трагічних подій, почали кілька кримінальних проваджень. Там були й масові заворушення, й бездіяльність міліції. Згодом усе об’єднали в одне велике провадження. І з нього виділили найперспективніший епізод. Він стосувався антимайданівців, яких затримали в торговому центрі «Афіна» відразу після заворушень (як відомо, з будівлі цього ТЦ могли вести вогонь по проукраїнських протестувальниках. — Ред.). Підоз­рюваних було багато, однак до суду дійшло лише 20 осіб. Частина примудрилася втекти, частину обміняли», — розповідає Герасимова.

Мова, зокрема, про Олександра Грибовського, одного із ключових учасників подій в Одесі. Місцеві активісти переконують, що саме через цю людину фінансувалися проросійські мітинги та виступи за федералізацію. У 2015-му його та ще декого нібито обміняли на кількох працівників СБУ, що потрапили до полону в зоні АТО. Наразі точно знаємо, що Грибовський вирушив на Донбас, але його дальша доля невідома.

Читайте також: Першотравень у Києві: повернення Антимайдану

«Із тих 20 п’ятеро лишилися за ґратами, інші 15 ходять на суди, які тривають майже три роки. Прокуратура ніяк не доведе їхньої вини. Обвинувальний акт, який передали до суду, нагадує радше політичне есе, ніж аргументований документ. Майже в усіх 20 однаковий текст, який зводиться до того, що колишні можновладці хотіли повернутися до керма й тому проплачували людей на Куликовому Полі. А саме звинувачення звели буквально до трьох рядків: кидали «коктейлі Молотова» й каміння, чинили опір міліції. І оскільки довести його проблематично, судді імітують суд, прокуратура — роботу, лише активісти ходять і акції влаштовують, щоб привернути увагу», — говорить Герасимова.

Текст звинувачення відрізняється хіба що в члена «Одеської дружини» Сергія Долженкова. Як пояснили проукраїнські активісти, зокрема, саме з ним вони контактували, координуючи свої дії для уникнення заворушень. Утім, 2 травня події розгортались інакше. Долженков, знаючи про марш за Україну кількох тисяч осіб, повів кількасот своїх «дружинників» напереріз тій ході, а в останній момент вимкнув телефон.

І це, певно, чи не єдиний епізод на рівні із судом над працівниками ДСНС, епізод, доведений до зали засідань суду. Інші або не розслідувані належним чином, або пробуксовують. А їхні фігуранти, попри наявність у списках підозрюваних, доволі тривалий час перебували на волі, що дало їм змогу виїхати з країни або ж податися на Донбас. Скоювати інші злочини.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • У Печерському районному суді м. Києва досі розглядається справа за обвинуваченням у державній зраді полковника Івана Без`язикова, який торік вийшов з полону. Оскільки полковник не належить до «майданівців», або «добровольців», його справа немає такого широкого резонансу, як в інших випадках, коли йдеться про долі громадських активістів. Водночас, відбувається безпрецедентна у судовій практиці подія: судять полковника Збройних Сил України, який, перебуваючи у полоні, буцімто співпрацював з сепаратистами.
    25 липня, Ярослав Тинченко
  • «Перемога»: мистецька спільнота в цілому задоволена рівнем цьогорічного Одеського кінофестивалю. Але й без «зради» цього тижня не обійшлося: невеличкий успіх українського тріо Tik Tu викликав образу в тих, хто не любить хіпстерів
    25 липня, Олена Кухар
  • В який спосіб виставкового проекту «Die Grenze» [Кордон], проваджений Гете Інститутом, переосмислює кордони фізичні і ментальні.
    25 липня, Ганна Трегуб
  • Ще 12 травня 2017 року президент підписав указ про створення військово-цивільної адміністрації прифронтового Торецька. Більше, ніж два місяці місто юридично залишається без влади
    25 липня, Єлизавета Гончарова
  • 35-річний Карлос, який донедавна працював гідом, розповідає журналістці американського Національного громадського радіо про те, як організована остання хвиля антиурядових виступів у Венесуелі: протестувальники діляться на кілька рівнів
    25 липня, Анна Корбут
  • Що про них пишуть американські ЗМІ
    24 липня, Юрій Лапаєв
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено