Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
10 квітня, 2017   ▪   Олександра Шевченко   ▪   Генічеськ   ▪   Версія для друку

Кримські татари в Херсонській області: з думками про повернення на Батьківщину

Як живуть кримські татари у найближчих до Криму регіонах Херсонщини
Кримські татари в Херсонській області: з думками про повернення на Батьківщину

Чого вже не очікували, так це того, що наші діти будуть самовільно їхати з Криму, – каже Пакізе – кримська татарка, насильно депортована з Криму в 1944 році.

За столом, де приготовлені для гостей запашна кава і кримськотатарські солодощі, зібралася вся родина. Жартують, говорять про наболіле. У кримських татар високо розвинена культура гостинності, і тому журналіста, перед тим, як поспілкуватися, намагатимуться пригостити, обов'язково запрошуватимуть випити спочатку кави, а вже потім все інше. А подача кави у кримських татар – окрема справа, національна традиція і своєрідний ритуал ...

У цьому просторому будинку в селищі Новоолексіївка нерідко збираються за спільним кавуванням. Пакізе розповідає, вона з сім'єю прагнула переїхати з Узбекистану, куди були депортовані, і повернутися на батьківщину, в Крим. «Тільки про те й мріяли, та не справдилось», – зізнається вона.

Як і багато сімей кримських татар, які живуть і донині в Генічеському районі (Херсонська область), їх сім'я намагалася ще в сімдесятих повернутися до Криму. Однак тоді на півострові кримських татар відмовлялися брати на навчання або на роботу, часом не продавали нерухомість, не прописували, а кого і знову виганяли за межі півострова. Тому вони, не маючи можливості влаштуватися в Криму, осідали в прикордонному з Кримом регіоні, не залишаючи надій перебратися на острів.

Читайте також: Кримські тюрми. Як забрати в’язнів з окупації

З покоління в покоління в цій, як і інших, кримськотатарських сім'ях передавалася туга і любов до батьківщини. Втілити мрію все ж вдалося дочки Пакізе, Аліме. Вона оселилися в Криму, працювала. Однак події лютого–березня 2014 змусили її все ж залишити півострів. Через незгоду з тим, що відбувається там вона виїхала разом з дочкою, і нині вважається вимушеної переселенці. Аліме розповіла, що на материковій частині України вона поки не може знайти роботу за своєю спеціальністю, допомога від держави достатньої не вважає, а цей регіон вибрала, в тому числі і тому, що тут багато співвітчизників і дочка може здобувати освіту рідною мовою. «Хоча вибирати особливо і не доводилося, допомоги від держави не вистачить, щоб орендувати окреме житло, тому довелося зупинитися в рідному домі», – зізнається вона.

Історія Пакізе співзвучна життєвим історіям багатьох її співвітчизників. Так і формувалася тут, в кримському прикордонні, кримськотатарська громада – кримські татари живуть на Херсонщині як мінімум з сімдесятих, а тепер їх чисельність поповнюється і тимчасово переміщеними особами, вимушеними залишити межі півострова. Хоча деякі історики відзначають, що територія так само, як і Кримського півострова можна віднести до рідної для кримських татар, з огляду на історію кримських ханів.

Тут, як і в Криму, існує мережа органів національного самоврядування кримських татар, регіон був включений в загальну з півостровом систему Меджліс–Курултай. У населених пунктах компактного проживання кримських татар вибирають членів місцевих меджлісів, потім формують регіональний меджліс Херсонської області.

Після подій 2014 року в Криму, в Міллі Меджлісі кримськотатарського народу – представницькому органі кримських татар було вирішено відкрити представництво в Херсонській області. Хоча переважна більшість кримських татар проживає саме в Генічеському районі Херсонської області.

Читайте також: Територія справедливості

За оцінками місцевих меджлісів, в Генічеському районі кримськотатарська громада становить близько 13 відсотків від усього населення. Найбільш компактно вони проживають в Новоолексіївці, в якій знаходиться головна в регіоні залізнична станція, і в селі Партизани. Однак представництво у владі залишається для кримських татар незначним.

Разом з тим, саме в цьому регіоні існує прецедент – голова місцевої районної державної адміністрації виділив одну посаду свого заступника саме для фахівця з числа з числа кримських татар. Її зайняла член Меджлісу кримськотатарського народу Гульнара Бекирова.

За словами заступника голови місцевої адміністрації, заходи щодо кримськотатарської тематики в регіоні намагаються проводити на високому рівні. І кожен захід, що проводиться спільно з Меджлісом кримськотатарського народу, сприймають як крок до деокупації Криму.

«Крим повинен повернутися до складу України. Ми щоранку встаємо і ввечері лягаємо з однією думкою: щоб кримськотатарський народ повернувся на батьківщину », – зазначає вона.

Гульнара–ханум розповіла, що саме в цьому регіоні працює єдина на материковій частині України школа, де кримськотатарська мова викладається як предмет. Нещодавно ця школа отримала підтримку від держави за програмою для репатріантів, кошти якої раніше прямували до Криму.

Разом з тим, в місцевих меджлісу і таку підтримку вважають не цілком достатньою, та закликають владу звернути увагу на необхідність більшої підтримки кримськотатарської громади, на формування умов для представництво у владі, забезпечення можливості навчання на рідній мові, розвиток культури.

Читайте також :Гоніння і вигнання. Кримські татари під окупацією

Примітно, що хоча кримські татари і проживають в цьому регіоні кілька десятків років, але увагу до них широкої громадськості в основному звернулося після подій в Криму, а також після розгорнулася в регіоні безпрецедентної акції – безстрокового громадянської акції по торгової блокаді Криму.

Як відомо, поблизу трьох пропускних пунктів на адмінкордоні з Кримом активісти виставили свої блок–пости і боролися проти торгівлі з Кримом і припинення вантажних перевезень. Хоча всіх заявлених цілей активісти не досягли, але на початку 2016 року, зі зміною українського законодавства, за яким тепер заборонені вантажні перевезення до Криму, було заявлено, що блокада змінила формат.

Так, частина активістів сформували громадське об'єднання «Аскер» і несуть спільну службу з прикордонниками на пропускних пунктах на адміністративному кордоні з Кримом, а інші активісти виявили бажання взяти участь в створенні батальйону імені Номана Челебіджихана, який, на їхню думку повинен отримати номер військової частини.

Хоча блокада і змінила формат, але встигла внести деякий розкол в місцеву громаду.

Як зазначає ряд експертів, проведення акції по блокаді мало і деякі негативні наслідків для самої кримськотатарської громади в регіоні, так як серед тих, хто підтримав блокаду превалювали саме кримські татари, на відміну від деякої частини місцевих жителів, то це дало підставу для соціальної напруги, яке посилюється і з браком інформації про саму громаді, і про діяльність місцевих меджлісів. Саме тому експерти, наприклад в Центрі близькосхідних досліджень, висловлювалися за необхідність налагодження діалогу всередині місцевої громади в Херсонської області і більш активного поширення достовірної інформації про життя кримськотатарської громади на материковій частині України.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Медична реформа для Донеччини справа не нова. Ще в 2012 році тут стартував пілотний проект, згідно з яким були розділені гілки медичної допомоги, сформовані центри первинної медицини, що стало пусковим механізмом для змін у сприйнятті лікування як процесу надання послуг.
    27 липня, Єлизавета Гончарова
  • Літо цього року видалося гарячим. Не через погоду, а через інтенсивні події довкола України на міжнародному рівні. Серед ключових цього тижня можна назвати такі: візит у країну спеціального представника Держдепартаменту США з питань України Курта Волкера та телефонні переговори між лідерами «нормандської четвірки». Обидві події пов’язані одним питанням, однак мають різні підходи до вирішення українсько-російської кризи
    27 липня, Юрій Лапаєв
  • У жовтні 2015 року в університетах Південної Африки розпочалися масові протести через підвищення плати за навчання. Утім, це була не єдина причина студентських акцій. Тиждень попросив розповісти про це детальніше дослідницю Центру суспільних змін Університету Йоганнесбурга (ПАР), кандидатку соціологічних наук Анастасію Рябчук.
    27 липня, Ольга Ворожбит
  • Про що свідчать нещодавні інциденти між військовими США та КНР
    26 липня, Юрій Лапаєв
  • Дебати російського опозиційного політика Алєксєя Навального та колишнього лідера бойовиків ДНР Ігоря Стрєлкова (Гіркіна) були досить очікуваною подією не тільки в Росії, але і в Україні. Адже з одного боку в них брала участь людина, яка хвалилася, що особисто почала війну на Сході України, що забрала 11 тисяч життів. А з іншого - ліберальний політик, на якого орієнтується найбільш прогресивна частина російського суспільства і який називає себе майбутнім президентом Росії
    26 липня, Денис Казанський
  • У Печерському районному суді м. Києва досі розглядається справа за обвинуваченням у державній зраді полковника Івана Без`язикова, який торік вийшов з полону. Оскільки полковник не належить до «майданівців», або «добровольців», його справа немає такого широкого резонансу, як в інших випадках, коли йдеться про долі громадських активістів. Водночас, відбувається безпрецедентна у судовій практиці подія: судять полковника Збройних Сил України, який, перебуваючи у полоні, буцімто співпрацював з сепаратистами.
    25 липня, Ярослав Тинченко
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено