Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
13 квітня, 2017   ▪   Ганна Трегуб   ▪   Версія для друку

Smart світ

Які теми і інновації представив третій міжнародний форму інноваційних технологій Innotech Ukraine
Smart світ

Міста, надруковані на 3-D принтері, інтернет речей, біотехнології, які дозволяють регенерувати кістки чи так само, як згадані міста, надрукувати органи чи тканини організму на принтері, телеметрія в медицині, дрони, турелі, робототехніка у виробництві та побуті, штучний інтелект тощо – все це давно не сюжети з наукової фантастики, можливі в далекому майбутньому за гарного збігу обставин, сучасна дійсність. Інтернет, смартфон, планшет, Skype, Twitter, Facebook, кіберзлочиніці і кібератаки – ці речі і технології присутні в щоденному житті все більшої і більшої кількості осіб на планеті. На жаль чи на щастя – важко сказати.  Нині все голосніше говорять про настання Четвертої промислової революції, за якої відбувся розвиток і злиття автоматизованого виробництва, обміну даних і виробничих технологій в єдину саморегульовану систему з якнайменшим або взагалі відсутнім втручанням людини у виробничий процес. Мова не лише про «збірне поняття для технологій і концепцій організації ланцюжка створення додаткової вартості» із використанням кіберфізичних систем, Інтернету речей, Інтернету послуг, розумних заводів. Справа у тих інноваціях, які вже нині змінюють життєвий лад у розвинутих країнах, і поступово докочуються до решти держав. Промислова революція, по суті, є безперервним процесом, який нині далі й далі набуває подоби, що розмиває межі між фізичною, цифровою та біологічною сферам. Багато в чому йдеться й про можливе майбутнє людства, якому, якщо штучний інтелект таки складе тест Тюрінга, а роботи стануть частиною щоденного людського життя, доведеться таки зазирнути хоч раз у написане біохіміком, семикратним лауреатом премії Г’юго і однократним – «Премії Неб’юла» Айзеком Азімовим. Тим самим, який, власне, передбачив глибинні пошуки людства у царині винайдення штучного інтелекту, і вигадав термін «робототехніка», що зі сторінок фантастичних романів перейшов до царини реального життя, і, очевидно, буде продовжувати це робити і далі.

Читайте також: Україна опустилася у рейтингу інноваційних економік за версією Bloomberg

Вже втретє в Києві відбувся міжнародний форму інноваційних технологій Innotech Ukraine, на якому не просто розповідали, а що ж такого нового у сфері технологій відбувається у світі, і куди той світ котиться, а й демонстрували розробки українських компаній, або груп розробників певних продуктів – як технологій, програм, так і реальних речей. 3-D-друк і сканування, технології доповненої та віртуальної реальності, розробки у царині робототехніки, ігрова індустрія та кіберспорт, розробки у галузі медицини та суміжних царинах – все це можна було побачити і спробувати на ВДНХ, або принаймні почути з вуст експертів. Багато з інновацій, про які мова, мають на меті покращити якість життя людини як у великих, так і у малих речах. Одна з них – це концепція Smart city, розумних міст. Як зазначає Денис Виноградський, засновник MIG robotics та президент Startup Association Israel-Ukraine, індустріальний розвиток світу створює таку картину, коли більшість мешканців планети переїхали з сіл до міст, а з міст – до розумних міст. Барселона, Нью-Йорк, Лондон, Ніцца, Париж, Копенгаген, Відень, Сінгапур – всі ці міста належать до переліку топів серед низки тих, які вже впровадили інновації. Перехід до Smart city, по суті, передбачає, що життя міста як такого зміниться на декількох головних рівнях. З технологічного погляду мова про те, що місто має перетворитися на систему систем, в якій накопичують, зберігають та аналізують дані, стати простором відкритої інтегрованої архітектури. На рівні громади і соціуму має змінитися форма управління містом. По суті, до чиновників у цій справі має долучитися громадськість, навчальні заклади та бізнес, а соціальні медіа мають відіграти роль інструмента взаємодії у цьому процесі. Ефективним має стати управління послугами ЖКХ: енергетикою, водою, твердими відходами та стічними водами, переробкою сміття, зокрема його використанням у отриманні електричної та теплової енергії. Однією з ідей, яка ще чекає свого остаточного впровадження, є роботизована доставка речей і товарів від виробника до споживача, де б він не знаходився. Найбільше питання полягає в побудові наземної чи підземної системи транспортного сполучення, зокрема впровадження вакуумних поїздів за проектом Hiperloop, озвученим 2012 року Ілоном Маском. Ця система використовує магніти і турбіни, які запускають капсули на повітряній подушці по порожнистих трубах, а сам транспортний засіб має працювати від сонячної енергії. Швидкість, яку здатні розвивати поїзди Hiperloop, складає близько 1220 км на годину. Перші вантажі такий транспорт має почати перевозити у 2019 році, а перших пасажирів – у 2021. Минулого року з урядом Словаччини було підписаного угоду щодо спорудження лінії такого транспорту, що сполучить між собою Братиславу, Відень та Будапешт. Ще один, локальніший, елемент, потрібний для логістики товарів і речей у місті – дрони та роботи. Поки що перших вдало використовують з метою аерофоторозвідки, експериментують з їхньою здатністю перевозити предмети. Щодо роботів, то вони не крокують (поки що) містами у якості кур’єрів, проте активно залучені у виробництві, зокрема машинобудуванні.

Читайте також: Індустрія в хмарі

Сучасні інноваційні технології торкнулися також і медицини. І не лише у тому, що нині ведуться випробування 3-D друку органів і тканин людського організму, зокрема серця і нирок, або у реконструкціях та відновленні кісткової тканини за допомогою клітинних технології після травм, які є бойовими або можуть бути прирівняні до таких (після вибухів на шахтах, виробництвах, після ДТП), як це вже нині робить вітчизняний проект з реабілітації Біотех за підтримки медичного центру Ilaya, а й у сфері телеметрії. Телеметрія – це ціла група сучасних технологій та пристроїв, які у режимі реального часу дають змогу не лише моніторити стан фізичного здоров’я певної людини, а й передавати її на відстані тим, хто таку інформацію моніторить – медикам або близьким. Зокрема в Україні такі пристрої планують використовувати для нагляду за перебігом вагітності у сучасних приватних пологових будинках. На цьогорічному формі інноваційних технологій Innotech Ukraine було представлено пристрій Cardiomo, продукт українських розробників. Цей пристрій розміром у півдолоні кріпиться на голу шкіру на грудину в районі поблизу серця. Його датчики дозволяють зчитувати кардіограму в режимі реального часу, моніторити її, і повідомляти власника про можливість настання кризового стану, чи якихось відхилень від індивідуальної норми. Також ці показники за допомогою бездротових технології передачі даних, як от wi-fi, передаються на сервер, а звідтіля їх може отримувати той, кому делеговані повноваження щодо нагляду за станом здоров’я власника приладу Cardiomo. В серійне виробництво прилад має потрапити вже наступного року, якщо всі випробування нині буде пройдено вдало. Якщо зчитування кардіограми, пульсу, температури тіла, ритмів головного мозку за допомогою пристроїв, що кріпляться на тіло – вже давно реальність, то телеметричний пристрій, якій би давав змогу моніторити стан осіб з епілепсією, попереджати їх про можливе наближення судомного нападу, поки що лишається лише у задумках. Його поява можлива лише за тісної співпраці неврологів, кардіологів і розробників телеметричного обладнання.

Телеметрія – це технології, які можна використовувати не лише в медицині, а й у  сільському господарстві. Skok Agro пропонує обладнання та системи моніторингу стану полів, які дозволяють власнику чи фермеру у віддаленому доступі в режимі реального часу отримувати інформацію про стан земельного фонду за певними заданими параметрами (вологість і температура повітря, ґрунту, рівень опадів), а також налаштовувати сценарії вирощування культур, отримувати повідомлення про відхилення від побудованого сценарію. Ще одна царина, в якій нині по всьому світу, зокрема й Україні, проводяться дослідження і втілення нових проектів – військова сфера, зокрема не пілотовані наземні технології. Однією з таких вітчизняних розробок є безпілотний БТР «Фантом», який несе на собі протитанкову систему «Бар’єр» та 12,7 міліметровий кулемет. До стоврення прототипу такої машини була причетна українська команда розробників з Unmanned Ground Vechicle Ukraine, яка також взяла участь у ІІІ міжнародному формі інноваційних технологій Innotech Ukraine.

Читайте також: «Міттельштанд»: інновації плюс відповідальність

Інновації у технологічних галузях не падають на голову людству просто так. Насправді для того, аби їх здобути, потрібні освічені кадри. З-посеред низки інших питань форму, про який вище мова, торкався сфери освіти. Технології – це той продукт із високою доданою вартістю, який Україна може продавати і вже продає у світі. Зокрема йдеться про розробки у сфері ІТ. З-посеред ризиків для цієї сфери, які називає асоціація IT Ukraine, треба звернути увагу на проблеми системи вітчизняної освіти. Реформа середньої освіти, про яку нині ведеться багато дискусій, зміст якої викладений у концепції «Нової школи», передбачає відхід від старої моделі ретрансляції знань. Як зазначає Ольга Свириденко, керівник відділу з роботи із закладами освіти і науки компанії «Майкрософт Україна», щ була однією із спікером цьогорічного форуму Innotech Ukraine, з цим проблем немає. Всі знання, які вміщає шкільна програма, є в глобальній мережі Інтернет. Та освіта, якої нині потребує ринок і життя, в якому в найближчому майбутньому може зникнути низка професій, потребує формування навичок та когнітивних здатностей. Тому освіті нині, особливо коли йдеться про школу, потрібна кастомізація та індивідуалізація, яка за один з мотиваторів до навчання буде мати прийняття тієї чи іншої конкретної особистості. Також технології, які є поза стінами школи, мають бути і в стінах школи. Те, що вже давно стало частиною повсякдення, має бути інтегровано з розумом у освітній процес, а не викреслено з нього. Мабуть, найважливіший момент змін у вітчизняній освіті, якщо вірити експертці, має полягати у правильній, відповідній чинному часу постановці завдань. Бо як завдання поставлено – так його діти і зроблять. Переказати і переписати – це зовсім не те саме, що проаналізувати, порівняти, надати своє вирішення, або попрацювати над його знаходженням у парі або групі. Сучасні діти потребують розвитку навичок алгоритмічного і аналітичного мислення, які непогано розвивають студії зі створення коду. Все це разом розвиває творчій потенціал кожного індивіда, і його навички до критичного мислення, пошуку інформації (а значить – навичці вчитися самостійно, яка нині багато у кого формується на стадії навчання в університеті). З тих 10 ключових компетентностей, про які говорить проект «Нової школи», принаймні дві стосуються технологічного прогресу людства та інновацій. Мова про компетентності у природничих науках і технологіях та інформаційно-цифровій царині. Остання  передбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій для створення, пошуку, обробки, обміну інформації на роботі, публічному просторі та в приватному спілкуванні. У час, коли кіберфізичні технології стали частиною повсякденного життя, освіта має стати такою, яка не відмежовується від цього факту, а вміло і вдало його використовує.

Якими б досконалими нам нині не видавалися новітні технології, очевидно, що до дійсності, описаної Азімовим, або показаним у фільмі «Матриця», ще доволі далеко. Коли б не з’явився такий штучний інтелект, який пройде тест Тюринга, і буде визнаний особою, головне для людини – зберегти за собою контроль над життєво важливими функціями та прийняттям рішень. Це потрібно для того, аби новітні технології допомагали, а не домінували над людьми, що їх вигадали.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Як українська поп-музика робила перші кроки на самому початку 1990-х
    23 квітня, Сергій Харинович
  • Економічне зростання європейських виборців більше не цікавить
    23 квітня, The Economist
  • Чому його економічна модель виявилася провальною
    23 квітня, Станіслав Кульчицький
  • Окрім цілодобового масиву пропагандистської інформації на телебаченні та в інших ЗМІ (з розповідями про успіхи «республіканської» економіки, про «нацистів» та святих Романових) в окупації стала помітна ще й активна робота з місцевими жителями.
    23 квітня, Станіслав Васін
  • Гучне затримання екс-нардепа Миколи Мартиненка саме по собі відійшло на другий план на тлі групи підтримки з міністрів та депутатів, які прийшли йому на допомогу
    22 квітня, Андрій Голуб
  • Чим живе арабське письменство сьогодні
    22 квітня, Михайло Якубович
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено